Paleo / Тести_палео_студ-5

2.Хвощі

3.Мохи

4.Голонасінні

5.Покритонасінні

65.Насінні папороті відносяться до:

1.Папоротей

2.Голонасінних

3.Покритонасінних

4.Хвощів

5.Плаунів

66.Перші наземні рослини відомі із:

1.Кінця силура

2.Середини рифея

3.Початку девону

4.Камяновугільного періоду

5.Тріасового періоду

67.Першими наземними рослинами були:

1.Чекановські

2.Глосоптеридієві

3.Плауни

4.Хвощі

5.Риніофіти

68.Плауни виникли у:

1.Середньому девоні

2.Пізньому силурі

3.Кінці девону

4.Ранній юрі

5.Середньому тріасі

69.Предками Папоротеподібних були:

1.Чекановські

2.Глосоптеридієві

3.Плауни

4.Риніофіти

5.Хвощі

70.Предками голонасінних були:

1.Чекановські

2.Папоротеподібні

3.Глосоптеридієві

4.Плауни

5.Хвощі

71.Розквіт голонасінних відбувся у:

1.Крейді

2.Тріасі

3.Юрі

4.Пелеогені

5.Неогені

72.Покритонасінні виникли у:

1.Ранній крейді

2.Кінці девону

3.Середньому девоні

4.Пізньому силурі

5.Ранній юрі

73.Покритонасінні походять від:

1.Риніофітів або чекановських

2.Беннетитових або цикадових

3.Глосоптеридієвих або плаунів

4.Хвощів або плаунів

5.Ринієвих

74.Покритонасінні походять від:

1.Насінних папоротей

2.Кордаїтових

3.Гінкгових

4.Беннетитових

5.Чекановськієвих

75.Черепашки форамініфер бувають:

1.Еволюційні і дееволюційні

2.Еволюційні і революційні

3.Еволютні та інволютні

4.Еволютні і револютні.

76. Еволютні черепашки:

1. Останній завиток повністю перекриває попередній

2. Останній завиток відсутній

3. Перший завиток відсутній

4. Завитки відсутні

5. Обороти черепашки торкаються, але не перекриваються

77. Інволютні черепашки форамініфер:

1. Обороти черепашки торкаються, але не перекриваються

2. Останній завиток відсутній

3. Останній завиток повністю перекриває попередній

4. Перший завиток відсутній

5. Завитки відсутні

78. Фузулініди:

1.Планктонні сучасні форамініфери

2.Бентосні сучасні форамініфери

3.Бентосні форамініфери літоралі кайнозоя

4.Бентосні форамініфери літоралі тропічних морів карбону-перму.

5.Планктонні форамініфери мезозою

1.Девона

2.Венд

3.Силура

4.Тріас

5.Рифей

81. Радіолярії:

1.Бентосні організми

2.Нектонні організми

3.Плейстонні організми

4.Планктонні організми

5.Епінейстонні організми

82. Скелет черепашок радіолярій:

1.Кальцієвий

2.Цирконієвий

3.Кремнієвий

4.Кістковий

5.Слизовий

83. Тип Археоціати:

1.Сучасні морські організми із вапняковим скелетом

2.Вимерлі морські організми із вапняковим скелетом

3.Вимерлі морські організми із кремнієвим скелетом

4.Доклітинні форми життя

5.Сучасні грунтові організми

84. Інтерваллюм це:

1.Порожнина черепашок археоціат

2.Простір між спікулами двостінних черепашок археоціат

3.Назва личинок правильних археоціат

4.Простір між стінками двостінних черепашок археоціат

5.Назва личинок неправильних археоціат

85. Пельта це:

1.Кришка устя кубка одностінних археоціат

2.Порожнина черепашок археоціат

3.Простір між спікулами двостінних черепашок археоціат

3.Сплющена смуга впоперек хвостового придатка

4.Сплющена смуга вздовж переднього краю головного щита

5.Хвостова частина тулуба

93. Осьова частина головного щита трилобітів називається:

1.Нівелла

2.Овелла

3.Церка

4.Хребет

5.Глабелла

94. Бокові частини головного щита трилобітів називається:

1.Шийні участки

2.Боки

3.Щоки

4.Латерарії

5.Цефалон

95.Головний щит трилобітів утворився в результаті:

1.Злиття 2 сегментів тіла.

2.Злиття 5 сегментів тіла.

3.Злиття 8 сегментів тіла.

4.Злиття 10 сегментів тіла.

5.Злиття 40 сегментів тіла.

96.Випукла частина тулубного сегмента трилобітів називається:

1.Арахіс

2.Маквіс

3.Рахіс

4.Фрігана

5.Пушта

97.Сплющена бічна частина тулубного сегмента трилобітів називається:

1.Плевра

2.Гімен

3.Рахіс

4.Арахіс

5.Маквіс

98. Трилобіти вимерли у:

1.Силурі

2.Ордовику

3.Пермі

4.Кембрії

5.Юрі

99. Черепашка Брахіопод:

1.Складається із двох стулок, площина симетрії проходить між стулками

2.Складаєтьяс із чорирьох стулок, площина симетрії проходить не між стулками, а через стулки

3.Складаєтьяс із чорирьох стулок, площина симетрії проходить не між стулками, а через стулки

4.Складається із двох стулок, площина симетрії проходить не між стулками, а через стулки

5.Складаєтьяс із шести стулок, площина симетрії проходить між стулками

100.Внутрішня порожнина черепашки брахіопод ділиться на:

1.4 камери

2.3 камери

3.2 камери

4.5 камер

5.8 камер

101.Спірально-згорнуті руки з війками брахіопод розташовані у:

1.Мантійній порожнині (друга камера.

2.Поза камерою

3.Мантійній порожнині (перша камера.

4.У протоконху

5.У навколосерцевій сумці

102.Продуктиди відносяться до:

1.Молюсків

2.Форамініфер

3.Радіолярій

4.Брахіопод

5.Археоціат

103.Атрипіди відносяться до:

1.Молюсків

2.Форамініфер

3.Радіолярій

4.Археоціат

5.Брахіопод

104.Спірифериди відносяться до:

1.Брахіопод

2.Молюсків

3.Форамініфер

4.Радіолярій

5.Археоціат

105.Продуктиди існували у:

1.Ордовику-юрі.

2.Кембрій-ордовик

3.Девоні-пермі

4.Силур-девон

5.Юра-крейда

106.Атрипіди існували у:

1.Кембрій-ордовик

2.Силур-девон

3.Ордовику-юрі

4.Юра-крейда

5.Девоні-пермі

107.Спірифериди існували у:

1.Девоні-пермі

2.Кембрій-ордовик

3.Ордовику-юрі.

4.Силур-девон

5.Юра-крейда

108.Першими брахіоподами були:

1.Продуктиди

2.Атрипіди

3.Спірифериди

4.Ортиди

5.Нітідуліди

109.Тип молюски включає класи:

1.Моноплакофори, поліплакофори, олігоплакофори

2.Гідрозої, Сцифозої, Антозої

3.Поліподи, Моноплакофори, Черевоногі, Ксеноконхії, Двостулкові, Головоногі, Тентакуліди, Хіоліти

4.Хітони, Моноплакофори, Черевоногі, Ксеноконхії, Двостулкові, Головоногі, Тентакуліди, Хіоліти

5.Хітони, Моноплакофори, Черевоногі, Ксеноконхії, Двостулкові, Головоногі, Тентакуліди, Антиподи

110.Ксеноконхії:

1.Сучасний клас молюсків з конічною раковиною

2.Вимерлий клас молюсків з круглою раковиною

3.Вимерлий клас молюсків з конічною раковиною

4.Вимерлий клас молюсків без раковини

5.Вимерлий клас кишковопорожнинних з конічною раковиною

111.Рудисти:

1.Вимерлі двостулкові молюски, були рифоутрювачами

2.Вимерлі черевоногі молюски, були рифоутрювачами

3.Вимерлі головоногі молюски, були рифоутрювачами

4.Сучасні двостулкові молюски, були рифоутрювачами

5.Сучасні головоногі молюски, були рифоутрювачами

112.Аммоніти:

1.Викопні черевоногі молюски

2.Викопні двостулкові молюски

3.Викопні моноплакофори

4.Викопні тентакуліди

5.Викопні головоногі молюски

113.Белемніти:

1.Викопні головоногі молюски

2.Викопні черевоногі молюски

3.Викопні двостулкові молюски

4.Викопні моноплакофори

5.Викопні тентакуліди

114.Фрагмокони:

1.Камери черепашок черевоногих молюсків

2.Камери черепашок двостулкових молюсків

3.Камери черепашок головоногих молюсків

4.Камери черепашок форамініфер

5.Камери черепашок радіолярій

1.Вимерлі головоногі молюски ордовика-перма

2.Вимерлі головоногі молюски силура-девона

3.Вимерлі головоногі молюски кембрію-ордовика

4.Вимерлі головоногі молюски тріаса-юри

5.Вимерлі головоногі молюски юри-крейди

117.Аммоніти і белемніти походять від:

1.Рудистів

2.Ксеноконхій

3.Тентакуліт

4.Бактритоідей

5.Нітідулід

118.Аммоніти:

1.Вимерлі черевоногі молюски

2.Вимерлі двостулкові молюски

3.Вимерлі хітони

4.Вимерлі головоногі молюски

5.Вимерлі хіоліти

119.Агоніативний тип лопатевої лінії характеризуються:

1.Округлими сідлами і загостреними лопастями

2.Округлими сідлами і розсіченими лопастями

3.Розсіченими і сідлами і лопастями

4.Округлими сідлами і округлими лопастями

5.Відсутністю сідел і лопастей

120.Гоніативний тип лопатевої лінії аммонітівхарактеризується:

1.Округлими сідлами і загостреними лопастями

2.Округлими сідлами і округлими лопастями

3.Округлими сідлами і розсіченими лопастями

4.Розсіченими і сідлами і лопастями

5.Відсутністю сідел і лопастей

121.Цератитовий тип лопатевої лінії амонітів характеризується:

1.Округлими сідлами і загостреними лопастями

2.Округлими сідлами і округлими лопастями

3.Розсіченими і сідлами і лопастями

4.Відсутністю сідел і лопастей

5.Округлими сідлами і розсіченими лопастями

122.Амонітовий тип лопатевої лінії амонітів характеризується:

1.Округлими сідлами і загостреними лопастями

2.Округлими сідлами і округлими лопастями

3.Округлими сідлами і розсіченими лопастями

4.Розсіченими і сідлами і лопастями

5.Відсутністю сідел і лопастей

123.Протоконх:

1.Друга камера аммонітели

2.Третя камера аммонітели

3.Перша початкова камера аммонітели

4.Вторинна камера аммонітели

5.Кокон аммонітели

124.Просепта:

1.Друга перегородка черепашки аммонітели

2.Зовнішні вирости черепашки аммонітели

3.Перша перегородка черепашки аммонітелли

4.Кінцівки аммонітели

5.Щупальця аммонітели

125.Примасепта:

1.Перша перегородка черепашки аммонітелли

2.Зовнішні вирости черепашки аммонітели

3.Кінцівки аммонітели

4.Друга перегородка черепашки аммонітелли

5.Щупальця аммонітели

126.Аммоніти жили у:

1.Силур-девон

2.Тріас-юра

3.Девон-крейда

4.Юра-крейда

5.Кембрій-ордовик

127.Белемніти:

1.Вимерлий ряд вищих черевоногих молюсків

2.Вимерлий ряд вищих двостулкових молюсків

3.Вимерлий ряд вищих головоногих молюсків

4.Вимерлий ряд форамініфер

5.Вимерлий ряд радіолярій

128.Скелет белемнітів складається із:

1.Остракум, постстракум

2.Голова, груди, черевце

3.Еволютна черепашка

4.Ростр, фрагмокон, проостракум

5.Інволютна черепашка

129.«Чортові пальці»:

1.Залишки рострів амонітів

2.Залишки форамініфер

3.Залишки хіолітів

4.Залишки рострів белемнітів

5.Залишки трилобітів

131. Хіоліти це:

1. Клас вимерлих морських молюсків з двосторонньо-симетричною черепашкою 2. Клас вимерлих морських молюсків з конічною черепашкою 3. Клас вимерлих морських молюсків з спірально-закрученою черепашкою 4. Клас вимерлих морських молюсків без черепашки

5. Клас вимерлих морських зірок з двосторонньо-симетричною черепашкою

132. Гомалозої:

1.Примітивні вимерлі голкошкірі, які характеризувалися променевою симетрією із скелетом іх багатокутніх пластинок

2.Примітивні вимерлі голкошкірі, які характеризувалися двобічною симетрією

3.Примітивні вимерлі голкошкірі, які характеризувалися відсутністю променевої симетрії із скелетом із багатокутніх пластинок

4.Примітивні вимерлі голкошкірі, які характеризувалися відсутністю променевої симетрії, характеризувалися відсутнісью скелета

5.Сучасні голкошкірі, які характеризувалися відсутністю променевої симетрії із скелетом іх багатокутніх пластинок

133.Підтип Кринозої:

1.Підтип голкошкірих

2.Підтип молюсків

3.Підтип членистоногих