Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
текстовая часть / часть 1 и 2.docx
Скачиваний:
18
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
2.09 Mб
Скачать

89

1 ЕКСПЛУАТАЦІЙНА ЧАСТИНА

1.1 Характеристика автотранспортного підприємства

Технічна служба, що проектується, виконує обслуговування вантажних авто. Також виконує роботи по технічному обслуговуванню (ТО) та поточному ремонту (ПР), охороні та матеріально-технічному забезпеченні рухомого складу (РС).

Підприємству автомобільного транспорту (ПАТ) характерна наявність різномарочного РС. У дипломному проекті (ДП) задаються дві базові моделі до яких приводиться третя. Кількість одиниць РС, їх середньодобовий пробіг, категорія умов експлуатації вказані у завданні на дипломний проект. Технічні данні рухомого складу вибираються із існуючих довідників та технічної документації заводів-виробників автомобілів [3, 9,10,11], та наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Рухомий склад

Марка РС

Тип РС

Вантажопід-йомність, кг

Кількість

РС, од

Середньодобовий пробіг, км

1.

ЗИЛ 4331+ГКБ 8328

Бортовий, диз.

Напівпричеп

84

126

2.

ГАЗ-5327

Бортовий, газ.

214

224

3.

ГАЗ-51П+ТН-2

С/тягач, бенз.

Напівпричеп

194

-

1.2 Приведення РС

Згідно існуючої методики виконання КП, виконується приведення РС. Відповідно до завдання приводимо РС до двох марок за технологічним сумісництвом (група дизельних або бензинових автомобілів, група автопоїздів і т. і.).

Кількість приведених автомобілів визначається за формулою:

од,

(1.1)

де А0 – кількість автомобілів марки, до якої приводяться автомобілі,од;

Аі – кількість автомобілів, які приводяться, од;

tіТО,ПР – питома трудомісткість ТО і ПР автомобіля, який приводиться, люд.-год/1000 км;

t0ТО,ПР – питома трудомісткість ТО і ПР автомобіля, який приводиться, люд.-год/1000 км;

і – індекс моделі автомобілів, що приводяться;

n – кількість груп моделей, що приводяться.

Питома трудомісткість ТО і ПР повинна прийматись згідно нормативів, наведених у документах [4]. В разі її відсутності серед нормативів питома трудомісткість ТО і ПР може бути розрахована згідно формули:

, люд.-год,

(1.2)

де – нормативна трудомісткість ТО відповідно ТО-1 та ТО-2, люд.-год;

–нормативна періодичність ТО відповідно ТО-1 та ТО-2, км;

–нормативна питома трудомісткість ПР, люд.-год/1000 км.

Величини нормативів технічного обслуговування і ремонту рухомого складу вибираються із існуючих нормативних джерел [3; 4] та наведені у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Визначення питомих трудомісткостей ТО і ПР автомобілів

Марка РС

Трудомісткість ТО

Пробіг до ТО

Питома трудомісткість ПР, люд.-год/1000 км

Питома трудомісткість ТО, ПР, люд.-год/1000 км

ТО-1

ТО-2

ТО-1

ТО-2

1.

ЗИЛ 4331+

+ГКБ 8328

2,5

0,9

10,6

4,45

3000

12000

5,72

1,76

7,48

-

Продовження табл.1.2

2.

ГАЗ-5327

2,5

10,6

4000

16000

6,23

6,23

3.

ГАЗ-51П+

+ТН-2

2,3

9,9

4000

16000

5,59

7,35

0,9

4,5

1,76

-

Приведення рухомого складу автотранспортного підприємства наведено у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – Приведення рухомого складу АТП

Марка РС

Трудомісткість ТО і ПР,

люд.-год/1000 км

Коефіцієнт

приведення

Кількість одиниць РС

фізичних

приведених

РС, що приводиться

РС базового

Група карбюраторних автомобілів

1.

ГАЗ-5327

6,23

6,23

1,00

214

214

2

ГАЗ-51П + ТН-2

7,35

6,23

1,18

194

229

Група дизельних автомобілів

1.

ЗИЛ-4331+

+ГКБ8328

7,48

7,48

1,00

84

84

Всього по групі автопоїздів: 527

2 Технологічна частина

Задачею технологічного розрахунку АТП є визначення даних, необхідних для розробки будівельного планування підприємства, яке проектується або реконструюється, організації технологічного процесу ТО та ремонту РС,розрахунків енергетичної, санітарно-технічної та інших частин проекту.

Технологічний розрахунок включає:

- вибір і обґрунтування вихідних даних;

- розрахунок виробничої програми по ТО і Р РС;

- розрахунок кількості виробничих робітників;

- розрахунок кількості постів та ліній для ТО і ПР РС;

- розрахунок площі виробничих зон і дільниць, складських, адміністративних і побутових приміщень, загальної площі виробничого корпусу підприємства.

2.1 Вибір та обґрунтування вихідних даних

Для виконання технологічного розрахунку АТП отримані (згідно завдання) та відкоректовані вихідні дані, котрі занесені до таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Вихідні дані для розрахунку АТП

Найменування показників

Одиниця

вимірюв.

Моделі РС

ЗИЛ4331+

+ГКБ8328

ГАЗ-5327

1.

Тип автотранспортного підприємства

-

Вантажне

2.

Облікова кількість автомобілів, причепів, напівпричепів за марками

од.

84

443

3.

Середньодобовий пробіг РС

км.

126

224

4.

Кількість днів роботи АТП за рік

дн.

301

5.

Час в наряді автомобілів

год.

8

7,2

6.

Категорія умов експлуатації

-

3

3

2.2 Уточнення основних нормативів ТО та ремонту

Нормативні періодичністі пробігів ТО та ремонту надано для еталонних умов,тому потребують уточнення з урахуванням конкретних умов експлуатації РС. Нормативна періодичність обслуговування встановлена за типами РС згідно "Положення…" [3]. Періодичність обслуговування наведена у [3], може бути зменшена до 20% залежно від категорії умов експлуатації.

Для зручності складання графіка постановки РС на ТО здійснюється коригування пробігів за кратністю періодичностей технічних впливів більш низького рівня та за середньодобовим пробігом (див. таблицю 2.2.1).

Таблиця 2.2 – Уточнення періодичностей ТО і пробігу до КР

Вид впливу

Позначення

Відсоток зменшення нормативу

Пробіг, км

Нормативний

Уточнений

Скоректований

за кратністю

ЗИЛ-4331+ГКБ-8328

ЩО

ТО-1

ТО-2

КР

LЩО

LТО1

LТО2

LКР

10%

10%

126

3000

12000

300000

126

2700

10800

300000

126

2646

10584

296352

ГАЗ-5327

ЩО

ТО-1

ТО-2

КР

LЩО

LТО1

LТО2

LКР

10%

10%

224

4000

16000

250000

224

3600

14400

250000

224

3808

15232

243712

2.3 Визначення виробничої програми за чисельністю технічних впливів

2.3.1 Кількість впливів за цикл

Розрахунок виробничої програми виконується цикловим методом. За цикл приймається пробіг одиниці РС з початку експлуатації до капітального ремонту, або до списання. В якості циклового пробігу приймається при розрахунках виробничої програми пробіг до КР.

Кількість впливів за винятком ЩО за цикл (для кожного виду ТО) визначається за формулою [2]:

од,

(2.1)

де LЦ – пробіг автомобіля за цикл, км;

LВі – періодичність і-го впливу, км;

NВВ – кількість впливів більш високого рівня.

