Тема 5. Право землекористування та його види

Стислий зміст теми. Поняття та характерні особливості права землекористування. Класифікація правових титулів землекористування. Зміст та загальна характеристика права постійного землекористування. Суб’єкти та об’єкти права постійного землекористування. Права та обов’язки землекористувачів.

Особливості права орендного землекористування. Характеристика договору оренди землі. Суборенда землі. Використання земель на умовах концесії.

Правове регулювання загального землекористування.

Підстави виникнення та припинення права землекористування.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця зумовлена тим, що земельна реформа поклала початок перерозподілу земель у країні. Землі, які раніше перебували виключно у державній власності, і надавалися лише у користування, тепер передаються у комунальну та приватну власність. Цей факт значно змінив та звузив сферу застосування права землекористування. Але воно не втратило свого значення і в умовах сьогодення. Право землекористування відіграє важливу роль як передбачений законом спосіб вилучення та використання корисних властивостей землі. Знання з цієї теми необхідні для подальшої діяльності фахівців-юристів у сфері правового забезпечення діяльності землекористувачів та землевласників.

Ключові поняття: зміст права користування, постійне користування, оренда земель, договір оренди, суборенда, концесія, суперфіцій, емфітевзис, виникнення права користування, припинення права користування.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:

знати:

теоретичні положення щодо поняття та змісту права користування на землю,

суб’єктно-об’єктного складу права користування на землю,

положення законодавства з приводу набуття та припинення права користування на земельні ділянки.

вміти:

самостійно орієнтуватися в земельному та цивільному законодавстві щодо права користування на землю,

застосовувати норми земельного законодавства в конкретних життєвих ситуаціях,

самостійно працювати з нормативно-правовими актами.

Перелік процесуальних та службових документів, які складаються під час вивчення теми: Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди земельної ділянки, договір про встановлення емфітевзису.

Тема 6. Обмеження і обтяження прав на землю.

Стислий зміст теми. Поняття обмежень прав на землю. Поняття обтяжень прав на землю. Загальна характеристика обмежень прав на землю. Класифікація обмежень прав на землю. Загальна характеристика обтяжень прав на землю.

Обмеження прав на землю, що випливають із правил добросусідства.

Земельні сервітути як окремий різновид обтяжень прав на землю. Поняття та види земельних сервітутів. Підстави встановлення земельних сервітутів. Підстави припинення земельних сервітутів.

Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця. Специфіка землі як об’єкта права обумовлює той факт, що обмеження складають значну кількість земельно-правового регулювання. Вивчення зазначеної теми дозволить студентам оволодіти знаннями щодо місту та співвідношення понять «обмеження» та «обтяження» прав на землю, спеціальних обмежень права користування земельними ділянками, пов’язаних із встановленням територій з обмеженим режимом використання, особливостей правового режиму земельних сервітутів, тощо.

Ключові поняття: обтяження права власності на землю, обмеження права власності на землю, межі суб’єктивного права, цільове призначення земельної ділянки, території з обмеженим режимом використання, охоронні зони, санітарно-захисні зони, зони особливого режиму використання, правила добросусідства, емфітевзис, суперфіцій, сервітут.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:

знати:

теоретичні положення щодо поняття та змісту обмежень прав на землю, положення щодо поняття та змісту обтяжень прав на землю,

положення законодавства щодо підстав та порядку встановлення обмежень та обтяжень прав на земельні ділянки.

вміти:

самостійно орієнтуватися в положеннях земельного та цивільного законодавства, які закріплюють обмеження та обтяження прав на землю, застосовувати норми земельного законодавства в конкретних життєвих ситуаціях, самостійно працювати з нормативно-правовими актами.