Тема 5. Статистика споживання

Мета роботи:

закріпити теоретичні знання та виробити практичні навички щодо визначення показників диференціації населення за рівнем споживання, доходами та видатками.

План заняття

1. Нормативи споживання і споживчі бюджети

2. Соціально-економічна диференціація населення за рівнем споживання, доходами та видатками

Методичні рекомендації до практичного заняття

Частина доходів населення поступово перетворюється на предмети споживання і різноманітні послуги. Саме на стадії споживання виявляється диференціація доходів. Люди з різних причин не можуть отримувати абсолютно однакові доходи. У 80-х роках минулого століття країна зіткнулася з наявністю бідності, критеріями якої є: доход на одного члена сім'ї (нижче прожиткового мінімуму) та структура домашнього споживання (зокрема, частка затрат на харчування), що має тенденцію до зростання.

Бідність, малозабезпеченість має декілька рівнів і характеризується такими показниками:

1) прожитковим мінімумом;

2) гарантованим прожитковим мінімумом;

3) мінімальним споживчим бюджетом.

Розрізняють прожитковий мінімум фізіологічний і соціальний. Фізіологічний прожитковий мінімум розрахований на задоволення тільки головних найелементарніших потреб і послуг. Соціальний прожитковий мінімум, крім мінімальних норм задоволення фізичних потреб, включає витрати на мінімальні духовні і соціальні запити. Соціально-фізіологічний мінімум - нижня межа малозабезпеченості (бідності).

Гарантований прожитковий мінімум - це офіційно затверджений рівень мінімальної заробітної плати, пенсії, допомоги. Він не може бути нижчим за фізіологічний прожитковий мінімум і не може перевищувати вартісну величину мінімального споживчого бюджету. Мінімальний споживчий бюджет як верхня межа бідності виражає в грошовій і натуральній формах той обсяг споживання життєвих благ, що мінімально достатній для фізіологічного і розумового розвитку людини й забезпечення простого відтворення її життя і працездатності. Він визначається суспільством як необхідний для збереження більш-менш допустимого рівня життя.

Згідно із Законом мінімальний споживчий бюджет визначається у середньому на душу населення на підставі системи "споживчих кошиків" для 13 статево-вікових груп.

Рівень прожиткового мінімуму зумовлений такими чинниками: динаміка цін, інфляція, кількісна оцінка набору споживчих благ і послуг.

Межа малозабезпеченості – це соціальний норматив сукупного доходу на душу населення, який забезпечує непрацездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством.

Розраховується також оптимальний (раціональний) споживчий бюджет. Він відображає ту величину і структуру споживання матеріальних і духовних благ, які забезпечують найповніше й розумне задоволення потреб людини за даного рівня розвитку продуктивних сил. Цей бюджет є важливим критерієм оцінки фактичного рівня й структури споживання, розрахунку основного показника рівня життя - ступеня задоволення потреб населення, а також є основою прогнозування загального обсягу й структури матеріальних благ і послуг.

Споживчий кошик - асортимент товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї. Такий набір використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету, виходячи з вартості споживчого кошика у діючих цінах. Споживчий кошик служить також базою порівняння розрахункових і реальних рівнів споживання. Формуванням споживчого кошика займається Кабінет Міністрів України.

На основі даних щодо споживчого кошика та споживчого бюджету розраховуються такі показники, як мінімальна зарплатаі мінімальніпенсії.

Ціна споживчого кошика залежить від рівня роздрібних цін на товари і тарифів на платні послуги (наприклад, комунальні платежі). Ця практика відома у всьому цивілізованому світі. З кожного виду потреб до розрахунку включають придбання відносно дешевих товарів, як правило, за державними фіксованими цінами. Якщо, наприклад, на ринку даний продукт або послуга продається за більш низькими цінами, за основу береться найнижчий рівень.

Споживання матеріальних благ – це використання населенням товарів і послуг для задоволення особистих та колективних потреб. Статистика визначає загальний фонд споживання товарів і послуг та середньодушовий рівень їх споживання. Середньодушовий рівень споживання товарів та послуг визначається діленням загального фонду споживання на середньорічну чисельність наявного населення. Як загальний фонд споживання, так і середньодушовий рівень споживання товарів і послуг подаються у вартісному та натуральному вираженні. Вартісні оцінки рівня споживання розраховуються у порівнянних цінах, натуральні  – наводяться за основними групами продуктів харчування, а також по взуттю, одягу та ін. [18].

Важливим аспектом вивчення споживання є аналіз його структури на основі структури споживчих витрат. Структура витрат визначається за даними обстеження домашніх господарств.

Статистичні органи України ведуть спостереження за 22 найважливішими продуктами харчування. За даним набором продуктів визначаються мінімальні витрати на харчування. Крім натуральних показників споживання окремих продуктів харчування обчислюється добова калорійність споживання на одну особу.

При вивченні рівня матеріального добробуту визначають показники забезпеченості домашніх господарств предметами тривалого користування (телевізори, відеокамери, холодильники, комп’ютери, легкові автомобілі та ін.). При цьому окремо виділяються товари вітчизняного виробництва й імпортні товари.

Узагальнюючі показники забезпеченості населення товарами тривалого користування обчислюються по кожному виду товару в розрахунку на 1000 осіб або на 100 домогосподарств.

При вивченні рівня споживання, крім аналізу споживання товарів, важливе значення має аналіз споживання послуг. Порівняння рівня фактичного споживання конкретного товару або послуги з раціональним нормативним рівнем характеризує ступінь задоволення певної потреби населення:

, (4.39)

де ,– рівень відповідно фактичного і нормативного споживанняі-го товару (послуги) у середньому на душу населення.

При наявності нормативів споживання для окремих груп населення розраховують середній нормативний рівень споживання:

, (4.40)

де – рівень нормативного споживанняі-го товару (послуги), встановлений для j-ї соціально-демографічної групи населення; – середня чисельність населенняj-ї групи; k – кількість груп населення, для яких установлені нормативи споживання.

Загальний коефіцієнт задоволення потреб (К_ЗП) розраховується як відношення вартості фактичного споживання товарів і послуг до вартості їх нормативного набору:

, (4.41)

де ,– кількість фактичного споживанняі-го товару та j-ї послуги;

, – нормативне споживанняі-го товару та j-ї послуги в розрахунку на душу населення;

Р_і, t_j – ціна і-го товару і тариф j-ї послуги;

–середня чисельність населення за досліджуваний період.

На практиці має місце наднормативне споживання деяких товарів і послуг як окремими особами, так і соціальними групами. Для обчислення істинного розміру недостатнього споживання необхідно у формулі розрахунку коефіцієнта задоволення потреб кожне фактичне споживання товарів і послуг брати в обсязі, не вищому за нормативний, тобто К_ЗП не може набувати значення, більшого за 1,0.

Зміну фонду споживання за рахунок рівня середньодушового споживання (у вартісному чи натуральному вираженні) обчислюють за формулою:

(4.42)

а за рахунок чисельності населення:

ΔQ_N = ( S₁ – S₀) . (4.43)

Рівень споживання диференціюється за регіонами, соціальними групами населення, всередині останніх – за групами з різним рівнем середньодушового доходу в сім’ї. Використовуючи ці групування, можна визначити вплив на динаміку рівня споживання зміни його в окремих групах та розподілу населення за вибраною ознакою групування. Цей аналіз проводять за допомогою системи індексів: змінного складу, фіксованого складу і структурних зрушень (див. методику визначення за формулами 4.31 – 4.33).

Зв’язок між зміною доходів населення (х) та рівнем споживання окремих товарів та послуг (у) оцінює коефіцієнт еластичності (γ):

або γ = Т_У : Т_Х , (4.44)

де у₀, х₀ – середньодушові рівні відповідно споживання товару (послуги) та доходу в базисному періоді;

Δ_у, Δ_х – абсолютні прирости відповідних показників у поточному періоді порівняно з базисним;

Т_У, Т_Х – темпи приросту (у відсотках).

Коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків змінюється споживання товарів або послуг зі зміною доходу на 1%. В разі γ = 1 рівні споживання та доходів змінюються пропорційно. Чим більше абсолютне значення γ перевищує 1, тим еластичніший товар (послуга), тобто зміна його споживання значною мірою залежить від динаміки доходів.

Завдання до розв’язання

Завдання 1

Маємо дані (умовні) про чисельність населення регіону та рівень споживання, представлені в таблиці.

