2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1. У цьому розділі Збірника укрупнених кошторисних норм (ЗУКН) містяться норми та нормативи для проектування і визначення кошторисної вартості геофізичних досліджень та робіт в свердловинах (ГДРС) при прове-денні геологорозвідувальних робіт, крім свердловин, які споруджуються буровими установками нафтового ряду.
Геофізичні дослідження та роботи в свердловинах мають на меті вив-чення безпосередньо геологічного розрізу, розкритого свердловиною, її про-сторового положення і технічного стану методами електричного, радіоактив-ного, акустичного та інших видів каротажу, похилометрії, інклінометрії тощо, а також вивчення навколосвердловинного і міжсвердловинного про-стору методами свердловинної електророзвідки та свердловинної магніто-розвідки.
2.2. Нормами передбачені геофізичні дослідження та роботи в свердло-винах, які буряться при регіональних, геологозйомочних, гідрогеологічних, еколого-геологічних, інженерно-геологічних роботах, при пошукових і розві-дувальних роботах на чорні, кольорові та благородні метали, на рідкісні, роз-сіяні, радіоактивні елементи, на вугілля, підземні води, будівельні матеріали, хімічну та інші види мінеральної сировини.
2.3. Методи і модифікації методів геофізичних досліджень та види робіт
в свердловинах.
2.3.1. Методи і модифікації методів каротажу свердловин.
а) Методи електричного каротажу (ЕК): каротаж опору – каротаж уяв-ного опору (КО), каротаж потенціалів самочинної поляризації (ПС), каротаж ковзними контактами (МКК), каротаж потенціалів викликаної поляризації
(ВП), бічний каротаж (БК), бічний струмовий каротаж (БСК), струмовий каротаж (СК), мікрокаротаж (МК), каротаж градієнта природних потенціалів (ГПП), бічне каротажне зондування (БКЗ), каротаж електродних потенціалів (МЕП), електромагнітний каротаж (ЕМК), діелектричний каротаж (ДК), резистивиметрія свердловин (Р).
б) Методи радіоактивного каротажу (РК): гамма каротаж (ГК), гамма-гамма каротаж (ГГК), спектральний гамма каротаж (СГК), гамма-гамма каротаж щільності (ГГКЩ), селективнй гамма-гамма каротаж (ГГКС), гамма-нейтронний каротаж (ГНК), нейтронний гамма каротаж (НГК), активаційний нейтронний гамма каротаж (АНГК), спектральний нейтронний гамма каротаж (СНГК), нейтрон-нейтронний каротаж (ННК), імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж (ІННК), рентгенорадіометричний каротаж (РРК).
в) Метод магнітного каротажу (КМ): каротаж магнітної сприйнятли- вості (КМС).
г) Метод акустичного каротажу (АК).
д) Кавернометрія свердловин (К).
е) Інклінометрія свердловин, в тому числі – гіроскопічна (І, ІГ).
ж) Вимірювання пластовим похиломіром елементів залягання гірських
порід (П).
и) Термометрія свердловин і визначення геотермічного градієнта (Т).
к) Витратометрія свердловин (ВМС).
л) Телефотокаротаж.
м) Відбір зразків гірських порід зі стінок свердловин бічними стрі-ляючими ґрунтоносами (БСГ) або гідравлічними пробовідбірниками (ПГ).
2.3.2. Вивчення навколосвердловинного і міжсвердловинного простору методами свердловинної геофізики (СГ).
а) Метод електричної кореляції (МЕК).
б) Метод дипольного електромагнітного профілювання свердловин
(ДЕМПС).
в) Метод поля струмів (МПС).
г) Метод радіохвильового просвічування (РХП).
д) Свердловинний варіант методу природного електричного поля (ЕПС).
е) Свердловинний варіант методу викликаної поляризації (ВПС).
ж) Контактний метод поляризаційних кривих (КСПК).
и) Свердловинна магніторозвідка (СМ).
Умовні скорочення найменувань методів і модифікацій геофізичних досліджень та видів робіт в свердловинах, що їх ужито у цьому Збірнику, а також відповідні російські найменування і скорочення наведені у таблиці 2.1.
2.4. Проектування і проведення геофізичних дослідженнь та робіт в свердловинах здійснюється згідно з чинними технічними інструкціями та методичними документами. У главах 6 і 7 цього розділу Збірника наведено порядок визначення та приклад розрахунку кошторисної вартості геофізич-них дослідженнь та робіт в свердловинах.
