Ключові поняття та категорії

Благоустрій житлового фонду характеризується питомою вагою загальної житлової площі в структурі всієї загальної житлової площі житлового фонду, обладнаної водопроводом, каналізацією, центральним опаленням, газом, гарячим водопостачанням, ваннами, підлоговими електроплитами.

Бюджет часу населення  – розподіл добового фонду часу всього населення або окремих соціально-демографічних груп за напрямками його використання.

Вільний час  – частина бюджету часу, яка витрачається на розвиток людини (культурний, інтелектуальний, фізичний) та її відпочинок.

Вчинки негативного характеру  – соціально небезпечні вчинки, які проявляються в таких явищах, як алкоголізм, проституція, самогубство, бродяжництво, цивільні й адміністративні правопорушення, а також злочинність.

Гранично допустимий викид в атмосферу – максимальна кількість певної шкідливої речовини, викинутої в повітряний простір з конкретного джерела викидів за одиницю часу за умови, що її концентрація в атмосфері в межах санітарної зони не перевищує гранично допустимої концентрації.

Групування злочинності проводяться за такими класифікаційними ознаками: спрямованість злочинів, види злочинів, категорії тяжкості, організованість злочинності, сфери людської діяльності, форми і види провини, мотивація, соціально-демографічні ознаки злочинців.

Дозвілля  – специфічна форма витрат вільного часу. Дозвілля залежно від його основного характеру може бути активним, масовим або у вигляді розваги.

Доступність послуг  – виражається через обсяги вироблених послуг різних видів або кількістю місць у театрах, кінотеатрах тощо в розрахунку на певну кількість населення; вимірюється через забезпеченість населення технічними засобами (телевізорами, відеомагнітофонами, комп’ютерами та ін.) для отримання послуг.

Друкована одиниця  – поліграфічно оформлена продукція преси (книги, журнали, брошури, газети), віддрукована з одного набору, зброшурована і така, що має самостійний номер друкованого знака (шрифту).

Житлове господарство являє собою галузь економіки, завдання якої полягає у розселенні населення відповідно до потреб економіки і в створенні сприятливого середовища проживання для людини шляхом задоволення її житлово-комунальних та побутових потреб.

Житловий фонд  – це сукупність житлових приміщень незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціальні будинки (гуртожитки, притулки, будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів  – дітей і дорослих, дитячі будинки, інтернати при школах і школи-інтернати), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в будинках, придатних до проживання.

Забруднені зворотні води  – стоки, які потрапляють у водні ресурси без очищення або після недостатнього очищення і містять забруднюючі речовини в кількості, що перевищує гранично допустимі нормативи.

Загальна площа житлових приміщень складається з площі житлових кімнат (спальні, вітальні, їдальні) і підсобних приміщень (кухні, ванної кімнати та душової, санвузла, квартирного коридору й т. ін.) з урахуванням площі лоджій, балконів, терас.

Загальна кількість шкідливих речовин, викинутих в атмосферу, визначається як різниця між кількістю шкідливих речовин, що відходять від усіх джерел викидів, та кількістю уловлених і знешкоджених викидів.

Засоби поширення інформації  – електронні (телебачення, радіомовлення, комп’ютерні мережі, аудіо-, відеоносії) та друковані видання (книги, журнали, газети та ін.).

Захворюваність  – ступінь поширеності всіх хвороб, разом узятих (або кожної окремо) серед населення в цілому (або по його окремих групах).

Захворюваність загальна (хворобливість)  – сукупність усіх хвороб серед населення, що вперше виявлені в поточному році, а також виявлених у попередні роки, але з приводу яких хворі звернулися по медичну допомогу в поточному році.

Захворюваність первинна  – сукупність раніше не зареєстрованих, а вперше в поточному році виявлених серед населення захворювань.

Захворювання  – будь-яке суб’єктивне чи об’єктивне відхилення від стану фізичного чи психічного благополуччя, що викликане хворобою, травмою чи ушкодженням; індивідуальний прояв хвороби у хворої людини.

Здоров’я населення – умовне статистичне поняття, яке досить повно характеризується комплексом показників: демографічних, фізичного розвитку, захворюваності, інвалідності, частоти донозологічних станів.

Земельний фонд країни  – земля, зайнята під сільськогосподарські угіддя, населені пункти, лісовий фонд, водні об’єкти, рекреаційні, заповідні зони та інші землі, розташовані на території країни.

Індекс людського розвитку  – показник, який дозволяє проводити міжнародні порівняння щодо досягнення країни у галузі рівня життя і використовується як інструмент для оцінювання досягнення держави у забезпеченні можливостей для розвитку людського потенціалу.

Індекс освіти  – показник, що є складовим елементом визначення індексу людського розвитку й визначається як сукупний показник досягнутого рівня писемності дорослого населення і сукупної частки учнів у загальній чисельності населення віком від 6 до 22 років.

Клініко-статистичні групи  – групи пацієнтів, якісно однорідні за клінічними й статистичними характеристиками.

Коефіцієнт конкордації  – показник, за допомогою якого можна оцінити комплексність житлово-комунального обслуговування населення регіонів та виділити регіони з високим і низьким рівнем доступу населення до житлово-комунальних послуг.

Коефіцієнт нерівномірності розподілу  – характеристика рівня розвитку різних видів закладів культури й ступінь їх відвідування. Його значення змінюються від 0 до 1. За умови рівномірного розподілу при неоднорідній сукупності К_нр = 0.

Коефіцієнт поліпшення житлових умов є характеристикою якості житлових умов населення. Він являє собою частку домогосподарств, які одержали житло за певний період часу в структурі загальної кількості домогосподарств, що перебували на квартирному обліку на кінець цього періоду.

