90. Інтенсивність звуку, що відповідає порогу болісного відчуття, складає 10² Вт/м² , а рівень інтенсивності – 140 дБ. Визначити поріг чутливості (Вт/м²). 1. – 14 ; 2. – 10 ; 3. – 10^-6 ; 4. – 10^-12 .

91. Визначити звуковий тиск, який відповідає порогу болісного відчуття, якщо відповідний рівень звукового тиску 140 дБ, а звуковий тиск, який відповідає порогу чутливості, складає 2∙10^-5 Па. 1. – 2∙10⁹ ; 2. – 2∙10² ; 3. – 10000; 4. – 70.

92. Визначити безпечну концентрацію СО в повітрі, діоксид сірки 0,02мг/м³ , сірководень 0,001 мг/м³, якщо ГДК СО – 3,0 мг/м³, ГДК SO_{2 -} - 0,05 мг/м³ ; ГДК Н₂S – 0,005 мг/м³ 1 – 0,5 мг/м³ ; 2 – 1,0 мг/м³ ; 3 – 1,2 мг/м³; 4 – 2,3 мг/м^{3 .}

93. Найменша сила невідпускаючого струму становить (для змінного стуму):

1. - 85 мА 2. - 1 мА 3. - 10 мА; 4. - 0,5 А.

94. За пороговим значенням стуми визначають: 1 – Максимальний; 2 – Мінімальний; 3 – Відчутний;4 – Замикаючий.

95. За пороговим значенням стуми визначають: 1 – Фібриляційний; 2 – Замикаючий;

3 – Стимулюючий; 4 – Комбінуючий.

96. Від статичної електрики захищаються:

1 – Відстанню; 2 – Заземленням обладнання; 3 – Зниженням напруги; 4 – Вимиканням струму.

97. В організмі електричний струм викликає дію:

1 – Фізичну; 2 – Літичну; 3 – Електролітичну; 4 – Морфологічну.

98. За характером подразнюючої дії струми бувають:

1 – Відмикаючі; 2 – Невідпускаючі; 3 – Відчутні; 4 – Відриваючі.

99. Джерелами електричного струму є:

1 -Атомні електростанції; 2 – Телевізори.

3 - Електричні підстанції; 4 - Пральні машини

100. Електролітична дія струму проявляється:

1 - Розкладанням крові на іони; 2 - Збудженням живих тканин організму

3. - Розривом тканин організму; 4. - Нагріванням тканин.

101. Механічна дія струму проявляється:

1 - Розривом тканин організму; 2 - Нагріванням тканин.

3 - Розкладанням крові на іони; 4 - Збудженням живих тканин організму

102. При ураженні електричним струмом в першу чергу

1 – Повідомляють родичів; 2 - Вивільняють від дії електричного струму.

3 - Викликають швидку допомогу; 4 - Надають долікарську допомогу.

103. Під час грози:

1 – Ховаються під деревом; 2 – Сідають на землю;

3 – Ховаються в вагончику; 4 – Біжуть в приміщення.

104. В процесі горіння утворються токсичні продукти:

1 – Ацетон і бензол; 2 – Мурашина і оцтова кислоти. 3 – Синильна кислота і оксид вуглецю; 4 – Діоксид вуглецю і аміак.

105. Самозаймання буває:

1 – Вуглектслотне; 2 – Механічне; 3 – Мікробілогічне; 4 – Лужне.

106. Безпечна відстань при пожежі будівлі залежить:

1 – Від величини полум’я; 2 – Від вогнестійкості матеріалу.

3 – Від висоти будівлі; 4 – Від тривалості пожежі.

107. При наявності пожежі в приміщенні необхідно в першу чергу:

1 - Негайно покинути приміщення; 2 - Відкрити вікна; 3 - Гасити пожежу;

4 - Повідомити про пожежу сусідів та протипожежну службу.

108. Заходи боротьби з пожежами:

1 – Пісок; 2 – Хімікати; 3 - Протипожежні смуги; 4 - Пуск зустрічного вогню.

109. При наявності пожежі необхідно:

1 - Вийти із вогню за вітром; 2 - Вийти із вогню поперек вітру.

3 - Вийти із вогню проти вітру;

4 - Лягти на землю і чекати, коли припиниться пожежа.

110. Гербіциди використовуються для:

1. Покращення смакових якостей продукту. 2. Для боротьби з бур’янами.

3. Для миття овочів і фруктів. 4. Як емульгатори.

5. Для боротьби з хворобами рослин.

111. Інсектициди використовуються для:

1. Покращення фізико-хімічних властивостей продуктів.

2. Для боротьби з шкідливими комахами.

3. Для миття овочів і фруктів.

4. Для боротьби з хворобами рослин.

5. Для боротьби з гризунами.

112. Фунгіциди використовуються для:

1. Харчових добавок. 2. Для боротьби з шкідливими комахами.

3. Для миття овочів і фруктів. 4. Для боротьби з хворобами рослин.

5. Для боротьби з гризунами.

113. Для боротьби з бур’янами використовують:

1. Гербіциди. 2. Фунгіциди 3. Альгіциди. 4. Зооциди. 5. Інсектициди.

114. Для боротьби з хворобами сільськогосподарських культур використовують:

1. Гербіциди. 2. Фунгіциди 3. Альгіциди. 4. Зооциди. 5. Інсектициди.

115. Для боротьби з гризунами використовують:

1. Гербіциди. 2. Фунгіциди 3. Альгіциди. 4. Зооциди. 5. Інсектициди.

116. Для боротьби з шкідливими комахами використовують:

1. