- •4. Гідравлічна класифікація
- •4.1. Характеристика процесу
- •4.2. Закономірності процесу класифікації
- •4.3. Ефективність класифікації
- •4.4. Класифікатори
- •Таблиця 4.1 – Гідравлічні класифікатори
- •Таблиця 4.2 – Коефіцієнт kβ , що враховує крупність зливу
- •Таблиця 4.3 – Коефіцієнт, що враховує розрідженість зливу kc
- •Таблиця 4.4 – Коефіцієнт кута нахилу ванни класифікатора kα
- •З незануреною спіраллю
- •Таблиця 4.6 – Ефективність роботи елеваторного класифікатора
- •Таблиця 4.7 – Технічні характеристики елеваторних класифікаторів
- •Таблиця 4.8 – Технічні характеристики скребкових класифікаторів
- •Таблиця 4.9 – Технічні характеристики багатокамерних класифікаторів
- •Таблиця 4.10 – Технічні характеристики гідроциклонів
- •4.5. Використання гідравлічної класифікації в технологічних схемах
- •Контрольні запитання
Таблиця 4.10 – Технічні характеристики гідроциклонів
Параметр |
ГЦ-75 |
ГЦ-150 |
ГЦ-250 |
ГЦ-360 |
ГЦ-500 |
ГЦ-710 |
ГЦ-1000 |
ГЦ-1400 |
Діаметр гідро- циклона, мм Кут конус- ності, градус Еквівалент- ний діаметр живильного отвору, мм Діаметр зливного отвору, мм Діаметр піскового отвору, мм Тиск на вході, МПа Продуктивність при тиску 0,1 МПа, м3/год Габарити, мм: довжина ширина висота Маса, кг |
75
10
17
22
8; 12; 17 0,01- -0,02
5
300 350 600 20 |
150
10
38
50
12; 20; 27; 34 0,01- -0,02
15
500 450 1200 100 |
250
20
65
80
34; 48; ?5 0,03- -0,25
50
600 650 1400 200 |
360
20
90
115
34; 48; 75; 96 0,03- -0,25
95
700 750 1900 300 |
500
20
130
150
48; 75; 96; 150 0,03- -0,25
180
900 1000 2500 450 |
710
20
150
200
48; 150 75; 200 0.03- -0,25
260
1200 1400 3500 1450 |
1000
20
210
250
75; 150 200; 250 0,06- -0,45
470
1500 1600 4500 2400 |
1400
20
300
380
200; 250 300; 350 0.06- -0,45
900
2100 2200 6200 4500 |
4.5. Використання гідравлічної класифікації в технологічних схемах
Гідравлічна класифікація залежно від конкретних умов, що визначаються характеристикою корисної копалини і місцем у технологічної схемі, може бути самостійним, підготовчим і допоміжним процесом.
Як самостійний процес гідравлічна класифікація застосовується при збагаченні глинистих руд для відділення бідних за вмістом цінного компоненту дрібних класів і глинистих частинок від крупнозернистого продукту (рис. 4.10). В даному випадку одержані при класифікації продукти – кінцеві: дрібний матеріал направляється у відвал, а крупнозернистий продукт є товарним.
Підготовча класифікація передбачається для попереднього розділення корисної копалини за крупністю на два або декілька класів, кожний з яких підлягає далі збагаченню за власною схемою (рис. 4.11).
Як допоміжна операція класифікація використовується при тонкому подрібненні корисних копалин з метою вилучення готового за крупністю тонкого матеріалу і повернення пісків у млин (рис. 4.12).
При зниженій крупності живлення (менше 10 мм) і підвищеному вмісті в живленні шламів (15 % і більше) застосовують схеми а і б (рис. 4.12). Схема без контрольної класифікації (рис. 4.12 а) дозволяє одержати злив крупністю 55 – 60 % класу – 0,074 мм, а схема з контрольною класифікацією (рис. 4.12 б) – злив крупністю 80 – 95 % класу – 0,074 мм.
При підвищеній крупності живлення (більше 10 мм) і зниженому вмісті в живленні шламів (менше 15 % ) застосовують схеми в і г (рис. 4.12). Схема без контрольної класифікації (рис. 4.12 в) дозволяє одержати злив крупністю 55 – 60 % класу – 0,074 мм, а схема з контрольною класифікацією (рис. 4.12 г) – злив крупністю 80 – 95 % класу – 0,074 мм.
Допоміжною операцією класифікація є також при використанні її для знешламлення і згущення продуктів перед процесами збагачення і для попереднього зневоднення крупнозернистих продуктів.