Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ЛБ №1(2семестр) Ел маш

.pdf
Скачиваний:
20
Добавлен:
02.03.2016
Размер:
627.55 Кб
Скачать

3 Приклад виконання роботи Завдання:

Для трифазної машини змінного струму з вказаними значеннями числа полюсів 2р та числа пазів Z1 :

-визначити обмоточні дані для двошарової петлевої обмотки с укороченим кроком;

-скласти обмоткову таблицю;

-накреслити розгорнуту схему обмотки в кольоровому зображенні фаз;

-визначити графічним способом обмотковий коефіцієнт для 1-ї гармоніки ЕРС;

-визначити аналітичним способом обмоткові коефіцієнти для 1-ї, 5-ї та 7-ї гармонік ЕРС.

Вихідні дані: Z1 24 ; 2 p 4 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

Полюсний розподіл:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Z1

 

 

 

24

6 , пазів.

 

1

2 p

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.

Крок обмотки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y1 ( 0,8 0,86 ) 1

( 0,8 0,86 ) 6 5, пазів.

3.

Число пазів на полюс та фазу (число котушок у котушковій групі):

 

q1

 

 

 

 

 

Z1

 

 

24

 

2 .

 

 

 

2 p m1

 

4

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

Кількість котушкових груп в фазі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

nк.г. 2 p 4 .

 

5.

Зсув початків котушкових груп в фазі:

 

 

 

 

 

 

xк.г. 1 6 , пазів.

6.

Зсув початків фаз обмотки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

2

 

 

 

 

2

 

6 4, пази.

 

 

 

 

 

 

 

ф.

 

3

 

1

3

 

 

 

 

 

 

 

7.

Обмоткова таблиця (рис. 1.3) будується з використанням попередніх

розрахунків з використанням умовних позначень. Рекомендується робити це в наступній послідовності:

- визначити кількість котушок у фазі обмотки (в трифазній двошаровій

обмотці ця кількість дорівнює

1

Z

, у прикладі

1

24 8 );

 

3

1

 

3

 

11

A

τ1

 

 

 

 

 

(2/3) τ1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10Н

 

 

 

 

14Н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11Н

 

 

 

 

10В

 

15Н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12Н

 

 

 

 

11В

 

16Н

 

 

 

15В

 

20Н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13Н

 

 

 

 

 

12В

 

17Н

 

 

 

 

16В

 

21Н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13В

 

 

 

 

 

 

 

18Н

 

 

 

 

17В

 

22Н

 

 

 

21В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14В

 

 

 

 

 

 

 

19Н

 

 

 

 

 

18В

 

23Н

 

 

 

 

22В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19В

 

 

 

 

 

 

 

24Н

 

 

 

 

23В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Y

 

 

 

 

 

 

Z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.3 - Обмоткова таблиця простої петлевої двошарової обмотки, Z1=24, 2p=4

-зобразити всі секції однієї фази;

-позначити верхній шар першої секції (1В);

-додавши до номера паза з верхнім шаром значення у1 (1+5=6), позначити нижній шар першої секції (6Н);

-позначити верхній (2В) та нижній (7Н) шар другої секції (2+5=7);

-повторюючи дії останніх двох пунктів, побудувати q1 секцій (котушок), з яких складається перша котушкова група (в прикладі q1=2, тому кожна котушкова група складається з двох котушок: 1В-6Н та 2В-7Н; при інших вихідних даних ця кількість може бути більшою);

-зобразити з’єднання між секціями в межах котушкової групи;

-додавши до номера паза з верхнім шаром першої секції попередньої котушкової групи значення τ1 (1+6=7), позначити верхній шар першої секції другої котушкової групи (7В);

-аналогічним шляхом виконати позначення всіх секцій фази;

12

-зобразити з’єднання між котушковими групами (групи з’єднуються по- слідовно-зустрічно, тобто кінець з кінцем або початок з початком);

-зобразити та позначити початок та кінець фази обмотки – початком є початок першої у фазі котушкової групи, а кінцем є початок останньої (у прикладі відповідно 1В та 19В) ;

-додавши до номера паза з початком першої фази величину 23 1

(1+1 23 6 5), визначити номер паза, в верхньому шарі якого починається друга фаза (5В);

-аналогічним шляхом побудувати та позначити секції другої, а в подальшому і третьої, фаз, зобразити усі з’єднання та виводи.

