Література

[8, 9, 19,20, 22, 24; 25; 39]

Тема 19. Товарна та цінова політика підприємства

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про товарну та цінову політику підприємства, поняття товару та класифікацію товарів, поняття ціни та їх види.

План вивчення теми

1. Товарна політика підприємства. Товар та його характеристика та класифікація.

2. Поняття, роль і функції ціни в ринковій економіці.

3. Види цін та сфери їх застосування.

4. Методи встановлення ціни: собівартість плюс прибуток; забезпечення фіксованої величини прибутку; за рівнем поточних цін (конкуренції); за рівнем попиту тощо.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Розпочинати вивчення необхідно з блоку питань, які дозволяють формувати у студента бачення щодо сутнісної характеристики товару

В основу представленої на рис. 11 класифікації покладений розподіл всіх товарів на два класи відповідно до типу покупця:

• споживчі товари та послуги;

• товари виробничого призначення (промислові товари).

Товар – це засіб задоволення певної потреби. Отже, товаром є все, що може задовольнити потребу (матеріальні вироби, послуги, ідеї, технології).

Зазвичай товари поділяють на групи за такими критеріями (сфера використання (товари споживчого попиту, або споживчі товари, і товари промислового призначення, або промислові товари);

• тривалість використання (товари короткочасного використання і товари тривалого використання);

• матеріальність (товари та послуги).

Маркетингова товарна політика – комплекс заходів, у рамках якого один або кілька товарів використовуються як основні інструменти досягнення цілей фірми.

Оскільки переважна більшість фірм пропонує на ринку не один, а кілька товарів або асортименти, в межах маркетингової товарної політики рішення приймаються на трьох рівнях:

• рішення про створення нового товару (властивості, марочна, назва, упаковка);

• рішення про товарний асортимент (ширина, глибина асортименту);

• рішення щодо товарної номенклатури (ширина, глибина, насиченість, гармонійність).

Цінова політика – це комплекс заходів щодо визначення цін, цінової стратегії і тактики, умов оплати, варіювання цінами залежно від позиції на ринку, стратегічних і тактичних цілей фірми.

Цінова стратегія – це напрям дій фірми щодо ціноутворення з метою досягнення визначених цілей у конкретній ринковій ситуації протягом конкретного періоду.

Рис. 3.11. Класифікація товаров.

Існують три основні групи цілей ціноутворення, на які може орієнтуватися фірма (рис. 3.12):

Рис.3.12. Цілі ціноутворення.

Ціна – грошовий вираз вартості продукції. Ринкова ціна продукції формується під впливом значної кількості чинників, з урахуванням яких вибирається метод ціноутворення.

Ціна, яку платять споживачі за товари або послуги, може мати різні назви: плата (за навчання, квартиру), проценти (за банківський кредит), страховий внесок, гонорар, тариф (плата за електроенергію, користування водою), заробітна плата, комісійні тощо.

Незалежно від методу встановлення ціни продажу, до її складу необхідно включити податок на добавлену вартість (ПДВ), який обчислюється за ставкою 20% до ціни підприємства.

Оновні методи ціноутворення: собвартість плюс прибуток, забезпечення фіксованого обсягу прибутку, за рівнем поточних цін, за рівнем попиту.

Студентам необхідно засвоїти ці методи встановлення ціни і вміти застосувати їх на практичних заняттях. Закінчити розгляд питання слід характеристикою ролі держави у регулюванні цін.

Класифікацію цін наведено на рис. 13.