2.5. Геофізичні дослідження та роботи в свердловинах виконуються геофізичною партією у складі одного або декількох загонів, оснащених апа-ратурою, устаткуванням, транспортними засобами та матеріалами.
2.6. Норми на геофізичні дослідження та роботи в свердловинах розра-ховані на загін, який є первинним виробничим підрозділом, що створюється для виконання робіт з використанням однієї каротажної станції або одного комплекту апаратури та устаткування (установки).
2.7. Натуральними (фізичними) одиницями обсягу робіт є:
- 1000 м геофізичних досліджень свердловин методами каротажу;
- 100 м свердловини, досліджуваної методами свердловинної геофізики
(МЕК, ДЕМПС, МПС, ЕПС, ВПС, СМ);
- 100 м запису параметра, що реєструється (РХП);
- 100 зразків гірських порід, що відбираються зі стінок свердловини
ґрунтоносами;
- 1 контакт у рудному тілі (КСПК);
- 1 лінія “нескінченність” (МЕК, МПС, ВПС) або 1 заземлювач (КСПК);
- 100 км пробігу транспортних засобів при виїздах геофізичного
загону з місця базування на свердловину і назад.
2.8. Розрахунковою одиницею обсягу робіт є 1 загоно-зміна, протягом якої один геофізичний загін виконує норму виробітку, розраховану на 7-го-динний робочий день звичайних досліджень та робіт або на 6-годинний робо-чий день при дослідженнях та роботах в підземних гірничих виробках, а також з використанням джерел радіоактивного випромінювання. В цих ви-падках до норм часу, розрахованих на 7-годинний робочий день, застосову-ється поправочний коефіцієнт 1,167.
2.9. Укрупнені кошторисні норми та нормативи розраховані на прове-дення геофізичних досліджень та робіт в свердловинах в таких нормалізо-ваних технологічних і організаційно-технічних умовах:
- загін забезпечено комплектом справної апаратури і приладів, необ-хідним устаткуванням, спорядженням, транспортними засобами, основними матеріалами, захисними пристосуваннями та спецодягом з урахуванням пра-вил техніки безпеки, а також необхідною документацією на задану роботу;
- загін укомплектовано необхідним складом робітників та інженерно-
технічних працівників відповідної кваліфікації згідно з нормами витрат праці;
- використовуються стандартні каротажні та електророзвідувальні станції з відповідними комплектами свердловинної апаратури, впровадженої у виробництво, а також стандартні каротажні підйомники;
- геофізичні дослідження та роботи здійснюються у пробурених з поверхні вертикальних (80о-90о) свердловинах, стан яких на час прибуття загону відповідає технічним умовам на підготовку свердловин до проведення геофізичних робіт, заявки на геофізичні дослідження та роботи надходять рівномірно і забезпечують повне завантаження робочого часу загону;
- обсяг контрольних (повторних) вимірювань, що здійснюються тими ж самими апаратурою та устаткуванням, які використовуються для основних вимірювань, відповідає технічним інструкціям і вказівкам щодо проведення робіт тим чи іншим методом; проведення контрольних вимірювань з вико-ристанням інших каротажних станцій або комплектів апаратури та устатку-вання нормами не враховано;
- геофізичними дослідженнями свердловини охоплюються на всю гли-бину, втрати обсягів досліджень на вибої свердловини або в інтервалах об-садки трубами відсутні, технологічних перерв і простоїв немає;
- роботи виконуються при температурах повітря на робочому місці від +5оС до +35оС, у місцевості, розташованій на висоті до 1500 м над рівнем моря;
- геофізичні дослідження розрізу свердловин (каротаж), як правило,
спричиняють до простоїв бурової бригади; навколосвердловинні та між-свердловинні дослідження здійснюються, здебільшого, після завершення бу-рових робіт у свердловині, за винятком свердловинної магніторозвідки, яка проводиться одночасно з магнітним каротажем в процесі буріння свердло-вини;
- еталонування та градуювання апаратури на базі загону здійснюється 1 раз на місяць згідно з чинними технічними інструкціями.
2.10. При проведенні геофізичних досліджень та робіт в свердловинах у ненормалізованих умовах до норм часу застосовуються поправочні коефіці-єнти, наведені у таблиці 2.2 та коефіцієнт Кн , що компенсують втрати робочого часу з об’єктивних причин, які не залежать від геофізичних загонів.
