3. Стратегія і тактика в антикризовому управлінні

Антикризове управління – це управління, що найчастіше використовується на невеликих підприємствах, керівництво яких спеціально не здійснює моніторингу середовища, а також прогнозування. Реагування починається з моменту, коли зібрані дані свідчать про те, що погіршення результатів діяльності підприємства незворотні і необхідно вжити спеціальних заходів. При цьому немає попередніх планів чи сценаріїв можливих дій у разі виникнення певних кризових ситуацій. Тому спочатку, спираючись на результати діяльності в минулому, вибирають, а далі впроваджують найоптимальніші оперативні дії. Тільки за негативного результату починають розглядати можливості використання стратегічних заходів. Застосовуючи такий порядок дій, часто втрачають час, необхідний для простих та недорогих заходів, що можуть вивести з кризи, або й саму можливість виходу з кризи.

Необхідними кроками подолання кризових явищ на підприємстві є:

- оперативні заходи планування та впровадження – ідентифікація типу кризових явищ, первинний аналіз, проектування та здійснення позачергових заходів із пом’якшення (ліквідації, запобігання) кризових явищ;

- тактична стабілізація – оцінювання результатів здійснення позачергових заходів, точний діагноз кризових явищ і виявлення причин кризи та пов’язаних з ними проблем, розробка й упровадження тактичних стабілізаційних заходів;

- надійна стабілізація – оцінювання результатів упровадження тактичних антикризових заходів;

- стратегічний крок – вибір стратегії зростання, стабільного функціону-вання, переходу до зростання, скорочення / «збору врожаю», ліквідації.

Наступним проблемним питанням є визначення концепції подолання кризи, яка охоплює три етапи: комплексне оцінювання стану підприємства; реструктуризацію підприємства; розробку стратегії з остаточної стабілізації, подолання наслідків криз і перехід до зростання.

Антикризове управління базується як на загальних закономірностях, притаманних управлінським рішенням, так і на специфічних особливостях, які пов’язані зі здійсненням антикризових процедур.

Проблематика антикризового управління підприємствами містить декілька напрямків. Головними об’єктами впливу антикризового управління є проблеми розпізнавання передкризових ситуацій, проблеми запобігання кризі, проблеми життєдіяльності організації у кризовому становищі, проблеми виходу з кризи, проблеми ліквідації наслідків кризи, методологічні проблеми антикризового управління, фінансово-економічні проблеми антикризового управління, правові проблеми антикризового управління, проблеми організації антикризового управління, соціально-психологічні проблеми антикризового управління.

Питання для самоконтролю

1. Особливості санації та банкрутства сільськогосподарських підприємств.

2. Особливості санації та банкрутства страховиків. Особливості санації та банкрутства страховиків.

3. Санація та банкрутство професійних учасників ринку цінних паперів.

4. Специфіка санації та банкрутства банків. Тимчасова адміністрація банків.

5. Банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи.

6. Стратегія і тактика в антикризовому управлінні.