Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції 1 курс історія.docx
Скачиваний:
66
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
448.33 Кб
Скачать

1.Російська соціал-демократична пар­тія (рсдрп) - виникла в 1898 р., у 1903 р. Розкололася на більшовиків і меншовиків.

Стояла на позиціях ортодоксального марк­сизму, визнання керівної ролі пролетаріа­ту в революції та диктатури пролетаріа­ту. Партія діяла серед російських і зруси­фікованих українських робітників;

2.Партія соціалістів-революціонерів (есери) - утворилася на рубежі 1899- 1900 рр. на основі поєднання народницьких ідей з марксизмом. Соціальну опору партії складало селянство;

3.Конституційно-демократична партія (кадети) - утворилася в 1905 р., виступала за конституційну монархію з двопалатним парламентом, за свободу культурно­го розвитку для всіх національностей;

4.“Союз 17 жовтня” (октябристи) - утворилася в жовтні 1905 р., виступала за збереження царської влади, єдину і непо­дільну Росію;

5.“Союз руського народу” - чорносо­тенна організація, виникла в 1905р., стояла на позиціях націонал-шовінізму, проголошу­вала боротьбу з євреями і іншими націо­нальними меншинами.

Загальноросійські партії не прагнули до вирішення національного питання, крім кадетів, які вимагали культурної авто­номії для національних окраїн імперії.

V.Закріплення нових знань.

VI.Підсумки лекції.

VII.Домашнє завдання. Вивчити конспект лекції.

Лекція № 26._

Тема. Події російської революції 1905 – 1907 рр. в Україні. Україна в 1907 – 1914 рр.

Земельна реформа.

Мета:1.охарактеризувати причини та наслідки російської революціі 1905 – 1907 років. Визначити причини і зміст проведення аграрної реформи 1906 – 1911 років.

2. формувати в студентів вміння працювати з історичними джерелами;

3. виховувати повагу в студенів до історичного минулого України.

Тип лекції: засвоєння нових знань.

Обладання: карта, атласи, роздатковий матеріал.

Основні терміни: «революція», «аграрна реформа».

Основні дати: 1905 – 1907 рр., 1906 – 1911 рр.

Структура лекції.

I.Організаційний момент.

II.Перевірка домашнього завдання.

III.Актуалізація опорних знань студентів.

IV.Вивчення нового матеріалу:

1.Україна в революції 1905 – 1907 років

2 .Столипінська аграрна реформа в Україні

V.Закріплення нових знань.

VI.Підсумки лекції.

VII.Домашнє завдання.

Хід лекції.

I.Організаційний момент.

II.Перевірка домашнього завдання.

III.Актуалізація опорних знань студентів.

IV.Вивчення нового матеріалу:

1.Україна в революції 1905 – 1907 років

У Російській імперії революційно-ви­звольний рух вилився в демократичну ре­волюцію 1905-1907 рр., в якій населення України взяло активну участь.

На Наддніпрянщині діяло близько 20 загальноросійських і національних партій. В їхніх діях не було єдності, вони вели між собою боротьбу за керівництво революцій­ним рухом.

Основні революційні події, що мали місце в Україні, відбулися в 1905 р. - в період ро­звитку революції по висхідній лінії:

жовтень - загальний політичний страйк, який змусив царя Миколу II піти на по­ступки і видати Маніфест 17 жовтня, проголосивши громадянські свободи і виборе до Державної Думи;

червень - збройне повстання на броне­носці “Потьомкін”;

листопад - повстання моряків Севаст поля на чолі з лейтенантом П.Шмідтом;

виступ полку саперів у Києві на чолі з підпоручиком Б.Жаданівським;

грудень - збройні повстання робітник і Горлівки, Харкова, Катеринослава, Олександрівська. Однак ці виступи не перерос­ли в загальне збройне повстання. Після у придушення революція пішла на спад.

В Україні революція носила і національ­но-визвольний характер, оскільки націо­нальне питання було на передньому план: боротьби.

Національний рух в період революції мав значні здобутки:

1.після Маніфеста 17 жовтня з’явилась легальна українська преса. Всього в 1905- 1907 рр. виходило 24 періодичні видання:

2.виникла культурно-освітня організа­ція «Просвіта», яка мала філіали в бага­тьох містах України. В діяльності «Про світи» брали участь М.Аркас, Б.Грінченко. М. Коцюбинський, Леся Українка, М.Лисенко, Панас Мирний, Д.Яворницький ті інші прогресивні діячі;

3.відкривались українські школи, здійс­нювалися спроби викладання українською мовою в університетах;

4.активну діяльність у першій Думі (1906 р.) та в другій Думі (1907 р.) розгорнула україн­ська фракція, яка вимагала автономії для України, вільного розвитку української мови та культури. Допомогу українській фракції надавав М.Грушевський, який з цією ме­тою переїхав зі Львова до Петербурга.

Перша та друга Думи були розпущені ца­рем, оскільки виявилися занадто «лівими». Маніфест про розпуск другої Думи 3 черв­ня 1907 р. прийнято вважати кінцем революції, бо він обмежив політичні свободи, голосив новий антидемократичний закон про вибори і початок репресій проти учасників революції. Багато здобутків національного руху були ліквідовані. Царизм знову перейшов до політики національного гноблення українського народу.

З 1907 по 1910 рр. тривав період реакції - жорстокого переслідування опозиційного та українського руху. Головним прихильником цієї політики був міністр внутрішніх справ, а згодом - голова уряду Росії П. Столипін.

З метою координації діяльності українських сил у нових умовах українські діячі в №6 р. створили між партійний політичний - Товариство українських поступовців (ТУП). Його лідерами стали М.Грушевський, С.Єфремов, Є.Чикаленко, Д.До­рошенко. ТУП обстоював конституційно-парламентський шлях боротьби за національне відродження.