Задачі

з навчальної дисципліни

«Кримінальний процес»

до теми № 10: Провадження слідчих (розшукових) дій

виконала: студентка гр. ЮД-046

Косовська А.О.

1. Аналіз нормативно-правових актів:

Слідчий, прокурор у справах, які перебувають у їхньому провадженні, вправі викликати у порядку, встановленому КПК, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків.

Проаналізуйте цю норму КПК і дайте відповідь на такі запитання:

1) чи може бути застосована дана норма під час вирішення питання про провадження інших (окрім допиту і експертизи) слідчих дій: допиту підозрюваного, допиту обвинуваченого, очної ставки, освідування, огляду, обшуку, виїмки, зняття інформації з каналів зв’язку, пред’явлення для впізнання, відтворення обстановки та обставин події?

2) чим відрізняється збирання доказів від подання доказів ?

Відповідь:

1) ч. 7 ст. 223 КПК Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

ч. 1 ст. 241. Слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

ч. 2 ст. 241. Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов’язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню.

2) Способами збирання доказів та їх джерел є слідчі та судові дії (допити, обшуки, огляди тощо), інші процесуальні дії (зокрема, вимога осіб і органів, які ведуть процес, пред'явити предмети і документи або провести ревізію), а також подання доказів (фактично — предметів і документів) з власної ініціативи учасниками процесу, іншими громадянами, підприємствами, установами, організаціями.

У ч.2 ст. 22 КПК йдеться про рівність прав сторін на збирання та подання до суду речових, документальних та інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Абсолютно очевидно, що можливості сторін тут не рівні! На стороні звинувачення концентрується потужний державний механізм, а на стороні захисту – вельми скромні можливості конкретного адвоката.

      В КПК включено раніше невідому процесуальну постать «слідчого судді», який, на задум авторів, має виступати як організаційна ланка між власне слідством і судом, що не робить означений процес прозорішим і не гарантує зміцнення законності саме в цьому середовищі. До речі, слідчий суддя також працюватиме лише на давальницькому матеріалі.

       Ст. 260 попереднього КПК передбачала, що коли хтось з учасників судового розгляду заперечував проти дій головуючого, які обмежували або порушували його права, це заперечення заносилося до протоколу. В теперішньому КПК така норма вилучена, що гарантує безконтрольне домінування головуючого в процесі, зокрема через ігнорування інтересів сторін, передусім захисту.

      Ст. 93 КПК щодо збирання доказів перетворює сторону захисту в підпорядковану, другорядну. Так, частиною 3 п.2 зазначено: ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку ст. 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

       Тобто збирання доказів у такий спосіб повністю залежить від сторони звинувачення, яка має зовсім протилежний інтерес. Саме тому розмови про якусь рівність сторін у кримінальному провадженні є несерйозними.