Розділ IV. Загальні питання стягнення аліментів

4.1. Порядок сплати аліментів

Щодо порядку сплати аліментів, то СК України встановлює такі способи:

- особиста сплата платником аліментів;

- сплата аліментів за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії;

- примусове стягнення виконавчою службою за виконавчим написом нотаріуса.

Особливу увагу слід приділити порядку відрахування аліментів на дитину за місцем роботи (місцем виплати пенсії, стипендії). Керівники відділу кадрів сприймають новели, які введені з приводу вказаного способу сплати аліментів, як головний біль, що підсилюється відсутністю практики.

Що ж нового з’явилося, що так турбує керівників?

Отже, якщо раніше був відомий тільки один спосіб стягнення аліментів за місцем роботи - за рішенням суду, то зараз з’являється й інша можливість.

Так, СК України передбачає, що платник може подати заяву за місцем роботи про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати в розмірі й на строк, які визначені в цій заяві [7, ст.187].

Та головне тут не сплутати цю заяву з письмовим договором про сплату аліментів. У першому випадку, якщо такі відрахування не здійснюватимуться, жодних юридичних наслідків не настане, принаймні, вони не передбачені законом.

Цікавою є також стаття СК України, що регулює порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими в частці від заробітку (доходу).

Така заборгованість визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. У випадку, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості й не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.

Останній спосіб є найскладнішим, оскільки потребує отримання додаткових відомостей про величину середнього заробітку. Оскільки розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом, напевно, саме ці суб’єкти і звертатимуться за такими даними до органів статистики конкретної місцевості [7, ст.195].

Новацією в законодавстві є встановлення строку сплати заборгованості, за яким суд з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

2. Доходи, що враховуються при стягненні аліментів

Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб є додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 146 зі змінами від 02.12.2009р.

Згідно вказаного переліку, утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з:

1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо;

2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати;

3) грошових і натуральних премій;

4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні;

5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку;

6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов'язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати;

7)винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій;

8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню;

9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років;

10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах;

11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій;

12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв'язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров'я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих;

13) допомоги по безробіттю;

14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними;

15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об'єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства;

17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях;

18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю);

19) інших видів заробітку.

З членів колективних сільськогосподарських підприємств утримання аліментів має провадитися з сум, одержуваних за роботу в цих господарствах (включаючи вартість натуральних видач).

З письменників, композиторів, художників та інших творчих працівників утримання аліментів провадиться з сум авторського гонорару і винагороди, одержуваної за публічне виконання творів, а з тих, що одержують заробітну плату, - із заробітної плати.

З позаштатних лекторів - з оплати, одержуваної за читання лекцій.

З членів кооперативів, спільних підприємств утримання аліментів провадиться з усіх видів заробітку, одержуваного за роботу в кооперативі чи спільному підприємстві (в тому числі із заробітку у валюті).

З фермерів та осіб, які працюють у сільському господарстві за сімейним підрядом, утримання аліментів провадиться після реалізації продукції з власного господарства в кінці року.

З осіб, що відбувають покарання на виправних роботах, аліменти утримуються із загальної суми заробітку без врахування утримань, передбачених вироком або постановою суду.

До всієї заробітної суми, з якої відраховуються аліменти з осіб, що відбувають покарання в установах виконання покарання, а також з осіб, що перебувають у наркологічних відділеннях психіатричних диспансерів, лікарень та на підприємствах, включається та частина суми, що стягується для покриття витрат на утримання цих осіб у вказаній установі.

З військовослужбовців Збройних Сил України та інших військ, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Держспецзв'язку та Державної кримінально-виконавчої служби утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, що надається щомісячно (оклад за штатною посадою, оклад за військове або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років, вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Особи, які працюють в установах України за кордоном, виплачують аліменти на користь осіб, які проживають в Україні, з подвійного заробітку з установленими надбавками, одержуваного в Україні у національній валюті.

З осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від'їзду, або з п'ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків.

Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримуються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти.

