Таблиця 5.7 – Технічні характеристики коритних мийок

Параметр	Похилі мийки			Горизонтальні мийки
	К-7	К-12	К-14	МБМ	МБМ-1	МПМ-3,2
Розміри ванни: довжина, мм ширина, мм кут нахилу, градус діаметр кола, яке описується, мм: лопатями, лопатками, ковшами частота обертання валів, хв-1: лопатевих, бичових, ковшових Максимальна крупність живлення, мм Витрати води, м3/т Продуктивність, т/год Сумарна потужність електродвигунів, кВт Габарити, мм: довжина ширина висота Маса, т	7500 1650 6 - 12 750 - - 21 - - 40 2 - 4 100 32 1600 2840 1000 10,5	9050 2940 8 - 12 1200 - - 15 - - 100 2 – 3 120 55 11810 3460 1940 23,5	9000 3350 8 - 12 1400 - - 15 - - 100 2 - 4 150 75 11960 3730 2160 31,8	4800 - - - 2400 2200 - 8,4 3,2 100 2 - 4 150 64,8 7180 9665 3770 61,0	4800 - - - 2400 2200 - 8,4 4,5 100 2 - 4 150 63,7 7030 10230 3820 58,8	6000 - - - 3200 3570 - 6,9 6,6 100 2 – 4 250 146,3 8655 12360 5115 115,0

У промивних баштах промивка матеріалів базується на самодиспергуванні глинистих включень у воді.

Промивна башта (рис. 5.10) являє собою залізобетонну циліндричну шахту 1 діаметром 5 – 10 м і висотою 10 – 20 м. Конічна основа башти (днище) виконана з кутом нахилу твірних до горизонту 50 -100º.

По осі башти установлена обсадна труба 2, всередині якої розміщено ерліфтний підйомник 3. Обсадна труба у верхній частині башти закріплена розтяжками до її стінок, а в нижній частині опирається на ковпак 4. Між похилими стінами днища башти і ковпаком є щілина шириною 200 мм для випуску митої руди. У нижній частині башти встановлені сопла 5 для подачі промивної води і стисненого повітря, яке інтенсифікує процес промивки. Вихідна руда завантажується у верхню частину башти конвеєром через пристрій 9. Руда поступово переміщується в башті вниз, безперервно промивається водою, яка подається знизу, і проходить кільцевою щілиною під ковпак 4, де здійснюється додаткова її промивка. Мита руда ерліфтом подається в деаераційну камеру 8, де здійснюється відділення повітря від потоку пульпоповітряної суміші. Мита руда з водою самопливом направляється в згущувальну лійку 7. Злив лійки (тонкий шлам) повертається у башту, а згущений продукт направляється на зневоднення. Злив башти виводиться у верхній її частині через зливну трубу 10. Для уловлювання сторонніх предметів (напр., металічних), що надходять разом з рудою, внизу башти установлено шлюз 6.

Промивні башти використовуються в основному при промивці бурозалізнякових руд. Тривалість обробки руди залежить від ступеня промивності і коливається в межах від 2 до 24 год. при витратах води 2 – 2,5 м³/т і стисненого повітря 2 – 3 м³/т. Переваги даного способу полягають у відносно низькій стиранності мінералів і відповідно менших втратах цінного компоненту. Але у зв’язку з громіздкістю башт, малою зносостійкістю і надійністю їх окремих вузлів промивні башти не знайшли широкого застосування.

Створені акустичні промивні машини для очищення нерудної сировини від глинистих домішок, окисних плівок заліза (при очищенні кварцового піску).

Принцип дії акустичних промивних машин полягає в збудженні низькочастотних акустичних коливань в пульпі, що знаходиться в замкненому просторі робочої камери машини. Камера може бути у формі циліндра або ванни U-подібного чи прямокутного перетину. Робоча камера складається з послідовно з’єднаних секцій, всередині яких розміщені пружні елементи – мембрани. В підмембранні простори періодично подається і відсмоктується повітря, що надходить через золотниковий пристрій. Завдяки тому, що сусідні мембрани коливаються в протифазі, пульпа переходить у віброкиплячий стан. При певному заданому співвідношенні розрідженості пульпи, амплітуди і частоти коливань мембран забезпечуються умови для інтенсивного диспергування глинистих домішок, і відтирки окисних плівок заліза (з поверхні частинок піску).

Дослідженнями встановлена перспективність застосування ультразвуку для підвищення ефективності процесу промивки. Але впровадженню ультразвукового метода у виробництво перешкоджає відсутність потужної ультразвукової апаратури, яка необхідна для створення промивного апарата промислового зразка.