Розрахуйте абсолютний розмір фонду споживання по кожному виду продуктів та проаналізуйте його динаміку як в цілому, так і за рахунок рівня середньодушового споживання (у вартісному виразі) й чисельності населення. Зробіть висновки.

Показник	Базовий період	Звітний період
Середньорічна чисельність населення, тис. чол. Середньодушове споживання, місяць, грн.: м’ясо і м’ясопродукти; картопля; хліб і хлібні продукти; фрукти і ягоди	1250 34,2 7,9 17,4 4,8	1200 26,8 9,4 20,2 2,9

Завдання 2

У наведеній таблиці представлений розподіл населення країни за рівнем середньодушових витрат на споживання продовольчих товарів в 2006 р. (грн.).

Необхідно виконати наступні завдання:

1. обчислити показники, що характеризують ряд розподілу: середній рівень витрат, модальний та медіанний рівні витрат,

2. визначити значення першого і дев'ятого дециля, коефіцієнт децильної диференціації середньодушових витрат на споживання продовольчих товарів. Зробити висновки.

Усе населення, тис. осіб	151,1
У тому числі із середньодушовими витратами у місяць, грн.
до 330,0	2,9
330,1 – 460,0	9,6
460,1 – 590,0	16,4
590,1 – 720,0	20,8
720,1 – 850,0	22,2
850,1 – 980,0	18,3
980,1 – 1110,0	16,7
1110,1 – 1240,0	16,0
1240,1 – 1370,0	15,6
1370,1 – 1500,0	6,6
понад 1500,0	6,0

Завдання 3

Використовуючи дані, наведені в таблиці, оцініть ступінь задоволення потреб населення в окремих продуктах харчування:

Продукти харчування	На душу населення, грн у місяць
	вартість нормативного набору	вартість фактичного споживання
М’ясо і м’ясопродукти	172,50	134,16
Цукор і кондитерські вироби	17,20	27,08
Картопля	50,25	65,94
Фрукти та ягоди	98,35	55,14

Завдання 4

У таблиці наведено розподіл населення регіону за рівнем сукупного доходу:

Середньодушовий сукупний дохід на місяць, грн	Чисельність населення, млн осіб
До 460,0	0,79
460,1 – 690,0	1,42
690,1 – 950,0	1,90
950,1 – 1550,0	0,39
Понад 1550,1	0,53

Визначити коефіцієнт фондів та децильний коефіцієнт диференціації доходів.

Завдання 5

Маємо дані про споживання продуктів харчування населенням регіону, млн грн.

Групи продуктів харчування	Роки		Зміна фізичного обсягу споживання, %
	базисний	поточний
М’ясні продукти	1800	1850	–5
Молочні продукти	5000	5200	+10

Обчислити зміну рівня споживання по двох групах продуктів на душу населення, якщо його чисельність за рік зменшилась на 1 %.

Завдання 6

Відомі дані про грошові витрати домогосподарств з різним рівнем доходів на рибопродукти (в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн.):

Рівень доходів	Кількість домогосподарств	Середні витрати, грн
Низький	30	30
Середній	45	55
Високий	25	90
У цілому	100	56,25

Визначити наявність статистичного зв’язку, якщо середня з групових дисперсія витрат становить 6,3.

Завдання 7

Роздрібний товарооборот у поточному році дорівнює 250 млн.грн. При цьому обсяг продовольчих товарів склав 60 %. Порівняно з попереднім роком ціни на продовольчі товари зросли на 5 %, на непродовольчі — на 3 %. Попит зменшився на 1 %.

Визначте коефіцієнт еластичності попиту від цін, зробіть висновок.

Завдання 8

За даними, наведеними у таблиці щодо динаміки споживання окремих продуктів харчування визначте:

а) середньодушові доходи у порівняних цінах в базисному році та темп їх зміни у поточному році;

б) коефіцієнти еластичності споживання окремих продуктів харчування залежно від реальних доходів.

Результати проаналізуйте.

