Мета, зміст і завдання практики

Метою практики є ознайомлення студентів з сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії; формування у них на базі одержаних на кафедрі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи чи виконання функціональних обов'язків відповідно до кваліфікаційного рівня у реальних виробничих умовах господарської діяльності, підприємництва чи бізнесу; виховання потреби систематичного поповнення своїх знань та творчого їх застосування в практичній діяльності.

Практика студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного і достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр.

Виробнича практика проводиться на четвертому курсі (восьмий семестр). Студенти проходять практику професійного аналізу з метою виконання випускної роботи за кваліфікацією бакалавра.

Під час виробничої практики студенти поглиблюють та закріпляють теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану, збирають фактичний матеріал для виконання випускної роботи бакалавра.

Зміст і послідовність практики визначається програмою, що роз­робляється і поновлюється кафедрою згідно з навчальним планом.

Основними завданнями практики є:

• закріплення теоретичних знань по економічних і управлінських дисциплінах (економіка підприємства, управління підприємством, управління персоналом, виробничий менеджмент і ін.) в умовах діяльності конкретного підприємства;

• вивчення системи управління підприємством (організацією);

• придбання практичних навичок по аналізу господарської діяльності підприємства і його структурних підрозділів;

• вивчення організації й управління виробництвом, кадрами, працею і його оплатою, фінансами, матеріально-технічним забезпеченням і т.п.;

• ознайомлення з організаційною структурою бази практики;

• придбання практичних навичок, виконання функціональних обов'язків фахівця конкретного структурного підрозділу;

• придбання вмінь аналізу інформації й прийняття самостійних рішень;

• вивчення соціальної сфери підприємства (організації);

• вивчення, обробка, аналіз інформації з практики, узагальнення матеріалу, написання звіту і його захист.

Досягнення цілей і вирішення завдань здійснюється шляхом вивчення діяльності підприємства в цілому та його структурних підрозділів. Об’єктами вивчення є:

• підприємство в цілому (історія створення і розвитку підприємства, форми власності та господарювання, їх трансформування за умов розвитку ринкових відносин; номенклатура і асортимент продукції; типи виробництва на підприємстві; рівень спеціалізації і кооперування; основні технологічні процеси і загальний технологічний рівень виробництва; перспективи розвитку підприємства);

• організаційна структура і управління підприємством (ознайомлення із структурою виробничих підрозділів підприємства: основних, допоміжних та обслуговуючих цехів, господарствами й службами невиробничого характеру, механізмом їх взаємозв'язку, юридичним статусом; схема виробничої структури підприємства; трансформування виробничої структури підприємства в умовах його адаптації до ринку; оцінка ступеню автономності підрозділів, доцільність відокремлення від підприємства самостійних фірм, стратегію організаційної перебудови підприємства на найближчу перспективу; різновиди організаційної структури управління підприємством; аналіз можливості централізації (децентралізації) основних управлінських функцій; вивчення економічної служби на підприємстві, її функції за умов адаптації підприємства до динамічного зовнішнього середовища, взаємозв'язок з іншими службами; схема організаційної структури управління підприємством; дослідження змін, що відбулися в структурі органів управління за минулий період, вивчення планів на найближчу перспективу, їх оцінка);

• майно і власність підприємства (склад майна підприємства, основних фондів, оборотних коштів та інших активів; форма власності; джерела формування майна підприємства: внески засновників, доходи підприємства від виробничої діяльності, цінних паперів, капітальні вкладення і дотації з бюджету та ін.);

• взаємовідносини підприємства із зовнішніми контрагентами й ринковою інфраструктурою (дослідити місце підприємства у виробничо-господарському комплексі країни або регіону, скласти схему його взаємозв'язків з іншими підприємствами, організаціями та установами (зовнішнім середовищем): постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, банками, фінансовими органами, біржами, науково-дослідними організаціями тощо; дати оцінку стабільності виробничих зв'язків і впливу їх регулярності на ефективність діяльності підприємства; орієнтовно визначити авторитет підприємства як партнера у підприємницькому середовищі; ознайомитися із зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, перспективами розширення зовнішньоекономічних зв'язків, за їх відсутності – з перспективами виходу на зовнішній ринок);

