VII.Завдання для підсумкового контролю знань.

Зовнішній дифуз­ний отит.

Лікування консер­вативне.

Гостре гнійне за­палення правого середнього вуха— неперфоративне. Тимпанопункція або парацентез- Медикаментозне лікування.

Гостре гнійне за­палення правого середнього вуха, ускладнене масто­їдитом. Необхідно провести загаль­ний аналіз крові, рентгенографію скроневих кісток за Шюллером.

лення з вуха відзначаються вже 2 тижні. Лікувався амбулаторно. Об'єктивно: шкі­ра вушної раковини зовнішнього слухо­вого проходу, завушної ділянки справа не змінена. В просвіті зовнішнього слу­хового проходу рясні слизово-гнійні ви­ділення, барабанна перетинка інфільтро­вана, в центрі її — цяткова перфорація, при пальпації визначається болісність верхівки сосковидного відростка та ки- вального м'яза. Шепітну мову правим ву­хом не чує. Ліве вухо без змін. Який попередній діагноз? Як лікувати хворого? Які додаткові методи досліджен­ня потрібні для уточнення діагнозу?

3. Дитина, 20 днів, відмовляється брати груди, неспокійна, погано спить, відміча­ється багаторазова блювота, понос, під­вищення температури тіла до 39° С, ста­ла втрачати у вазі. Хворіє 5 днів. Об'єк­тивно: болісна пальпація козельця спра­ва. При отоскопії справа в слуховому проході — рясні епідермальні нашарову­вання, після видалення яких барабанна перетинка в ділянці задньо-верхнього квадранту почервоніла, випинає. Поставте діагноз, призначте лікування.

ково-шийним ма­стоїдитом. Рент­генографія соско- видних відростків.

Антромастоїдо- томія.

Правосторонній гострий середній отит новонарод­женого. Парацен- тез. Протизапаль­на терапія.

IX. Етапи проведення занять.

£ Й]

I

З

са к

о са

ГҐ

Назва етапу

Мета

Зміст етапу

1. Організація заняття.

Провести переклич­ку студентів, зверну­ти увагу на їх зов­нішній вигляд.

Мобілізував ти увагу сту­дентів.

2. Визначення теми і мети заняття.

Розкрити практичне значення те­ми.

3. Попередній контроль знань.

4. Розбір основ­них питань теми.

Назвати тему занят­тя, уяснити готов­ність студентів до контролю знань.

Провести перевірку знань студентів за допомогою тестового контролю.

Зорієнтувати студен­тів на розуміння ос­новних питань теми.

Виявити ви­хідний рі­вень знань студентів.

Уточнити знання сту­дентами ос­новних пи­тань теми.

т

Перерва

5. Завдання для самостійної роботи.

6. Самостійна робота студен­тів.

Розподіл хворих се­ред студентів.

Курація тематичних хворих.

Зорієнтува­ти студентів на наступну роботу.

Закріпити теоретичні знання мате­ріалу. На­вчити синте­зувати й ана­лізувати одержані в процесі ку- радії резуль­тати . Озна­йомити З особливос­тями КЛІНІЧ­НОГОперебі­гу даної па­тології.

Перерва

7. Робота в огля­довій і мані- пуляційній.

Освоєння методики промивання зовніш­нього й середнього вуха, актетеризації слухової труби, ма­саж барабанної пе­ретинки. Демонст­рація студентам тимпанопункції, пе­рев'язки вушних хво­рих.

Освоєння

практичних

10 45

навиків.

Перерва

10 25

си-

8. Контроль кін­цевого рівня знань студен­тів.

Розв'язування туаційних задач.

Визначити кінцевий рі­вень знань.

9. Підведення пісумків за­няття.

10. Завдання на наступне за­няття.

Підвести підсумки заняття, розібрати індивідуальні та ти­пові помилки. Оціни­ти знання кожного студента.

Оголосити тему на­ступного заняття. Вказати літературу.

Оцінити за­своєння сту­дентами тео­ретичних знань і прак­тичних нави­ків.

15

Дати зав­дання сту­дентам для самостійної роботи.