2.11. Коефіцієнт Кн за відхилення від нормалізованих умов, враховує:
- нерівномірність надходження заявок (викликів загону) на проведення геофізичних досліджень та робіт в свердловинах;
- проведення геофізичних досліджень та робіт в свердловинах загоном тільки на одному об’єкті при неможливості використання цього ж загону на інших об’єктах геологорозвідувальних робіт;
- ускладнення умов переїздів каротажного загону від місця базування на свердловини через заболоченість місцевості або через кліматичне бездо-ріжжя тощо;
- ускладнення процессу досліджень через технічний стан свердловини внаслідок вивалів зі стінок, пережимів, стягнень, каверн тощо.
2.12 Величина коефіцієнта Кн за відхилення від нормалізованих умов проведення геофізичних досліджень та робіт в свердловинах визначається відношенням сумарних витрат часу геофізичного загону, обчислених за нормами на виконаний обсяг робіт і переїзди загону від місця базування на свердловину і назад, до календарного фонду робочого часу за рік (квартал).
2.13. Значення коефіцієнта Кн за відхилення від нормалізованих умов проведення геофізичних досліджень та робіт в свердловинах розраховується для діючих геофізичних загонів за фактично досягнутими показниками мину-лого року, затверджується керівництвом підприємства (організації) і поши-рюється на весь термін проведення робіт на об’єкті.
Для вперше створених геофізичних загонів, що не мають показників за минулий рік, значення коефіцієнта Кн розраховується у проекті, виходячи з відношення сумарних нормативних витрат часу на геофізичні дослідження та роботи в свердловинах, а також на переїзди загону з місця базування на свер-дловини і назад, обґрунтованих проектом, до календарного фонду робочого часу за план-графіком проведення геологорозвідувальних робіт на об’єкті. При цьому враховується неможливість використання геофізичного загону на інших об’єктах геологорозвідувальних робіт впродовж того ж терміну, який обґрунтовано згаданим план-графіком. В разі необхідності розрахована у проекті величина коефіцієнта Кн може бути перерахована за фактично досягнутими показниками.
До сумарних витрат часу геофізичного загону, що має відповідні показ-ники за минулий рік, включаються всі витрати часу, визначені за нормами на фактичні обсяги досліджень та робіт в свердловинах і переїздів, які увійшли до актів виконаних робіт за відповідний період часу (квартал, рік).
Календарний фонд робочого часу на той же період визначається згідно з офіціально опублікованними матеріалами про норму тривалості робочого часу на відповідний рік при 40-годинному робочому тижні з усіма вихідними днями і святами.
До сумарних нормативних витрат часу геофізичного загону належать витрати часу на основні, деталізаційні і додаткові роботи при власне гео-фізичних дослідженнях та роботах в свердловинах, визначених за нормами з урахуванням поправочних коефіцієнтів, наведенних у таблиці 2.2, а також витрати часу на переїзди геофізичних загонів з місця базування на свердло-вину і назад.
В разі одночасного використання одним геофізичним загоном декіль-кох каротажних станцій у розрахунках величини коефіцієнта Кн врахову-ються сумарні нормативні витрати часу.
В тих випадках, коли один і той же геофізичний загін виконує дослід-ження та роботи в свердловинах методами каротажу і методами свердловин-ної геофізики, при визначенні величини коефіцієнта Кн враховуються сумарні витрати часу на всі види досліджень та робіт.
2.14. На проведення еталонування, градуювання, профілактичного огляду і перевірки апаратури, приладів та устаткування передбачаються такі витрати часу для кожного геофізичного загону в залежності від методів досліджень та робіт:
а) 1 день на місяць при проведенні каротажу будь-яким одним методом при окремому виїзді загону без застосування джерел ядерних випро-мінювань, а також при навколосвердловинних дослідженнях методом при-родного електричного поля (ЕПС);
б) 2 дні на місяць при проведенні каротажу комплексом методів без застосування джерел радіоактивного випромінювання, а також при проведенні навколосвердловинних та міжсвердловинних досліджень ме-тодами електричної кореляції (МЕК), радіохвильового просвічування (РХП), викликаної поляризації (ВПС) і свердловинної магніторозвідки (СМ);
в) 3 дні на місяць при проведенні каротажу із застосуванням джерел радіоактивного випромінювання, а також при проведенні навколо-свердловинних та міжсвердловинних досліджень методами дипольного елек-тромагнітного профілювання (ДЕМПС), поля струму (МПС) і контактного способу поляризаційних кривих (КСПК).
