- •Лекція №_1__
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1. Робота з історичними поняттями.
- •2. Поняття «Історія України» та ії періодизація.
- •IV. Закріплення нових знань.
- •V. Підсумки лекції:
- •VI. Домашнє завдання: вивчити конспект лекції Лекція №_2__
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Українські землі в первісну епоху.
- •1 Млн. – х тис. До н. Е.
- •IX тис. - VII тис. До н.Е.
- •VII тис. - IV тис. До н.Е.
- •IVтис. - III тис. До н.Е.
- •2. Кочовики
- •3. Антична колонізація Північного Причорномор’я
- •IV.Закріплення нових знань.
- •V. Підсумки лекції:
- •Лекція №_3__
- •Структура лекції.
- •1.Розселення слов’ян.
- •2. Антський союз.
- •3.Політичний устрій, господарство та вірування слов’ян.
- •Лекція №_4__
- •Структура лекції.
- •1. Утворення Київської Русі.
- •Лекція № 5
- •Структура лекції.
- •1. Правління Ярослава Мудрого та його нащадків.
- •2. Соціально-економічний та культурний розвиток Київської Русі.
- •3. Татаро-монгольська навала.
- •Лекція №_6__
- •Структура лекції.
- •1. Предумови виникнення та об’єднання Галицько-волинського князівтсва.
- •2. Державний устрій Галицько-Волинської держави.
- •3. Місце Галицько-Волинської держави в українській та світовій історії
- •Лекція №_7__
- •Структура лекції.
- •2. Польська експансія на українські землі наприкінці XIV — в середині XVI ст.
- •3.Соціально-економічні процеси в XIV—XV ст.
- •4. Утворення Кримського ханства та його експансія на українські землі
- •Лекція №_8__
- •Хід лекції.
- •1.Соціальна стратифікація українського суспільства.
- •2.Господарство.
- •Лекція №_10_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Історичні умови розвитку культурно – релігійних рухів України хvі -першої пол. Хvіі ст.
- •2.Розвиток освіти. Наука.
- •2.Розвиток літератури. Книгодрукування.
- •4. Мистецтво.
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI. Підсумки лекції.
- •Лекція № 13_
- •Хід лекції.
- •Лекція №_14_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Причини та передумови національно-визвольної війни б.Хмельницького.
- •2.Початок війни та воєнні дії першого етапу війни.
- •3.Заснування козацької держави та воєнні дії другого етапу.
- •Лекція №_15__
- •Хід лекції.
- •1.Утворення Гетьманщини.
- •2.Відносини між Українською державою й Московією.
- •Лекція №_16__
- •Хід лекції.
- •1.Гетьманщина і. Виговського.
- •2. Внутрішня і зовнішня політика і. Виговського.
- •3. Україно-московська війна 1658—1659 рр. Конотопська битва.
- •4.Розкол Гетьманщини
- •5.Правобережжя 60-80-х років 17ст.
- •6.Виникнення та розвиток Слобідської України.
- •Лекція №_17__
- •Хід лекції.
- •1.Гетьманщина кінця 17ст.
- •2.Іван Мазепа та п.Орлик – гетьмани України.
- •3.Гетьман Пилип Орлик. Конституція п. Орлика.
- •Лекція № 18_
- •Структура лекції.
- •1.Назвіть заходи Катерини II по остаточній ліквідації автономного устрою України.
- •2.Коли і в результаті яких подій відбулося приєднання території Кримського ханстві до Російської імперії?
- •Лекція № 19_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Визвольна боротьба на чолі з с. Палієм.
- •2.Гайдамацький рух.
- •3.Рух опришків.
- •4.Поділи Речі Посполитої.
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI. Підсумки лекції:
- •Лекція № 20_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Включення українських земель до складу Російської імперії (регіональний поділ).
- •2.Українське населення під владою Російської імперії (національне становище, соціальний поділ, регіональний поділ)
- •3. Повсякденне життя.
- •Лекція № 21._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Початок культурного відродження
- •2.Вплив революції 1848р.
- •2.Було покладено початок політичній боротьбі населення Західної України за своє національне і соціальне визволення.
- •3.Активізація суспільно-політичного руху, його строкатість та суперечливість.
- •4.Політизація національного руху
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Лекція № 22._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Культурна діяльність української інтелігенції.
- •2.Опозиційність масонських лож.
- •3.Діяльність декабристів.
- •1.“Південне товариство” (1821 -1825 рр.) з центром у Тульчині, очолюване полковником п. Пестелем.
- •4.Кирило-Мефодіївське товариство.
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Лекція № 23._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Уповільненість темпів економічного розвитку
- •2.Соціальні зміни, спричинені модернізацією економіки.
- •V.Закріплення нових знань.
- •Лекція № 24._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Особливості капіталізації економіки Наддніпрянської України в 2 – й половині 19 ст.
- •2. Два шляхи розвитку капіталізма в Наддніпрянській Україні після скасування кріпатства.
- •2.Американським, при якому йшов процес утворення фермерських індивідуальних господарств, які використовували найману працю і постачали продукт на ринок. Фермерські господарства переважали на півдні.
- •Лекція № 25._
- •Структура лекції.
- •1.Російська соціал-демократична партія (рсдрп) - виникла в 1898 р., у 1903 р. Розкололася на більшовиків і меншовиків.
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Україна в революції 1905 – 1907 років
- •2.Столипінська аграрна реформа в Україні.