Результати розрахунків кількості впливів приведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Розрахунок кількості технічних впливів за цикл на одиницю РС

Вид впливу

Розрахунок кількості впливів

Кількість

впливів

ЗИЛ-4331+ГКБ-8328

КР

NКР=LK/LK=296352/296352=1

1

ТО-2

N2=LK/L2 - NКР=296352/10584-1=27

27

ТО-1

N1=LK/L1 - NКР - N2=296352/2646-1-23=84

84

ЩО

NЩО=LK/LCC=296352/126=2352

2352

ГАЗ-5327

КР

NКР=LK/LK=243712/243712 =1

1

ТО-2

N2=LK/L2 - NКР=243712/15232-1 =15

15

ТО-1

N1=LK/L1 - NКР - N2=243712/3808-1-15 =69

48

ЩО

NЩО=LK/LCC=243712/ 224= 1088

1088

2.3.2 Кількість технічних впливів одиниці РС за рік

Кількість технічних впливів на одиницю рухомого складу за рік визначається за формулою [2]:

, од,

(2.2)

де η – коефіцієнт переходу від циклу до року [2].

(2.3)

де DРР – кількість робочих днів підприємства за рік, дн;

DЕЦ – кількість днів експлуатації РС за пробіг до КР, дн;

αТ – коефіцієнт технічної готовності [2];

(2.4)

де DP – кількість днів простою РС за цикл в ТО-2, поточному та капітальному ремонтах [2],

дн,

(2.5)

де DKP – простій РС в капітальному ремонті з урахуванням часу транспортування на авторемонтне підприємство і назад, дн.;

d2,ПР – питомий простій РС в ТО-2 і ПР, дн/1000 км пробігу.

Результати розрахунку коефіцієнта переходу від циклу до року по приведених марках наведені в таблиці 2.4. Результати розрахунків кількості технічних впливів за рік наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.4 – Результати розрахунку коефіцієнта переходу від циклу до року

Назва показника

Умовне

позначення

Кількісне значення по

марках автомобілів

ЗИЛ-4331+

+ГКБ 8328

ГАЗ- 5328

1

2

3

4

Кількість днів експлуатації за цикл

Кількість днів простою одиниці РС у ТО-2, поточному та капітальному ремонтах

Коефіцієнт технічної готовності

Коефіцієнт переходу від циклу до року

DЕЦ

DP

αТ

η

2352

24

0,9318

0,1192

1088

24

0,8818

0,2440

Таблиця 2.5 – Розрахунок кількості впливів за рік на одиницю РС

Вид впливу

Умовне

позначення

Розрахунок кількості впливів

Кількість

впливів

ЗИЛ-4331+ГКБ-8328

КР

NKPP

NKPP=NKP∙η=1∙0,1192=0,101

0,119

ТО-2

N2P

N2P=N2∙η=27∙0,1192=2,321

3,220

ТО-1

N1P

N1P=N1∙η=84∙0,1192=7,264

10,017

ЩО

NЩОP

NЩОP=NЩО∙η=2352∙0,1192=280,883

280,469

ГАЗ-5327

КР

NKPP

NKPP=NKP∙η=1∙0,2440=0,244

0,244

ТО-2

N2P

N2P=N2∙η=15∙1∙0,2440=3,659

3,659

ТО-1

N1P

N1P=N1∙η=48∙1∙0,2440=11,710

11,710

ЩО

NЩОP

NЩОP=NЩО∙η=1088∙1∙0,2440=265,418

265,418

2.3.3 Кількість технічних впливів по парку за рік

Кількість впливів по парку за рік визначається за формулою [2]:

, од,

(2.6)

де ACi – облікова кількість автомобілів і-ї марки, од.

Розрахунки кількості впливів по парку за рік наведені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 – Розрахунок кількості впливів по парку за рік

Вид впливу

Умовне

позначення

Розрахунок кількості впливів

Кількість

впливів

ЗИЛ-4331+ГКБ8328

КР

NКРП

NКРП=NКРР∙АС=0,119∙84 = 10

10

ТО-2

N

N=N2P∙AC=3,220∙84 =270

270

ТО-1

N

N=N1P∙AC=10,017∙84 =841

841

ЩО

NЩОП

NЩОП=NЩОР∙АС =280,469∙84 =23559

23559

ГАЗ-5327

КР

NКРП

NКРП=NКРР∙АС=0,244∙443=108

108

ТО-2

N

N=N2P∙AC=3,659∙443=1621

1621

ТО-1

N

N=N1P∙AC=11,710∙443=5187

5187

ЩО

NЩОП

NЩОП=NЩОР∙АС=265,418∙443=117580

117580

2.3.4 Середньодобова кількість технічних впливів по парку

Середньодобова кількість технічних впливів по парку визначається за формулою [2]:

, од,

(2.7)

де DРЗ – кількість днів роботи за рік відповідної зони, дн.

Приймаємо для зони ЩО DРЗ=301 дні, для визначення добової програми ТО-1 і ТО-2, ПР кількість робочих днів за рік DРЗ=249 дні. Розрахунки середньодобової кількості технічних впливів по парку зводимо до таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 – Розрахунок середньодобової кількості технічних впливів по парку

Вид

впливу

Умовне

позначення

Розрахунок кількості впливів

Кількість

впливів

ЗИЛ-4331+ГКБ-8328

ТО-2

N2C

N2C= N/DРЗ=270/249= 0,783

1

ТО-1

N1C

N1C= N/DРЗ=849/249=2,45

3

ЩО

NЩОС

NЩОС= NЩОП/DРЗ=23559/301=237

78

ГАЗ-5327

ТО-2

N2C

N2C= N/DРЗ=1621/249=6,51

7

ТО-1

N1C

N1C= N/DРЗ=5187/249=21

21

ЩО

NЩОС

NЩОС= NЩОП/DРЗ=117580/301=391

391

2.4 Розрахунок річного обсягу робіт по ТО і ПР рухомого складу

Обсяг робіт технічних обслуговувань визначається як добуток кількості ТО та трудомісткості даного виду ТО. Нормативні трудомісткості ТО і ПР рухомого складу визначаємо згідно "Положення …" [3], а також [4].

Обсяг робіт ТО визначаємо згідно формули [2]:

, люд-год,

(2.8)

де tві – значення трудомісткості даного виду обслуговування, люд-год.

Обсяг робіт сезонного обслуговування за рік в цілому по парку [2]:

, люд-год,

(2.9)

де АС – облікова кількість одиниць РС, од;

КС – коефіцієнт трудомісткості ТО-2 (КС =0,2);

t2 – трудомісткість ТО-2, люд-год.

Обсяг робіт поточного ремонту одного автомобіля за рік [2]:

люд.-год,

(2.10)

де tПР – трудомісткість робіт поточного ремонту, люд-год/1000 км.

Обсяг робіт ПР за рік в цілому по парку [2]:

(2.11)

Розрахунки обсягів робіт ТО і ПР наведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 – Розрахунок річного обсягу робіт ТО та ПР

Вид

впливу

Річна кількість

впливів

Норматив

трудомісткості,

люд-год.

Розрахунок

Прийнято,

люд-год.

ЗИЛ-4331+ГКБ-8328

ЩО

ТО-1

ТО-2

23559

0,45

23559∙0,45= 10602,32

10602

841

2,5

841∙2,5=2103,42

2103

270

10,6

270∙10,6=2862,12

2862

СО

2∙84

0,2∙10,6

2∙84∙0,2∙10,6=356,16

356

ПР

296352∙0,119

3,6

35325,2∙3,6∙84/1000= 10686,58

10687

ГАЗ-5327

ЩО

ТО-1

ТО-2

117580

0,6

117580∙0,6=70548,32

70548

5187

2,9

5187∙2,9=15042,36

15042

1621

14,4

1621∙14,4=23342,12

23342

СО

2∙443

0,2∙14,4

2∙443∙0,2∙14,4=2551,68

2552

Продовження табл.2.8

ПР

243712∙

0,2440

4,05

59465,73∙4,05 ∙443/1000=

106669

По АТП

ЩО

81150

ТО-1

17145

ТО-2

26204

СО

2908

ПР

117355

Річні трудомісткості технічних обслуговувань, які виконуються на потокових лініях, повинні уточнюватись після розрахунку зон технічного обслуговування.

