Ситуаційне завдання

Здійснити ранжування регіонів Донецького і Придніпровського економічного районів України за інтегральною оцінкою ризику екологічної безпеки. Зробіть відповідні висновки (вихідні дані в таблиці 3.1).

Таблиця 3.1

Регіони	Населення, тис.чол.	Матеріальні витрати, тис.грн.	Кількість загиблих у НС	Частка потенційно небезпечної території
Донецька Луганська Дніпропетровська Запорізька Кіровоградська	4987,3 2668,1 3733,6 2016,0 1172,5	7484,9 2810,92 23796,075 25020,0 8272,824	126 43 35 18 9	0,263 0,182 0,444 0,406 0,138

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Поєднання природоохоронної і господарської діяльності та їх вплив на темпи економічного розвитку суспільства.

2. Аналіз сучасного стану навколишнього природного середовища і раціонального природокористування.

Бібліографічний список до семінарського заняття

[1,18,21]

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 5

Тема 5. Галузеві і регіональні аспекти економіки природокористування

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про:

• екологічні проблеми певних територій;

• еколого-економічні показники;

• природні території, що підлягають особливій охороні;

• територіально-виробничі комплекси;

• економічну оцінку територіальних ресурсів.

План заняття

1. Територіально-регіональні екологічні проблеми та їхня оцінка.

2. Значення, класифікація і функції природних територій, що охороняються.

3. Економічне обґрунтування раціонального розвитку природних територій, що охороняються.

4. Територіально-виробничі комплекси (ТВК) - ефективна форма організації природокористування.

5. Економічна оцінка територіальних ресурсів.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Захист навколишнього середовища можливий лише на рівні окремих територій чи регіонів, оскільки кожний з них має свою особливість (природну чи соціально-економічну специфіку) рішення проблем.

Основні екологічні проблеми регіонів:

1) втрата площ продуктивних земель;

2) деградація ґрунтів;

3) промислове і сільськогосподарське забруднення атмосфери, земельних і водних ресурсів.

Значущість окремих екологічних проблем визначають групою показників, що враховують наслідки взаємодії людини і природи на даній території.

Виділяють два комплекси показників:

- показники стану, що характеризують екологічну ситуацію, яка склалася в даному регіоні:

1) санітарно-гігієнічний стан і рівень захворюваності населення;

2) порушення цілісності ландшафтів;

3) виснаження і втрата природних ресурсів.

Наприклад: загальні викиди вуглекислого газу, доступ до чистої води, питоме споживання води, міська санітарія, якість повітря, обсяг муніципальних відходів у розрахунку на одного жителя, застосування нітратних добрив на 1 км² сільськогосподарських угідь, показники первинного споживання ресурсів, частка заповідників і національних парків у загальній площі територій і т.п.

- показники продуктивності, що характеризують економічну ефективність використання територій. Це: доходи населення, обсяг виробленої продукції на даній території, річні витрати по території, рентабельність даної території, показники, що характеризують економічну оцінку природних ресурсів і т.п. Вони допомагають дати об'єктивну оцінку території в еколого-економічному плані.

Поліпшення екологічного стану:

- удосконалення технології;

- зменшення техногенного навантаження на території шляхом зміни структури використання земель, віддаючи пріоритет землям, що виконують природоохоронну і ресурсоформуючу функцію.

Сучасне природокористування припускає як використання природних елементів, так і повну охорону визначеної їхньої частини, що було викликано протиріччями взаємодії природи і людини.

1992 р. – Закон України «Про природно-заповідний фонд».

Площа природно-заповідного фонду 2 млн. 274 тис. га, що складає 3,73% площі України. До природно-заповідного фонду належать: природні та штучно створені території.

У структурі природно-заповідного фонду України виділяють:

- біосферні заповідники;

- природні заповідники;

- національні природні парки;

- заказники;

- пам'ятники природи;

- біологічні парки;

- парки - пам'ятники садово-паркового мистецтва;

- регіональні парки;

- заповідні урочища.

У даному питанні розглядаються природні території, що охороняються.

Основні функції природоохоронних територій:

1. Збереження генофонду.

2. Підтримка життезабезпечувальних процесів і систем;

3. Науково-дослідна й інформаційна діяльність (інформація першого роду є продуктом теоретичних досліджень).

4. Освітньо-виховна функція.

Основні економічні результати формування природоохоронного комплексу:

1. Економія витрат на збереження виду.

2. Додатковий доход суміжних господарств.

3. Частковий економічний ефект впроваджених наукових розробок і використання інформації.

4. Запобіжний екологічний збиток.

5. Доходи від іншої діяльності, що не суперечать принципам охоронності.