
- •Міністерство фінансів України
- •Передмова
- •Модуль 1 основи організаційної поведінки
- •Категорії різноманітності співробітників організації
- •Тема 2. Особистість в організації
- •2.1. Теорії поведінки людини в організації
- •Психоаналітичний підхід вважає, що від почуття страху, провини людина оберігає себе за допомогою захисних механізмів, які часто не усвідомлює
- •Теорія інструментального обумовлення означає, що поведінка людини визначається очікуваними наслідками її вчинку
- •Піраміда базових потреб а.Маслоу
- •2.2. Фактори, що впливають на індивідуальну поведінку
- •2.3. Структура особистості
- •2.4. Цінності. Лояльність та етична поведінка. Національна культура та цінності
- •Приклади термінальних та інструментальних цінностей у класифікації цінностей за Рокичем
- •Приклади основних характеристик різних культур за Хофстедом
- •2.5. Ставлення. Задоволення роботою та продуктивність праці. Задоволення роботою та оп
- •Основні фактори, що впливають на почуття задоволення роботою
- •2.6. Сприйняття. Фактори які впливають на сприйняття
- •Сприйняття – це процес отримання з навколишнього середовища інформації, її обробка та систематизація
- •Характеристики об'єкта, що сприймається
- •Характеристики особистості, яка сприймає
- •Властивості сприйняття
- •Процес сприйняття
- •2.7. Теорія атрибуції
- •Умовами виникнення основної помилки атрибуції
- •2.8. Процес навчання
- •Тип особистості – це комбінація психологічних характеристик особистості, яка впливає на поведінку особистості. Виділяють типи особистості за темпераментом і за характером
- •Нестабільний
- •Стабільний Темперамент за г.Айзенком Властивості темпераменту
- •Класифікація типів характеру
- •Фактори рис особистості, що утворюють «Велику п'ятірку» (о-с-e-a-n)
- •Типи людей залежно від комбінації емоційності, активності, первинності й вторинності («Велика п'ятірка»)
- •Індикатор типу Майєрса - Бріггса Приклади типів характеру за методом мвті
- •3.2. Співвідношення типу особистості та роботи, що виконується Типологія характерів за д.Холландом і приклади робіт, що відповідають їм
- •3.3. Емоції. Сутність понять «емоція», «афект», «настрій»
- •Емоції це спектр почуттів, що виражає відношення людини до дійсності
- •3.4. Теорії емоцій
- •3.5. Емоційний інтелект
- •Класифікація груп
- •4.3 Основні концепції груп (ролі, норми, статус, згуртованість, розмір та склад) та їх характеристики
- •4.4. Етапи розвитку групи
- •Методи підвищення ефективності процесу прийняття групових рішень
- •Характерні типи «складних людей»
- •Методи управління неформальними групами
- •Тема 5. Робочі команди
- •5.1. Відмінності між групами і командами
- •5.2. Типи команд
- •Вертикальна (функціональна) команда
- •Горизонтальна (міжфункціональна або з перехресними функціями) команда
- •Команда з вирішення проблем
- •Дистанційні команди
- •5.7. Методи виховання «командних гравців» та їх характеристика
- •Три типові мережі в невеликих групах (по п'ять чоловік)
- •6.6. Бар’єри ефективної комунікації
- •6.7. Етика і комунікації
- •6.8. Етика і комунікації. Конфлікти в організації. Типи конфліктів. Причини конфліктів
- •Виникнення конфліктної ситуації
- •Класифікація конфліктів
- •Класифікація міжгрупових конфліктів
- •6.9. Управління конфліктами. Конфлікт та проведення переговорів
- •Модель стилів урегулювання конфліктів
- •6.10. Причини організаційного стресу
- •Додаткова література
- •Періодичні видання
3.5. Емоційний інтелект
Емоційний інтелект – це сукупність
не когнітивних характеристик (умінь,
здібностей, компетенцій), які допомагають
людині успішно взаємодіяти з оточуючим
середовищем
змістовий модуль ІІ
тема 4. ОСНОВи ГРУПОВОЇ ПОВЕДІНКИ
4.1. Визначення та класифікація груп
ГРУПА
- це дві особи або більше,
які тісно взаємодіють одна з одною, що
усвідомлюють своє членство у групі,
приналежність до неї інших, свою
позитивну залежність одна від одної
для досягнення загальних цілей.
