
- •Лекція №_1__
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1. Робота з історичними поняттями.
- •2. Поняття «Історія України» та ії періодизація.
- •IV. Закріплення нових знань.
- •V. Підсумки лекції:
- •VI. Домашнє завдання: вивчити конспект лекції Лекція №_2__
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Українські землі в первісну епоху.
- •1 Млн. – х тис. До н. Е.
- •IX тис. - VII тис. До н.Е.
- •VII тис. - IV тис. До н.Е.
- •IVтис. - III тис. До н.Е.
- •2. Кочовики
- •3. Антична колонізація Північного Причорномор’я
- •IV.Закріплення нових знань.
- •V. Підсумки лекції:
- •Лекція №_3__
- •Структура лекції.
- •1.Розселення слов’ян.
- •2. Антський союз.
- •3.Політичний устрій, господарство та вірування слов’ян.
- •Лекція №_4__
- •Структура лекції.
- •1. Утворення Київської Русі.
- •Лекція № 5
- •Структура лекції.
- •1. Правління Ярослава Мудрого та його нащадків.
- •2. Соціально-економічний та культурний розвиток Київської Русі.
- •3. Татаро-монгольська навала.
- •Лекція №_6__
- •Структура лекції.
- •1. Предумови виникнення та об’єднання Галицько-волинського князівтсва.
- •2. Державний устрій Галицько-Волинської держави.
- •3. Місце Галицько-Волинської держави в українській та світовій історії
- •Лекція №_7__
- •Структура лекції.
- •2. Польська експансія на українські землі наприкінці XIV — в середині XVI ст.
- •3.Соціально-економічні процеси в XIV—XV ст.
- •4. Утворення Кримського ханства та його експансія на українські землі
- •Лекція №_8__
- •Хід лекції.
- •1.Соціальна стратифікація українського суспільства.
- •2.Господарство.
- •Лекція №_10_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Історичні умови розвитку культурно – релігійних рухів України хvі -першої пол. Хvіі ст.
- •2.Розвиток освіти. Наука.
- •2.Розвиток літератури. Книгодрукування.
- •4. Мистецтво.
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI. Підсумки лекції.
- •Лекція № 13_
- •Хід лекції.
- •Лекція №_14_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Причини та передумови національно-визвольної війни б.Хмельницького.
- •2.Початок війни та воєнні дії першого етапу війни.
- •3.Заснування козацької держави та воєнні дії другого етапу.
- •Лекція №_15__
- •Хід лекції.
- •1.Утворення Гетьманщини.
- •2.Відносини між Українською державою й Московією.
- •Лекція №_16__
- •Хід лекції.
- •1.Гетьманщина і. Виговського.
- •2. Внутрішня і зовнішня політика і. Виговського.
- •3. Україно-московська війна 1658—1659 рр. Конотопська битва.
- •4.Розкол Гетьманщини
- •5.Правобережжя 60-80-х років 17ст.
- •6.Виникнення та розвиток Слобідської України.
- •Лекція №_17__
- •Хід лекції.
- •1.Гетьманщина кінця 17ст.
- •2.Іван Мазепа та п.Орлик – гетьмани України.
- •3.Гетьман Пилип Орлик. Конституція п. Орлика.
- •Лекція № 18_
- •Структура лекції.
- •1.Назвіть заходи Катерини II по остаточній ліквідації автономного устрою України.
- •2.Коли і в результаті яких подій відбулося приєднання території Кримського ханстві до Російської імперії?
- •Лекція № 19_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Визвольна боротьба на чолі з с. Палієм.
- •2.Гайдамацький рух.
- •3.Рух опришків.
- •4.Поділи Речі Посполитої.
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI. Підсумки лекції:
- •Лекція № 20_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Включення українських земель до складу Російської імперії (регіональний поділ).
- •2.Українське населення під владою Російської імперії (національне становище, соціальний поділ, регіональний поділ)
- •3. Повсякденне життя.