2.15. Витрати часу на еталонування, градуювання, профілактичний огляд і перевірку апаратури, приладів та устаткування визначаються шляхом застосування до сумарних нормативних витрат часу на геофізичні досліджен-ня та роботи в свердловинах (загальних, деталізаційних і додаткових, обчис-лених без урахування Кн), таких поправочних коефіцієнтів в залежності від нормативної кількості днів на профілактичні роботи геофізичного загону:
а) 1,040 при одному дні профілактичних робіт на місяць;
б) 1,085 при двох днях профілактичних робіт на місяць;
в) 1,134 при трьох днях профілактичних робіт на місяць.
2.16. Витрати часу на еталонування, градуювання, профілактичний огляд і перевірку апаратури, приладів та устаткування не передбачається, якщо величина коефіцієнта за відхилення від нормалізованих умов проведен-ня геофізичних досліджень та робіт в свердловинах Кн менше 0,7.
2.17. Витрати часу на переїзди геофізичних загонів від місць базування до свердловин і назад розраховуються за нормами, вміщеними у таблиці 2.3, виходячи з обґрунтованих проектом середніх відстаней до свердловин, се-редньої кількості виїздів на свердловини, видів транспортних засобів і групи доріг. Якщо за ознаками середньої відстані до свердловин, кількості виїздів загону на одну свердловину та умовами переїздів, свердловини на об’єкті утворюють окремі групи, витрати часу на переїзди визначаються роздільно для кожної групи свердловин і потім підсумовуються.
Витрати на перевезення вантажів, необхідних для геофізичних дослід-жень та робіт в свердловинах, а також на перегін каротажних та електро-розвідувальних станцій без персоналу геофізичних загонів визначаються за нормами ЗУКН, розділ 18 “Транспортне обслуговування геологорозвідуваль-них робіт” у відповідному розділі кошторису.
2.18. Значення коефіцієнта продуктивного завантаження геофізичних загонів Кз визначається за таблицею 2.4 у відповідності з величиною коефі-цієнта Кн за відхилення від нормалізованих умов проведення геофізичних досліджень та робіт в свердловинах і в залежності від питомої ваги витрат часу на переїзди у загальних витратах часу загону на геофізичні дослідження та роботи в свердловинах і переїзди.
Питома вага часу на переїзди розраховується у відсотках як відношен-ня нормативних витрат часу на переїзди до загальних нормативних витрат часу на геофізичні дослідження та роботи в свердловинах на об’єкті разом з переїздами, що були враховані при визначенні величини коефіцієнта Кн згідно з положенням п.п. 2.12 і 2.13.
2.19. Норми часу на геофізичні дослідження та роботи в свердловинах усеред-нено: на власне геофізичні дослідження – з урахуванням швидкості запису в інтервалі розрізу свердловини, на спуско-підйомні операції – з урахуванням діаметра свердловини. Обсяг контрольних спостережень встановлено відпо-відно до чинних технічних інструкцій з проведення геофізичних досліджень та робіт в свердловинах.
2.20. Склад (зміст) робіт, який враховано нормами на проведення
геофізичних досліджень та робіт в свердловинах
2.20.1. До геофізичних досліджень та робіт в свердловинах входять:
а) підготовчо-заключні роботи на базі геофізичного загону;
б) підготовчо-заключні роботи на свердловині;
в) проведення власне вимірювань – основних і деталізаційних;
г) повторні з’єднання свердловинних приладів, промірювання кабелю на свердловині, шаблонування свердловини, спускання та підйом каротаж-ного кабелю з приладом без вимірювань;
д) додаткові роботи: улаштування та ліквідація лінії “нескінченність” і
допоміжного заземлення живлення, ув’язування результатів спостережень у різних свердловинах;
е) камеральна обробка матеріалів досліджень.
2.20.2. Підготовчо - заключні роботи на базі геофізичного загону:
отримання завдання; ознайомлення з геологічним розрізом свердловини, що досліджується; вибір точок стоянок приймача (РХП) і точок заряду (МЕК, ВПС); оформлення необхідної технічної документації; перевірка апаратури, устаткування, кабелю; заправка і перевірка автомобілів; відмітка нормаль-ного поля на контрольному пункті (СМ); навантаження апаратури, устатку-вання та спорядження на автомобілі, а також розвантаження їх після повер-нення на базу; заряджання фотоплівки, одержання контейнерів з джерелами радіоактивного випромінювання, спеціальних матеріалів для прострілюваль-них робіт і здавання їх після проведення досліджень, одержання не до кінця споряджених стріляючих ґрунтоносів на спеціальних складах, навантаження їх вручну на транспортні засоби; здавання польових матеріалів після закін-чення робіт, чистка та прибирання апаратури, приладів та устаткування.
