1. Класифікація товарів при митному оформленні. Документи для проведення митного оформлення

У митному праві терміном товар визначають будь-яке рухоме майно, яке переміщується через митний кордон, у тому числі ва­люта, валютні цінності, електрична, теплова та інші види енергії, транспортні засоби, а також продукція, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи ( ст. 1 Митного кодексу України).

У митних цілях усі товари, які обертаються у міжнародній торгівлі, систематизовані у ТН ЗЕД, яка діє з 1950 року (в Брюсселі було підписано Конвенцію про створення товарної номенклатури). В нашій країні цей класифікатор діє з 1 січня 1991 року. Основу ТН ЗЕД, що діє в Україні складають номенклатура Гармонізованої системи Ради Митного співробітництва (РМС) і Комбінована тарифно-статистична номенклатура Європейського економічного співробітництва (КН ЄЕС). Загалом цифровий код ТН ЗЕД України містить дев'ять знаків, що створюють такі складові цього коду: перші шість знаків (цифр) визначають код товару за номенклатурою гармо­нізованої системи. Ті ж шість цифр плюс сьомий і восьмий знаки -це код товару по КН ЄЕС. Дев'ятий знак може бути використаним для подальшої деталізації певних товарних груп (позицій) в інтересах України [1].

Товари, що обертаються у світовій торгівлі та класифіковані у ТН ЗЕД, поділено на шість рівнів класифікації, де найвищим є XXI розділ (формуються на підставі походження товару, матеріалу, призначення та хімічного складу), який далі поділяють на 97 груп (формуються за принципом послідовності обробки товарів, почи­наючи від сировини до готових виробів), 33 підгрупи, 1241 товарну позицію, 3558 підпозицій та 5019 субпозицій (на основі таких ознак як ступінь обробки, призначення матеріал, з якого виготовлено товар, та його призначення у світовій торгівлі).

ТН ЗЕД має додаток — Пояснення до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, які дають тлумачення до всіх товарних угруповань ТН ЗЕД, починаючи з пояснень загального характеру, які далі конкретизуються. Ця інформація необхідна для однозначного віднесення конкретного товару, що розглядається, до класифікаційних угруповань ТН ЗЕД. Ці Пояснення до ТН ЗЕД складаються з 5 томів.

Документи для проведення митного оформлення

Митний кодекс України передбачає, що суб'єкти ЗЕД у разі переміщення товарів через митний кордон України зобов'язані подавати митним органам документи для митного контролю. Такими документами є:

- вантажна митна декларація;

- товаросупроводжуючі документи;

- зовнішньоекономічний контракт;

- у разі необхідності, підтвердження торгово-промислової палати стосовно коду або ціни товару, зазначеної у товарних документах.

Митні органи можуть також вимагати такі документи як рахунок-фактура, рахунок-проформа, специфікації, пакувальні листи, різноманітні сертифікати, довідки банків про надходження або ненадходження коштів, страховий поліс на партію вантажу або документ, що засвідчує внесення заставної суми митних платежів за експортну чи імпортну партію вантажу, а також документи, які свідчать про виконання державних вимог нетарифного регулю­вання (ліцензії, сертифікати) та інші.

Однією з ознак, за якими можна класифікувати документи, необхідні для проведення митного оформлення, є напрям пере­міщення вантажів - експорт, імпорт, транзит.

Найбільше документів стосується митного оформлення імпорт­них вантажів, що свідчать про державні протекціоністські заходи, спрямовані на захист вітчизняного внутрішнього ринку від проник­нення товарів іноземного виробництва. Водночас кількість доку­ментів, необхідних для проведення експортних операцій, не набагато менша, що свідчить про певні державні обмеження експорту деяких товарів [2].

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ

Отже, Товари, що обертаються у світовій торгівлі та класифіковані у ТН ЗЕД, поділено на шість рівнів класифікації, де найвищим є XXI розділ (формуються на підставі походження товару, матеріалу, призначення та хімічного складу), який далі поділяють на 97 груп (формуються за принципом послідовності обробки товарів, почи­наючи від сировини до готових виробів), 33 підгрупи, 1241 товарну позицію, 3558 підпозицій та 5019 субпозицій (на основі таких ознак як ступінь обробки, призначення.

Митні органи можуть також вимагати такі документи як рахунок-фактура, рахунок-проформа, специфікації, пакувальні листи, різноманітні сертифікати, довідки банків про надходження або ненадходження коштів, страховий поліс на партію вантажу або документ, що засвідчує внесення заставної суми митних платежів за експортну чи імпортну партію вантажу, а також документи, які свідчать про виконання державних вимог нетарифного регулю­вання (ліцензії, сертифікати) та інші.