- •Лекція № 21._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Початок культурного відродження
- •2.Вплив революції 1848р.
- •2.Було покладено початок політичній боротьбі населення Західної України за своє національне і соціальне визволення.
- •3.Активізація суспільно-політичного руху, його строкатість та суперечливість.
- •4.Політизація національного руху
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Лекція № 22._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Культурна діяльність української інтелігенції.
- •2.Опозиційність масонських лож.
- •3.Діяльність декабристів.
- •1.“Південне товариство” (1821 -1825 рр.) з центром у Тульчині, очолюване полковником п. Пестелем.
- •4.Кирило-Мефодіївське товариство.
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Лекція № 23._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Уповільненість темпів економічного розвитку
- •2.Соціальні зміни, спричинені модернізацією економіки.
- •V.Закріплення нових знань.
- •Лекція № 24._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Особливості капіталізації економіки Наддніпрянської України в 2 – й половині 19 ст.
- •2. Два шляхи розвитку капіталізма в Наддніпрянській Україні після скасування кріпатства.
- •2.Американським, при якому йшов процес утворення фермерських індивідуальних господарств, які використовували найману працю і постачали продукт на ринок. Фермерські господарства переважали на півдні.
- •Лекція № 25._
- •Структура лекції.
- •1.Російська соціал-демократична партія (рсдрп) - виникла в 1898 р., у 1903 р. Розкололася на більшовиків і меншовиків.
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Україна в революції 1905 – 1907 років
- •2.Столипінська аграрна реформа в Україні.
- •1.Знищення общинного землекористування і перетворення селян на індивідуальних власників землі - фермерів;
- •2.Ліквідація аграрної перенаселеності європейської частини країни шляхом переселяй у східні райони Росії.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Лекція № 27._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1. Культурний розвиток України на поч. XX ст.
- •2. Освіта
- •3. Наука
- •4. Література
- •5.Театральне мистецтво
- •6.Музика
- •7.Образотворче мистецтво
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Самостійна робота №1.
- •Самостійна робота №3.
- •1.Формування національної самосвідомості українців;
- •2.Зростання інтересу до української мови, історії, культури;
- •3.Активізацію зв'язків між західними і східними українцями, їх національну інтеграцію;
- •4.Розгортання українського національ-визвольного руху.
VI. Підсумки лекції:
VII.Домашнє завдання: вивчити конспект лекції.
Лекція № 20_
Тема. Українські землі у складі Російської імперії у I половині XIX ст. Селянські
повстання. У. Кармелюк.
Мета:1.охарактеризувати становище України в складі Російської імперії: політичне, економічне, соціальне;
2. формувати вміння побудови причино-наслідкових зв’язків;
3. формувати негативне ставлення до іноземного панування на українських землях.
Тип лекції: засвоєння нових знань.
Обладання: карта, атласи, роздатковий матеріал.
Основні терміни: « регіон», « селянські повстання», « імперія».
Основні дати: 1812 – 1835 рр.
Структура лекції.
I.Організаційний момент.
II.Перевірка домашнього завдання.
III.Актуалізація опорних знань студентів.
IV.Вивчення нового матеріалу:
1.Включення українських земель до складу Російської імперії.
2.Українське населення під владою Російської імперії. Селянські повстання . У. Кармелюк.
3. Повсякденне життя.
4. Життя великих міст.
V.Закріплення нових знань.
VI.Підсумки лекції.
VII.Домашнє завдання.
Хід лекції.
Організаційний момент:
Перевірка домашнього завдання:
1.Дати загальну характеристику існування українських земель у складі Р.П.
2.Визначити основні етапи розпаду Гетьманщини.
3.Охарактеризувати процес ліквідації З.С.
Актуалізація опорних знань студентів:
1.Пригадайте, від якого латинського поняття походить термін «імперія».2.Якими ознаками характеризувалися провінції Риму, Візантії, імперії Карла Великого, Османської імперій?
