- •Лекція №_1__
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1. Робота з історичними поняттями.
- •2. Поняття «Історія України» та ії періодизація.
- •IV. Закріплення нових знань.
- •V. Підсумки лекції:
- •VI. Домашнє завдання: вивчити конспект лекції Лекція №_2__
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Українські землі в первісну епоху.
- •1 Млн. – х тис. До н. Е.
- •IX тис. - VII тис. До н.Е.
- •VII тис. - IV тис. До н.Е.
- •IVтис. - III тис. До н.Е.
- •2. Кочовики
- •3. Антична колонізація Північного Причорномор’я
- •IV.Закріплення нових знань.
- •V. Підсумки лекції:
- •Лекція №_3__
- •Структура лекції.
- •1.Розселення слов’ян.
- •2. Антський союз.
- •3.Політичний устрій, господарство та вірування слов’ян.
- •Лекція №_4__
- •Структура лекції.
- •1. Утворення Київської Русі.
- •Лекція № 5
- •Структура лекції.
- •1. Правління Ярослава Мудрого та його нащадків.
- •2. Соціально-економічний та культурний розвиток Київської Русі.
- •3. Татаро-монгольська навала.
- •Лекція №_6__
- •Структура лекції.
- •1. Предумови виникнення та об’єднання Галицько-волинського князівтсва.
- •2. Державний устрій Галицько-Волинської держави.
- •3. Місце Галицько-Волинської держави в українській та світовій історії
- •Лекція №_7__
- •Структура лекції.
- •2. Польська експансія на українські землі наприкінці XIV — в середині XVI ст.
- •3.Соціально-економічні процеси в XIV—XV ст.
- •4. Утворення Кримського ханства та його експансія на українські землі
- •Лекція №_8__
- •Хід лекції.
- •1.Соціальна стратифікація українського суспільства.
- •2.Господарство.
- •Лекція №_10_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Історичні умови розвитку культурно – релігійних рухів України хvі -першої пол. Хvіі ст.
- •2.Розвиток освіти. Наука.
- •2.Розвиток літератури. Книгодрукування.
- •4. Мистецтво.
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI. Підсумки лекції.
- •Лекція № 13_
- •Хід лекції.
- •Лекція №_14_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Причини та передумови національно-визвольної війни б.Хмельницького.
- •2.Початок війни та воєнні дії першого етапу війни.
- •3.Заснування козацької держави та воєнні дії другого етапу.
- •Лекція №_15__
- •Хід лекції.
- •1.Утворення Гетьманщини.
- •2.Відносини між Українською державою й Московією.
- •Лекція №_16__
- •Хід лекції.
- •1.Гетьманщина і. Виговського.
- •2. Внутрішня і зовнішня політика і. Виговського.
- •3. Україно-московська війна 1658—1659 рр. Конотопська битва.
- •4.Розкол Гетьманщини
- •5.Правобережжя 60-80-х років 17ст.
- •6.Виникнення та розвиток Слобідської України.
- •Лекція №_17__
- •Хід лекції.
- •1.Гетьманщина кінця 17ст.
- •2.Іван Мазепа та п.Орлик – гетьмани України.
- •3.Гетьман Пилип Орлик. Конституція п. Орлика.
- •Лекція № 18_
- •Структура лекції.
- •1.Назвіть заходи Катерини II по остаточній ліквідації автономного устрою України.
- •2.Коли і в результаті яких подій відбулося приєднання території Кримського ханстві до Російської імперії?
- •Лекція № 19_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Визвольна боротьба на чолі з с. Палієм.
- •2.Гайдамацький рух.
- •3.Рух опришків.
- •4.Поділи Речі Посполитої.
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI. Підсумки лекції:
- •Лекція № 20_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Включення українських земель до складу Російської імперії (регіональний поділ).
- •2.Українське населення під владою Російської імперії (національне становище, соціальний поділ, регіональний поділ)
- •3. Повсякденне життя.
- •Лекція № 21._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Початок культурного відродження
- •2.Вплив революції 1848р.
- •2.Було покладено початок політичній боротьбі населення Західної України за своє національне і соціальне визволення.
- •3.Активізація суспільно-політичного руху, його строкатість та суперечливість.
- •4.Політизація національного руху
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Лекція № 22._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Культурна діяльність української інтелігенції.
- •2.Опозиційність масонських лож.
- •3.Діяльність декабристів.
- •1.“Південне товариство” (1821 -1825 рр.) з центром у Тульчині, очолюване полковником п. Пестелем.
- •4.Кирило-Мефодіївське товариство.
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Лекція № 23._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Уповільненість темпів економічного розвитку
- •2.Соціальні зміни, спричинені модернізацією економіки.
- •V.Закріплення нових знань.
- •Лекція № 24._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Особливості капіталізації економіки Наддніпрянської України в 2 – й половині 19 ст.
