Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФК-09-1 / Організаційна поведінка Наочний навчальний посібник 2009.doc
Скачиваний:
48
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
1.46 Mб
Скачать

6.9. Управління конфліктами. Конфлікт та проведення переговорів

Модель стилів урегулювання конфліктів

СТРАТЕГІЇ РОЗВЯЗАННЯ КОНФЛІКТУ

ЗМІСТ

Ухиляння

Найкраще реалізується в ситуаціях, коли конфлікт незначний; коли пристрасті розпалюються і конфліктуючим сторонам необхідний час для того, щоб охолонути; коли занадто активні дії менеджера здатні призвести до негативних результатів.

Пристосування

Полягає в тому, щоб зберегти гармонійні взаємини, прийнявши вимоги або погодившись із думкою конфліктуючої сторони. Це оптимальний стиль вирішення конфліктів у тих випадках, коли обговорювана проблема не дуже важлива для менеджера, або коли він хоче створити деякий «запас довіри» на майбутнє для вирішення більш важливих питань.

Конкуренція

Намагання задовольнити власні потреби за рахунок іншої сторони. В організації найбільш яскравою ілюстрацією такого підходу може слугувати ситуація, коли менеджер використовує для вирішення якого-небудь спірного питання свої офіційні повноваження і владу. Силовий метод оптимальний у випадках, коли необхідно швидко вирішити важливі питання, що вимагає застосування непопулярних заходів, а також, якщо менеджерові неважливо, чи буде його рішення підтримане іншими співробітниками.

Компроміс

Вимагає певної жертви від кожної сторони конфлікту. Цей стиль, як правило, використовується менеджерами та профспілками під час переговорів про укладання нового трудового договору. Є оптимальною стратегією у випадках, якщо конфліктуючі сторони мають приблизно рівну владу й могутність; якщо бажано розробити тимчасове вирішення складного питання; або якщо вирішується термінова й невідкладна проблема, що вимагає ухвалення раціонального рішення.

Спільна

діяльність

Припускає оптимальне вирішення проблеми, при якому у виграшній позиції опиняються всі конфліктуючі сторони. Усі сторони конфлікту прагнуть до задоволення своїх певних інтересів. Для даного стилю, як правило, характерне відкрите й чесне обговорення проблеми всіма учасниками конфлікту, їхнє вміння вислуховувати протилежну думку, визначати причини розбіжностей, ретельно аналізувати всі можливі варіанти рішення, вигідні для всіх сторін. Є ефективним, коли вирішення проблеми не термінове; коли всі сторони серйозно налаштовані на розробку взаємовигідного варіанта; коли питання занадто важливе для того, щоб можна було скористатися компромісним стилем.

6.10. Причини організаційного стресу

СТРЕС (від англ. stress — «тиск, напруга») — стан індивіда, що виникає як відповідь на різноманітні екстремальні види впливу зовнішнього та внутрішнього середовища, що виводять із рівноваги фізичні чи психологічні функції людини.

Види стресів

6.11. Стадії стресу

6.12. Вплив стресу на діяльність людини і організації. Засоби подолання стресу

ВИСОКА СТРЕСОСТІЙКІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ – це висока продуктивність їх праці, непотоплюваність, конкурентноздатність, прогресивнийрозвиток фірм і підвищення комфортності, якості та тривалості життя їх співробітників.

список використаної літератури

Основна література

  1. Ньюстром Дж.В., Дэвис К. Организационное поведение / Перевод с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. 448 с.

  2. Організаційна поведінка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л.М.Савчук, Н.Ю.Бутенко, А.М.Власова та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 249 с.

  3. Управление группами: Редина Н.И., Комарова Е.В., Гавяда В.В., Шмелева С.А. – Днепропетровск: ДГФА, 2005. – 304 с.

  4. Управління групами: Підручник для студентів вузів / Н.І. Редіна, К.В. Комарова, В.В. Гавяда, С.А. Шмельова. – 2-ге вид., доповнене. – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2007. – 355 с.

  5. Роббинс, Стивен П.. Основы организационного поведения, 8-е изд.: Пер.с анг.- М.: Издательский дом „вильямс”, 2006. - 488 с.6 ил. – Парал. тит. англ..

  6. Роббинс С.П., Коултер М. Менеджмент: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2004.

  7. Рудінська О.В., Яроміч С.А., Молоткова І.О. Менеджмент. – К.: Ельга. Ніка-Центр, 2002. – 336 с.

  8. Шаронова Н.В. Организационное поведение: Учеб. пособие для студентов экон. специальностей / Нар. укр. акад. – Х., 2001. – 208 с.