Тема 4. Управління основним капіталом підприємства

Змістовий модуль 3. Управління капіталом підприємства та оцінка його фінансового стану і перспективи поліпшення

Склад, структура та стан основних фондів підприємства. Показники ефективності їх використання.

Основні фонди підприємств — це засоби праці, які мають вартість, функціонують у виробничому процесі тривалий час, не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, а свою вартість переносять на вартість готової продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань.

Основні фонди підприємства поділяються на виробничі (функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства) і невиробничі (фонди невиробничої сфери підприємства) [3].

Основними засобами Видавництва «Зоря» є будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар, багаторічні насадження, бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи. Загальна їхня вартість на кінець 2010р. становила 43849 тис.грн. Протягом останніх трьох років Видавництво не має інвестиційного портфеля.

Завдання аналізу стану та ефективності використання основ­них виробничих фондів можна визначити так:

а) виявлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними фондами, тобто встановлення відповідності величини, складу та технічного рівня фондів виробничій програмі підприємства;

б) визначення рівня використання основних фондів і факторів, які впливають на нього;

в) установлення належної комплектності наявного парку обладнання;

г) з'ясування ефективності використання обладнання в часі та за потужністю;

д) розрахунок впливу використання основних фондів на обсяг продукції;

е) виявлення резервів підвищення ефективності використання основних фондів.

Джерелами інформації для аналізу основних фондів підприємства є: паспорт підприємства,план економічного та соціального розвитку,план технічного розвитку,«Баланс підприємства»,«Звіт про власний капітал»,форма 1-П «Звіт підприємства з продукції»,форма 11-ОФ «Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)».«Звіт про рух грошових коштів» «ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова» та «Примітки до річної фінансової звітності» наведено в Додатках В, Г.

Крім названих джерел інформації, для аналізу можуть використовуватисьдані проведених на підприємстві інвентаризацій, інвентарні картки обліку основних засобів тощо.

Податковий кодекс Українивстановлює 16 груп для обліку основних засобів та 6 груп для обліку нематеріальних активів. Облік вартості для цілей амортизації ведеться за кожним об’єктом основних фондів, а не за групою. Кодекс передбачає 5 методів для амортизації основних засобів.

Відповідно до пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Розділу І Податкового кодексу під амортизацією розуміють систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

У порівнянні з переліком витрат, які підлягають амортизації згідно з п. 8.1.2 Закону № 334, у п. 144. 1 Податкового кодексу зазначений перелік уточнено та доповнено (в законі було 4 групи ОФ)такими видами витрат, як:

• витрати на придбання довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

• капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту;

• тсума переоцінки вартості основних засобів;

• вартість безоплатно отриманих об'єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об'єктів.

Серед принципово нових видів витрат, які не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період, відповідно до п. 144.2 Податкового кодексу чітко передбачено витрати платника податку на ліквідацію основних засобів.

 Класифікаційний перелік груп основних засобів та інших необоротних активів у Податковому кодексі майже повністю дублює відповідні положення П (С)БУ № 7. Однак до цього переліку не віднесені, зокрема, незавершені капітальні інвестиції.

 Групи ОФ та норми амортизації до впровадження ПКУ:

• група 1 (будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири та ін.), вартість капітального поліпшення землі) - 8 % на рік;

• група 2 (автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них) — 40 %;

• група 3 (будь-які інші основні фонди, які не включені до груп 1,2,4) -24%;

• група 4 (електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних предметів) - 60 %. До групи 4 зараховують відповідні засоби праці, придбані (виготовлені) підприємством після 1 січня 2003 р. [24].

Підпунктом 145.1.5 Податкового кодексу встановлено, що амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного;

2) зменшення залишкової вартості;

3) прискореного зменшення залишкової вартості (застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби));

4) кумулятивного;

5) виробничого. 

Податковим кодексом передбачено особливості щодо можливості застосування того чи іншого методу амортизації для окремих груп основних засобів та інших необоротних активів. А відповідно до пп. 145.1.7 Податкового кодексу на основні засоби груп 1 та 13 амортизація взагалі не нараховується.

Податковим кодексом передбачено пооб'єктне ведення обліку вартості, яка амортизується. Згідно з пп. 145.1.2 п. Податкового кодексу нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом, але не менше, ніж визначено в пункті 145.1, і призупиняється на період його виводу з експлуатації на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації.

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості.

Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.

Перелік підготовчих заходів, небхідних для перебудови податкового обліку амортизації:

• для визначення переліку об'єктів основних засобів з дати набрання чинності розділом III Кодексу слід застосовувати дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року;

• вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів необхідно визначати як первісну (переоцінену) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III Податкового кодексу. При цьому до переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року;

• якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III Податкового кодексу, то тимчасову податкову різницю, яка виникає в результаті такого порівняння, слід амортизувати як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років;

• строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III Податкового кодексу платнику податку необхідно визначати самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію;

• первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III Податкового кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати[23, стаття 145].