Тема 14: Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

План

1. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність.

2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

3. Правові форми та види зовнішньоекономічної діяльності . Зовнішньоекономічні договори (контракти).

4. Іноземні інвестиції. Правове регулювання інвестування за кордон.

5. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності.

1.Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність.

ЗУ „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року.

ЗУ „Про міжнародне приватне право” 23 червня 2005р.

ЗУ „Про міжнародний комерційний арбітраж” 24.02.1994.

ЗУ „Про режим іноземного інвестування” 19 березня 1996 року

ЗУ „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” 15 вересня 1995 року

ЗУ „Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” 23 грудня 1998 року

Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” 19 лютого 1993 року N 15-93

Постанова Кабінет Міністрів України і Національний Банк України від 21 червня 1995 р. N 444 „Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті”.

Відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року «Про зов­нішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічна діяльність — це діяльність суб'єктів господарювання України та іноземних суб'єктів, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання, за Господарським Кодексом, є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та (або) робочою силою.

Під видом зовнішньоекономічної діяльності слід розуміти діяльність, під час здійснення якої виникають зовнішньоекономічні відносини, що перебу­вають в одному правовому режимі і тому регулюються одними й тими самими правовими нормами.

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти підприємництва незалежно від форми власності та їхньої організаційно-правової форми, належать:

• експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

• надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консиг­наційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, турист­ських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

• наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, на­вчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

• міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

• кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоеко­номічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення інозем­ними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на тери­торії України у випадках, передбачених законами України;

• спільна підприємницька діяльність між вітчизняними та іноземни­ми суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спіль­них підприємств різних видів і форм, проведення спільних господар­ських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

• підприємницька діяльність на території України, пов'язана з надан­ням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нема­теріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність вітчизняних суб'єктів зовнішньоеко­номічної діяльності за межами України;

• організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подіб­них заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єк­тів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту в передбачених законами України випадках;

• товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяль­ності;

• орендні, в тому числі лізингові, операції між вітчизняними та інозем­ними суб'єктами господарської діяльності;

• операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

• роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній сплатній ос­нові з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

• інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

За своєю суттю зовнішньоекономічна діяльність являє собою діяльність з укладення різного роду господарських правочинів, однією зі сторін яких, поряд з вітчизняним виступає іноземний суб'єкт госпо­дарської діяльності.

Щодо відносин, які виникають у ході взаємодії зазначених суб'єктів із органами податкових служб, митного контролю, іншими уповноваженими на контрольні функції в даній сфері органа­ми державної влади (у тому числі правоохоронними) та місцевого само­врядування, слід зазначити, що в юридичній літературі висловлюються думки, що такі відносини є супровідними та такими, що здебільшо­го мають характер адміністративних правовідносин і не становлять безпосередньо предмета зовнішньоекономічної діяльності.

Та незважаючи на відсутність нормативного віднесення цих відносин до предмета зовнішньоекономічної діяльності (у ст. 4 Закону України «Про зов­нішньоекономічну діяльність» відсутні вказані види діяльності), суб'єктам господарювання треба не уклінно додержуватися норм, правил та процедур, встановлених чинним законодавством, у тому числі й адміністративних.

Основними принципами, на яких базується система нормативно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності, виступають:

• принцип суверенітету народу Укра­їни у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у ви­ключному його праві самостійно й незалежно здійснювати зовнішньо­економічну діяльність на території України, керуючись законами, які діють на території України, обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;

• принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, суть якого полягає в тому, що Україна як держава забезпе­чує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності, державних інтересів України як на її території, так і за її межами відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних до­говорів та норм міжнародного права;

• принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу під час ввезення та вивезення товарів.

• принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва полягає у:

• праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно всту­пати в зовнішньоекономічні зв'язки;

• праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

• обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяль­ності порядку, встановленого законами України;

• виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.

• принцип юридичної рівності та недискримінації полягає в рівності перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалеж­но від форм власності, в тому числі держави, під час здійснення зовнішньо­економічної діяльності.

• принцип верховенства закону у здійсненні зов­нішньоекономічної діяльності, регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюються тільки законами України.