Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції 1 курс історія.docx
Скачиваний:
66
Добавлен:
05.03.2016
Размер:
448.33 Кб
Скачать

Лекція № 21._

Тема. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії. Пробудження

національного життя. « Руська трійця».

Мета:1.охарактеризувати становище України в складі Австрійської імперії: політичне, економічне, соціальне. Довести, що 19 ст. стало періодом справжнього національного відродження України.

2. формувати вміння побудови причино-наслідкових зв’язків;

3. формувати негативне ставлення до іноземного панування на українських землях.

Тип лекції: засвоєння нових знань.

Обладання: карта, атласи, роздатковий матеріал.

Основні терміни: «клерикальне товариство», «Руська трійця», «революція», «москвофіли»,

«народовці».

Основні дати: 1830 - 1837 рр., 1848-1849 рр. 1899 р.

Структура лекції.

I.Організаційний момент.

II.Перевірка домашнього завдання.

III.Актуалізація опорних знань студентів.

IV.Вивчення нового матеріалу:

1.Початок культурного відродження.

2.Вплив революції 1848 року. Основні підсумки революції щодо України.

3. Активізація суспільно – політичного руху, його строкатість та суперечливість.

4. Політизація національного руху..

V.Закріплення нових знань.

VI.Підсумки лекції.

VII.Домашнє завдання.

Хід лекції.

Організаційний момент.

Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань студентів.

Вивчення нового матеріалу:

1.Початок культурного відродження

Зачинателі національного відродження в Західній Україні вийшли із середовища теко-католицького духовенства. У1816 р. священик Іван Могильницький заснував у Перемишлі «Клерикальне товариство» з метою розповсюдження релігійних текстів українською мовою. І.Могильницький

Створив «Граматику» української мови, ас 53. що українська мова є рівноправною слов'янською мовою, а не діалектом російської чи польської мов.

У 30-і рр. XIX ст. центр діяльності, спрямованої на пробудження національної свідомості західних українців, переміщується до Львова, де з 1830 по 1837 рр. діяв культурно-освітній гурток «Руська трійця». Його засновниками були студенти Львівського університету Маркіян Шашкевич, Яків Вагилевич, Яків Головацький. За мету вони ставили боротьбу проти національно­го гноблення, висту­пали за поширення знань про українську історію, традиції, пе­ретворення україн­ської мови на літера­турну. У1837 р. гур­ток видав альманах «Русалка Дністровая», майже весь ти­раж якого був кон­фіскований. При цьому начальник по­ліції Львова зазначив: «... ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похова­ний русинський народ».

Ці перші культурно-освітні організації сприяли зростанню національної свідо­мості українців, активізації національ­них процесів.

2.Вплив революції 1848р.

Значним поштовхом до розгортання ви­звольного руху стала революція 1848-1849 рр., яка охопила Австрійську імперію. Центром революційних подій у західноукраїнських землях був Львів. Тут у травні 1848 р. укра­їнська інтелігенція та уніатське духовен­ство створили першу в Західній Україні українську політичну організацію-Голов­ну Руську Раду на чолі з єпископом Якимовичем. Рада вимагала утворення україн­ської автономії в Східній Галичині, що при­звело до конфлікту з поляками, які не хотіли визнавати за українцями права на цей регі­он, вважаючи всю Галичину польською. Для сприяння розвитку української культу­ри Рада утворила культурно-освітню організацію – «Галицько-Руська матиця».

У листопаді 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові з вимогою утворення української автономії. Революційним ру­хом були охоплені Буковина і Закарпаття.

Характерною особливістю національ­ного відродження в Галичині була політизація, що виявлялась у поєднанні як суто національних, так і політичних вимог, створенні нових організацій, діяльність яких спрямовувалась на задоволення на­ціонально-політичних потреб українсько­го народу.

Основні підсумки революції:

1.Ліквідація в Австрійській імперії крі­посного права, проголошення конституцій­ного правління та громадянських прав.