2.5 Розрахунок зон технічного обслуговування і поточного ремонту

При розрахунку зон ТО і ПР встановлюється режим роботи зон. вибирається метод обслуговування (на потокових лініях або окремих постах), визначається кількість постів і потокових ліній, уточнюються річні трудомісткості робіт ТО. Режим роботи зон ТО і ПР приймається залежно від режиму роботи автомобілів. ЩО і ТО-1 здійснюються в міжзмінний час, ТО-2 і ПР частково під час роботи більшості автомо­білів на лінії.

Роботу зон технічних обслуговувань рекомендується планувати в 1...2 змін, зони ПР в 2...3 зміни. Тривалість зміни визначається законодавством України (40 годин за тиждень).

Вибір методу технічного обслуговування здійснюється шляхом порівняння такту поста τ з ритмом виробництва R. Якщо такт поста (умовно рахуючи, що весь обсяг робіт буде виконуватися на одному посту) дорівнює або більше 2R для ЩО; ЗR для ТО-1; 4R для ТО-2 то можливе використання потокового методу виробництва.

Критерієм вибору також може бути добова програма технічного обслуговування. Потоковий метод обслуговування можливий, коли добова чисельність впливів складає 12...15 для ТО-1 і 5...6 для ТО-2 [2]. При меншій добовій програмі ТО-1 та ТО-2 проводяться на окремих спеціалізованих та універсальних постах.

Ритм виробництва визначається за формулою [2]:

хв,

(2.12)

де ТЗі – тривалість роботи і-ї зони за добу, год;

NВСі – добова кількість впливів, од.

Такт поста і-ї зони [2]:

хв,

(2.13)

де tвi - трудомісткість і-го впливу, люд-год;

РП – кількість робітників, одночасно працюючих на посту, люд;

tпер – час, затрачений на постановку автомобіля на пост і з’їзд з нього, хв.

2.5.1 Розрахунок зони ЩО

Нормативи ЩО включають тільки трудомісткість прибирально-мийних робіт, а інші роботи ЩО (заправка, поставлення автомобілів на стоянку, перевірка технічного стану автомобіля) виконуються водієм за рахунок підготовчого часу і механіком контрольно-технічного пункту.обслуговування РС в зоні ЩО може здійснюватися на потоковій лінії, яка складається із постів прибирання, мийки і сушки.

Кількість ліній щоденного обслуговування визначається за формулою [1,2]:

од,

(2.14)

де τл – такт лінії, хв;

RЩО – ритм виробництва, хв.

Ритм виробництва [2]:

хв,

(2.15)

де ТЩО – тривалість роботи зони за добу, год;

NЩОС – добова кількість впливів ЩО, од.

Такт лінії приймається за умови:

(2.16)

де τЛ , τППР, τПМ, τПС – відповідно такти постів прибирання, мийки та сушки, хв.

Такт поста прибирання визначається за формулою [2]:

хв,

(2.17)

де tПР – трудомісткість прибиральних робіт, люд.-год.,

РПР – кількість прибиральників на посту прибирання, люд; [1]

tпер – час переміщення автомобіля з поста на пост, хв. [1].

Трудомісткість прибиральних робіт [2]:

хв,

(2.18)

де tЩО – трудомісткість ЩО автомобіля, люд.-год.;

В – доля прибиральних робіт у трудомісткості ЩО;

КП – коефіцієнт зменшення трудомісткості робіт за рахунок використання потокового виробництва, КП = 0,8 [2].

Час переміщення автомобіля з поста на пост [2]:

хв,

(2.19)

де Lа – довжина транспортного засобу, м; [9,10,11]

а – відстань між автомобілями, що стоять на двох послідовних постах, або відстань між автомобілем і мийкою, м;

VК – швидкість переміщення конвеєра, м/хв. Для потокових ліній періодичної дії VК =8…15(м/хв) [2]. Приймаємо VК =15(м/хв).

Такт поста мийки [2]

хв, (2.20)

де Ny – пропускна спроможність мийної установки,авт/год.;

tпер - час переміщення автомобіля з поста на пост, хв.

Такт поста сушки [2]

хв, (2.21)

де Nс – пропускна спроможність сушильної установки,авт/год.;

tпер - час переміщення автомобіля з поста на пост, хв.

Вихідні дані для проектування зони ЩО зводимо у табл. 2.9.

Таблиця 2.9 – Вихідні дані для проектування зони ЩО

Показник

 

Одиниця

Величина показника

 

 

 

 

виміру

ЗИЛ

4331+ГКБ-8328

ГАЗ-5327

По АТП

 

1

 

 

2

3

4

5

Чисельність впливів добова

од.

78

391

469

Трудомісткість нормативна/5,6/

люд-год.

0,45

0,6

0,58

Доля робіт прибир. в труд.ЩО /5,6/

 

0,35

0,35

0,35

Коефіцієнт механізаціі робіт ЩО /5,6/

 

0,58

0,58

0,58

Трудомісткість робіт прибиральних

люд-год.

0,09

0,12

0,12

Тривалість роботи зони за добу, год.

год.

 

 

7

Довжина АТЗ найбільшого

м

11,89

11,89

11,89

Продовження табл.2.9

Відстань між АТЗ на

 

 

 

 

 

 

послідовних постах /3,12/

м

1,5

1,5

1,5

Швидкість переміщення АТЗ

 

 

 

конвейером /3,12/

м/хв.

10

10

10

Кількість робочих на постах

 

 

 

 

прибирання /3,12/

люд

2

3

3

Продуктивність мийної установки

 

 

 

 

/3,18/

авт./год.

29

29

29

Продуктивність сушильної установки

 

 

 

 

/3,18/

авт./год.

29

29

29

Фонд часу річний технологічного робочого

год.

 

 

2002

Річна уточнена трудомісткість ЩО по АТП [1,2]:

люд-год,

(2.22)

де ФМ – річний фонд часу робочого місця, год (ФМ = 2002 год);

РЩО – кількість робітників, працюючих у зоні обслуговування, люд.

Кількість робітників, працюючих у зоні обслуговування [1,2]:

люд,

(2.23)

де Рпр – кількість робітників на посту прибирання, люд [1];

РОП – кількість операторів в зоні ЩО( один оператор керує 2…3 лініями), люд. [1,2]

Площа зони ЩО [2]:

м2,

(2.24)

де LЗ – довжина зони ЩО, м;

ВЗ – ширина зони ЩО, м.

Довжина зони ЩО:

м,

(2.25)

де ХП – кількість постів на лінії (ХП = 3), од;

а1 – відстань від воріт до автомобіля(а1=1,5м) [1,2]

Ширина зони ЩО розраховується по формулі

м

(2.26)

де ВЛ – ширина однієї лінії,м. Ширина лінії залежить від шагу колон. Приймаємо ВЛ = 6(м) [1].

Результати розрахунку зони ЩО наведені у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 – Результати розрахунку зони ЩО

Показник

 

Індекс

Одиниця

Величина

 

 

 

 

позначення

виміру

показника

Ритм виробництва

 

 

хв.

0,90

Час переміщення АТЗ з поста на пост

tпер

хв.

1,34

Такт поста прибирання

τ пр

хв.

3,67

Такт поста мийки

τ м

хв.

3,41

Такт поста сушки

τ с

хв.

3,41

Такт лінії

τ л

хв.

3,67

Кількість потокових ліній розрахункова

m л

од.

4,10

Обсяг робіт ЩО річний

Тщо

люд-год.

26026

Довжина зони

м

42,67

Ширина зони

Вз

м

24

Площа зони ЩО

м2

1024,08

Кількість ліній ЩО прийнята до планування

m л"

од.

4

2.5.2 Розрахунок зони ТО-1

Враховуючи порівняння такта поста τ з ритмом виробництва R зони ТО-1 використовуемо потоковий метод виробництва, тобто виконання ТО-1 на потоковій лінії.

Взагалі лінії мають три робочі пости. Синхронність постів ТО-1 забезпечується раціональним розподілом робіт між постами, проведенням діагностування та проведенням робіт по усуненню несправностей в зоні ПР перед або після ТО.

Кількість ліній обслуговування визначається за формулою [1,2]:

од (2.27)

Такт лінії:

хв (2.28)

де t1 – трудомісткість ТО-1, люд-год;

КП – коефіцієнт зменшення трудомісткості ТО-1 за рахунок використання потокового виробництва(Кп=0,8);

РЛ – кількість робітників на лінії, люд [1];

tпер – час на заїзд автомобіля на пост і з’їзду з нього. Приймається у межах tпер = 1…3 хв. [1,2].

Ритм виробництва [2]:

хв,

(2.29)

де ТЗМ - тривалість робочої зміни [1,2];

С – кількість змін роботи зони ТО-1, од;

N1C – добова программа з ТО-1, авт.

Вихідні дані наведені у таблиці 2.11

Площа зони ТО-1 [2]:

, м2

(2.30)

де fa – площа автомобіля в плані, м2;

KЩ – коефіцієнт щільності [1].

Результати розрахунку зони ТО-1 наведені у таблиці 2.12

Таблиця 2.11 – Вихідні дані для розрахунку кількості постів у зоні ТО-1

Показник

 

 

Індекс

позначення.

Одиниця

виміру

Величина показника

ЗИЛ 4331+ГКБ

8328

ГАЗ-5327

По АТП

Кількість змін за добу

nЗ

од.

1

Тривалість зміни /3/

Тзм

год.

8

Кільк. впливів добова:розрахунок

 прийнято

N 1д p

од.

3,37751

21

24,377551

N 1д

од.

3

21

24

Трудомісткість робіт ТО - 1

t 1

люд-год.

2,5

2,9

2,85

Коефіцієнт зниження трудомісткості при потоков.виробн.

Кп

0,8

Швидкість переміщення АТЗ

конвейером /3,12/

N пер

м / хв.

8

Кількість робочих на посту /3,12/

Рп

люд.

2,5

2,5

2,5

Фонд часу річний робочого місця

Фм

люд-год.

 

 

 

 

2002

Довжина АТЗ

La

м.

11,89

11,89

11,89

Ширина АТЗ

Ba

м.

2,42

2,38

2,42

Коефіцієнт щільності

розміщення АТЗ

Кщ

 

 

 

 

 

4,5

Відстань між АТЗ

на лінії ТО /3,12/

а

м

 

1,5

 

1,5

 

1,5

Кількість робочих на лінії /3,12/

Рл

люд.

 

7,5

Час заїзду-виїзду АТЗ

t зв

хв.

 

 

2

Таблиця 2.12 – Результати розрахунку кількості постів у зоні ТО-1

Показник

 

Індекс

Одиниця

Величина

позначен.

виміру

показника

Обслуговування на потоковій лінії

 Ритм виробництва

хв

20

Час переміщення АТЗ з поста на пост

Tпер

хв

1,67

Продовження табл.2.12

Такт лінії

τл

хв

19,91

Кількість ліній обслуговув.: розрахунок

од

1,00

прийнято

mл’’

од

1

 Обсяг робіт ТО - 1 річний

Тто1р

люд.год.

15015

Площа зони ТО-1

м2

256,02

2.5.3 Розрахунок зони ТО-2

Для вибору метода обслуговування ТО-2 порівняемо такт поста τ та ритм виробництва R. Виходить, що роботи з ТО-2 будуть проводитися на постах, кількість яких визначається за формулою [1] :

, од,

(2.31)

де R2 – ритм зони ТО-2, хв;

ηВ – коефіцієнт використання робочого часу поста, (ηВ=0,9) [1];

τП2 – такт поста, хв.

Такт поста:

хв

(2.32)

де t2 – трудомісткість ТО-2, люд-год.;

РП – кількість робітників, одночасно працюючих на посту,люд [1];

tпер – час на заїзд автомобіля на пост і з’їзду з нього,хв. Можно приймати 1…3 хв. [1].

Вихідні дані наведені у таблиці 2.13.

Таблиця 2.13 – Вихідні дані для розрахунку кількості постів у зоні ТО-2

Показник

Індекс

познач.

Одиниця

виміру

Величина показника

ЗИЛ-4331+

ГКБ8328

ГАЗ-5327

По АТП

Кількість змін за добу

nз

од.

 

 

2

Тривалість зміни /3,12/

Тзм

год.

 

 

8

Продовження табл.2.13

Кількість ТО-2 добова:розрахунок

прийнято

N2д

од.

1

7

8

N2д

од.

1

7

8

Трудомістк.ТО - 2 скорегована

t 2

люд-год.

10,6

14,4

13,86

Кількість робочих

на посту /3,12/

Рп

 

люд.

 

2

 

2

 

2

Коефіцієнт використання

робочого часу поста /3,12/

 

 

 

 

 

 

 

0,9

Фонд часу робоч.місця річний

Фм

люд-год.

 

 

2002

Результати розрахунку кількості постів у зоні ТО-2 наведені у таблиці 2.14.

Таблиця 2.14– Результати розрахунку постів зони ТО-2

Показник

Індекс

Одиниця

Величина

 

 

 

 

познач.

виміру

показника

Ритм виробництва

 

 

хв.

126

Такт поста

 

t п

хв.

418

Кількість постів ТО- 2, розрахункова

Х 2

од.

3,67

Кількість постів ТО -2, прийнята

Х 2

од.

4

Обсяг робіт ТО - 2 за рік

 

Т2 р

люд.год.

26204

Площа зони ТО - 2

 

 

F 2

м2

517,9284

2.5.4 Розрахунок зони ПР

Роботи ПР поділяються на групи: виконуються в зоні ПР - постові; виконуються на дільницях - дільничні. Обсяг робіт ПР постових визначається за формулою [2]:

, люд-год,

(2.33)

де Тпрр – обсяг робіт ПР по АТП річний, люд-год;

kПРП – доля робіт ПР постових (kПРП = 39…51%) [1].

Поточний ремонт автомобілів проводиться на універсальних або спеціалізованих постах.Загальна кількість постів поточного ремонту визначається за формулою [1,2]:

од,

(2.34)

де Тпр – річний обсяг постових робіт ПР, люд-год. на рік;

Н – коефіцієнт нерівномірності подачі автомобілів на пости(ηН =1,2…1,5) [1];

ФМ – річний фонд часу робочого місця, год;

С – число змін роботи зони;

Рп – кількість робітників, одночасно працюючих на посту, люд [1];

ηВ – коефіцієнт використання робочого часу поста(ηВ =0,85…0,9) [1].

Вихідні дані, потрібні для розрахунку кількості постів зони ПР наведені в таблиці 2.15.

Таблиця 2.15 – Вихідні дані для розрахунку кількості постів зони ПР

Показник

  

Індекс

познач.

Одиниця

виміру

Величина показника

ЗИЛ4331+

ГКБ8328

ГАЗ-5327

По АТП

Обсяг робіт ПР

Тпр п

люд-год.

10686,5

106668,9

117355,4

Доля робіт постових /1,2/

в

-

0,38

0,38

0,38

Коефіцієнт нерівномірності

надходження АТЗ на пост /3,12/

hн

-

1,2

1,2

1,2

Фонд часу робоч.місця /3,12/

Фм

год.

2002

Кількість змін /3,12/

nз

од.

2

Кількість робітн. на посту/1,2/

Рп

люд.

2

2

2

Коефіцієнт використання

робочого часу поста

hв

-

0,8

Обсяг ремонту

супутнього

Тсуп

люд-год.

3931

 

 

Результати розрахунку кількості постів зони ПР наведені в таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 – Результати розрахунку кількості постів зони ПР

Показник

Індекс

познач.

Одиниця

виміру

Величина

показника

Обсяг робіт постових річний (без супутн.ПР)

Тпр п

люд-год.

40664

Кількість робочих постів: розрахункова

Хпр

од.