X. Забезпечення заняття- Заняття проводиться в ЛОР-кабіне- ті поліклініки або в оглядовій стаціонару. З робочих столи, оснащені інструментами для огляду ЛОР-органів, рефлекто­ри, набір камертонів, медична документація, рентгенограми, таблиці, муляжі.

і?

XI. Намально-дослідницька робота студентів.

1. Скласти графологічну структуру «Гострий гнійна радній отит*.

2. Скластиситуаційну задачу за темою.

3. Скластиперелік інструментів^ медикаментів і ус? вання, необхіднихдля обстеження хворого мастоїдитом

4. Скласти графологічну структуру на тему: «МастоіІ

5. Скласти перелік інструментів і лікарських речовн обхідних для тимпанопункщі.

ЗАНЯТТЯ 7.

Тема заняття:

Захворювання вуха: хронічнегнійне запалення середньоговуха (мезотимпаніт,епітимпаніт), лабіринтит.

1. Обгрунтування теми. Хронічне гнійне запалення серед­нього вуха обумовлює не тільки розвиток глухуватості, але й нерідко призводить до виникнення серйозних ускладнень, які загрожують життю хворого. Не менш серйозними є і захво­рювання внутрішнього вуха — лабіринтити. В зв'язку з цим знання клініки, діагностики, диференційної діагностики й лі­кування цих захворювань необхідно лікарям різних спеціаль­ностей: отоларингологам, терапевтам, педіатрам, невропато­логам, окулістам, нейрохірургам, інфекціоністам-

2. Тривалість заняття — 4 академічні години.

3. Мета заняття. Студенти повинні:

• мати уяву про поширеність ісоціальне значення хро­нічного гнійного запаленнясереднього вуха, про різноманіт­ність зовнішніх і внутрішніхфакторів, які призводять до роз­витку хронічного гнійногосереднього отиту, про взаємозв'яз­ки патології вуха іззахворюванням інших органів, про сучас­ні методи дослідженняслухового аналізатора;

• знати етіологію,патогенез, клініку, методи діагноста­ми й лікуванняхронічного гнійного середнього отиту та лабі­ринтиту;

• вміти провести отоскопію і встановити клінічну фор­му хронічного отиту, оцінити дані рентгенологічного дослід­

ження, запідозрити розвиток отогенного ускладнення, провес. ти диференційний діагноз між лабіринтитом і патологією мо. зочка, виконати типові маніпуляції (промивання і туалет вуха, введення в зовнішній слуховий прохід турунд, проду, вання вух, пневмомасаж барабанної перетинки).

IV.Література:

1. Зарицький Л. А. Хвороби вуха, носа, горла. Київ. «Вища школа» 1974, с. 84—91, с. 96—101.

2. Пальчун В. Т., Преображенський Н. А. Болезни уха, горла носа М., «Медицина»,1980, с. 329—340.

3. Исхаки Ю. Б.,Кальштейн Л. И. Детская оториноларингология. Ду. шанбе, «Маориф», 1984, с.324—336, с.341—344.

V Завдання для самопідготовки:

с с

Запитання для самоконтролю

Мета

«2*

Розділи теми, які підлягають вивченню

1

1. Етіологія, па- Вивчити етіологію і 1. Що є безпосеред- тогенез хроніч- патогенез хронічних ньою причиною хро- ного гнійного гнійних середніх нічного гнійного за- запалення се- отитів. палення середнього реднього вуха. вуха?

2. Основні патогене­тичні фактори захво­рювання.

   2. Класифікація Вивчити клініку, ді- 1. Обов'язкові озна- та клініка хро- агностики та методи ки хронічного гній- нічного гнійно- обстеження хворого ного середнього 0ТИ- го середнього хронічним гнійним ту.

отиту. середнім отитом. 2. Дві форми захво­

рювання.

2. Клінічна характе­ристика мезотимп*^- ніту.

3. Клінічна характе­ристика епітимпані* ту.

5. Холестеатома: те­орії утворення, меха­нізми руйнування кі­стки.

1. Обстеження хво­рого хронічним гнійним середнім отитом.

2. Консервативне лі­кування:

а) загальне ліку­вання;

б) місцеве сана­ційне лікування— 2етапи;

в) фізіотерапія.