Утримання аліментів не провадиться з:

1) вихідної допомоги при звільненні і сум неоподаткованого розміру матеріальної допомоги;

2) компенсації працівникові за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

3) допомоги на лікування;

4) допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами;

5) компенсаційних виплат при відрядженнях і переведенні на роботу в іншу місцевість;

6) польового забезпечення, надбавок до заробітної плати й інших сум, які виплачуються замість добових і квартирних;

7) компенсаційних сум, які виплачуються за амортизацію інструментів і зношеність одягу;

8) матеріальної допомоги осіб, які втратили право на допомогу по безробіттю;

9) вартості безкоштовного надання квартир та комунальних послуг;

10) одноразової допомоги при народженні дитини;

11) державної допомоги на поховання;

12) допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

13) допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;

14) допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми;

15) соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям;

16) соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям інвалідам;

17) допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років;

18) тимчасової державної допомоги, якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину;

19) субсидій готівкою для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;

20) щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на територіях радіоактивного забруднення;

21) вартості речового, продовольчого забезпечення або його грошової компенсації;

22) дотацій на обіди, вартості путівок до санаторіїв і будинків відпочинку, що надаються за рахунок коштів підприємств та організацій.

З військовослужбовців, а також осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку та Державної кримінально-виконавчої служби утримання аліментів не провадиться з вихідної допомоги при звільненні з військової служби і з органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку та Державної кримінально-виконавчої служби, а Утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків [19, повний текст].

Доставка стягувачу грошових переказів утриманих аліментів через відділення зв'язку провадиться за рахунок платника аліментів. Перелік видів доходів Листом Міністерство юстиції України «Щодо утримання аліментів з доходів військовослужбовців» від 18.10.2004 №19-5-115 окремо вирішено питання про стягнення аліментів на користь дитини. Відповідно до частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (стаття 183 цього Кодексу).

Згідно із статтею 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них. Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи (стаття 192 зазначеного Кодексу.

Виходячи зі змісту розділу треба наголосити на такому.

1. Справедливим є встановлення в кодексі відповідальності за прострочення аліментів, яка полягає в застосуванні до винної особи неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Та ця неустойка може стягуватися тільки у випадку, якщо розмір аліментів був визначений судом.

2. Новацією в законодавстві є встановлення строку сплати заборгованості, за яким суд з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

3. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

ВИСНОВКИ:

З викладеного можна дійти висновку, що нове сімейне законодавство, зокрема щодо порядку сплати аліментів, вийшло на новий рівень регулювання сімейних правовідносин. Воно пішло по шляху відмови від старих принципів, що встановлювалися радянським законодавством, і спрямовує свій погляд на міжнародну практику.

Позитивною новелою є введення поняття сім’ї. Разом з тим, воно потребує вдосконалення щодо кола членів сім'ї, а саме: необхідно доповнити підстави створення сім'ї такими як свояцтво, інші (крім усиновлення) форми прийняття дітей на виховання.

Виходячи з законодавчого визначення поняття "сім’я" можна співвіднести коло членів сім’ї та суб’єктів аліментних правовідносин. Оскільки в Сімейному кодексі під сім'єю розуміється певна спільність, а не коло осіб, пов'язаних сімейними правами й обов'язками, аліментні правовідносини можуть існувати як між членами сім'ї, так і між особами, які не складають сім'ю. Можна виділити: аліментні зобов’язання подружжя; аліментні зобов’язання батьків та дітей; аліментні зобов’язання свояків та інших родичів; аліментні зобов’язання фактичних вихователів (вихованців).

Аліментами слід розглядати всяку матеріальну допомогу, що надається в силу закону одному з подружжя, родичам, своякам, фактичному вихователю (вихованцю). Слід особливо наголосити, що рішення суду про присудження аліментів не слід включати до складу правопороджуючих фактів, оскільки воно спрямоване на захист уже існуючого суб'єктивного права.

Аліментні правовідносини характеризуються певними особливостями: підстави їх виникнення визначені лише законом; аліментні зобов'язання є безоплатними, тобто вони не можуть бути витребувані назад, навіть якщо стягнуті помилково, за винятком випадків, коли їх стягнення було засноване на неправдивих відомостях; аліментні зобов'язання мають особистий характер, їх сплачують особи, на яких вказує закон.

В переважній кількості випадків основною причиною, що призводить до обов’язку сплачувати аліменти на утримання дитини є розірвання шлюбу подружжя. Існують дві найбільш важливих аспекти цього питання: по-перше, це проблема пов’язана з визначенням розміру аліментів, по-друге, несплата призначених аліментів.