7,617

прийнята

Хпр"

од.

8

Розподілення постів за видами робіт:

 

 

 

 

ремонт двигуна та його систем;

Хдв

од.

2

 

ремонт трансм., механ.управл.;

Хтм

од.

2

 

заміна агрегатів;

Хагр.

од.

3

 

універсальні.

Хун.

од.

1

Площа зони

 

 

Fпр.

м2

1035,857

2.5.5 Розрахунок місць очікування перед ТО і ПР

Місця очікування плануються розмістити в головному виробничому корпусі безпосередньо біля робочих постів.

Кількість місць очікування перед ТО і ПР приймається із розрахунку:

  • 10…15% змінної програми ТО-1;

  • 30…40% змінної програми ТО-2:

  • 20…30% від кількості постів ПР.

Результати розрахунку місць очікування наведені у таблиці 2.17.

Таблиця 2.17– Результати розрахунку місць очікування перед ЩО, ТО та ПР

Місце очікування вплива

Кількість, од

Перед зоною ЩО

 

17

 

Перед зоною TО - 1

 

4

 

Перед зоною TО - 2

 

3

 

Перед зоною ПР

 

 

 

2

 

2.6 Уточнення річних трудомісткостей ТО і ПР

Обсяги робіт технічного обслуговування у розділі 2.4 були визначені при умові їх виконання на універсальних тупикових постах. При розрахунку зон ТО річні обсяги робіт технічних обслуговувань рекомендується уточнювати в разі виконання їх на потокових лініях.

Враховуючи, що на підприємстві потокова лінія використовується в зоні ЩО та ТО-1, то в по­дальших розрахунках будемо використовувати уточнений річний обсяг робіт, що виконуються в цих зонах.

2.7 Визначення сумарного річного обсягу робіт ТО та ПР РС

Сумарний річний обсяг робіт ТО та ПР рухомого складу [2]:

Т∑ТО,ПРЩОПУСЕЗПРП, люд-год,

(2.35)

де ТЩОПУ, Т, Т – уточнені річні обсяги робіт відповідно ЩО, ТО-1 та ТО-2 (якщо ці види обслуговування виконуються на потокових лініях), люд-год;

ТСЕЗ – річний обсяг робіт сезонного обслуговування, люд-год;

ТПРП – річний обсяг робіт поточного ремонту, люд-год.

Результати розрахунку сумарного річного обсягу робіт ТО та ПР наведені у таблиці 2.18

Таблиця 2.18– Результати розрахунку сумарного річного обсягу робіт ТО та ПР

п/п

Вид трудомісткості

Умовне

позначення

Трудомісткість,

люд-год

По АТП

1

2

3

4

5

Уточнений річний обсяг робіт ЩО

Уточнений річний обсяг робіт ТО-1

Річний обсяг робіт ТО-2

Річний робіт ПР

Річний обсяг робіт сезонного обслуговування

ТЩОПУ

Т1ПУ

Т2ПУ

ТПРП

ТСЕЗ

26026

17145

26204

117355

2908

Сумарний річний обсяг робіт ТО та ПР

Т∑ТО,ПР

189638,43

Розподіл робіт [2]:

ТО-2: 80% робіт виконується в зоні ТО-2 – 20964 люд-год.,

20% робіт розподіляються між дільницями: паливною, електротехнічною, акумуляторною, шиномонтажною дільницями – 5241 люд-год.

ПР: роботи ПР дільничі в обсязі 62% від загальної трудомісткості ПР – 72760 люд-год.,

роботи ПР постові плануються в обсязі 38% від загальної трудомісткості ПР – 40664 люд-год.

2.8 Визначення річного обсягу робіт самообслуговування підприємства

Річний обсяг робіт самообслуговування підприємства планується в залежності від кі­лькості автомобілів у відсотках від сумарного річного обсягу робіт всіх видів ТО та ПР РС [1]:

ТСАМ С ∙Т∑ТО,ПР, люд-год,

(2.36)

де КС – коефіцієнт робіт по самообслуговування (для автотранспортних підприємств з кількістю одиниць РС більш ніж 400 КС =0,10…0,15) [1].

Розподіл робот по самообслуговуванню по видах відбувається згідно рекомендацій наведених в [2]. Результати розподілу і річного обсягу робіт наведені в таблиці 2.19.

Таблиця 2.19 – Роботи по самообслуговуванню підприємства

п/п

Найменування робіт

Трудомісткість

%

люд-год

Загальний обсяг робіт по самообслуговуванню при КС=0,15

100

28446

1

2

Електротехнічні

Механічні

25

10

7112

2845

3

4

5

6

7

8

9

Слюсарні

Ковальські

Зварювальні

Жерстяницькі

Мідницькі

Трубопровідні

Ремонтно-будівельні і деревообробні

16

2

4

4

1

22

16

4551

569

1138

1138

284

6258

4551

2.9 Розподіл обсягу робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями

Обсяги робіт розподіляються за структурними підрозділами АТП, виходячи з техно­логічних і організаційних ознак.

Щоденне обслуговування (прибирально-мийні роботи) виконуються на потоковій лінії у зоні ЩО.

ТО-1 виконується на постах у зоні ТО-1.

ТО-2 виконується частково на постах чи лініях зони (80% від загального обсягу робіт) та част­ково на дільницях (20%). Обсяг робіт, які виконуються на дільницях, рівномірно розподіля­ється поміж електротехнічною, акумуляторною, шиномонтажною та дільницею системи жи­влення.

Роботи сезонного обслуговування виконуються разом з роботами ТО-2.

Роботи по ПР виконуються на постах зони ПР і на дільницях.

Обсяги робіт всіх технічних впливів по видам робіт розподіляються згідно з нормати­вами (відсотками розподілу обсягів робіт) [1; 2]. Роботи по самообслуговуванню можуть виконуватись як на основних дільницях по ТО і ПР PC, так і на спеціальній дільниці відділу головного механіка (ВГМ).

Таким чином, обсяги робіт по структурним підрозділам будуть мати наступні значен­ня [1,2]:

- зона ЩО:

Т=ТЩОПУ, люд-год,

(2.37)

- зона ТО-1:

Т=Т1ПУ, люд-год,

(2.38)

- зона ТО-2:

Т=Т2ПУСЕЗ –Т, люд-год,

(2.39)

де Т – обсяг робіт ТО-2 і сезонного обслуговування на дільницях:

Т=0,2∙Т2ПУ, люд-год,

(2.40)

де ТСЕЗ – обсяг робіт сезонного обслуговування, люд-год.

- зона ПР:

пости:

Т=ТПРП КПРП , люд-год,

(2.41)

дільниці:

Т=ТПРППРП -1)+ТСАМ , люд-год.

(2.42)

Результати розподілу обсягів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями наведені в таблиці 2.20.

Трудомісткості робіт розподіляються між структурними підрозділами з урахуванням технологічних та організаційних ознак. Усунення несправностей виявлених при ТО-1 та ТО-2, а також роботи поточного ре­монту проводяться в зоні ПР.

Розподіл дільничних робіт ПР по видам проводиться згідно з процентним співвідношенням цих робіт. Результати розподілу приведені в таблиці 2.9.2.

Таблиця 2.20 – Результати розподілу обсягів робіт ТО, ПР і самообслуговування підприємства між виробничими зонами, дільницями та відділеннями

Структурні

підрозділи

АТП

Вид трудомісткості

Умовне

позначення

Трудоміст-кість,

люд-год.