8. Розгорнута схема обмотки будується на основі обмоткової таблиці (рис. 1.3). Рекомендується робити це в наступній послідовності (рис. 1.4 – 1.7):

-розмітити та пронумерувати усі пази;

-відступивши приблизно ½ пазового розподілу від першого та останнього пазів, провести вертикальні штрих-пунктирні лінії, що обмежують поле креслення та є лінією уявного розрізу обмотки;

-в першому пазу побудувати активну сторону верхнього шару;

-відступивши від цього паза на відстань кроку у1 (1+5=6), а також орієнтуючись на обмоткову таблицю, побудувати активну сторону нижнього шару;

-визначити середину відстані між пазами з активними сторонами секції (вісь секції), та побудувати лобові частини секції з обох сторін;

-зобразити виводи і таким чином отримати першу секцію (рис. 1.4);

-в поряд розташованих пазах побудувати інші секції котушкової групи та зобразити з’єднання між секціями (рис. 1.5);

-у відповідності до обмоткової таблиці побудувати інші котушкові групи фази, зобразити з’єднання між котушковими групами та виводи початку і кінця фази (рис. 1.6);

-аналогічним шляхом побудувати другу та третю фази, використовуючи для цього різні кольори (рис. 1.7).

9. Кут між променями зірки пазових ЕРС

1 360o p 360o 2 30o Z1 24

13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

6

 

7

 

 

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

6

 

7

 

8

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.4 - Секція обмотки статора,

Рисунок 1.5

-

 

Котушкова група обмотки

 

 

 

y1=5

 

статора, y1=5, q1=2

14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

3

 

4

 

5

 

6

 

 

 

7

 

 

8

 

9

 

10

 

11

 

12

 

13

 

 

14

 

15

 

16

 

17

 

18

 

19

 

20

 

21

 

22

 

23

 

24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(С1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(С4)

 

 

Риунок.1.6 - Фаза трифазної двошарової петлевої обмотки статора Z1=24, y1=5, q1=2

τ

 

τ

 

τ

 

τ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

15

Y

A

Z

B

C

X

(С5)

(С1)

(С6)

(С2)

(С3)

(С4)

Рисунок 1.7 - Розгорнута схема трифазної двошарової петлевої обмотки статора, Z1=24, 2p=4,q=2, a=1

10. Зірка пазових ЕРС є векторною діаграмою ЕРС в активних провідниках обмотки. Для її побудування достатньо 2τ1 векторів (у прикладі 2·6=12). Оскільки вказані ЕРС мають однакову амплітуду та відрізняються лише фазою, рекомендується попередньо накреслити окружність, та зобразити вектори ЕРС як її радіуси під кутом α один до одного (рис. 1.8).

Для визначення коефіцієнта укорочення необхідно побудувати відрізок, який відповідає ЕРС витка з укороченим кроком. Цей відрізок знаходиться між точками з номерами пазів, в яких укладена перша секція обмотки (в прикладі – точки 1 та 6). На діаграмі ці точки позначені літерами А та В. ЕРС витка з діаметральним (повним) кроком відповідає діаметр окружності, тобто відрізок АС. Таким чином, вимірявши довжину відрізків, слід визначити коефіцієнт укорочення по першій гармоніці як

kу1

 

 

 

 

AB

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

AC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для визначення коефіцієнта розподілу слід побудувати відрізок, який відповідає ЕРС котушкової групи. Цей відрізок є геометричною сумою відрізків ЕРС всіх секцій котушкової групи. Рекомендується робити це наступним чином:

-орієнтуючись на обмоткову таблицю та схему обмотки, зобразити відрізками ЕРС всіх секцій першої котушкової групи (в приклади – 1-6 та 2-7);

-додати ці відрізки шляхом паралельного перенесення і отримати сумарний відрізок (у прикладі – відрізок AD).

