7.Ефект доходу і ефект заміщення.Парадокс Гіффена.

Ефект доходу — це тільки ті зміни у споживанні, що спричинені зміною реального доходу споживача під впливом руху цін. Як було з'ясовано раніше, зростання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів: якщо із збільшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних — зменшується.

Ефект заміщення — це тільки ті зміни у споживанні товару, які є результатом змін цін цього товару відносно цін на інші товари. Цей ефект спрацьовує однаково і щодо нормальних, і щодо неякісних това­рів. В узагальненому вигляді дія ефектів доходу та заміщення наведена в табл. 3.1.

Ці два ефекти діють одночасно. Тому реальна спрямованість змін споживання буде рівнодіючою ефектів доходу та заміщення. Згідно з даними табл. 3.1 щодо нормальних товарів обидва ефекти діють в одному напрямку. У цьому випадку прогнозувати зміни споживання залежно від змін ціни на товар дещо простіше. Що ж до впливу зміни ціни на споживання неякісних товарів, то спрямованість впливі ефектів доходу та заміщення протилежна. Залежні від того, який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання матимуть однакову абі протилежну спрямованість.

Якщо ефект заміщення має більший вплив, то із зростанням ціни споживання товару X зменшується

а при її зниженні — збільшується. Однак може склаі датися ситуація, коли переважає ефект доходу, тоді

при зростанні ціни зростає і споживання, а при її зменшенні споживання також зменшується. Така ситуація трапляється досить рідко.Неякісний товар, для якого ефект доходу переваї жає над ефектом заміщення називається Гіффеновим товаром, а зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього — парадоксом Гіффена.

Товар Гіффена має одночасно відповідати таким вимогам:

_ бути неякісним в уявленні споживача;

_ бути значною часткою його витрат.

Парадокс Гіффена - це ситуація, за якої закон попиту порушується, а крива попиту стає висхідною.

Парадокс Гіффена виявився і в нашій країні на початку 1990-х років стосовно частини родин, коли різко зросли ціни на так звані продукти для бідняків (борошно, картопля, хліб, крупа, макарони тощо - (т. з. товари Гіффена). Підвищення цін на ці товари не тільки не зменшило обсягу їх купівлі, а навпаки, різко підвищило його на ці товари. Щоб вижити, люди були змушені свої скромні доходи й заощадження витрачати на найважливіші продукти харчування.

Уважають, що парадокс Гіффена - це єдиний виняток із закону попиту. Хоча, на думку окремих економістів, це досить суперечливий виняток. Річ у тім, що тут ідеться про аномальні умови, тобто порушуємо принцип за інших однакових умов.

8.Ринковий попит його зображення. Цінові та нецінові детермінанти попиту.

На ринку є багато споживачів, разом вони формують ринковий попит. Останній є сумою індивідуальних попитів усіх покупців на певному ринку в межах визначеного періоду. Отже, ринковий попит визначають чинники, що впливають на поведінку окремих покупців певного товару. Ринковий попит — попит на певне благо всієї сукупності споживачів.

Розрізняють попит на окремі товари і сукупний попит. З іншого боку, попит не слід змішувати з обсягом закупок. Обсяг попиту часто буває більшим, ніж обсяг закупок. Бо якщо на ринку нема відповідної кількості та відповідного асортименту товарів, то попит задовольнятиметься не повністю.

Виділяють ціну попиту і ціну пропозиції. Ціна попиту — це максимальна ціна, яку споживачі готові запропонувати за певний товар. Зниження ціни веде до відповідного збільшення попиту (за інших незмінних умов). Отже, між ціною товару та обсягом попиту на нього існує обернений зв'язок. Його називають законом попиту. Він полягає в тому, що чим нижча ціна товару, тим більший обсяг його може бути реалізований на ринку, і навпаки, чим вищою буде ціна, тим меншу кількість його можна буде продати.

цінові детермінанти:

1) ціни на товари та послуги;

2) доходи споживачів;

3) ціни на товари-субститути (замінники).

Нецінові детермінанти:

- смаки чи переваги покупців (людина-спортсмен віддасть перевагу красовкам, аніж звичайним туфлям);

- число споживачів на ринку (на ринку автомомібів в Японії частка американських автомобілів незначна);

- ціни на аналогічні товари (люди, перед тим як подорожувати, будуть порівнювати переваги та вигоди від подпрожі автомобілем чи авіатранспортом);

- грошові доходи споживачів (людина із високими грошовими доходами може дозволити собі купувати омари, в той час, як людина із низькими доходами може ледве накопити на покупку масла);

- споживчі очікування стосовно майбутніх цін і доходів (при гарній погоді очікається хороший урожай кави, тоді ціни на каву будуть низькими, а при поганій погоді –урожай буде поганий, тому ціни будуть високими).