- •Лекція №_1__
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1. Робота з історичними поняттями.
- •2. Поняття «Історія України» та ії періодизація.
- •IV. Закріплення нових знань.
- •V. Підсумки лекції:
- •VI. Домашнє завдання: вивчити конспект лекції Лекція №_2__
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Українські землі в первісну епоху.
- •1 Млн. – х тис. До н. Е.
- •IX тис. - VII тис. До н.Е.
- •VII тис. - IV тис. До н.Е.
- •IVтис. - III тис. До н.Е.
- •2. Кочовики
- •3. Антична колонізація Північного Причорномор’я
- •IV.Закріплення нових знань.
- •V. Підсумки лекції:
- •Лекція №_3__
- •Структура лекції.
- •1.Розселення слов’ян.
- •2. Антський союз.
- •3.Політичний устрій, господарство та вірування слов’ян.
- •Лекція №_4__
- •Структура лекції.
- •1. Утворення Київської Русі.
- •Лекція № 5
- •Структура лекції.
- •1. Правління Ярослава Мудрого та його нащадків.
- •2. Соціально-економічний та культурний розвиток Київської Русі.
- •3. Татаро-монгольська навала.
- •Лекція №_6__
- •Структура лекції.
- •1. Предумови виникнення та об’єднання Галицько-волинського князівтсва.
- •2. Державний устрій Галицько-Волинської держави.
- •3. Місце Галицько-Волинської держави в українській та світовій історії
- •Лекція №_7__
- •Структура лекції.
- •2. Польська експансія на українські землі наприкінці XIV — в середині XVI ст.
- •3.Соціально-економічні процеси в XIV—XV ст.
- •4. Утворення Кримського ханства та його експансія на українські землі
- •Лекція №_8__
- •Хід лекції.
- •1.Соціальна стратифікація українського суспільства.
- •2.Господарство.
- •Лекція №_10_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Історичні умови розвитку культурно – релігійних рухів України хvі -першої пол. Хvіі ст.
- •2.Розвиток освіти. Наука.
- •2.Розвиток літератури. Книгодрукування.
- •4. Мистецтво.
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI. Підсумки лекції.
- •Лекція № 13_
- •Хід лекції.
- •Лекція №_14_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Причини та передумови національно-визвольної війни б.Хмельницького.
- •2.Початок війни та воєнні дії першого етапу війни.
- •3.Заснування козацької держави та воєнні дії другого етапу.
- •Лекція №_15__
- •Хід лекції.
- •1.Утворення Гетьманщини.
- •2.Відносини між Українською державою й Московією.
- •Лекція №_16__
- •Хід лекції.
- •1.Гетьманщина і. Виговського.
- •2. Внутрішня і зовнішня політика і. Виговського.
- •3. Україно-московська війна 1658—1659 рр. Конотопська битва.
- •4.Розкол Гетьманщини
- •5.Правобережжя 60-80-х років 17ст.
- •6.Виникнення та розвиток Слобідської України.
- •Лекція №_17__
- •Хід лекції.
- •1.Гетьманщина кінця 17ст.
- •2.Іван Мазепа та п.Орлик – гетьмани України.
- •3.Гетьман Пилип Орлик. Конституція п. Орлика.
- •Лекція № 18_
- •Структура лекції.
- •1.Назвіть заходи Катерини II по остаточній ліквідації автономного устрою України.
- •2.Коли і в результаті яких подій відбулося приєднання території Кримського ханстві до Російської імперії?
- •Лекція № 19_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Визвольна боротьба на чолі з с. Палієм.
- •2.Гайдамацький рух.
- •3.Рух опришків.
- •4.Поділи Речі Посполитої.
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI. Підсумки лекції:
- •Лекція № 20_
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Включення українських земель до складу Російської імперії (регіональний поділ).
- •2.Українське населення під владою Російської імперії (національне становище, соціальний поділ, регіональний поділ)
- •3. Повсякденне життя.
- •Лекція № 21._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Початок культурного відродження
- •2.Вплив революції 1848р.
- •2.Було покладено початок політичній боротьбі населення Західної України за своє національне і соціальне визволення.
- •3.Активізація суспільно-політичного руху, його строкатість та суперечливість.
- •4.Політизація національного руху
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Лекція № 22._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •1.Культурна діяльність української інтелігенції.
- •2.Опозиційність масонських лож.
- •3.Діяльність декабристів.
- •1.“Південне товариство” (1821 -1825 рр.) з центром у Тульчині, очолюване полковником п. Пестелем.
- •4.Кирило-Мефодіївське товариство.
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Лекція № 23._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Уповільненість темпів економічного розвитку
- •2.Соціальні зміни, спричинені модернізацією економіки.
- •V.Закріплення нових знань.
- •Лекція № 24._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Особливості капіталізації економіки Наддніпрянської України в 2 – й половині 19 ст.
- •2. Два шляхи розвитку капіталізма в Наддніпрянській Україні після скасування кріпатства.
- •2.Американським, при якому йшов процес утворення фермерських індивідуальних господарств, які використовували найману працю і постачали продукт на ринок. Фермерські господарства переважали на півдні.
- •Лекція № 25._
- •Структура лекції.
- •1.Російська соціал-демократична партія (рсдрп) - виникла в 1898 р., у 1903 р. Розкололася на більшовиків і меншовиків.
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1.Україна в революції 1905 – 1907 років
- •2.Столипінська аграрна реформа в Україні.
- •1.Знищення общинного землекористування і перетворення селян на індивідуальних власників землі - фермерів;
- •2.Ліквідація аграрної перенаселеності європейської частини країни шляхом переселяй у східні райони Росії.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Лекція № 27._
- •Структура лекції.
- •Хід лекції.
- •IV.Вивчення нового матеріалу:
- •1. Культурний розвиток України на поч. XX ст.
- •2. Освіта
- •3. Наука
- •4. Література
- •5.Театральне мистецтво
- •6.Музика
- •7.Образотворче мистецтво
- •V.Закріплення нових знань.
- •VI.Підсумки лекції.
- •Самостійна робота №1.
- •Самостійна робота №3.
- •1.Формування національної самосвідомості українців;
- •2.Зростання інтересу до української мови, історії, культури;
- •3.Активізацію зв'язків між західними і східними українцями, їх національну інтеграцію;
- •4.Розгортання українського національ-визвольного руху.
Лекція №_10_
Тема: Культурно – релігійні рухи кінця XVI – першої половини XVII століть. П. Могила.
Мета: 1. Схарактеризувати історичні умови розвитку культурно – релігійних рухів України ХVІ - першої пол. ХVІІ ст. Визначити роль культурно–релігійних рухів в цей період.
2.Розвивати аналітичні вміння на підставі порівняння.
3.Виховувати шанобливе ставлення до культури власного народу.
Тип лекції: вивчення нових знань.
Обладання: карта, атласи, роздатковий матеріал.
Основні терміни: «культурно – релігійні рухи», «реформація».
Основні дати: 1576-1580 рр., 1631 р., 1701 р.
Структура лекції.
I. Організаційний момент.
II. Перевірка домашнього завдання.
III. Актуалізація опорних знань студентів.
IV. Вивчення нового матеріалу:
1.Історичні умови розвитку культури України ХVІ -першої пол. ХVІІ ст.
2.Розвиток освіти. Наука.
3.Розвиток літератури. Книгодрукування.
4.Мистецтво.
V.Закріплення нових знань.
VI. Підсумки лекції.
VII. Домашнє завдання.
Хід лекції.
I. Організаційний момент.
II. Перевірка домашнього завдання.
III. Актуалізація опорних знань студентів.
IV. Вивчення нового матеріалу:
1.Історичні умови розвитку культурно – релігійних рухів України хvі -першої пол. Хvіі ст.
Українські землі були роз'єднані і опинилися під владою іноземних держав. Над Україною нависла загроза, з одного боку, ополячення, з іншого, - омосковлення. Спустошливі ординські напади нищили край, забирали тисячі людей у неволю. Втратила своє привілейоване становище українська православна церква – важливий чинник культурного прогресу. Проти неї і проти української культури вів уперту боротьбу католицизм, підтримуваний польською адміністрацією. Поглиблювалася денаціоналізація української знаті, дедалі більша кількість якої переходила в католицизм і ополячувалася. Незважаючи на це, українська культура продовжувала свій поступовий розвиток, і насипній XVI - поч. XVII ст. в ній відбуваються якісні зміни. Україна переживає справжнє національно-культурне піднесення. Обумовлене воно було різними факторами, серед них:
1.зростання ролі і значення козацтва, яке організувало оборону українських земель від виступило проти колоніального гноблення польської шляхти і окатоличення православних українців;
2.діяльність братств, спрямована на захист і розвиток української культури, утвердження просвітництва як ідеології українського населення;
3.ідеї Гуманізму та Реформації, що, проникаючи в Україну, впливали на середньовічну теоцентричну світоглядну систему, сприяли поширенню освіти, науки, пробуджували інтерес до української культури, мови. Виникнення і поширення гуманістичних, просвітницьких ідей зумовлювалося і визвольними рухами в Україні в ХVІ-ХVІІ ст.
2.Розвиток освіти. Наука.
У зв’язку з активним наступом католицької реакції становище освіти на Україні ускладнилось. Прагнучи поширити свій вплив, католицька церква закладає в Україні єзуїтські школи. Завдяки наполегливим зусиллям українців зберегти національний характер школи, православні руські школи існували в Заблудові, Володимирі-Волинському, Львові, Уневі, Холмі, Києві, Смотричі, Білостоці. Серед них визначне місце посідала Острозька школа - перша вища школа на Україні, заснована князем Костянтином Острозьким близько 1576-1580 рр. Працювала вона за програмою західноєвропейських університетів, провідне місце у програмі навчання посідало вивчення трьох мов: давньоукраїнської, грецької та латині. Першим ректором Острозької школи був відомий громадський діяч, письменник Герасим Смотрицький. Школа виховала плеяду видатних політичних і культурних діячів України, серед них відомий письменник, філолог, ректор Київської братської школи Мілетій Смотрицький, гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. У школі викладали відомі культурні діячі Іов Княгиницький, Дем’ян Наливайко - брат Северина Наливайка. Після смерті Костянтина Острозького (1608) школа занепадає, за його наступників її було перетворено на єзуїтську школу.
Поширенню освіти, поглибленню її зв’язків з національним життям сприяли братські школи, навчання в яких проводилося рідною мовою. Перша братська школа, відкрита у Львові у 1585 р., мала всестановий характер, високий рівень викладання. У1615 р. на кошти Гальшки Гулевичівни відкрилася братська школа у Києві, першим ректором якої був Іов Борецький. У1631 р. архімандрит Києво-Печерської Лаври Петро Могила заснував при лаврі школу вищого типу, яку через рік було об’єднано з Київською братською школою і названо Києво-Могилянською колегією (з 1701 р. - Київська академія). Ця школа, зберігаючи національні традиції, прийняла програму і методи західноєвропейських університетів. Викладання велося латинською мовою. Вивчалися сім вільних наук: граматика, риторика, поетика, філософія, математика, астрономія, музика; курс навчання тривав 12 років. У стінах академії народилося чимало псалмів, дум, кантів українською мовою, які згодом співалися народом.
З XIV ст. багато заможних українців для здобуття вищої освіти виїздили до Італії, Франції, Німеччини, Голландії, Чехії, Австрії, Польщі. Більшість із них поверталися на Україну, деякі залишалися працювати в Західній Європі. Визначним культурним діячем, навколо якого гуртувались польські літератори-гуманісти, був Павло Русин з Кросна - професор римської літератури. Всесвітньо відомим вченим у галузі астрономії, математики, медицини був випускник Болонського і Краківського університетів дрогобичанин Юрій Котермак (відомий як Юрій Дрогобич). У Болонському університеті він одержав ступінь доктора медицини і у 1481р. був обраний деканом медичного факультету. Юрій Дрогобич у 1483 р. видав у Римі книжку “Прогностична оцінка поточного” і став, таким чином, першим українським автором друкованої книги.
Поширенню на Україні вищої освіти сприяла польська Замойська академія, відкрита в 1595 р. у західноукраїнському місті Замості. її випускниками стали відомі діячі культури і науки Касіян Сакович, Ісая Козловський, Сильвестр Косов, які згодом були викладачами Києво-Могилянської академії.
Важливі зміни відбувалися в українській історіографії. У літописанні на зміну стислим літописним оповіданням приходять щорічні записи про найважливіші події, з’являються посилання на історичні джерела, що надає літописам грунтовного характеру. Відомою пам’яткою історичної літератури цього періоду є "Густинський літопис", який висвітлює події від Київської Русі до кінця XVII ст. Автор розрізняє історію Руси - України й історію Московського князівства, ставить питання про генезис української культури, вперше досліджує історію українського козацтва.