- •1.Знищення общинного землекористування і перетворення селян на індивідуальних власників землі - фермерів;
- •2.Ліквідація аграрної перенаселеності європейської частини країни шляхом переселяй у східні райони Росії.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Лекція № 27._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1. Культурний розвиток України на поч. XX ст.
- •2. Освіта
- •3. Наука
- •4. Література
- •5.Театральне мистецтво
- •6.Музика
- •7.Образотворче мистецтво
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Самостійна робота №1.
- •Самостійна робота №3.
- •1.Формування національної самосвідомості українців;
- •2.Зростання інтересу до української мови, історії, культури;
- •3.Активізацію зв'язків між західними і східними українцями, їх національну інтеграцію;
- •4.Розгортання українського національ-визвольного руху.
V.Закріплення нових знань.
VI.Підсумки лекції.
VII.Домашнє завдання. Вивчити конспект лекції
Лекція № 23._
Тема. Західноукраїнські землі після реформи 1848 року.
Мета:1.охарактеризувати причини повільного економічного розвитку України у складі Австро- – Угорщини після реформи 1848–1849 років. Визначити соціальні зміни, спричинені модернізацією економіки.
2. формувати в студентів вміння працювати з історичними джерелами;
3. виховувати повагу в студенів до історичного минулого України.
Тип лекції: засвоєння нових знань.
Обладання: карта, атласи, роздатковий матеріал.
Основні терміни: «колоніальний характер», «джерело сировини», «ринок збуту».
Основні дати: 1848 – 1849 рр.
Структура лекції.
I.Організаційний момент.
II.Перевірка домашнього завдання.
III.Актуалізація опорних знань студентів.
IV.Вивчення нового матеріалу:
1.Уповільненість темпів економічного розвитку Західної України.
2.Соціальні зміни, модернізація економіки.
V.Закріплення нових знань.
VI.Підсумки лекції.
VII.Домашнє завдання.
Хід лекції.
I.Організаційний момент.
II.Перевірка домашнього завдання.
III.Актуалізація опорних знань студентів.
IV.Вивчення нового матеріалу:
1.Уповільненість темпів економічного розвитку
Політика Австро-Угорщини була спрямована на те, щоб закріпити за Західною Україною статус аграрно-сировинного придатку до розвинутих провінцій імперії: західноукраїнські землі були джерелом дешевої сировини і ринком збуту для ще числових товарів і машин.
Господарство Західної України було аграрним. Зміни в сільському господарстві відбувалися повільно, воно розвивалося переважно пруським шляхом. Кількість сільської буржуазії становила 11% в Галичині та 8% - на Буковині.
Промисловість хоч і зробила значний крок вперед, проте залишалася відсталою, темпи її розвитку були надзвичайно низькими. Важкої промисловості майже не існувало, машинобудування було розвинене слабко. Провідними галузями були нафтодобувна промисловість (зосереджувалася в районі Дрогобича та Борислава, на поч. ХХ ст. давала 5% світового видобутку нафти, деревообробні галузі (наявність великих масивів лісу) та харчова промисловість.
У промисловості домінував іноземний капітал - австрійський, німецький, англійський, французький.
Повільно йшов процес зростання міст. Найбільшим містом був Львів, де чисельність населення зросла з 70 тис. (1857 р.) до 200 тис. (1910 р.).
Порівняно з Наддніпрянщиною, економіка Західної України була відсталою і носила яскраво виражений колоніальний характер.
2.Соціальні зміни, спричинені модернізацією економіки.
1.У другій пол. XIX ст. різко зросла чисельність населення. Населення Наддніпрянської України збільшилося за цей час із 13,4 до 23,4 млн. чол. і Західної України - із 3,9 до 5,9 млн. чол. Причому, збільшення населення відбулося ж тільки за рахунок природного приросту. а й за рахунок переселення в Україну представників інших національностей, що заохочувалося урядами Росії та Австро-Угорщини.
2.Індустріалізація не призвела до формування в Україні структури індустріального суспільства. Українське суспільство залишалося аграрним. Селянство складало приблизно 74% населення Наддніпрянської і приблизно 90% населення Західної України.
3. В умовах розвитку капіталізму йшов процес розшарування селян. Майже половина селян по всій Україні були бідняками (від 3 до 5 десятин на господарство). Як наслідок, на селі зростала соціальна напруженість, конфліктність.
4.Зростання чисельності населення загострило проблему малоземелля. У зв’язку з цим, з кін. XIX ст. почалося переселення селян Наддніпрянщини на Далекий Схід і масова еміграція західноукраїнських селян до Канади, США, Бразилії, Аргентини.
5. Капіталізація економіки обумовила зростай ня робітничого класу і буржуазії. Особливістю цих класів був їх багатонаціональний склад. Серед кваліфікованих робітників переважали росіяни, а в Галичині - поляки. У промисловості переважала іноземна буржуазія, в торгівлі - єврейська. Українська буржуазія зосередила в своїх руках переважно харчову промисловість. Умови праці робітників були надзвичайно важкими, що призвело до загострення антагонізму між робітниками і підприємцями, до поширення серед робітників соціалістичних і комуністичних ідей.
6. Відбулися зміни в етнічному складі населення України. Протягом XIX ст. питома вага українців скоротилася з 90% до 80%. Зросли національні меншини (за рахунок природного приросту і переселенців), перш за все, росіяни, які складали 12% населення, євреї - 8%, поляки - 6% (їх питома вага дещо зменшилася).
Українці переважали серед селян (понад 90%). Але серед населення міст українці становили в середньому не більше однієї третини. Серед робітників, підприємців, інтелігенції переважали росіяни, євреї, поляки.