
- •Основні параметри вологого повітря як сушильного агента
- •Зображення процесів нагрівання і охолодження повітря на I-X діаграмі
- •Рівновага при сушінні
- •5. Матеріальний і тепловий баланси сушіння
- •6. Графічний метод визначення витрат тепла і повітря на сушіння матеріалу
- •7. Швидкість процесу сушіння
- •7.1 Механізм процесу сушіння
- •7.2 Експериментальний метод визначення швидкості сушіння
- •7.3 Тривалість сушіння
- •7.4 Визначення розмірів сушильного апарату
6. Графічний метод визначення витрат тепла і повітря на сушіння матеріалу
Цей метод заснований
на побудові робочої лінії процесу
сушіння ВС на діаграмі
.
Точка перетину робочої лінії з ізотермою
визна-чає параметри повітря після
сушилки
та
.
Знаючи ці параметри,
визначаємо витрату повітря
і витрату тепла в калорифері
.
Розглянемо побудову
робочої лінії процесу сушіння. Рівняння
робочої лі-нії виражається рівнянням
теплового балансу сушіння (3). Розділивши
це рівня-ння на кількість випареної
вологи
,
одержимо тепловий баланс процесу,
від-несений до одиниці маси С (кг)
випареної вологи:
,
де
питома
витрата сухого повітря,
;
питома
витрата тепла на нагрівання матеріалу,
;
питома
втрата тепла в атмосферу через стінки
сушилки,
Позначимо
тепло,
що втрачається (або придбається) повітрям
в сушилці в розрахунку на 1 кг випареної
вологи.
Тоді маємо
рівняння
робочої лінії процесу сушіння, виражене
через координати двох точок:
початок
процесу та
кінець
процесу.
Через координати точок початкової і довільної (поточної) рівняння робо-чої лінії має вигляд
Для находження
будь-якої точки, що лежить на робочій
лінії процесу, оберемо довільну точку
на лінії
.
Хай це буде точка
.
Відповідна їй точка, що належить робочій
лінії процесу має координати, що
визначаються рівнянням (6). Ця точка
лежить на ординаті
нижче за точку
на величину відрізка
,
якщо
,
або вище точки
на величину цього відрізку, якщо
.
Через точки
і
проводимо пряму лінію до перетину з
ізотер-мою
в точці
,
координати якої визначають ентальпію
і воло-говміст
повітря на виході із сушилки.
Тоді витрата
повітря
,
а витрата тепла в калорифері
.
7. Швидкість процесу сушіння
Швидкість сушіння – це кількість вологи, що випарюється за одиницю часу з одиниці поверхні вологого матеріалу:
Оскільки поверхня випарювання в більшості випадків є трудновизначає-мою величиною, то швидкість сушіння частіше відносять до одиниці маси су-хого матеріалу:
Останній вираз можно представити у вигляді
де
вологовміст,
віднесений до сухої маси матеріалу,
.
Швидкість сушіння залежить від вологовмісту і температури матеріалу, форми зв’язку вологи з матеріалом, а також від параметрів газового середови-ща.
Для теоретичного визначення швидкості сушіння необхідно знати меха-нізм процесу і закони переносу вологи в твердому тілі і в газовій фазі.
7.1 Механізм процесу сушіння
Процес випарювання вологи із твердого матеріалу включає ряд послідов-них стадій:
1. Внутрішня дифузія, тобто переміщення вологи (рідини) із внутрішніх шарів до поверхні матеріалу (молекулярний механізм).
Швидкість внутрішньої дифузії визначається визначається градієнтним законом
,
де
коефіцієнт
вологопровідності, м2/с;
градієнт
вологовмісту в даній точці матеріалу,
с-1.
Коефіцієнт вологопроводності залежить від вологовмісту і температури матеріалу, структури матеріалу і форми зв’язку вологи з ним. Для більшості матеріалів ця залежність вивчена недостатньо.
2. Випарювання вологи на поверхні матеріалу
Ця стадія відбувається з найбільшою швидкістю, тому вона мало впливає на підсумкову швидкість процесу сушіння і може не враховуватись при аналізі та розрахунках. Завдяки цьому межовий шар повітря на поверхні матеріалу практично повністю насичений водяною парою при температурі мокрого тер-мометра.
3. Зовнішня дифузія, тобто конвективний перенос водяної пари з поверхні матеріалу в газову фазу. Швидкість зовнішньої дифузії визначається рівнянням масовіддачі
,
де
коефіцієнт
масовіддачі, тобто маса водяної пари,
що переходить з поверхні матеріалу в
газову фазу за одиницю часу з одиниці
поверхні при різ-ниці тисків
;
парціальний
тиск водяної пари в межовому шарі на
поверхні матеріалу і в газовій фазі.
При конвективному сушінні матеріалів з високим вологовмістом швид-кість внутришньої і зовнішньої дифузії значна і тому підсумкова швидкість процесу сушіння визначається кількістю тепла, що підводиться до матеріалу. В цих випадках процес сушіння розглядається як тепловий і його розрахунки виконуються за законами теплопередачі.
При сушінні матеріалів зі зв’язаною вологою швидкість процесу повинна визначатись шляхом рішення рівнянь швидкості внутрішньої і зовнішньої ди-фузії разом з рівняннями теплопередачі, матеріального і теплового балансів. В загальних випадках ця система рівнянь не має аналітичного рішення із-за від-сутності даних про коефіцієнти вологопровідності в матеріалах і ускладнення процесу явищами термодифузії. В окремих випадках, коли швидкість внут-рішньої і зовнішньої дифузії різко зростає ( наприклад, при високій температурі газового теплоносія) підсумкова швидкість процесу сушіння також визначаєть-ся за законами теплопередачі.