- •2. Два шляхи розвитку капіталізма в Наддніпрянській Україні після скасування кріпатства.
- •2.Американським, при якому йшов процес утворення фермерських індивідуальних господарств, які використовували найману працю і постачали продукт на ринок. Фермерські господарства переважали на півдні.
- •Лекція № 25._
- •Структура лекції.
- •1.Російська соціал-демократична партія (рсдрп) - виникла в 1898 р., у 1903 р. Розкололася на більшовиків і меншовиків.
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Україна в революції 1905 – 1907 років
- •2.Столипінська аграрна реформа в Україні.
- •1.Знищення общинного землекористування і перетворення селян на індивідуальних власників землі - фермерів;
- •2.Ліквідація аграрної перенаселеності європейської частини країни шляхом переселяй у східні райони Росії.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Лекція № 27._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1. Культурний розвиток України на поч. XX ст.
- •2. Освіта
- •3. Наука
- •4. Література
- •5.Театральне мистецтво
- •6.Музика
- •7.Образотворче мистецтво
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Самостійна робота №1.
- •Самостійна робота №3.
- •1.Формування національної самосвідомості українців;
- •2.Зростання інтересу до української мови, історії, культури;
- •3.Активізацію зв'язків між західними і східними українцями, їх національну інтеграцію;
- •4.Розгортання українського національ-визвольного руху.
2. Два шляхи розвитку капіталізма в Наддніпрянській Україні після скасування кріпатства.
Не дивлячись на швидкий процес індустріалізації, в Україні переважало сільське господарство. Капіталізація сільського господарства йшла двома шляхами:
1.пруським, при якому відбувався повільний перехід поміщицьких землеволодінь до капіталістичних способів господарювання (застосування вільнонайманої праці, машин, добрив). Цей шлях переважав на Правобережній Україні;
2.Американським, при якому йшов процес утворення фермерських індивідуальних господарств, які використовували найману працю і постачали продукт на ринок. Фермерські господарства переважали на півдні.
Всього ж на кін. XIX ст. сільська буржуазія становила біля 25% сільського населення і зосереджувала в своїх руках 40% селянських земель.
Перехід на капіталістичну систему господарювання сприяв піднесенню сільськогосподарського виробництва. На кін. XIX сі Україна давала 43% світового врожаю меню, 20%- пшениці, 10%-кукурудзи. Aле в самій Україні, яка мала статус «європейської житниці», українець в середньому споживав хліба менше, ніж жителі розвинутих європейських країн.
Таким чином, Наддніпрянська Україна була одним із найбільш розвинутих аграрних та індустріальних районів Російська імперії. Але при цьому її розвиток мав ряд особливостей:
по-перше, лише 15% підприємств - України виготовляли готову продукцію, а всі інші постачали сировину для виготовлення такої продукції в Росії. Вартість російських готових товарів була високою, а ціни на українську сировину - низькими;
по-друге, розвиток української економіки базувався не на місцевому національному капіталі, а капіталі, що надходив ззовні - з-за кордону і з Росії
Україна позбавлялася потенційних прибутків і підпорядковувалася інтересам іноземного капіталу.
V.Закріплення нових знань.
VI.Підсумки лекції.
VII.Домашнє завдання. Вивчити конспект лекції.
Лекція № 25._
Тема. Політичний і соціально – економічний розвиток України у складі Росії та Австро –
Угорщини.
Мета:1.охарактеризувати причини та наслідки активізації революційно – визвольної боротьби українського народу на початку 20 ст. у складі двох імперій.
2. формувати в студентів вміння працювати з історичними джерелами;
3. виховувати повагу в студенів до історичного минулого України.
Тип лекції: засвоєння нових знань.
Обладання: карта, атласи, роздатковий матеріал.
Основні терміни: «національно – визвольний рух», «партія».
Основні дати: 1902р., 1904 р., 1905 р.
Структура лекції.
I.Організаційний момент.
II.Перевірка домашнього завдання.
III.Актуалізація опорних знань студентів.
IV.Вивчення нового матеріалу:
1.Активізація революційно – визвольної боротьби на Україні у складі двох імперій .
V.Закріплення нових знань.
VI.Підсумки лекції.
VII.Домашнє завдання.
Хід лекції.
I.Організаційний момент.
II.Перевірка домашнього завдання.
III.Актуалізація опорних знань студентів.
IV.Вивчення нового матеріалу:
1.Активізація революційно – визвольної боротьби на Україні у складі двох імперій.
Початок XX ст. в історії України характеризується загальним революційним піднесенням, що було викликане гострими класовими протиріччями, національним гнобленням, політичним безправ'ям населення. Ситуацію загострила загальноекономічна світова криза 1900-1903 рр., а в Російській імперії - і її поразка у війні 1904-1905 рр. з Японією.