Заходи, що допоможуть усунути і вирішити вказані проблеми це: укладення між подружжям шлюбного договору, що регулюватиме правовідносини у випадку розлучення; припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (такі можливості є новелами СК); обов’язкова участь у засіданнях про призначення аліментів та про розірвання шлюбу народних засідателів (це пропозиція щодо регулювання сімейних відносин).

Щодо аліментних правовідносин подружжя існують такі проблемні і спірні моменти.

1. Визначення підстав для стягнення. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Один з подружжя потребує допомоги, є непрацездатним за віком чи станом здоров’я. Настання юридичної непрацездатності законодавець пов'язував з: а) iнвалiднiстю; б) пенсійним віком, що обумовлював вiдсутнiсть у особи обов'язку працювати. Фактична непрацездатнiсть пов'язана iз станом здоров'я i полягає у вiдcутностi у особи реальної можливостi працювати.

Пняття юридичної i фактичної непрацездат-ності в кожному конкретному випадку не завжди співпадають за змiстом. Право на утримання виникає лише у разi юридичної непра-цездатностi.

3аконодавець прямо не заперечує можливості виникнення аліментних зобов'язань у рази тимчасової втрати працездатності. Проте, на нашу думку, з огляду на складність процедури стягнення, право на аліменти реалізовувати недоцільно, оскільки фак-тичне надання такої допомоги матиме місце після одужання i поновлення працездатності.

Подружжя - позивач потребує матеріальної допомоги. Проте, згідно СІК України, це не обов’язкова умова. Так, наприклад існує можливість стягнення алiментiв на утримання того з подружжя, який доглядає малолітню дитину. Стягнення алiментiв в такій ситуації не залежить вiд того, чи працює дружина в цей час та яке її матеріальне становище, а пов'язане лише з двома умовами: 1) дружина має проживати з малолітньою дитиною; 2) чоловік повинен мати можливicть надавати дружинi допомогу.

На нашу думку стягнення алiментiв на користь особи, яка не потребує матерiальної допомоги, суперечить по-няттю i змicту аліментних зобов'язань. І не зрозумiло, якими критерiями буде керуватися суд, визначаючи розмiр алiментiв на користь особи, яка матерiально забезпечена i не потребує допомоги.

Новелою СК України є існтитут утримання осiб, якi перебувають у фактичниx шлюбниx вiдносинах. Такий iнститут не відомий ні росiйському ні колишньому радянському законодавству.

Умовами набуття утримання є: а) проживання однiєю сiм'єю, тобто особи мають проживати спiльно та бути пов'язаними спiльним побутом; б) проживания однiєю сiм'єю протягом тривалого часу. Для встановлення таких фактів ЦПК України передбачена спеціальна процедура.

Наведена новели вимагає досить обережного ставлення до неї на практицi, оскiльки якщо питания щодо алiментування таких осiб не буде погоджено сторонами добровiльно, то дока-зовою базою для суду стануть, перш за все, показания свідків, що не може не обумовити появу безпiдставних позовiв, судову тяганину та виникнения спорiв, якi важко розв'язати.

Більшого того, напевне, була якась причина для неоформлення офіційного шлюбу при трималому проживанні. Як варіант, таке оформлення не відбулося саме тому, що двоє осіб свідомо бажали пожити разом не створюючи жодних правових наслідків.

Важливою новелою є право подружжя укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Подружжя в договорi про утримання може передбачити виникнення зобов'язань щодо утримання i за відсутноcтi такої умови, як непрацездатність.

СК України передбачає можливість уреґулювати аліментні зобов'язання подружжя як у шлюбному договорі (ст. 99 СК), так і в договорі про надання утримання (ст. 78 СК).

У разі невиконання одним із подружжя свого обов’язку за договором про надання утримання аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса, а це швидко і зручно.

Пропонується передбачити в СК України, що наявність угоди про надання утримання (аліментів) перешкоджає зверненню до суду з позовними вимогами про визначення розміру аліментів.

Встановлення можливості натуральної форми утримання дитини відповідає сучасному етапу розвитку української економіки, коли в деяких регіонах держави виплата заробітної плати фактично здійснюється в натуральній формі, або у випадку, коли платник аліментів займається сільським господарством, в якому кінцевий продукт (товар) має натуральну форму.