Показник	Базисний рік	Коефіцієнт зміни показника в поточному році порівняно з базисним
Середньодушове споживання за місяць, кг: молока і молочних продуктів картоплі Середньодушові доходи за місяць у фактичних цінах, грн.. Індекс споживчих цін	18 10 1400 1,2	0,95 1,10 1,29 1,04

Розв’язок типових задач

Задача 1

Проаналізувати структурні зміни за наведеними даними (дані умовні) про розподіл споживчих витрат населення регіону за окремі періоди і в цілому за весь час:

Структура споживчих витрат населення регіону

Вид споживчих витрат	Питома вага, % до загального підсумку
	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Продовольчі товари Непродовольчі товари Послуги Інші	33,7 54,2 8,7 3,4	43,9 45,3 6,4 4,4	45,2 42,0 8,8 4,0
Разом	100,0	100,0	100,0

Розв’язок

Зміну структури споживчих витрат населення регіону можна дослідити за допомогою лінійного коефіцієнта “абсолютних” структурних зрушень (формула 4.18), квадратичного коефіцієнта “абсолютних” структурних зрушень (формула 4.19), квадратичного коефіцієнта відносних структурних зрушень (формула 4.20) та лінійного коефіцієнта “абсолютних” структурних зрушень за n періодів (формула 4.21). Для визначення цих показників зробимо допоміжні розрахунки у табличній формі (див. наступну сторінку).

Для розрахунку лінійного коефіцієнта “абсолютних” структурних зрушень (формула 4.18) за перший (із 2007 по 2008 рік) і за другий (із 2008 по 2009 рік) періоди використовуємо підсумки стовпчиків 2 і 5 розрахункової таблиці:

проц. пункти;

проц. пункти.

Таким чином, із 2007 по 2008 рік питома вага окремих видів споживчих витрат населення в середньому змінювалася на 5,6 проц. пункти.

За наступний рік “абсолютні” структурні зрушення зменшилися, тобто структура споживчих витрат почала стабілізуватися.

Аналогічних висновків можна дійти і за розрахунком квадратичного коефіцієнта “абсолютних” структурних зрушень (розрахунки за формулою 4.19 із використанням підсумків стовпчиків 3 і 6 розрахункової таблиці):

проц. пункти;

проц. пункти.

Визначимо величину квадратичного коефіцієнта відносних структурних зрушень (формула 4.20), використовуючи підсумки стовпчиків 4 і 7 розрахункової таблиці:

;

.

Як свідчать ці розрахунки, за перший рік питома вага кожного виду витрат в середньому змінилася майже на ¼ своєї величини, тоді як за наступний рік – тільки на 1/9.

Для узагальнюючої оцінки структурних зрушень у досліджуваній сукупності в цілому за весь час використовуємо лінійний коефіцієнт “абсолютних” структурних зрушень за n періодів (формула 4.21 із підсумками з стовпчика 8 розрахункової таблиці).

= 3,1 проц. пункти.

Розрахункова таблиця до прикладу 1

Таким чином, за весь час середньорічна зміна частки споживчих витрат населення регіону за всіма видами витрат становила 3,1 процентних пункти.

Задача 2

Обчислити лінійні коефіцієнти структурних зрушень за структурою сукупних витрат домогосподарств (за децильними групами залежно від розміру середньодушових структурних витрат у 2009 р. - в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, %) представленими у таблиці..

Вид витрат	III кв.		IV кв.		Структурні зрушення, п.п.
	Перша (нижча) дециль	Дев’ята (вища) дециль	Перша (нижча) дециль	Дев’ята (вища) дециль	Перша (нижча) дециль	Дев’ята(вища) дециль
Продовольчі товари	73,5	62,4	75,2	63,6	1,7		1,2
Непродовольчі товари	15,4	18,6	10,3	20,4	–5,1		1,8
Послуги	11,1	19,0	14,5	16,0	3,4		–3,0
Разом	100,0	100,0	100,0	100,0	0,0		0,0

Розв’язок

Обчислимо лінійні коефіцієнти структурних зрушень.

Для першої децилі п.п.

Для дев’ятої децилі п.п.

Отже, структура споживання населення першої (нижчої) децильної групи змінилася більше, ніж дев’ятої (вищої) децильної групи. Проте для того, щоб зробити певні висновки щодо того, чи поліпшилася структура споживання в тій чи іншій групі, необхідно проаналізувати зміну обсягу та структури споживання по окремих видах товарів і послуг.

Змістовий модуль ІІІ. Статистичне вивчення способу життя і зайнятості населення

Практичне заняття 4