Види банківських рахунків
4. Особливості договору банківського рахунку
Банки відкривають поточні рахунки своїм клієнтам за договором банківського рахунку. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. При цьому банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до норм Цивільного кодексу України.
Банківський рахунок слід розглядати як правовідносини, пов'язані зі зберіганням та рухом грошей. Відносини, які виникають між банком та клієнтом у результаті відкриття та функціонування рахунку, умовно поділяють на дві групи: відносини, пов'язані зі зберіганням у банку коштів клієнта, та зі здійсненням розрахункових операцій банком за дорученням клієнта
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України). За своєю правовою природою цей договір є двостороннім, консенсуальним, безстроковим і платним. На практиці замість договору банківського рахунку більше застосовується договір на розрахунково-касове обслуговування, який укладається з суб'єктами господарювання. Договір банківського рахунку переважно використовується у відносинах з громадянами.
Даний договір укладається в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов'язаний надати клієнту під підпис. Договір банківського рахунку має містити реквізити сторін, номер та вид рахунків, умови відкриття та закриття рахунків, види послуг, що надаються банком. У цьому договорі встановлюється плата за користування послугами банку у вигляді періодичної фіксованої плати або в певному розмірі для конкретної операції, а також визначаються зобов'язання сторін, відповідальність за їх невиконання, інші положення за домовленістю сторін та умови, за яких договір може бути розірвано.
Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Відповідно до ч. 2 ст. 1075 Цивільного кодексу України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка:
якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це;
у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором;
в інших випадках, встановлених договором або законом.
За загальним правилом банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та від сутності залишку грошових коштів на цьому рахунку.
Слід зауважити, що банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Відповідно до положень ст.1070 Цивільного кодексу України за користування грошима, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки та розмірі, встановлені договором, а якщо такі умови не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу та у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
Списання коштів з рахунків здійснюється на підставі розпорядження клієнтів. Гроші можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
5. Організація міжбанківських розрахунків в Україні. Правова природа кореспондентських рахунків.
Порядок здійснення міжбанківських розрахунків в Україні визначається Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті» від 17.03.2004 р. № 110 із змінами. Ця Інструкція встановлює загальні вимоги щодо функціонування в Україні системи електронних платежів НБУ та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті України.
Організація діяльності системи міжбанківських розрахунків визначається її правилами, установленими платіжною організацією цієї системи та узгодженими з НБУ. Банки здійснюють міжбанківський переказ за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, основні елементи та порядок формування яких передбачені зазначеною вище Інструкцією.
Міжбанківський переказ виконується банками в строк, визначений правилами платіжної системи, який не може перевищувати трьох операційних днів відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.
Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу коштів у межах України між банками на виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банків.
Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися: а) через систему електронних платежів НБУ; б) через власну внутрішньо- банківську платіжну систему; в) через прямі кореспондентські відносини між комерційними банками.
Наприклад, міжнародні розрахунки здійснюються через установи банків, між якими є кореспондентські відносини (банки, що мають домовленість про проведення платежів та розрахунків за взаємним дорученням), які регулюються НБУ та відповідним договором. Отже, міжбанківські безготівкові розрахунки здійснюються через систему кореспондентських рахунків.
Так, згідно з ст. 51 Закону «Про банки і банківську діяльність» для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами. У ст. 59 цього Закону міститься заборона щодо накладення арешту на кореспондентські рахунки банку або зупиняти операції за цими рахунками. Відомості щодо кореспондентських рахунків банків, відкритих у НБУ, складають банківську таємницю.
Порядок відкриття комерційними банками кореспондентських рахунків встановлено Інструкцією «Про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті», а здійснення контролю за кореспондентськими рахунками банків закріплено постановою Правління НБУ «Про затвердження Правил реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України» від 15.08.2001р. №343.
Відкриття кореспондентського рахунку банку, у тому числі через свою філію, здійснюється територіальним управлінням НБУ на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України та за умови подання правильно оформлених документів, визначених Інструкцією.
Кореспондентські відносини між банками встановлюються, головним чином, для організації безготівкових розрахунків своїх клієнтів. Для встановлення кореспондентських відносин банки обмінюються листами, домовляються, за якими рахунками будуть проводитись взаємні розрахунки, обмінюються зразками підписів посадових осіб, тарифами комісійної винагороди тощо.