2.20.3 Підготовчо-заключні роботи на свердловині: встановлення автомо-білів каротажної станції, електророзвідувальної станції, підйомника біля устя свердловини; розвантаження й навантаження апаратури та устаткування; установлення (зняття) блок-балансу на устя свердловини; складання (розби-рання) схем з первинним приєднанням (кінцевим від’єднанням) приладу (установки) й тягаря; закладання та вилучення джерела радіоактивного вип-ромінювання; розтягування силових і сигнальних кабелів для з’єднання апа-ратурної, лебідочної та енергетичної груп; перевірка схеми та настроювання апаратури; установлення робочих режимів апаратури; перевірка кабелю у кінці роботи на витікання та обрив; визначення температурної поправки (ЕПС); визначення ціни першої мітки; встановлення свердловинного приладу на устя свердловини та підіймання його з устя після роботи; відмітка магнітного поля устя свердловини до початку та після закінчення вимірювань (СМ); контроль роботи блока орієнтування свердловинного приладу телефо-токаротажу та лінійності розгортки телевізора; встановлення нерухомого еле-мента (кроковий спосіб РХП); встановлення заряду (МЕК, ВПС); градуюван-ня вимірювань при ДЕМПС і МПС; реєстрація профілю природного поля, вибір місця та встановлення електрода порівняння, встановлення або влашту-вання заземлення, при необхідності монтаж лінії зв’язку; облаштування кон-такту з оруденінням (КСПК); промивання та очищення апаратури та устатку-вання; замір питомого електричного опору промивальної рідини поверхне-вим резистивиметром; настроювання гіроскопічного інклінометра, запуск гі-роскопа, перенесення інклінометра до устя свердловини та установлення його у свердловині; розмічування небезпечної зони при прострілювальних роботах, позначення її на місцевості, при необхідності організація охорони; проявлення фотоплівки, первинне оформлення діаграм та необхідної доку-ментації.
2.20.4. Проведення власне вимірювань:
а) безперервний запис: установлення приладів у інтервалі вимірювань, підіймання приладу на кабелі із записом у інтервалі дослідження свердлови-ни, проведення необхідних повторних вимірювань, контроль за роботою апа-ратури, одночасна реєстрація кривих КО і ПС, кривих ГК і ГГК, ведення
необхідної документації;
б) точкові вимірювання: установлення приладу в інтервалі заміру, включення, замір, запис, компенсація сигналу первинного поля (ДЕМПС) і проведення розрахунків, підіймання приладу до наступної точки, проведення необхідних повторних вимірювань, контроль за роботою апаратури, ведення необхідної документації.
2.20.5. Повторні з’єднання свердловинних приладів (установок):
вилучення приладу (установки) з устя свердловини, від’єднання його від кабелю (розносу), приєднання нового приладу (замінювання, змінних еле-ментів-вузлів), перевірка кабелю (розносу) і приладу на витікання, спускання нового приладу (установки) у свердловину.
Повторні з’єднання свердловинних приладів (установок) здійснюються
при деталізаційних геофізичних дослідженнях свердловин у масштабах 1:200;
1:50 або 1:20, при заміні установок у методах МЕК і ВПС, при заміні генера-торної та приймальної рамок, розносів у методі ДЕМПС, при заміні прий-мальних рамок і розносів у методі МПС, при заміні свердловинних пристроїв із заміною частот у методі РХП та при переході від вимірювань магнітного каротажу до вимірювань векторної магнітометрії в свердловинній магніто-розвідці.
2.20.6. Промірювання кабелю на свердловині (здійснюється на кожній п’ятій свердловині): промірювання кабелю без установлювання міток (ви-мірювання довжини кабелю за допомогою сталевої стрічки з перевіркою місцезнаходження міток); спускання та підіймання каротажного кабелю; при використанні броньованого кабелю – нанесення необхідних міток;
шаблонування свердловини: приєднання (від’єднання) шаблону до каротаж-
ного кабелю; спускання та підіймання шаблону, пробивання свердловини;
спускання та підіймання каротажного кабелю без вимірювань: механічне спускання (підіймання) каротажного кабелю з свердловинним приладом без вимірювань.