Для обрання однієї з указаних форм утримання дитини необхідна єдина умова - обов’язкова згода на це обох батьків. Відсутність інших умов дає підстави вважати, що обрання будь-якої форми утримання дитини має не тільки ряд переваг, а й деякі недоліки.

Можна припустити ситуацію, що батьки домовилися про утримання дитини, і відповідно до цієї домовленості батько має щомісячно виплачувати певну суму коштів або забезпечити дитину продуктами та одягом. Небезпека полягає в тому, що інша сторона подружжя може пред’явити до суду позовну заяву, в якій проситиме призначити аліменти на утримання дитини, при цьому стягнути їх з іншої сторони за останні три роки.

В такій ситуації припускається, що особі, яка передавала гроші (продукти, одяг) із рук в руки іншому з подружжя, важко буде довести, що вона протягом тривалого строку сумлінно виконувала свій обов’язок з утримання. Ніхто не може гарантувати позитивного результату доведення існування такого факту.

Тож у даному випадку, незважаючи на форму утримання (грошову чи натуральну), батьку (матері) варто укласти письмовий договір про сплату аліментів на дитину. При цьому в такому договорі слід зазначити форму й порядок утримання дитини, розмір та строки виплати аліментів.

Щодо розміру та порядок нарахування алiментiв на утримання дітей неможливо погодитися і з ч.2 статті СК України, яка вказує, що якщо стягуються аліменти на двох або більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка стягуватиметься до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Закріплюючи цю норму, законодавці пішли найпростішим шляхом вирішення проблеми утримання двох і більше дітей, вказуючи на обов’язок суду призначити єдину частку й не надаючи суду повноважень у деяких випадках відійти від цього загального правила.

Недосконалість указаної вище статті простежується і в її останній частині, де зазначено, що якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 p. //www. rada. kiev. ua.

2. Конвенція про стягнення аліментів за кордоном: Ратифікована Верховною Радою України законом України 20 липня 2006р.//www. rada. kiev. ua.

3. Кодекс законів про шлюб та сім'ю від 20 червня 1969 р. (втратив чинність) // www. rada. kiev. ua.

4. Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану УРСР від 13 травня 1926р (втратив чинність) // www. rada. kiev. ua.

5. Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971р. // www. rada. kiev. ua.

6. Кримінальний Кодекс України від 5 квітня 2001р. // www. rada. kiev. ua.

7. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002р. // www. rada. kiev. ua.

8. Цивільний кодекс України вiд 16 січня 2003р. // www. rada. kiev. ua.

9. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004р. // www. rada. kiev. ua.

10. Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей: Закон України від 22 вересня 2005 р. // www. rada. kiev. ua.

11. Про внесення змін до статей 182 і 272 СК України: проект Закону України (прийнятий не був) // www. rada. kiev. ua.

12. Про виконавче провадження : Закон України від 21 квітня 1999р. // www. rada. kiev. ua.

13. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993р. // www. rada. kiev. ua.

14. Про охорону дитинства : Закон України від 26 квітн 2001р.// www. rada. kiev. ua.

15. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003р. // www. rada. kiev. ua.

16. Концепція державної сімейної політики: затверджена Верховною Радою України Постановою від 17 вересня 1999 р. //www. rada. kiev. ua.

17. Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів: Указ Президента України від 24 беерзня 2008р. // www. rada. kiev. ua.

18. Про затвердження Порядку стягнення аліментів на дитину (дітей) у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання в іноземній державі, з якою не укладено договір про подання правової допомоги: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. №1203 // www. rada. kiev. ua.

19. Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб: додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. №146 зі змінами від 02.12.2009р. //www. rada. kiev. ua.

20. Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів: Лист Міністерства Юстиції Укораїни івд 06 червня 2008р.// www. rada. kiev. ua.

21. Щодо утримання аліментів з доходів військовослужбовців: Лист Міністерства юстиції України від 18.10.2004№19-5-1115 // www. rada. kiev. ua.

22. Щодо виключення випадків порушення державними виконавцями норм чинного законодавства при виконанні рішень про стягнення аліментів: Лист Департамента державної виконавчої служби Міністертсва Юстиції України від 13 липня 2006р. // www. rada. kiev. ua.

