ЛБ №1(2семестр) Ел маш
.pdf3 Приклад виконання роботи Завдання:
Для трифазної машини змінного струму з вказаними значеннями числа полюсів 2р та числа пазів Z1 :
-визначити обмоточні дані для двошарової петлевої обмотки с укороченим кроком;
-скласти обмоткову таблицю;
-накреслити розгорнуту схему обмотки в кольоровому зображенні фаз;
-визначити графічним способом обмотковий коефіцієнт для 1-ї гармоніки ЕРС;
-визначити аналітичним способом обмоткові коефіцієнти для 1-ї, 5-ї та 7-ї гармонік ЕРС.
Вихідні дані: Z1 24 ; 2 p 4 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Розв’язання |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. |
Полюсний розподіл: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Z1 |
|
|
|
24 |
6 , пазів. |
|||||||||
|
1 |
2 p |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
2. |
Крок обмотки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y1 ( 0,8 0,86 ) 1 |
( 0,8 0,86 ) 6 5, пазів. |
|||||||||||||||||
3. |
Число пазів на полюс та фазу (число котушок у котушковій групі): |
||||||||||||||||||
|
q1 |
|
|
|
|
|
Z1 |
|
|
24 |
|
2 . |
|||||||
|
|
|
2 p m1 |
|
4 |
3 |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
4. |
Кількість котушкових груп в фазі: |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
nк.г. 2 p 4 . |
|
||||||||||||
5. |
Зсув початків котушкових груп в фазі: |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
xк.г. 1 6 , пазів. |
||||||||||||||||
6. |
Зсув початків фаз обмотки: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
x |
|
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|
6 4, пази. |
||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
ф. |
|
3 |
|
1 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
7. |
Обмоткова таблиця (рис. 1.3) будується з використанням попередніх |
розрахунків з використанням умовних позначень. Рекомендується робити це в наступній послідовності:
- визначити кількість котушок у фазі обмотки (в трифазній двошаровій
обмотці ця кількість дорівнює |
1 |
Z |
, у прикладі |
1 |
24 8 ); |
|
3 |
1 |
|
3 |
|
11
A
τ1
|
|
|
|
|
(2/3) τ1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
y1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1В |
|
|
|
|
|
|
|
6Н |
|
|
|
|
5В |
|
10Н |
|
|
|
9В |
|
14Н |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
2В |
|
|
|
|
|
|
|
7Н |
|
|
|
|
|
6В |
|
11Н |
|
|
|
|
10В |
|
15Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
7В |
|
|
|
|
|
|
|
12Н |
|
|
|
|
11В |
|
16Н |
|
|
|
15В |
|
20Н |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
8В |
|
|
|
|
|
|
|
13Н |
|
|
|
|
|
12В |
|
17Н |
|
|
|
|
16В |
|
21Н |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
13В |
|
|
|
|
|
|
|
18Н |
|
|
|
|
17В |
|
22Н |
|
|
|
21В |
|
2Н |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
14В |
|
|
|
|
|
|
|
19Н |
|
|
|
|
|
18В |
|
23Н |
|
|
|
|
22В |
|
3Н |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
19В |
|
|
|
|
|
|
|
24Н |
|
|
|
|
23В |
|
4Н |
|
|
|
3В |
|
8Н |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
20В |
|
|
|
|
|
|
|
1Н |
|
|
|
|
|
24В |
|
5Н |
|
|
|
|
4В |
|
9Н |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
X |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Y |
|
|
|
|
|
|
Z |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 1.3 - Обмоткова таблиця простої петлевої двошарової обмотки, Z1=24, 2p=4
-зобразити всі секції однієї фази;
-позначити верхній шар першої секції (1В);
-додавши до номера паза з верхнім шаром значення у1 (1+5=6), позначити нижній шар першої секції (6Н);
-позначити верхній (2В) та нижній (7Н) шар другої секції (2+5=7);
-повторюючи дії останніх двох пунктів, побудувати q1 секцій (котушок), з яких складається перша котушкова група (в прикладі q1=2, тому кожна котушкова група складається з двох котушок: 1В-6Н та 2В-7Н; при інших вихідних даних ця кількість може бути більшою);
-зобразити з’єднання між секціями в межах котушкової групи;
-додавши до номера паза з верхнім шаром першої секції попередньої котушкової групи значення τ1 (1+6=7), позначити верхній шар першої секції другої котушкової групи (7В);
-аналогічним шляхом виконати позначення всіх секцій фази;
12
-зобразити з’єднання між котушковими групами (групи з’єднуються по- слідовно-зустрічно, тобто кінець з кінцем або початок з початком);
-зобразити та позначити початок та кінець фази обмотки – початком є початок першої у фазі котушкової групи, а кінцем є початок останньої (у прикладі відповідно 1В та 19В) ;
-додавши до номера паза з початком першої фази величину 23 1
(1+1 23 6 5), визначити номер паза, в верхньому шарі якого починається друга фаза (5В);
-аналогічним шляхом побудувати та позначити секції другої, а в подальшому і третьої, фаз, зобразити усі з’єднання та виводи.
8. Розгорнута схема обмотки будується на основі обмоткової таблиці (рис. 1.3). Рекомендується робити це в наступній послідовності (рис. 1.4 – 1.7):
-розмітити та пронумерувати усі пази;
-відступивши приблизно ½ пазового розподілу від першого та останнього пазів, провести вертикальні штрих-пунктирні лінії, що обмежують поле креслення та є лінією уявного розрізу обмотки;
-в першому пазу побудувати активну сторону верхнього шару;
-відступивши від цього паза на відстань кроку у1 (1+5=6), а також орієнтуючись на обмоткову таблицю, побудувати активну сторону нижнього шару;
-визначити середину відстані між пазами з активними сторонами секції (вісь секції), та побудувати лобові частини секції з обох сторін;
-зобразити виводи і таким чином отримати першу секцію (рис. 1.4);
-в поряд розташованих пазах побудувати інші секції котушкової групи та зобразити з’єднання між секціями (рис. 1.5);
-у відповідності до обмоткової таблиці побудувати інші котушкові групи фази, зобразити з’єднання між котушковими групами та виводи початку і кінця фази (рис. 1.6);
-аналогічним шляхом побудувати другу та третю фази, використовуючи для цього різні кольори (рис. 1.7).
9. Кут між променями зірки пазових ЕРС
1 360o p 360o 2 30o Z1 24
13
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 1.4 - Секція обмотки статора, |
Рисунок 1.5 |
- |
|
Котушкова група обмотки |
||||
|
||||||||
|
|
y1=5 |
|
статора, y1=5, q1=2 |
14
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
|
|
7 |
|
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
(С1) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(С4) |
||
|
|
Риунок.1.6 - Фаза трифазної двошарової петлевої обмотки статора Z1=24, y1=5, q1=2 |
τ |
|
τ |
|
τ |
|
τ |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
15
Y |
A |
Z |
B |
C |
X |
(С5) |
(С1) |
(С6) |
(С2) |
(С3) |
(С4) |
Рисунок 1.7 - Розгорнута схема трифазної двошарової петлевої обмотки статора, Z1=24, 2p=4,q=2, a=1
10. Зірка пазових ЕРС є векторною діаграмою ЕРС в активних провідниках обмотки. Для її побудування достатньо 2τ1 векторів (у прикладі 2·6=12). Оскільки вказані ЕРС мають однакову амплітуду та відрізняються лише фазою, рекомендується попередньо накреслити окружність, та зобразити вектори ЕРС як її радіуси під кутом α один до одного (рис. 1.8).
Для визначення коефіцієнта укорочення необхідно побудувати відрізок, який відповідає ЕРС витка з укороченим кроком. Цей відрізок знаходиться між точками з номерами пазів, в яких укладена перша секція обмотки (в прикладі – точки 1 та 6). На діаграмі ці точки позначені літерами А та В. ЕРС витка з діаметральним (повним) кроком відповідає діаметр окружності, тобто відрізок АС. Таким чином, вимірявши довжину відрізків, слід визначити коефіцієнт укорочення по першій гармоніці як
kу1 |
|
|
|
|
AB |
|
|
|
|
. |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
AC |
|
|
||||
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для визначення коефіцієнта розподілу слід побудувати відрізок, який відповідає ЕРС котушкової групи. Цей відрізок є геометричною сумою відрізків ЕРС всіх секцій котушкової групи. Рекомендується робити це наступним чином:
-орієнтуючись на обмоткову таблицю та схему обмотки, зобразити відрізками ЕРС всіх секцій першої котушкової групи (в приклади – 1-6 та 2-7);
-додати ці відрізки шляхом паралельного перенесення і отримати сумарний відрізок (у прикладі – відрізок AD).
Довжина відрізка AD таким чином є пропорційною ЕРС котушкової групи в розподіленій обмотці. В зосередженій обмотці котушкова група фактично є однією котушкою, яка вміщує всі витки групи, тому її ЕРС є добутком ЕРС однієї "маленької" секції на кількість секцій у групі, тобто q1 (тобто алгебраїчною сумою ЕРС всіх секцій котушкової групи). Отже, коефіцієнт розподілу по першій гармоніці слід визначити як
kр1 |
|
AD |
|
|
|
. |
||
|
|
|
|
|
|
|
||
q |
|
AB |
|
|
||||
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обмотковий коефіцієнт визначається як добуток коефіцієнтів укорочення та розподілу:
kоб.1 kу.1 kр.1 .
16
|
1 |
A |
|
12 |
2 |
11 |
α1 |
3 |
10 |
|
4 |
9 |
|
5 |
|
|
|
|
8 |
6 |
|
B |
|
|
7 |
|
|
C |
2-7
D
Рисунок 1.8 - Зірка пазових ЕРС та графічне визначення обмоткового коефіцієнта
11. Визначення коефіцієнтів укорочення, розподілу та обмоткового коефіцієнта для 1-ї, 5-ї та 7-ї гармонік аналітичним шляхом.
Попередньо слід визначити відносний крок:
|
|
|
|
|
|
β |
|
|
y1 |
|
|
5 |
0,833 . |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
По першій гармоніці (ν =1): |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
kу.1 |
sin( |
β1 ) sin( |
|
0,833 1) 0,966 ; |
|||||||||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||
|
|
sin( q1 |
1 |
|
|
) |
|
|
sin( 2 |
30 |
1) |
||||||||
|
|
|
|
2 |
|||||||||||||||
kр.1 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,966 ; |
||||
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
|
||||||
|
|
q1 sin( |
|
|
|
) |
|
|
2 sin( |
1) |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|||||||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
kоб.1 kу.1 kр.1 0,966 0,966 0,933.
17
По п’ятій гармоніці (ν =5):
kу.5 |
sin( |
β1 ) sin( 0,833 5 ) 0,256 ; |
||||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
||
|
|
sin( q1 |
1 |
) |
|
sin( 2 |
30 |
5 ) |
||||
|
|
2 |
||||||||||
kр.5 |
|
2 |
|
|
|
|
|
|
0,259 ; |
|||
|
|
1 |
|
|
|
|
30 |
|
||||
|
|
q1 sin( |
|
) |
|
2 sin( |
5 ) |
|||||
|
|
|
|
2 |
||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
kоб.5 kу.5 kр.5 0,256 0,259 0,066.
По сьомій гармоніці (ν =7):
k у.7 |
sin( |
|
β1 |
) sin( 0,833 7) 0, 262 ; |
||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
sin(q 1 |
) |
sin(2 |
30 |
7) |
||||||
|
|
|
||||||||||
k р.7 |
|
1 |
2 |
|
|
|
2 |
|
0,259 ; |
|||
|
|
|
1 |
|
|
|
30 |
|
||||
|
|
q sin( |
|
) |
2 sin( |
7) |
||||||
|
|
|
||||||||||
|
1 |
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
k об.1 k у.1 k р.1 |
0,262 ( 0,259) 0,068 . |
Після обчислення вказаних коефіцієнтів слід порівняти результати аналітичного розрахунку по першій гармоніці з результатами графічного розрахунку – вони мають бути достатньо близькими (розходження до 5%).
4 Вказівки щодо оформлення звіту
Звіт по лабораторній роботі повинен містити:
1.Приклад розгорнутої схеми одношарової концентричної обмотки статора асинхронного електродвигуна ( Z1 24 , 2 p 4 , q=2).
2.Приклад виконання роботи.
3.Розраховані обмоточні дані обмотки. Обмоткову таблицю. Розгорнуту схему обмотки в кольоровому зображенні фаз. (Згідно варіанту Додатку А).