ФОРМАЛЬНА ГРУПА |
НЕФОРМАЛЬНА ГРУПА |
- це робочий колектив, який формується організацією, має конкретно встановлені службові обов’язки і виконує конкретні завдання. |
- це спонтанно створена група людей, які вступають у регулярну взаємодію для досягнення певної мети.
|
Класифікація груп
ВИД КЛАСИФІКАЦІЇ
|
ВИДИ ГРУП |
За розміром |
|
За сферою спільної діяльності |
|
За рівнем розвитку |
|
За реальністю існування |
|
За принципом створення і характером міжособових відносин |
|
За метою існування |
|
За періодом функціонування |
|
За входом індивіда до групи |
|
ВИДИ ГРУП |
ЗМІСТ |
Великі групи |
Соціальні спільності людей, що існують у масштабах усього суспільства (країни) і виділені на основі різних типів соціальних зв'язків, що не припускають обов'язкових особистих контактів. До них відносять, наприклад, класи, націй, релігійні концесії, громадські організації, вікові групи. |
Малі групи |
Нечисленні по складу групи людей, об'єднаних спільною діяльністю і взаємодією, що знаходяться в безпосередньому особистому спілкуванні. |
Управлінські групи |
Групи працівників, що виконують функції керування. Різновидами цих груп можуть бути командна група керівників, насамперед команда менеджерів вищої ланки, а також комітети. Головне в таких групах - спільне, колективне прийняття рішень. І командні групи й комітети повинні ефективно працювати як єдиний складний механізм. |
Виробничі групи |
Групи працівників, що безпосередньо займаються виробничою діяльністю, спільно виконуючи конкретне виробниче завдання. |
Високорозвинені групи |
Групи, давно створені, їх відрізняє єдність цілей і спільний інтерес, стійка система відносин між її членами, висока згуртованість і т.д. |
Слаборозвинені групи |
Групи, що характеризуються недостатнім розвитком або відсутністю психологічної спільності, структури, чіткого розподілу обов'язків, мають низьку згуртованість. Ці групи, перебувають на початковому етапі свого існування, їх називають також дифузними. |
Реальні групи |
Групи, що фактично існують у просторі й часі й об'єднані реальними відносинами. |
Умовні групи |
Групи людей, умовно об'єднаних для цілей конкретного дослідження за певною ознакою, наприклад по статі, віку й т.п. |
Функціональні групи |
Групи, орієнтовані на довгострокове виконання певної функції. |
Групи, створені за інтересами |
Групи поєднують цікавих один одному людей, що мають загальні захоплення й підтримують дружні відносини. Дружні стосунки, що виникають на роботі, часто виходять за рамки робочої діяльності. Групи за інтересами є різновидами неформальних груп. |
Постійні групи |
Групи, члени яких вирішують певні завдання як частину своїх посадових обов'язків; надають організації стійкість. |
Тимчасові групи |
Групи, які формуються для виконання короткострокових, разових завдань. Ступінь розвитку такої групи визначається психологічною спільністю, структурою, що склалася, чітким розподілом обов'язків і ролей, ступенем згуртованості членів групи. |
Референтні групи |
Групи, до яких людина хотіла б належати, з якою вона себе ототожнює, на яку орієнтується у своїх інтересах, симпатіях і антипатіях. Їх іноді називають еталонними. Зїх допомогою людина порівнює свою поведінку з поведінкою інших і оцінює її. |
Нереферентні групи (групи приналежності) |
Групи, до яких люди реально входять, проходять навчання або працюють. |
4.2. Причини об'єднання людей в групи
ПРИЧИНА |
ПЕРЕВАГИ |
Безпека |
Об’єднуючись у групу, люди прагнуть уникнути небезпеки «залишитися наодинці зі своїми проблемами». Стаючи членами тієї або іншої групи, люди почувають себе сильнішими, впевненішими, а також підвищують свій опір усіляким погрозам. |
Статус |
Вступ до групи, яка вважається престижною, забезпечує її членам визнання, повагу та високий статус. |
Самоповага |
Членство в певних групах може принести людині самоповагу та повагу з боку інших людей. |
Потреба в спілкуванні |
Групи можуть задовольняти певні соціальні потреби, зокрема потребу в спілкуванні. Для багатьох людей спілкування в робочому середовищі являє собою основну (а іноді єдину) можливість задовольнити свою потребу в спілкуванні. |
Розширення можливостей |
Те, чого неможливо досягти поодинці, часто стає можливим у групі. Колектив – велика сила. |
Досягнення певних цілей |
Наявність ситуацій, коли для виконання певного завдання однієї людини недостатньо, – виникає необхідність об'єднання талантів, знань, владних повноважень або просто фізичної сили. У таких випадках керівництво вдається до використання формальної групи. |