2.20.7. Додаткові роботи:
а) улаштування та ліквідація лінії “нескінченність” (МЕК, ВПС, МПС): вибір місця для улаштування лінії “нескінченність”; розвантаження устатку-вання та спорядження; розмотування проводів лінії “нескінченність”, монтаж і демонтаж заземлень після закінчення вимірювань; навантаження устатку-вання та спорядження; переходи виконавців, пов’язані з улаштуванням та ліквідацією лінії “нескінченність”; для МЕК і ВПС улаштування та ліквідація заземлення, проведення струмового каротажу;
б) улаштування та ліквідація допоміжного живильного заземлювача (КСПК): вибір місця для влаштування живильного заземлювача, розванта-ження устаткування та спорядження, розмотування проводів заземлювача, обладнання заземлювача шляхом забивання штирів (електродів) або закопу-вання в землю бурильних труб та іншого підручного матеріалу в залежності від умов заземлення; приєднання лінії живлення до заземлювача; облашту-вання огорожі, пов’язаної з безпекою робіт, від’єднання лінії живлення та ви-тягування із землі заземлювачів після закінчення робіт, змотування проводів, навантаження устаткування та спорядження; переходи виконавців, пов’язані з улаштуванням та ліквідацією допоміжного заземлення живлення;
в) ув’язування результатів спостережень по різних свердловинах (ЕПС): улаштування заземлень електродів, що не поляризуються; проведення власне спостережень; записи результатів спостережень і побудова графіка ЕП.
2.20.8. При проведенні спеціальних гідрокаротажних досліджень на свердловині, крім підготовчо-заключних робіт на базі загону та на свердлови-ні, а також крім власне вимірювань, до складу робіт, врахованих нормами часу, входить: очікування стабілізації та замірювання статичного рівня ріди-ни у свердловині, запуск насоса, відкачування або нагнітання води, вимірю-вання дебіту збудження, замірювання динамічного рівня рідини; розрахунки необхідної кількості солі, обладнання спеціального пристосування для засо-лювання рідини, здійснення за його допомогою рівномірного засолювання стовпа промивальної рідини у свердловині; вимірювання кривих рівномірно-сті засолювання, очікування опріснення (засолювання) промивальної рідини у свердловині, оперативний аналіз отриманих результатів спостережень.
2.20.9. При відборі зразків гірських порід зі стінок свердловини біч-ними стріляючими ґрунтоносами до складу робіт входить: заряджання ґрун-тоносів, установлення ґрунтоноса у захисну трубу, оснащення його піропат-роном, перевірка кабелю та устаткування на відсутність струму, спускання ґрунтоноса у свердловину на глибину нижче рівня промивальної рідини і перевірка цілісності електричного поля, установлення ґрунтоноса на глибині інтервалу відбору зразків, реєстрація кривої струмового каротажу (або іншого параметра) у масштабі 1:50 в інтервалі відбору зразків, виконання одного пострілу (включення) незалежно від кількості одночасно стріляючих камер, вилучення з бойків зразків гірських порід, літологічний опис зразків.
2.20.10. При відборі зразків гірських порід зі стінок свердловини гід-равлічним пробовідбірником (ґрунтоносом) ПГ-10 до складу робіт входить реєстрація кривих методом БСК (або іншого параметра) в інтервалі відбору зразків з метою його прив’язки до розрізу свердловини.
2.20.11. Нормами часу на проведення вимірювань у свердловині еле-ментів залягання пластів гірських порід методом індукційної похилометрії за допомогою апаратури НІУС-1 враховано обов’язковий запис кавернограми.
2.20.12. Нормами часу на проведення деталізаційних досліджень врахо-вані витрати часу на вибір інтервалів глибин деталізації та режиму реєстрації у кожному інтервалі, спуск приладу до нижньої межі нижнього інтервалу деталізації, замір обраного параметра у нижньому інтервалі з прив’язкою до найближчої мітки кабелю, підіймання приладу без вимірювань до другого інтервалу деталізації, замір у другому інтервалі і т.д., підіймання приладу від останнього інтервалу деталізації до устя свердловини, повторне з’єднання свердловинних приладів, якщо це передбачено методикою деталізації.