Довжина відрізка AD таким чином є пропорційною ЕРС котушкової групи в розподіленій обмотці. В зосередженій обмотці котушкова група фактично є однією котушкою, яка вміщує всі витки групи, тому її ЕРС є добутком ЕРС однієї "маленької" секції на кількість секцій у групі, тобто q1 (тобто алгебраїчною сумою ЕРС всіх секцій котушкової групи). Отже, коефіцієнт розподілу по першій гармоніці слід визначити як

kр1

 

AD

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

q

 

AB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обмотковий коефіцієнт визначається як добуток коефіцієнтів укорочення та розподілу:

kоб.1 kу.1 kр.1 .

16

 

1

A

 

12

2

11

α1

3

10

 

4

9

 

5

 

 

 

8

6

 

B

 

7

 

C

2-7

D

Рисунок 1.8 - Зірка пазових ЕРС та графічне визначення обмоткового коефіцієнта

11. Визначення коефіцієнтів укорочення, розподілу та обмоткового коефіцієнта для 1-ї, 5-ї та 7-ї гармонік аналітичним шляхом.

Попередньо слід визначити відносний крок:

 

 

 

 

 

 

β

 

 

y1

 

 

5

0,833 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

По першій гармоніці (ν =1):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

kу.1

sin(

β1 ) sin(

 

0,833 1) 0,966 ;

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

sin( q1

1

 

 

)

 

 

sin( 2

30

1)

 

 

 

 

2

kр.1

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,966 ;

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

30

 

 

 

q1 sin(

 

 

 

)

 

 

2 sin(

1)

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

kоб.1 kу.1 kр.1 0,966 0,966 0,933.

17

По п’ятій гармоніці (ν =5):

kу.5

sin(

β1 ) sin( 0,833 5 ) 0,256 ;

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

sin( q1

1

)

 

sin( 2

30

5 )

 

 

2

kр.5

 

2

 

 

 

 

 

 

0,259 ;

 

 

1

 

 

 

 

30

 

 

 

q1 sin(

 

)

 

2 sin(

5 )

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

kоб.5 kу.5 kр.5 0,256 0,259 0,066.

По сьомій гармоніці (ν =7):

k у.7

sin(

 

β1

) sin( 0,833 7) 0, 262 ;

 

 

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

sin(q 1

)

sin(2

30

7)

 

 

 

k р.7

 

1

2

 

 

 

2

 

0,259 ;

 

 

 

1

 

 

 

30

 

 

 

q sin(

 

)

2 sin(

7)

 

 

 

 

1

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k об.1 k у.1 k р.1

0,262 ( 0,259) 0,068 .

Після обчислення вказаних коефіцієнтів слід порівняти результати аналітичного розрахунку по першій гармоніці з результатами графічного розрахунку – вони мають бути достатньо близькими (розходження до 5%).

4 Вказівки щодо оформлення звіту

Звіт по лабораторній роботі повинен містити:

1.Приклад розгорнутої схеми одношарової концентричної обмотки статора асинхронного електродвигуна ( Z1 24 , 2 p 4 , q=2).

2.Приклад виконання роботи.

3.Розраховані обмоточні дані обмотки. Обмоткову таблицю. Розгорнуту схему обмотки в кольоровому зображенні фаз. (Згідно варіанту Додатку А).

4.Визначений графічним способом обмотковий коефіцієнт для 1-ї гармоніки ЕРС. (Згідно варіанту Додатку А).

5.Визначені аналітичним способом обмоткові коефіцієнти для 1-ї, 5-ї

та 7-ї гармонік ЕРС. (Згідно варіанту Додатку А).