• система і стратегія маркетингу підприємства (ознайомитися зі структурою підрозділу, що управляє маркетинговою діяльністю; з'ясувати розподіл маркетингових функцій між відділами заводоуправління, роль відділу збуту в системі маркетингу підприємства);

• ринок продукції підприємства, його особливості й перспективи (аналіз ринкових можливостей підприємства, дослідження попиту на продукцію, оцінка конкурентоспроможності продукції підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках, стратегія маркетингу підприємства на перспективу щодо номенклатури продукції, ринку збуту);

• система ціноутворення на продукцію підприємства, порядок підготовки і встановлення цін; роль витрат на виробництво, попит і конкуренцію у політиці ціноутворення;

• система планування діяльності підприємства (ознайомитися з системою планів підприємства, організацією їх розробки; з'ясувати, яким підрозділом і якими методами проводиться розробка й вибір стратегії розвитку підприємства);

• характеристика основних розділів поточного плану та їх показників (визначити роль поточного плану і його взаємозв'язок із стратегією розвитку підприємства; з'ясувати, як враховується фактор часу і фактор ризику при прийнятті господарських рішень; вивчити систему оперативного регулювання комерційної діяльності підприємства з урахуванням зміни ринкової кон'юнктури; з'ясувати, як здійснюється оперативне регулювання виробництвом: склад календарно-планових нормативів, планово-облікові одиниці, зміст і порядок розробки планів-графіків виробництва і випуску продукції; дати оцінку ритмічності виробництва);

• витрати й фінанси підприємства (ознайомитися з порядком формування витрат, показниками собівартості продукції: кошторисом витрат на виробництво, собівартістю товарної реалізованої продукції; обчислити прибуток від реалізації продукції, валовий прибуток; вивчити розподіл і використання прибутку, склад й порядок формування фонду споживання; обчислити рентабельність продукції та виробництва);

• податки й обов'язкові платежі (ознайомитися з системою податків підприємства, методикою їх обчислення; здійснити з належними поясненнями розрахунок величини податку на прибуток (дохід) та інших податків, якщо підприємство їх сплачує (ПДВ, акцизний податок та ін.); дослідити пільги щодо оподаткування, їх стимулюючу роль в інвестиційній діяльності підприємства та виконанні соціальних програм; вивчити обов'язкові платежі й внески підприємства, передбачені законом, дати схему їх обчислення за певний період у поточному році);

• економічна оцінка діяльності підприємства (вивчити баланс підприємства за минулий рік або квартал, структуру його активів та пасивів, їх взаємозв'язок, порядок складання балансу; проаналізувати економічний стан підприємства за даними балансу, звернувши, передусім, увагу на співвідношення заборгованості і власних коштів, платоспроможності підприємства й ліквідність його активів; з'ясувати напрямки поліпшення фінансового стану підприємства);

• загальне ознайомлення з галуззю, в якій функціонує підприємство (з'ясувати перспективи розвитку галузі в цілому);

• стан охорони праці та культури виробництва на підприємстві (написання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»).

Крім виконання загальної частини, студент-практикант виконує завдання в залежності від відділу (підрозділу) підприємства, в якому він знаходиться на практиці, з врахуванням доступу до інформації.

Практика студентів кафедри «Економіки і підприємництва» проводиться на конкретних підприємствах (незалежно від форми власності), які мають відповідні умови згідно з робочою програмою та задовольняють вимоги кваліфікаційного рівня бакалавра з економіки.

Студенти, які навчаються в ХНТУ за замовленнями державних, регіональних чи місцевих органів влади, а також за замовленнями підприємств, фірм чи установ банківської системи, практику проходять на підприємствах, в установах, фірмах чи у складі інших суб'єктів, які формували замовлення на бакалаврів.

Університет по замовленню кафедри заключає договори з підприємствами – базами практики. Також студенти можуть самостійно вирішувати питання місця проходження практики, в цьому випадку вони надають на кафедру лист з підприємства.