По АТП

1

2

3

4

Зона ЩО

Зона ТО-1

Зона ТО-2

Зона ПР

Річна уточнена трудомісткість ЩО

Річна трудомісткість ТО-1

Річна трудомісткість сезонного обслуговування

Річна трудомісткість робіт ТО-2, що виконуються на постах

Річна трудомісткість робіт ПР, що виконуються на постах

ТЩОПУ

Т

ТСЕЗ

Т

ТПРП

26026

17145

2908

20964

40664

Загальна річна трудомісткість робіт зон ТО та ПР

ТПОСТ

189638,43

Дільниці

Трудомісткісткість робіт самообслуговування

Річна трудомісткість робіт ТО-2, що виконуються на дільницях

Продовження табл.2.20

Річна трудомісткість робіт ПР, що виконуються на дільницях

ТСАМ

Т

ТПРД

28446

5241

72760

Загальна річна трудомісткість дільничних робіт ТО та ПР

ТД

106447

Сумарна річна трудомісткість робіт по парку

Т

296085

Таблиця 2.21 – Розподіл дільничних робіт по видам

Вид

 

Марка АТЗ

 

По АТП,

люд-год.

 

роботи

 

ЗИЛ4331+ГКБ8328

ГАЗ-5327

 

 

 

%

люд-год.

%

люд-год.

 

Агрегатні

 

18

1924

18

19200

26140

Слюсарно -механічні

10,5

1122

10,5

11200

14522

Електротехнічні

 

6

641

6

6400

7261

По системі живлення

4

427

4

4267

5809

Шиномонтажні

 

1,5

160

1,5

1600

1452

Вулканізаційні

 

1,5

160

1,5

1600

1452

Ковальсько-ресорні

3

321

3

3200

4357

Мідницькі

 

2,5

267

2,5

2667

2905

Зварювальні

 

1

107

1

1067

1452

Жерстяницькі

 

1

107

1

1067

1452

Арматурні

 

1,5

160

1,5

1600

1452

Оббивальні

 

2

214

2

2133

1452

Малярні

 

8

855

8

8534

11618

Акумуляторні

 

1,5

160

1,5

1600

2905

Разом дільничних робіт:

62

6626

62

66135

72760,3

Усього робіт ПР:

 

100

100

117355,4

Розподіл робіт по дільницям наведено в таблиці 2.22

Таблиця 2.22 Розподіл обсягів робіт дільничих, самообслуговування по дільницям АТП

Найменування

Вид робіт

Самообс.

Обсяг

робіт, люд-год.

дільниці

 

ПР

ТО-2

Агрегатна

 

21124

 

 

 

21124

Слюсарно-механічна

12322

 

2845

 

15167

Електротехнічна

7041

1310

 

 

8352

Акумуляторна

1760

1310

 

 

3071

Систем живлення

4694

1310

 

 

6004

Шиномонтажна

1760

1310

 

 

3071

Вулканізаційна

1760

 

 

 

1760

Ковальсько-ресорна

3521

 

569

 

4090

Мідницька

2934

 

284

 

3218

Зварювальна

1174

 

1138

 

2312

Жерстяницька

1174

 

1138

 

2312

Арматурно-кузовна

1760

 

 

1760

Оббивальна

2347

 

 

2347

Малярна

9388

 

 

9388

BГМ

 

 

 

22472

 

22472

Разом:

 

72760,3

4895

 

106447

2.10 Розрахунок кількості робітників

При розрахунку кількості виробничих робітників визначається технологічно необхідна і штатна кількість робітників. Розрахунок ведеться окремо для кожної дільниці і зони. Технологічно необхідна кількість робітників.

Технологічно необхідна кількість робітників [1,2]:

люд,

(2.43)

де ТРі – річна трудомісткість робіт і-ї дільниці, зони, люд.-год.;

ФМ – річний фонд часу робочого місця річний, год.

Річний фонд часу робочого місця:

ФМ =(ДК –ДВ –ДС)∙tЗМ ДПСtСК, год,

(2.44)

де ДК, ДВ, ДС, ДПС – дні за рік відповідно календарні, вихідні, святкові, передсвяткові (ДК =365дн, ДВ =104дн, ДС = 10дн, ДПС = 6дн);

tЗМ – тривалість зміни, год.( tЗМ = 8год.);

tСК – час скорочення тривалості зміни в передсвяткові дні,(tСК =1 год).

Штатна кількість робітників [1,2]:

, люд,

(2.45)

де ФШ – річний фонд часу штатного робітника, год.

ФШ=(ДК –ДВ –ДС –ДВІД –ДПП)∙tЗМ –ДПСtСК

(2.45)

де ДВІД – тривалість відпустки, робочих днів [1];(див. табл.. 2.23)

ДПП – кількість днів невиходу на роботу з поважних причин [1]. Для чоловіків приймається 7 днів, для жінок – 30.

Розраховані річні фонди часу штатного робітника наведені в табл. 2.23

Таблиця 2.23 Фонди часу штатного робітника

Робочі

Число днів відпуски в році,

дн.

Річні фонди штатного робітника, год.

В зонах

24

1754

Слюсарі з ТО і ремонту, слюсарі по ремонту агрегатів і вузлів, мотористи, електрики, шиномонтажники, слюсарі-верстатники, столяри, обойники, арматурники, бляхарі, слюсарі по ремонту обладнання

30

1706

Слюсарі з ремонту приладів системи живлення, акумуляторники, ковалі, мідники, зварювальники, вулканизаторщики,маляри

30

1498

Результати розрахунків чисельності робітників наведено в табл.2.24

Таблиця 2.24 Чисельність виробничих робочих

Зона,

дільниця

 

Обcяг

робіт

люд.-год.

Фонд

часу роб.

місця, год.

Кількість робочих

технологічних, люд

Фонд часу

робочо-го

штат., год.

Кількість

робочих

штат., люд

усього

1 зміна

2 зміна

3 зміна

1

2

3

4

5

6

7

8

Зони:

ЩО

26026

2002

13

 

13

1754

15

ТО-1

17145

2002

9

5

4

1754

10

ТО-2

24894

2002

12

6

6

1754

14

ПР

40664

2002

20

10

10

1754

23

Дільниці:

Агрегатн.

21124

2002

11

7

5

1706

12

Слюс-мех.

15167

2002

8

5

3

1706

9

Електрот.

8352

2002

4

2

2

1706

5

Акумулят.

3071

2002

1,5

2

1498

2

Живленн.

6004

2002

3

3

1498

4

Шиномонт

3071

2002

2

2

1706

2

Вулканіз.

1760

2002

1

1

1498

1

Ков.рес.

4090

2002

1

1

1498

1

Мідницьк.

3218

2002

2

2

1498

2

Зварюв.

2312

2002

1

1

1498

1

Жерстян.

2312

 

Арматурн.

1760

2002

1

1

1754

1

Оббивальн.

2347

2002

1

1

 

1754

1

Малярна

9388

2002

5

3

2

1498

6

ВГМ

22472

2002

11

5

6

1754

13

АТП

в цілому

215177,55

2002

107

2002

1754

123

Прийнято по АТП

 

 

86

128

Чисельність допоміжних робітників (робітники складів, прибиральники, водії перегонщики) приймаються в розмірі 10…20% від загальної чисельності виробничих робітників [1]. Звідки Рдопт =13 люд., Рдопш =16 люд.

2.11 Розрахунок площ виробничих приміщень

2.11.1 Площі зон технічного обслуговування і ремонту

Площа зон ТО При обслуговуванні автомобілів на потокових лініях визначається графічно при розрахунку відповідних зон.

Площа зон при обслуговуванні та ремонті рухомого складу на тупікових постах визначається за формулою [1,2]:

FЗ=fЗ ∙ХП ∙КП, м2

(2.46)

де fЗ – площа підлоги, яку займає автомобіль за габаритними розмірами, м2;

ХП – кількість постів, що розміщені в зоні, од.;

КП – коефіцієнт щільності розміщення автомобілів. Згідно рекомендації [1] при односторонньому розміщенні постів КП =6…7. Приймаємо КП = 7.

Розрахунок площ зон ТО та ПР виконано в розділі 2.5.

2.11.2 Площі виробничих дільниць і відділень

Площі приміщень дільниць та відділень визначаються двома методами:

- графічно;

- по площі підлоги, яку займає устаткування її, та коефіцієнту щільності розташування устаткування ;

- по кількості працюючих.