Як в Наддніпрянській, так і в Західній Україні революційний настрій охопив усі кола суспільства:
1.активізувався робітничий рух, перейшовши від економічної до політичної боротьби;
2.посилився селянський рух, для придушення якого досить часто використовували війська;
3.зросла активність студентської і учнівської молоді, яка протестувала проти обмежень її прав, виступала за соціальну справедливість. У1901 р. за участь у студентському русі царський уряд віддав у солдати 183 студенти Київського університету. У цьому ж році виступили студенти Львівського університету, які вимагали відкриття українського університету;
4.посилився опозиційний рух ліберальної буржуазії, поміщиків, інтелігенції за проведення реформ.
У Наддніпрянській Україні центром опозиційної по відношенню до царизму діяльності стали земства - органи місцевого самоуправління. Земці-ліберали вимагали надання політичних свобод, Ліквідації кріпосницьких пережитків, скликання Установчих зборів для виробленьня конституції.
В умовах загального революційного піднесення посилився і національно-визвольний рух.
У Західній Україні національний рух розвивався в більш сприятливих умовах і мав значно більші здобутки, ніж у Наддніпрянщині:
1.тут активізувалася діяльність політичних партій, основним їх гаслом бум гасло політичної самостійності України Західна Україна стала базою організаційної діяльності партій Наддніпрянської України. Так, у Львові знаходилася партійна друкарня Революційної української партії, було видано роботу М.Міхновського “Самостійна Україна”;
2.діяли українські школи, культурно-освітні організації, видавалася українська література і преса. У 1914 р. товариство «Просвіта» мало 78 філій, 2944 читалень, курси для неписьменних. Кращі твори української літератури друкувалися на сторінках редагованого М.Грушевським та І.Франком журналу «Літературно-науковий вісник». Упродовж 1899-1917pp. понад JK видань випускала Українсько-руська видавнича спілка, популяризуючи як світову, так і українську літературу;
3.зростала кількість українських предків у центральному парламенті та в крайових сеймах;
4.згортали діяльність масові молодіжні організації «Сокіл», «Січ», які розвивали
5.в української молоді почуття патріотизму, схильність до дисципліни, знань;
6.широкого розмаху набув кооперативний рух, спрямований на економічне відродження
7.селянства, на виховання його національної самосвідомості. Розвитку кооперативного руху сприяли «Просвіта» та уніатська церква.
Різноманітні кооперативні організації селян сучасним методам господарювання перетворювали їх на господарів ї долі, сприяли розвитку тісних взаємин між селянством та інтелігенцією, чого не було в Наддніпрянській Україні.
У Наддніпрянській Україні національно-визвольний рух проявився в:
1.процесі політизації українського руху, і кількості національних партій. РУП утворена в 1900p., розкололася і дала к трьом партіям:
2.Народній українській партії (НУП, 1902р.) на чолі з М.Міхновським. З націоналістичних позицій під лозунгом «Україна для українців» виступала за утворення незалежної української держави. Орієнтувалася національну інтелігенцію;
3.Українській соціал-демократичній спілці («Спілка», 1904 р.) на чолі з М.Меленевським. Займала марксистські позиції, прагнула виражати інтереси всіх робітників України незалежно від їх національності. У 1905 р. влилася у меншовицьку фракцію РСДРП;
4.Українській соціал-демократичній робітничій партії (УСДРП, 1905 р.) на чолі з В.Винниченком та С.Петлюрою. Прагнула поєднати марксизм із націоналізмом. Орієнтувалася на селян і робітників, вимагала автономії для України.
У 1904 р. були утворені дві ліберальні партії - Українська радикальна партія (Б.Грінченко, С.Єфремов) та Українська демократична партія (А.Лотоцький, Є.Чикаленко). Основні їх вимоги - конституційна монархія, земельні реформи, автономія України в складі Росії.
Активізації культурно-просвітницької діяльності прогресивної української інтелігенції. Найбільш масовими її акціями на початку XX ст. було відкриття пам’ятника 1. Котляревському у Полтаві в 1903 р., куди з’їхалися тисячі представників, у тому числі із Західної України, і де, не дивлячись на заборону, лунала українська мова, а також святкування у цьому ж році 35-річчя музичної діяльності композитора М.В.Лисенка.
Але національний рух у Наддніпрянській Україні в цілому не набрав масового характеру. У ньому брала участь в основному ліберальна і демократична інтелігенція, тоді як робітники і селяни вели боротьбу, перш за все, за свої класові інтереси.
Українські партії були малочисельними, недостатньо згуртованими і організованими. У національному питанні всі вони, крім НУП, не йшли далі вимоги автономії України в складі Рсії.
У Наддніпрянській Україні, на цей час вже значно зрусифікованій, більш масовими і впливовими були загальноросійські партії: