Методичні рекомендації вихователю щодо самоаналізу заняття

В основних нормативних документах дошкільної галузі освіти зазначається, що людина повинна виховуватись у нас непросто носієм певної суми знань, а насамперед, як громадянин су­спільства, з притаманними йому переконаннями, мораллю, інтере­сами, високою культурою праці і поведінки.

У ДНЗ заняття - організаційна форма навчання, де реалізуються його глобальні мета, цілі й завдання ­ всебічного розвитку особистості, формування її інтелектуальних можливостей, здійснення виховання.

Заняття можна вважати ефективним, якщо на ньому забезпечується оптимальний зв'язок усього комплексу навчально-виховних цілей, якщо увага і мислення дітей концентруються на основних, провідних ідеях і поняттях теми, що вивчається, пробуджуються і розвивають­ся навчальні процеси, формуються потреби дітей у знаннях.

Усі ці вимоги до сучасного заняття мотивовані науковою сучас­ною педагогікою. Але всі вони не можуть бути здійснені без творчого ставлення вихователя до організації навчання, без його майстерності. Майстерність педагога багато в чому залежить від уміння аналізувати свої та чужі помилки.

Аналізувати заняття потрібно під кутом зору певної педагогічної концепції.

З точки зору оптимізації навчально-виховного процесу можна здійснювати самоаналіз за такою схемою:

1. Які види змісту освіти передбачені навчальним планом заняття?

2. Чи відповідали принципи, методи і прийоми навчання видам змісту і на­вчальному матеріалу?

3. Рівні знань дітей перед заняттям (чи реалізовано наступність, неперевантажені діти).

4. Якого рівня знань досягнуто в результаті заняття (чи відповідає програмовому змісту)?

5. Ступінь усвідомлення знань дітьми.

6. Доцільність використання наочності і технічних засобів навчання.

7. Чи був на занятті необхідний емоційний клімат.

8. Чи була на занятті внутрішня логічна єдність.

9. Як реалізована виховна мета заняття.

Яка тема заняття ( зміст) і мета ( завдання)?

Яку мету переслідує введення нового терміна чи поняття (познайомити, сформувати уявлення, учити виокремлювати суттєві ознаки, використовувати для розвитку певних пізнавальних процесів тощо)? Чи відповідають логіці побудови заняття його мета (відповідність послідовності дібраних завдань меті заняття, які завдання превалюють – тренувальні, репродуктивні, частково-пошукові або творчі)?

Яке місце сюрпризного моменту (з якою метою вводиться казковий герой, чи є він наскрізним, чи з’являється вперше)? Внутрішня структура заняття (види діяльності – спілкування, пізнавальна, перетворювальна, оцінно-контрольна)? Чи була актуалізація попередніх знань?

Чи створена проблемна ситуація під час ознайомлення з новим матеріалом?

Як використовується наукова термінологія, чи немає підміни спрощеними термінами? Наскільки грамотно вихователь застосовує математичну термінологію?

Наскільки чітко й логічно вихователь пропонує запитання? Як реагує на відповіді дітей?

Які прийоми допомоги використовує? Як сплановано й витримано заняття в часі? Чи доцільно розподілено види діяльності дітей на занятті? Чи витримано вимоги здоров’язбереження дітей (фізхвилинки, навантаження тощо)? Як ураховано індивідуальні особливості дітей групи?

Як організовано індивідуалізацію діяльності дітей на занятті? Чи немає підміни індивідуалізації картками, які за своєю суттю мають на меті контроль? Які форми й засоби організації навчальної діяльності використано педагогом (як сполучено фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи)? Як залучено наочність?

Яке її естетичне оформлення й дієвість у процесі формування понять і способів діяльності?

Чи не використано наочність лише як ілюстрацію? Чи вдалося вихователю забезпечити “зворотний зв’язок”?

Якими прийомами вихователь створював ситуацію успіху, коригування дій дітей, організовував співпрацю між дітьми, а також педагога і дітей?