
- •З оригіналом згідно Вчений секретар інституту доктор мед.Наук о.Д.Мороз
- •Розділ «Дитяча гастроентерологія»
- •Протокол лікування виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей
- •3. Інструментальні дослідження та критерії діагностики:
- •Протокол лікування синдрома подразненого кишечника у дітей
- •2.Критерії діагностики.
- •3. Основні принципи лікування (в)
- •4. Критерії лікування:
- •5. Диспансерний огляд.
- •Протокол лікування хронічного вірусного гепатиту в у дітей
- •Таблиця 1. Компоненти індексу гістологічної активності (по r.G. Knodell та співавт.)
- •III. Основні принципи лікування.
- •Протокол лікування хронічного вірусного гепатиту с у дітей
- •I. Визначення
- •II. Критерії діагностики
- •Таблиця 1. Компоненти індексу гістологічної активності (по r.G. Knodell та співавт.)
- •III Основні принципи лікування:
- •Іі. Критерії діагностики:
- •3. Інструментальні дослідження та критерії діагностики:
- •Протокол лікування хронічного гастриту у дітей
- •Хронічний гастрит (період загострення)
- •Хронічний гастрит (період загострення)
- •Хронічний гастрит (період загострення)
- •При загостренні
- •Протокол лікування автоімунного гепатиту у дітей
- •Протокол лікування виразкового коліту у дітей
- •Протокол лікування жовчнокам’яної хвороби у дітей
- •2. Лабораторні дослідження:
- •Протокол лікування хронічного панкреатиту у дітей
- •І. Визначення
- •Ремісія (с):
- •Протокол лікування хронічного холециститу у дітей
- •Період ремісії – скарги та клініко-параклінічні прояви практично відсутні. Пальпація правого підребер’я безболісна.
- •Склад робочої групи з розробки протоколів лікування дітей по спеціальності “Дитяча гастроентерологія”
3. Основні принципи лікування (в)
Мета лікування:
-купіювати больовий та диспептичний синдроми,
-усунути порушення моторно-евакуаторної функції кишечника,
-корекція психовегетативних розладів.
Дієта: у дітей слід обмежити прийом жирної та газоутворюючої їжі, інколи – надлишкової кількості клітковини, при закрепах – навпаки, збільшити кількість баластних речовин (злаки, хліб, свекла, морква, гарбуз, фрукти, сухофрукти, чорнослив). При вираженому больовому синдромі та метеоризмі їжа повинна поступати тільки в вареному або тушкованому вигляді, в подальшому, сполучення сирих та варених овочів і фруктів підбирається індивідуально. При проносах, виключається молоко, сирі овочі та фрукти, при вираженій діареї їжу перетирають. З їжі виключають продукти, що індивідуально погано переносяться дітьми.
Фармакотерапія.
При СПК переважно з закрепом:
препарати, що збільшують об’єм калових мас і полегшують дефекацію (лактулоза, препарати із насіння подорожника)(А)
прокінетики (А)
ферментативні препарати, що вміщують жовч та геміцелюлозу (Д)
пре- та пробіотики (Д)
психотерапевтичні засоби (антидепресанти) після консультації психіатра (Д).
СПК переважно з діареєю:
засоби, що мають в’яжучі, обволікуючі та сорбентні властивості, а при їх неефективності - препарати, які знижують тонус і моторику кишечника (В)
пре- та пробіотики (Д)
ферментативні засоби (Д)
психотерапевтичні засоби (антидепресанти) після консультації психіатра (Д).
СПК переважно з болями в животі таметеоризмом:
селективні спазмолітики (А)
засоби, що зменшують метеоризм (В)
пре- та пробіотики (Д)
психотропнізасоби(антидепресанти) після консультації психіатра (Д).
4. Критерії лікування:
-відсутність клінічних проявів хвороби (повна ремісія),
-покращення самовідчуття без суттєвої позитивної динаміки моторних порушень кишечника (часткова ремісія). Лікування проводиться в амбулаторно-поліклінічних умовах (тривалість і обсяг зважуються індивідуально).
5. Диспансерний огляд.
Хворі з обліку не знімаються. Щорічний диспансерний огляд гастроентеролога і педіатра, обстеження в амбулаторно-поліклінічних умовах:
-аналіз крові загальний
-аналіз сечі загальний
-копрограмма
-дослідження калу на дизбактеріоз
-ректороманоскопія (за показаннями).
Перелік посилань:
Міжнародна статистична классифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я, 10-й перегляд. – Всесвітня організація охорони здоров’я., 1998. – 685с.
Визе-Хрипунова М.А., Пащенко И.Г. Синдром раздраженного кишечника: Методические рекомендации для преподавателей, врачей, студентов.- г.Ульяновск, 2003.-27 c.
Парфенов А.И. Синдром раздраженного кишечника: стандарты диагностики и лечения // Consilium medicum. Приложение. - 2002. - Выпуск №3. - С.25-26.
Хавкин А.И., Бельмер С.В., Волынец Г.В., Жихарева Н.С. Функциональные заболевания пищеварительного тракта у детей // Принципы рациональной терапии: Практ.руковод., М. - .2003. - 24c.
Хавкин А.И., Жихарева Н.С. Функциональные заболевания кишечника у детей // РМЖ.-2002.-№2,т.10.-С.1-7.
Шептулин А.А. Современные принципы лечения больных с синдромом раздраженного кишечника // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.-2003.-№3.- С.15-21.
Akehurst R, Kaltenhaler E. Treatment of irritable bowel syndrome: a review of randomized controlled trials. Gut 2001;48:272-82.
Atkinson W, Sheldon TA, Shaath N et al. Food elimination based on IgG antibodies in irritable bowel syndrome: a randomised controlled trial. Gut. 2004 Oct;53(10):1459-64.
American Gastroenterological Association. AGA technical review on irritable bowel syndrome. Gastroenterology 2002;123:2108-31.
Camilleri M. Management of the irritable bowel syndrome. Gastroenterology 2001;120:652-68.
Cremonini F, Talley NJ. Diagnostic and therapeutic strategies in the irritable bowel syndrome. Minerva Med. 2004 Oct;95(5):427-41.
Kalantar JS, Locke GR 3rd, Zinsmeister AR, Beighley CM, Talley NJ. Familial aggregation of irritable bowel syndrome: a prospective study. Gut. 2003 Dec;52(12):1703-7.
Drossman DA, Corazziari E, Talley NJ, Thompson WG, Whitehead WE. Rome II. The functional gastrointestinal disorders. Diagnosis, pathophysiology and treatment: A multinational consensus, 2nd ed. McLean: Degnon Associates. 2000
Dapoigny M, Bellanger J, Bonaz B et al. Irritable bowel syndrome in France: a common, debilitating and costly disorder. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2004 Oct;16(10):995-1001.
El-Serag HB, Olden K, Bjorkman D. Health-related quality of life among persons with irritable bowel syndrome: A systematic review. Aliment Pharmacol Ther 2002;16:1171
Hyams JS. Irritable bowel syndrome, functional dyspepsia, and functional abdominal pain syndrome. Adolesc Med Clin. 2004 Feb;15(1):1-15.
Poynard T., Regimbeau C., Benhamou Y. Meta-analysis of smooth muscle relaxants in the treatment of irritable bowel syndrome. Aliment. Pharmacol. Ther. 2001,15: 355-361 .
Saggioro A. Probiotics in the treatment of irritable bowel syndrome. J Clin Gastroenterol. 2004 Jul;38(6 Suppl):S104-6
Spanier JA, Howden WH, Jones MP. A systematic review of alternative therapies in the irritable bowel syndrome. Arch Intern Med 2003;163:265-74.