3. Хірургічне ліку­вання:

а) показання до радикальної опе­рації вуха;

б) техніка ради­кальної операції вуха;

в) 5 типів тнмпа- нопластики за Вульштейном;

Вивчити методи лі­кування хворих хро­нічним гнійним се­реднім отитом.

Лікування хво­рого хронічним гнійним серед­нім отитом.

г) показання та протипоказання до

4. Лабіринтит.

лікування титу-

тимпаноцластики- Вивчити клініку, ді- 1. Етіологія лабірин- агностику та методи титу.

лабірин- 2. Визначити понят­тя гострий і хроніч­ний, обмежений і дифузний, серозний, гнійний і некротич­ний лабіринтит.

в. Методичні рекомендації.

2

1

З

3. Поділ лабіринти, тів у залежності від шляхів проникання інфекції у внутрішнє вухо, їх клініка:

а) тимпаногенний;

б) менінгогенний;

в) гематогенний;

г) травматичний

3. Диференційна ді. агностика різних

форм лабіринтиту та інших захворювань (абсцес мозочка, арахноїдит)

3. Лікування лабі- І ринтиту:

а) консервативне

б) хірургічне

VI- Практичний вихід. Знання теми «Хронічне гнійне запа­лення середнього вуха (мезотемпаніт, епітимпаніт), лабірин­тит» буде використане в практичній діяльності лікаря-ліку- вальника, а студентами — при проходженні курсу неврології, нейрохірургії, інфекційних хвороб, терапії, педіатрії, тому що ці захворювання є однією з основних причин багатьох інших серйозних захворювань.

VII. Завдання для попереднього контролю знань

А. Вибіркові тести Еталон

1) Вкажіть результати дослідів з ка­мертонами при хронічному гнійному середньому отиті.

Дослід РІННЄ б

а) позитивний

б) негативний

Дослід Вебера

а) латералізація звуку в здорове б вухо

б)латералізація звуку в хворе вухо Дослід Швабаха

а) нормальний в

б) вкорочений

в) подовжений

2)Які із вказаних симптомів характер­ні для мезотимпаніту?

а) наявність слизово-гнійного ек- а, в, г судату

б) хол есте атом а

в) центральна перфорація барабан­ної перетинки

г) зниження слуху за типом пору­шення провідності звуку

д) крайова перфорація барабанної перетинки

е) карієс стінок барабанної порож­нини

є) зниження слуху за змішаним ти­пом

3) Вкажіть найбільш характерні симп­томи обмеженого лабіринту.

а) запаморочення голови, хиткість а, в, д ходи

б) нормальна отоскопічна картина

в) наявність хронічного епітимпані- ту

г) спонтанний ністагм

д) позитивний фістульний симптом

Б. Тести на підстановку

1) Перерахуйте відмінні ознаки епі- тимпаніту

а)

а) крайова пер­форація барабан­ної перетинки

б) карієс стівої барабанної рожнини

в) неприємний за. пах виділень ц

вуха

б)

В)

Г)

г) наявність холе* стеатоми

2) Перерахуйте показання до загаль- нопорожнинної (радикальної) опе­рації вуха. Яке з них є абсолютним до негайного втручання?

а)

б)

в)

г)

Д)

е)

а) карієс кістко» вих структур

середнього ву­ха

б) холестеатома

в) хронічний ма­стоїдит

г) парез лицьово­го нерва

д) лабіринтит

е) отогенні внут­рішньочерепні ускладнення - абсолютне по­казання

3) Вкажіть вид лабіринтиту в залеж­ності від шляху проникнення інфек­ції у внутрішнє вухо

а)

б)

в)

г)

а) тимпаногенний

б) менінгогенний

в) гематогенний

г) травматичний

В. Конструктивні тести

1) Які типи тимпанопластики ви зна ете?