23. Щодо виключення випадків порушення державними виконавцями норм чинного законодавства при виконанні рішень про стягнення аліментів: Лист Департамента державної виконавчої служби Міністертсва Юстиції України від 13 липня 2006р. //www. rada. kiev. ua.

24. Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів: Постанова Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 №3 //www. rada. kiev. ua.

25. Ариванюк Т.О. Науково-практичний коментар Сімейного Кодексу України. – К: Вентурі. – 2008.- 368.

26. Антокольская М.В. Семейное право.: Учебн. — М.: Наука.- 2002.- 354с.

27. Гопанчук B.C. Законодавство України про шлюб і сім'ю. - К.: Істина.- 1998. – 168с.

28. Данилин В.И., Реутов С.И. Юридические факты в советском

семейном праве. — Свердловск: Радуга.- 1989. — 89с.

29. Ромовська З. В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 548с.

30. Ромовська З. В., Червоний Ю.С. Научно-практический комментарий Семейного кодекса Украины. – К.: Истина, 2003. – 520 с.

31. Ромовська 3. В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний комен-тар. - К.: Наука.- 2003. – 96с.

32. Сімейне право України: Підручник / Л. М. Баранова, В. І. Борисова, І. В. Жилінкова та ін.; За заг. ред. В. І. Борисової та І. В. Жилінкової. - К.: Юрінком Інтер, 2004. — 264 с.

33. Сімейне право України: Підручн. / За ред. Гопанчука В. С. — К. : Істина, 2002. - 304 с.

34. Сімейне право: навч.посіб. для студентів юридичних вузів та факультетів. – К., Вентурі. 1997. – 272 с.

35. Сімейне право України: Підручник / За редакцією Ю.С. Червонного. – К.: Істина.- 2005.- 482с.

36. Сімейне право: Підручник/ За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2002.– 304 с.

37. Цивільний кодекс України: Коментар. За ред. Харитонова Є.О. -Харків: Одісей, 2003.- 856 с.

38. Цивільне право України у чотирьох томах. Том перший / За ред. Яреми А.Г. - К.-Севастополь: „А.С.К.”, 2004. – 927 с.

39. Афанасьєва Людмила Василівна. Аліментні правовідносини в Україні: автореферат дисертації канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2003. – 28с.

40. Антошкіна В. Договірне регулювання майнових відносин подружжя: [Майнові правовідносини у сімейному праві] // Право України. - 2005. - № 3. - С.95-98.

41. Ариванюк Т.О. До питання про укладення угод за участю подружжя // Право України. –2001. -№ 9. –С. 61-64.

42. Ариванюк Т.О. Загальні правові засади припинення права спільної власності подружжя // Право України. –2001. -№ 12. –С. 76-80.

43. Гопанчук Т.Б. Проблемні аспекти аліментів // режим доступу: http://www.jurportal.net/showthread.php?t=1517

44. Дибовський Д. Деякі думки з приводу Сімейного кодексу України // Право України. - 2002. - № 6. - С.137 - 138

45. Дибовський Д. Деякі думки з приводу Сімейного кодексу України // Право України. - 2002. - № 6. - С.137 - 138

46. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину // Юридичний Вісник України.- від 22 березня 2010р. № 4.-С.15-18

47. Примак В. Аліментні зобов’язання повнолітніх дочки, сина // Юридичний Вісник України 8-14 лютого. - С.10-14

48. Примак В. Утримання батьками своїх повнолітніх дочки, сина // Юридичний Вісник України 25-31 січня, С.21-25

49. Примак В. Утримання неповнолітніх дітей // Юридичний Вісник України 18-24 січня, С.12. -15

50. Примак В. Аліментні зобов’язання за Новим Сімейним Кодексом України // Юридичний Вісник України 4-17 січня.- С.25-30

51. Ромовська З. В. Проблеми правового регулювання аліментних зобов’язань // Вісник Верховного Суду України - 2000 - № 5 (21) – С.44-45

52. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: погляд у майбутнє // Право України. — 2001. — № 2. - С 68—69.

53. Тимчик Г. Аліментні зобов’язання за новим Сімейним кодексом // Юридичний журнал.- 2004.- № 7.- С.15-21