4.Визначений графічним способом обмотковий коефіцієнт для 1-ї гармоніки ЕРС. (Згідно варіанту Додатку А).
5.Визначені аналітичним способом обмоткові коефіцієнти для 1-ї, 5-ї
та 7-ї гармонік ЕРС. (Згідно варіанту Додатку А).
6.Аналіз отриманих результатів.
18
5 Контрольні питання
1.Які основні типи обмоток застосовуються в асинхронних електрод-
вигунах серій 4АМ, АИР, 5А?
2.З яких основних елементів складається обмотка змінного струму?
3.Які обмотки змінного струму називають одношаровими та двоша-
ровими?
4.Що означає і як визначається полюсний поділ машини змінного
струму?
5.Що представляє собою та як визначається параметр q обмотки
змінного струму?
6.Що значить і як визначається крок обмотки змінного струму?
7.Які обмотки змінного струму називають зосередженими і розподіленими?
8.У чому полягає фізичний смисл укорочення кроку обмоток змінно-
го струму?
9.Що називають котушковою групою обмотки змінного струму?
10.Як визначаються електричні градуси машини змінного струму?
11.Коротко пояснити послідовність виконання розгорнутих схем об-
моток змінного струму.
12.Як формуються паралельні гілки обмоток змінного струму?
13.За яким правилом визначається напрям струмів в фазах на розгор-
нутих схемах обмоток змінного струму?
14.Як на практиці визначаються полюсні поділки і число полюсів на розгорнутих схемах обмоток змінного струму?
15.Як за стандартом позначаються виводи трифазних обмоток статора машин змінного струму?
19
6 Список літератури
1.Вольдек А. И. Электрические машины/А. И. Вольдек. – Л.: Энергия,
1978. – 832 с.
2Брускин Д. Э. Электрические машины, Ч. 1/ Д. Э. Брускин, А.Е. Зорохович, В. С. Хвостов – М.: Высшая школа, 1979. – 28 8 с.
3Брускин Д. Э. Электрические машины, Ч. 2/ . Э. Брускин, А.Е. Зорохович, В. С. Хвостов – М.: Высшая школа, 1979. – 360 с.
4Александров Н. Н. Электрические машины и микромашины/ Н. Н. Александров– М.: Колос, 1983. – 384 с.
5Справочник по электрическим машинам/ Под ред. И. П. Копылова.
т. 1. – М.: Энергоиздат, 1988. – 456 с.
6Брускин Д. Э. Электрические машины и микромашины/ Д. Э. Брускин, А. Е. Зорохович, В. С. Хвостов – М.: 1990. – 528 с.
7Копылов И. П. Электрические машины/ И. П. Копылов– М.: Энергоатомиздат, 1986. – 360 с.
8Андрианов В. Н. Электрические машины и аппараты/ В. Н. Андри-
анов– М.: Колос, 1971. – 448 с.
9Куценко Ю. М. Електричні машини і апарати: навчальний посібник/ Ю.М. Куценко, В.Ф. Яковлєв та ін. – К.: Аграрна освіта, 2012. – 449 с.
10Назарьян Г. Н. Электрические машины: Учебное пособие для вузов
/Г. Н. Назарьян. – Мелитополь, Люкс, 2011. – 827 с.
11Кацман М. М. Справочник по электрическим машинам: Учеб. пособие для студ. образоват. учреждений сред. проф. образования/ М. М. Кацман. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 480 с.
12Кацман М. М. Электрические машины автоматических устройств: Учеб. пособие для электротехнических специальностей техникумов./ М. М. Кацман.– М.: ФОРУМ, ИНФРА – М, 2002. – 264 с. – (Серия «Профессиональное образование»).
13Енергетичні засоби в АПК (Електричні машини): Лабораторний практикум з дисципліни «Енергетичні засоби в АПК (Електричні машини) для студентів спеціальності 6.091901 – «Енергетика сільськогосподарського виробництва»/Укл.: М. О. Чуєнко, Р. М. Чуєнко, А. Г. Кушніренко. – Ніжин, 2009. – 276 с.
14Загірняк М. В. Електричні машини: підручник/М. В. Загірняк, Б. І. Невзлін. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2009. – 399 с.
20