Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Новые.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
398.85 Кб
Скачать
  1. Показники рентабельності

Рентабельність укладень в діяльність того чи іншого виду оцінюється кількістю грошових одиниць прибутку, яка приходиться на одну грошову одиницю авансованого капіталу.

Показники рентабельності показують, наскільки прибуткова діяльність підприємства. Ці коефіцієнти розраховуються віднесенням прибутку до витрачених засобів, або віднесенням отриманого прибутку до обсягу реалізації продукції. Частіше за все у фінансовому менеджменті використовують коефіцієнти рентабельності всіх активів підприємства, рентабельності реалізації, рентабельності власного капіталу.

Коефіцієнт рентабельності всіх активів підприємства = Чистий прибуток/Середньорічна вартість активів підприємства (-показує, скільки прибутку за рік одержано на кожну одиницю засобів, вкладених у підприємство незалежно від джерела залучення)

Коефіцієнт рентабельності реалізації = Прибуток від реалізації/Виручка від реалізації (Розрізняють два показника рентабельності реалізації:

1. З розрахунку валового прибутку від реалізації продукції (Показує, скільки валового прибутку міститься в кожній грошовій одиниці реалізованої продукції) .

2. З розрахунку чистого прибутку (Показує, скільки чистого прибутку (або НРЕІ) міститься в кожній грошовій одиниці реалізованої продукції).)

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу = Чистий прибуток/Середня величина власного капіталу (Дозволяє визначити ефективність використання капіталу, інвестованого власниками у виробництво і порівняти цей показник з можливим отриманням доходу від вкладення цих засобів в інші цінні папери.).

  1. Політика корпорації щодо структури капіталу

Найважливішим питанням в управлінні фінансами корпорації є визначення оптимальної структури капіталу. Складові частини капіталу корпорації: власний капітал корпорації і залучені в борг кошти: V = Ve + D. Структура капіталу як комбінація цінних паперів, що їх емітує корпорація. Структуру капіталу корпорації становлять дві частини: сплачений акціонерний капітал та зобов’язання (борги). Корпорація має прагнути досягти цілі оптимізації капіталу, яка полягає в тому, щоб співвідношення між запозиченими коштами та акціонерним капіталом забезпечувало найнижчу ціну капіталу за найвищої ринкової оцінки її вартості.

При розробці політики в галузі структури капіталу управляючі корпорацією ставлять перед собою певну мету. Вона полягає у збільшенні частини боргу, якщо необхідні кошти вигідніше придбати в кредит. В іншому випадку корпорація надасть перевагу фінансуванню розширення своєї діяльності шляхом випуску нових акцій. У зв'язку з цим важливе значення має показник, який називається фінансовий ліверидж, тобто використання позичок або привілейованих акцій для формування фондів корпорації.

Фінансовий ліверідж має справу з практикою використання боргових цінних паперів для фінансування інвестицій. Він визначається співвідношенням між ДВПП (доход до вирахування процентів за позику та податків) і ДНА (доход на акцію).

Отже, головна мета фінансових менеджерів-вибрати таку структуру капіталу, яка за найнижчої вартості капіталу допомагатиме підтримувати стабільні дивіденди і доходи, збагачуватиме акційників.