Вивчення нового матеріалу:
1.Включення українських земель до складу Російської імперії (регіональний поділ).
В останні десятиріччя XVIII ст. в Україні відбулися надзвичайно глибокі хоча й зовні непомітні зміни. Та ж сама земля, ті ж самі люди, але принципово інше становище. Якщо раніше Українська козацька держава з певними обмеженнями визначала зміст свого внутрішнього життя, то після її ліквідації Україна перетворилася на губернії Російської імперії, які жили за указами та розпорядженнями з Петербурга.
Перемоги над Туреччиною, ліквідація автономії Слобожанщини і Гетьманщини, розорення Запорозької Січі, поділи Речі Посполитої дали змогу Російській імперії зміцнитися за рахунок включення українських територій до свого складу та їх експлуатації. Наприкінці XVIII ст. під владою Романових сконцентрувалося 4/5 території нашої Батьківщини, де проживало 8,2 млн мешканців.
Адміністративно-територіальний устрій.
Щоб скористатися багатствами України і насамперед її людськими ресурсами, назавжди приєднати українські території до складу Російської імперії, необхідно було замкнути українців у міцні лещата російського адміністративно-територіального устрою. Із цією метою на зламі XVIII-XIX ст. підросійську Україну було поділено на 9 губерній.
Адміністрування, тобто управління в них здійснювалося за імперськими зразками. Колишні козацькі полки Слобожанщини було перетворено на Слобідсько-Українську губернію. На території колишньої Гетьманщини створено Чернігівську та Полтавську губернії. Правобережжя поділено на Волинську, Київську та Подільську губернії. Південні землі включено до складу імперії як Катеринославську (колишні землі запорозьких козаків), Херсонську (землі Османської імперії від гирла Дніпра до гирла Дністра) і Таврійську губернії (землі колишнього Кримського ханства). З невеликими змінами даний адміністративно-територіальний поділ зберігався до часів української революції 1917-1921 pp.
Управління губерніями здійснювали генерал-губернатори, призначені царем. Вони зосереджували у своїх руках усю повноту адміністративної влади й вирішували питання громадського життя. Водночас пильно наглядали за загальним станом справ і політичними настроями в українських губерніях, уважно стежили за зовнішньополітичною ситуацією.
На початку XIX ст. було створене Малоросійське генерал-губернаторство, до складу якого ввійшли дві лівобережні губернії. Після завершення російсько-турецької війни південні губернії та Бессарабська область увійшли до складу Новоросійсько-Бессарабського генерал-губернаторства.
У 1830-1831 pp. правобережні губернії стали складовими Київського генерал-губернаторства. Генерал-губернатори мали майже необмежену владу й насамперед займалися військовими справами та попереджали будь-які прояви опозиційності, стежачи за «состоянием умов», як формулювалося в царській інструкції.
Губернії складалися з повітів, управління в яких здійснювали царські справники. Повіти поділялися на стани, очолювані поліцейськими приставами. У містах замість магістратів, що керувалися магдебурзьким правом самоврядування, було запроваджено міські думи, які працювали за російськими законами. У 1835 р. позбавлене магдебурзького права останнє самоврядне місто України — Київ.
Історичний факт. У всіх ланках губернської адміністрації процвітали казнокрадство й хабарництво. Коли Микола І захотів дізнатися, хто з його губернаторів не бере хабарів, то в Україні таким виявився лише київський губернатор Іван Фундуклей. «Не бере, бо дуже багатий» — так пояснив цар його поведінку.
Регіональний поділ
Протягом першої половини XIX ст. територія України залишалася роз'єднаною на окремі регіони, тобто землі, що характеризувалися комплексом властивих їм ознак.
Тодішня підросійська Україна складалася з чотирьох великих регіонів: Правобережна Україна, Слобожанщина, Лівобережна та Південна (Степова) Україна. Заселення українцями Північного Кавказу зумовило формування Кубанської України.