6.Аналіз отриманих результатів.

18

5 Контрольні питання

1.Які основні типи обмоток застосовуються в асинхронних електрод-

вигунах серій 4АМ, АИР, 5А?

2.З яких основних елементів складається обмотка змінного струму?

3.Які обмотки змінного струму називають одношаровими та двоша-

ровими?

4.Що означає і як визначається полюсний поділ машини змінного

струму?

5.Що представляє собою та як визначається параметр q обмотки

змінного струму?

6.Що значить і як визначається крок обмотки змінного струму?

7.Які обмотки змінного струму називають зосередженими і розподіленими?

8.У чому полягає фізичний смисл укорочення кроку обмоток змінно-

го струму?

9.Що називають котушковою групою обмотки змінного струму?

10.Як визначаються електричні градуси машини змінного струму?

11.Коротко пояснити послідовність виконання розгорнутих схем об-

моток змінного струму.

12.Як формуються паралельні гілки обмоток змінного струму?

13.За яким правилом визначається напрям струмів в фазах на розгор-

нутих схемах обмоток змінного струму?

14.Як на практиці визначаються полюсні поділки і число полюсів на розгорнутих схемах обмоток змінного струму?

15.Як за стандартом позначаються виводи трифазних обмоток статора машин змінного струму?

19

6 Список літератури

1.Вольдек А. И. Электрические машины/А. И. Вольдек. – Л.: Энергия,

1978. – 832 с.

2Брускин Д. Э. Электрические машины, Ч. 1/ Д. Э. Брускин, А.Е. Зорохович, В. С. Хвостов – М.: Высшая школа, 1979. – 28 8 с.

3Брускин Д. Э. Электрические машины, Ч. 2/ . Э. Брускин, А.Е. Зорохович, В. С. Хвостов – М.: Высшая школа, 1979. – 360 с.

4Александров Н. Н. Электрические машины и микромашины/ Н. Н. Александров– М.: Колос, 1983. – 384 с.

5Справочник по электрическим машинам/ Под ред. И. П. Копылова.

т. 1. – М.: Энергоиздат, 1988. – 456 с.

6Брускин Д. Э. Электрические машины и микромашины/ Д. Э. Брускин, А. Е. Зорохович, В. С. Хвостов – М.: 1990. – 528 с.

7Копылов И. П. Электрические машины/ И. П. Копылов– М.: Энергоатомиздат, 1986. – 360 с.

8Андрианов В. Н. Электрические машины и аппараты/ В. Н. Андри-

анов– М.: Колос, 1971. – 448 с.

9Куценко Ю. М. Електричні машини і апарати: навчальний посібник/ Ю.М. Куценко, В.Ф. Яковлєв та ін. – К.: Аграрна освіта, 2012. – 449 с.

10Назарьян Г. Н. Электрические машины: Учебное пособие для вузов

/Г. Н. Назарьян. – Мелитополь, Люкс, 2011. – 827 с.

11Кацман М. М. Справочник по электрическим машинам: Учеб. пособие для студ. образоват. учреждений сред. проф. образования/ М. М. Кацман. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 480 с.

12Кацман М. М. Электрические машины автоматических устройств: Учеб. пособие для электротехнических специальностей техникумов./ М. М. Кацман.– М.: ФОРУМ, ИНФРА – М, 2002. – 264 с. – (Серия «Профессиональное образование»).

13Енергетичні засоби в АПК (Електричні машини): Лабораторний практикум з дисципліни «Енергетичні засоби в АПК (Електричні машини) для студентів спеціальності 6.091901 – «Енергетика сільськогосподарського виробництва»/Укл.: М. О. Чуєнко, Р. М. Чуєнко, А. Г. Кушніренко. – Ніжин, 2009. – 276 с.

14Загірняк М. В. Електричні машини: підручник/М. В. Загірняк, Б. І. Невзлін. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2009. – 399 с.

20