Кримінальний кодекс України  – нормативний документ, завданням якого є забезпечення охорони прав та свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинності.

Культурна діяльність  – діяльність установ і організацій, спрямована на забезпечення умов для культурного, естетичного, фізичного розвитку людини та організації її відпочинку.

Латентність – характеристика тієї частини злочинності, що залишається прихованою від правоохоронних органів з різних причин.

Лісовпорядкування  – система заходів, яка включає визначення кордонів, поділ лісу на наділи і ділянки лісонасаджень, групи, категорії захисту; інвентаризацію лісового фонду, встановлення розміру щорічного користування лісом та ін.

Малозабезпечена сім’я  – сім’я, яка з поважних або не залежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід, нижчий за прожитковий мінімум для сім’ї.

Мережа системи охорони здоров’я  – структура медичних закладів із відповідними ресурсами: матеріальними, фінансовими, трудовими та інформаційними.

Моральна статистика  – розділ соціальної статистики, який вивчає морально-психологічні риси особистості та її поведінку в різних сферах громадського життя.

Навколишнє середовище являє собою систему взаємопов’язаних природних ресурсів (повітряних, водних, земельних та ін.), які визначають умови проживання суспільства і є факторами впливу на здоров’я, стан і тривалість життя людей.

Нозологічна форма  – окремий клас (елемент класифікації) хвороб.

Освітній потенціал  – характеризується засвоєним і нагромадженим населенням обсягом та якістю знань і професійних здібностей. Кількісною характеристикою освітнього потенціалу є сумарний час, витрачений населенням на навчання.

Орієнтовно допустимі рівні шкідливих речовин у воді  – норматив, що використовується для попереджувального санітарного контролю за підприємствами, очисними спорудами, які проектуються чи перебувають на стадії будівництва.

Поширеність  – число випадків певного захворювання в конкретній групі населення на певний момент часу. Якщо вивчається період часу, то використовують показник поширеності за період.

Рекреаційні землі  – землі, використані під спорудження спортивних комплексів, басейнів, туристичних баз, дач та інших будівель, непридатних для постійного перебування в них. Це  – також площі, зайняті під громадськими парками, зеленими зонами, громадськими пляжами тощо.

Рівень освіти населення  – рівень освіти визначається з урахуванням того, коли одержала особа освіту – до чи після 1993 року.

Рівень грамотності населення – характеристика тієї частини населення, яка вміє читати і писати, у загальній чисельності населення країни, як правило, старше 15 років.

Робочий час і час, пов’язаний з роботою, характеризується діяльністю людини щодо здійснення трудового обов’язку. Він включає робочий час за основним видом діяльності, час на здійснення позанормованої та додаткової роботи, а також час пересування до місця роботи і назад (з урахуванням тривалості пересування й очікування транспорту).

Розподіл населення за освітою  – провадиться на базі чинного Закону України «Про освіту» (з урахуванням змін та доповнень) та залежно від того, який навчальний заклад найвищого рівня акредитації закінчила особа.

Середнє значення витрат часу на певний вид діяльності в розрахунку на одного обстежуваного  – показник, який визначається як відношення суми витрат часу на певний вид діяльності всіма обстеженими до загальної кількості обстежених бюджетів вільного часу.

Сигмальні оцінки – оцінки, що визначаються межами інтервалів, які є кратними величині (М  ).

Соціально-економічна нормаль  – теоретично обґрунтоване оптимальне співвідношення темпів зміни показників сфери обслуговування населення щодо послуг культури, мистецтва, інформації, відпочинку, яке забезпечує гармонійний розвиток і стабільну якість роботи даної сфери в країні.

Соціальна допомога  – не гарантована виплата. Вона надається за рішенням відповідних органів з урахуванням існуючих у суспільстві критеріїв для призначення такої допомоги. Розрізняють види соціальної допомоги: пенсії, допомоги, субсидії, пільги.

Соціальний захист  – система державних і громадських соціально-економічних заходів, закріплених законодавчо, що гарантують матеріальне забезпечення певним категоріям населення у випадку відсутності чи втрати ними постійних джерел доходу. Ці заходи гарантують також матеріальну підтримку малозабезпеченим групам населення.

Споживання свіжої води  – процес використання для задоволення потреб у воді всіх видів вод (поверхневі, підземні, морські та ін.), забраних або одержаних із водозаборів, що належать підприємствам, а також комунальних водопроводів та інших водогосподарчих систем.

Ступень підвищення рівня освіти  – індикатор доступу до професійної освіти населення. Визначається на підставі співвідношення двох характеристик: кількості осіб, які в минулому періоді здобули певний рівень освіти, та чисельності осіб, які мали на початок цього періоду рівень освіти, що передує здобутому.

Туристичні ресурси  – сукупність природних, оздоровчих, історичних, культурних та інших ресурсів певної території, здатних задовольняти потреби і запити туристів.

Уловлені шкідливі речовини  – кількість забруднюючих речовин, уловлених з використанням пилогазоочисних установок. До них відносяться речовини, які використовуються в технологічних процесах як сировина або напівфабрикати.

Ураженість патологічна  – факти патологічного стану населення, виявлені під час медичних оглядів.

Хвороба  – специфічна реакція організму на вплив хвороботворного чинника.

Цивільно-правова статистика  – підрозділ правової статистики, яким вивчається інформація щодо цивільно-правових спорів і порушення прав людини.

Шкала еквівалентності  – таблиця, за допомогою якої душовий дохід на сім’ю визначається з урахуванням економії від спільного користування товарами та послугами, що дозволяє одержувати більш точні дані про матеріальний стан сімей.