Відповідно до першого методу на підставі табелів та каталогів технологічного устаткування [6] складаємо відомість основного технологічного устаткування по кожній дільниці (див. додаток А).

В результаті площа дільниці дорівнює [1]:

FД =fУСТ ∙КЩ, м2,

(2.47)

де fУСТ – сумарна площа підлоги, яку займає устаткування на дільниці, відділені, м2;

КЩ – коефіцієнт щільності розташування устаткування. Визначаємо згідно [1].

Площа приміщень дільниць визначається паралельно двома останніми методами. Кінцево приймаються більші площі дільниць, розраховані обома методами та заносяться до таблиці 2.25.

Таблиця 2.25 – Розрахунок площ приміщень

Найменування

Кіл.роб.

Площа по

Працюю-чим

м2

Площа

облад-

нання,

м2

Коефіц.

щільності

розс.обл.

Площа

по облад.

мин.,

м2

Площа

по

облад.

макс.,

м2

дільниць

в чисельн.

Площа прийнята

зміні, люд.

Агрегатна

7

90

34,92

3,5...4,5

122,22

157,14

Слюсарно-

механічна

5

72

19,52

3...4

58,55

78

Електро-технічна

3

22

19,96

3...4

59,87

79,82

Акумуля-торна

2

54

11,22

3...4

33,67

44,89

Систем

живлення

3

22

6,68

3...4

20,03

26,71

Шиномон-тажна

1

27

13,79

3,5...4,5

75,75

89,53

Вулканіза-ційна

1

18

8,28

3,5...4,5

28,96

37,24

Ковальсько-

ресорна

1

36

7,28

4,5...5,5

32,77

40,05

Мідницька

2

27

6,17

3.....4

18,51

24,68

Жерстяницька

1

27

12,63

4...5

78,02

90,65

Зварю-

вальна

1

36

11,84

4...5

74,85

86,69

Арматурно-

кузовна

1

27

14,06

4.....5

56,24

70,29

Оббивальна

1

18

8,99

3.....4

26,97

63,46

Малярна

3

54

42,55

3.....4

127,64

170,19

BГМ

6

72

12,87

3.....4

57,91

64,35

 

Разом:

871,95

1123,76

2.12 Розрахунок площі складських приміщень

Площі складських приміщень визначаються по площі, яку займає обладнання для зберігання запасів експлуатаційних матеріалів, запасних частин, агрегатів та коефіцієнту щільності розташування складського обладнання.

Запас матеріалів, що зберігаються в складських приміщеннях, визначається, виходячи з добової витрати матеріалу та кількості днів зберігання запасу.

Обладнання для зберігання матеріалів підбирається залежно від типу матеріалів,що зберігаються.

Площа складу визначається за формулою [1]:

, м2(2.48)

де fОБі – площа обладнання в плані, м2;

КЩ – коефіцієнт щільності розставлення складського обладнання [1].

Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 2.26

Таблиця 2.26 – Вихідні дані для розрахунку складських приміщень

Показник

 

Індекс

Одиниця

Величина показника

 

 

 

познач.

виміру

ЗИЛ4331+

+ГКБ8328

ГАЗ5327

По АТП

Норма витрат палива

g

л(м)/100км

26,6

27

 

Дні зберігання запасу палива

Дз

дн.

3…10

5…10

 

Норма витрат мастильн. матер.

 

мастила моторного

Нм

л/100л.топ

2,4

3,2

 

мастила трансмісійного

Нтр

л/100л.топ

0,2

0,3

 

мастила консистентного

Нк

кг/100л.топ.

0,2

0,2

 

мастила спеціального

Нсп

л/100л.топ

0,1

0,1

 

Кількість шин установлених

 

на АТЗ

Хш

шт.

6

6

 

Пробіг шини гарантійний

км

95000

70000

 

Пробіг шини після відновленн.

Lпк

км

67000

49000

 

Дні зберігання запасу шин

Дз

дн.

10…30

10…30

 

Кільк. шин устан.на 1м стелажу

П

шт.

6

5

 

Маса комплекту агрегатів

Магр

кг

2750

2480

 

Допустиме навантаж. на 1м стел.

 

для агрегатів

g a

кг/м2

600

для запасних частин

g з

кг/м2

800

для металів

g м

кг/м2

700

для інших матеріалів

g інш

кг/м2

300

Маса АТЗ

Ga

кг

19345

17980

 

Норма витрат матеріалів

 

Норма витрат запасних частин

а зч

кг

2

2

 

металів

а м

кг

0,75

0,75

 

Продовження табл.2.26

лакокрасок і хімі- катів

а лх

кг

0,23

0,23

 

інших матеріалів

а інш

кг

0,2

0,2

 

Коеф. щільн.розставл.обладн.

Кщ

 

 

 

2…5

2.12.1 Склад палива

Добова витрата палива на лінійну роботу [1,2]:

, л,

(2.50)

де qS – лінійна норма витрати палива, л/100км.

При визначенні площі складу палива, витрати палива на транспортну роботу, внутрішньогаражне маневрування тощо, не враховуються, при цьому дні зберігання приймаються більшими.

, л,

(2.51)

де DЗ – дні зберігання запасу.

2.12.2 Склад мастильних матеріалів

Добова витрата мастильних матеріалів [1,2]:

, л,

(2.52)

де qH – норма витрат мастильних матеріалів на 100(л) палива.

Запас мастильних матеріалів:

, л.

(2.53)

Площа складу:

, м2.

(2.54)

2.12.3 Склад шин

Запас шин визначають по формулі [1,2]:

, од,

(2.55)

де ХК – кількість шин, що встановлюються на автомобілі (без запасної), од;

LН – гарантійна норма пробігу нової шини, км;

LГH – гарантійна норма пробігу нової шини після першого капітального ремонту (наварки протектору), км;

DЗ – кількість днів зберігання запасу.

Довжина стелажу:

, м,

(2.56)

де П – кількість покришок, які встановлюють на 1 погонний метр стелажу. При двохярусному зберіганні П=6...10.

Ширину стелажу ВСТ визначають за розміром покришки.

Площа складу шин:

, м2,

(2.57)

2.12.4 Склад запасних частин агрегатів та матеріалів

Запас агрегатів, які зберігаються, визначають згідно нормам запасу оборотних агрегатів та їх ваги [1,2]:

, од,

(2.58)

де Наі – норма запасу агрегатів і-го виду на 100 автомобілів;

Gаі – вага і-го агрегату, кг.

Запас матеріалів та запасних частин визначають за формулою:

, од,

(2.59)

де а – норма витрат запасних частин та матеріалів на 10000км пробігу у відсотках від ваги автомобіля;

Ga – вага автомобіля, кг.

Площа підлоги, яку займають стелажі:

,

(2.60)

де Зj – запас агрегатів, запасних частин або матеріалів, кг;

qj – допустиме навантаження на 1(м2) площі стелажу для j-го виду запасів (для запчастин – 800(кг/м2); для агрегатів – 600(кг/м2); для металів – 700(кг/м2); для інших матеріалів – 300(кг/м2)).

2.12.5 Інші складські приміщення

На АТП передбачають також [1,2] інструментально-роздавальну комору, комору шоферського інструменту, проміжний склад, такелажну комору, склад утилю. Площі перелічених складських приміщень визначають за укрупненими нормативами:

- інструментально-роздавальна комора – 0,15...0,25(м2) на 1млн.км пробігу парку за рік;

- проміжний склад – 15...20% від площі складу запасних частин та агрегатів;

- такелажна комора – 0,20(м2) на один обліковий автомобіль;

- склад утилю – 0,10(м2) на один обліковий автомобіль.

2.12.6 Результати розрахунків складських приміщень

Таблиця 2.27 – Розрахунок площ складських приміщень

Показник

Індекс

познач.

Одиниця

виміру

Величина показника

ЗИЛ-4331+

+ГКБ

8328

ГАЗ-5327

По АТП

1

2

3

4

5

6

Облікова кількість АТЗ

Аі і

од.

