Література

Основна література:

[58]; [64]; [67]; [68]; [76]

Додаткова література:

[2]; [3]; [4]

ТЕМА 7. РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ

План вивчення теми

1. Сутність та форми реструктуризації підприємств.

2. Фінансовий механізм реорганізації підприємств.

3. Види, методи та етапи процедури реструктуризації.

4. Передавальний та розподільний баланси.

5.Розподільчо-нормативне оформлення нової організаційної структури.

Навчальні цілі

В результаті вивчення матеріалу за даною темою студент повинен оволодіти компетенціями: здатністю визначати сутність та форми реструктуризації підприємств; знаннями щодо фінансового механізму реорганізації підприємств, видів, методів та етапів процедури реструктуризації; методологічними основами складання передавального та розподільного балансів підприємства, розподільчо-нормативного оформлення нової організаційної структури.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

1. Сутність та форми реструктуризації підприємств

Найбільш радикальним виходом з економічної кризи і припинення спаду виробництва та його стабілізації є реструктуризація підприємства, яка полягає у виборі саме тієї форми (варіанта), яка найбільш відповідатиме вимогам і пріоритетам розвитку підприємництва, належній технологічності виробництва та конкурентоспроможності продукції.

На практиці розрізняють дві форми реструктуризації підприємств: оперативну і стратегічну.

Оперативна форма передбачає вжиття комплексу відповідних заходів протягом тривалого періоду (4-5 місяців), які швидко можуть дати віддачу, суттєво поліпшать результати діяльності підприємства в цілому і забезпечать ліквідність товарів.

Цими заходами можуть бути:

- зниження фондомісткості та матеріаломісткості виробництва (економія затрат уречевленої праці);

- вдосконалення організаційної структури та структури виробництва, організаційних систем управління, планування та мотивації праці;

- заходи зі зниження дебіторської заборгованості;

- зниження всіх видів витрат на виробництво продукції.

Стратегічна реструктуризація підприємства ставить за мету забезпечити довгострокову його конкурентоспроможність.

У Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” процес реорганізації підприємства розглядається як система здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правові форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів. В процесі засвоєння знань слід чітко розмежовувати поняття “реструктуризація” та “реорганізація”. Реорганізація є лише частиною заходів реструктуризації. Реорганізація полягає в повній або в частковій заміні власника статутного фонду юридичної особи, а також у зміні організаційно-правової форми здійснення бізнесу. В залежності від характеру здійснюваних заходів слід розрізняти такі форми реструктуризації:

• реструктуризація виробництва;

• реструктуризація активів;

• фінансова реструктуризація;

• корпоративна реструктуризація (реорганізація).

В результаті корпоративної реструктуризації (реорганізації) змінюється правовий статус юридичної особи. При цьому слід розглядати такі форми корпоративної реструктуризації підприємства: укрупнення підприємства (злиття, поглинання, приєднання); подрібнення підприємства (поділ, виділення) та без зміни розмірів підприємства (перетворення).

В процесі реорганізації підприємства обов’язково треба враховувати законодавчі передумови та вимоги: порядок державної реєстрації (перереєстрації) та ліквідації суб’єктів господарювання; вимоги антимонопольного законодавства; вимоги щодо захисту інтересів кредиторів, власників, персоналу; порядок емісії акцій, можливі екологічні, демографічні та інші наслідки локального масштабу.

Основними формами реорганізації підприємств при їх укрупненні є злиття кількох підприємств в одне, приєднання одного або кількох підприємств до одного, а також їх взаємне поглинання. Основними мотивами цього процесу є: ефект синергізму; податкові переваги; придбання активів; диверсифікація активів; попередження захоплення компанії. Найбільш поширеними є горизонтальне, вертикальне злиття та злиття кількох підприємств в одне.