1 тип — миринг⁰' пластика

2. тип — створення великої тимпа­нально! порож­нини

3. тип — створення малої тимпаналь­ної порожнини

4. тип — створення редукованої ба­рабанної порож­нини

5. тип — фенест- рація горизон­тального півколо- вого каналу

2) Перерахуйте основні принципи кон­сервативного лікування хронічного гній­ного середнього отиту. - *

а) санація носа_у біляносових па­зух, носоглотки і ротоглотки

б) заходи, направ­лені на нормалі­зацію реактивнос­ті організму

в) місцева сана­ція: механічне видалення гною з вуха і введення в барабанну порож­нину лікарських речовин

г) фізіотерапія

3) Назвіть основні симптоми лабірин­титу.

а) систематичне запаморочення

голови

б) нудота і блю­вання

10. Забезпечення заняття.Заняття проводиться в ЛОР-кабіне- ті поліклініки, біля ліжка хворого і в перев'язочній. 3—4 ро­бочих столики, набір інструментів для огляду хворих, лійки Зігле, рентгенограми, таблиці, схеми операцій на середньому і внутрішньому вусі, камертони, шприц Жане, секундомір, тріскачка і крісло Барані.

    11. Навчально-дослідницька робота студентів.

1. Скласти список рецептів лікарських речовин, необхід­них для лікування хронічного гнійного середнього отиту і ла­біринтиту.

2 Скласти типову ситуаційну задачу.

3. Скласти графологічну структуру на тему «Хронічний гнійний мезотимпаніт».

4- Скласти графологічну структуру на тему «Хронічний гнійний епітимпаніт».

5. Скласти графологічнуструктуру на тему «Лабіринтит».

ЗАНЯТТЯ 8

Тема заняття:

Отогенні внутрішньочерепні ускладнення і отогенний сепсис.

1. Обгрунтування теми.Отогенні внутрішньочерепні ус­кладнення являють собою одну з найбільш важких і склад­них проблем сучасної клінічної медицини внаслідок важкого їх протікання, труднощів у діагностиці, лікуванні і все ще дуже великої смертності. Тому знання етіології, патогенезу клініки та діагностики цих ускладнень дуже необхідні лікарям різних спеціальностей (оториноларингологам, невропатоло­гам, нейрохірургам, інфекціоністам).

2. Тривалість заняття — 4 академічні години.

3. Мета заняття. Студенти повинні:

• мати уяву про шляхи проникнення інфекції з серед нього і внутрішнього вуха в порожнину черепа та механізм розвитку різних внутрішньочерепних ускладнень;

• знати клініку, методи хірургічного й консервативного лікування хворих із внутрішньочерепними отогенними усклад­неннями та отогенним сепсисом;

— вміти поставити діагноз і провести диференційну діаг­ностику внутрішньочерепних отогенних ускладнень і отоген-

ЗАНЯТТЯ 8

Тема заняття:

Отогенні внутрішньочерепні ускладнення і отогенний сепсис.

1. Обгрунтування теми.Отогенні внутрішньочерепні ус­кладнення являють собою одну з найбільш важких і склад­них проблем сучасної клінічної медицини внаслідок важкого їх протікання, труднощів у діагностиці, лікуванні і все ще дуже великої смертності. Тому знання етіології, патогенезу, клініки та діагностики цих ускладнень дуже необхідні лікарям різних спеціальностей (оториноларингологам, невропатоло­гам, нейрохірургам, інфекціоністам).

2. Тривалість заняття — 4 академічні години.

3. Мета заняття. Студенти повинні:

мати уяву про шляхи проникнення інфекції з серед­нього і внутрішнього вуха в порожнину черепа та механізм розвитку різних внутрішньочерепних ускладнень;

знати клініку, методи хірургічного й консервативного лікування хворих із внутрішньочерепними отогенними усклад­неннями та отогенним сепсисом;

— вміти поставити діагноз і провести диференційну діаг­ностику внутрішньочерепних отогенних ускладнень і отоген- ного сепсису.

IVЛітература:

І, Зармцький Л. А.Xпороби «уха, горла, носа. Київ, «Виша школа»19 4 е. 101- 119.

Пяльчун В. Т., 1 Іреобпажонскнй Н.А. Болезни уха, горлай носа. М., і Медицина», "1980, с. 373 ~397.

ЗИсхлкн Ю. В., КальнітейнЛ. И. Детская оториноларингология. Ду­шанбе, «Маориф»,1984, с. 344—354.