84

443

 

Пробіг середньодобовий

lcд

км

126

224

 

Коефіцієнт технічної готовності

т

 

0,9317892

0,881788

 

Cклад палива

Добові витрати палива

Qдоб п

л

2623,307

23625,44

 

Дні зберігання запасу

Дз

дн

2

2

 

Продовження табл.2.27

Запас палива

Зп

л

5246,6144

47250,88

52497,49

Площа займана 1 -єю ємністю

для зберігання палива

f єм

м2

 

 

 

 

6

Кількість ємностей

n єм

од.

 

 

5

Площа займана обладнанням

f об

м2

 

 

30

Коеф. щільн. розставл.обладн.

Кщ

 

 

2,5

Площа складу

Fп

м2

 

 

75

Склад матеріалів мастильних

Добові витрати палива

Qдоб п

л

26323,3072

23625,44

 

Добові витрати маст. матеріал.

 

 

 

 

мастила моторного

Qдоб м

л

62,959373

756,0141

 

мастила трансмісійного

Qдоб тр

л

5,2466144

70,87632

 

мастил консистентних

Qдоб к

л

5,2466144

47,25088

 

мастила спеціального

Qдоб сп

л

2,6233072

23,62544

 

Дні зберігання запасу

 

 

 

 

мастила моторного

Дз

дн

15

15

 

інших мастильних матер.

Дз

дн

15

15

 

Запас мастильних матеріалів

 

 

 

 

мастила моторного

Зм

л

944,39059

11340,21

12284,60

мастила трансмісійного

Зтр

л

78,699216

1063,145

1141,844

мастил консистентних

Зк

л

78,699216

708,7632

393,7312

мастила спеціального

Зсп

л

39,349608

354,3816

393,7312

Кількість ємностей

Хєм

од.

 

 

8

Площа пола,займана1 ємністю

f є

м2

 

 

1,8

Площа пола,займ.ємностями

 

м2

 

 

14,4

Коефіцієнт щільн.розст.облад.

 

 

 

4,5

Площа складу

F м

м2

 

 

64,8

Cклад шин

Добові витрати шин

Qдоб ш

шт.

0,36

4,41184

 

Дні зберігання запасу шин

Дз

дн.

15

15,00

 

Запас шин

Зш

шт.

5,4789

66,177

 

Кількість шин на метр стелажу

при двоярусному зберіганні

П

шт.

7,00

 

8,00

 

 

 

Дожина стелажу

Lст

м

0,78

8,27

 

Ширина стелажу

Вст

м

2,5

2,5

 

Площа, займана стелажами

fоб

м2

1,95

20,68

22,64

Коеф. щільності разставл.обл.

Кщ

 

 

2,5

Площа складу

м2

 

 

57

Продовження табл.2.27

Cклад агрегатів

Кількість АТЗ облікова

 

Аі і

од.

84

443

 

Кількість комплек. зберіг. агрегатів

на 100 одиниць АТЗ

 

Хагр.

од.

 

2

 

2

 

 

Маса комплекту агрегатів

Магр

кг

2750

2480

 

Запас зберігаємих агрегатів

Загр

кг

4620

21972,8

26592,8

Допустиме навантаж.на 1 м2

стелажу

 

g a

кг /м2

 

 

 

 

 

500

Коефіцієнт щільн.розставл.обл.

Кщ

 

 

2,5

Площа, займана стелажами

fоб

м2

 

 

53,1856

Площа складу

Fагр

м2

 

 

133

Склад запасних частин та матеріалів

Частини запасні

Норма витрат

 

а зч

%

2

2

 

Дні зберігання запасу

 

Дз

дн

30

30

 

Добові витрати запасних частин

Qдоб зч

кг

381,56299

3146,56

 

Зберігаємий запас

 

З зч

кг

11446,89

94396,76

50883

Допустиме навантаження на 1

м2 стелажу

g зч

кг/м2

 

 

600

Площа, займана стелажами

  fоб

  м2

  

 

 176,41

Коефіцієнт щільн. розстав.обл.

Кщ

 

 

 

2,5

Площа складу

Fзч

м2

 

 

441

Метали

Норма витрат

а м

%

0,75

0,75

Дні зберігання запасу

Дз

дн.

30

30

Добові витрати

Qдоб м

кг

143,08612

1179,96

Зберігаємий запас

З м

кг

2861,7224

35398,79

38261

Допустиме навантаження на

1 м2 стелажу

g м

кг / м2

 

1000

Коефіцієнт.щільн.розстав.обл.

Кщ

 

 

 

2,5

Площа,займана стелажами.

fоб

м2

 

 

38,26

Площа складу

Fмет

м2

 

 

96

Лаки, фарби та хімікати

Норма витрат

а лх

%

0,15

0,15

 

Дні зберігання запасу

Дз

дн

30

30

 

Добові витрати

Qдоб л

кг

43,879744

361,8543

 

Продовження табл.2.27

Зберігаємий запас

З лх

кг

1316,3923

10855,63

12172

Допуст.навантаж.на 1 м2 стелаж.

g лх

кг/ м2

 

 

300,00

Площа,займана стелажами

f об

м2

 

 

40,57

Коефіцієнт щільн.розстав.обладнаня

Кщ

 

 

 

2,50

Площа складу

F лх

м2

 

 

162

Материали інші

Норма витрат

а інш

%

0,2

0,2

Дні зберігання запасу

Дз

дн.

15

15

Добові витрати

Qдоб і

кг

38,156

314,65

Зберігаємий запас

З інш

кг

572,344

4719,838

5292,2

Навантаж. допуст.на 1 м2 стелаж.

g інш

кг / м2

100

Площа ,займана стелажами

f об

м2

52,92

Коефіцієнт щільн.розстав.обл.

Кщ

2,5

Площа складу

F інш

м2

132

Площа загальна основних складів

F cум

м2

1086

2.12.7 Розрахунок площ інших складських приміщень

На підприємстві передбачається інструментально-роздавальна комора, комора інструменту водіїв, проміжний склад, такелажна, склад утілю. Площі перелічених складських приміщень визначають за укрупненими нормативами:

- інструментально-роздавальна комора – 0,15...0,25(м2) на 1 млн. км пробігу парку на рік;

- проміжний склад – 15...20% від площі складу запасних частин та агрегатів;

- такелажна комора – 0,20(м2) на один обліковий автомобіль;

- склад утилю – 0,10(м2) на один обліковий автомобіль.

Розрахунок площ виконаний в таблиці 2.28

Таблиця 2.28 – Результати розрахунку площ допоміжних складських приміщень

Найменування складу

Площа складу, м2

Інструментально-роздавальна комора

Проміжний склад

Такелажна

Склад утилю

85

115

13

53

Разом

266

2.13 Розрахунок загальної площі головного виробничого корпусу

Загальна площа проектуємого виробничого корпусу АТП визначається за формулою [1,2]:

FГВК = kпп∙(Fщо+F1 + F2 + FПР + Fo + FД + FСK + Fдоп + FПОБ),

(2.61)

де kпп – коефіцієнт проходів та проїздів, kпп=1,10...1,15;

Fщо – площа зони ЩО (Враховується, якщо зона розташована в головному виробничому корпусі. В нашому випадку не враховується), м2;

F1 – площа зони ТО-1, м2;

F2 – площа зони ТО-2, м2;

FПР –площа зони ПР, м2;

Fo – площа зони очікування(зони: ТО-1–2 поста, ТО-2–3 поста, ПР–1 пост), м2;

FД – загальна площа дільниць, що знаходиться у головному виробничому корпусі, м2;

FCK – загальна площа складських приміщень, м2;

FДОП – загальна площа допоміжних приміщень, м2;

FПОБ – загальна площа побутових приміщень, м2.

Тоді, загальна площа проектуємого виробничого корпусу АТП

FГВК =5310, м2.

Соседние файлы в папке текстовая часть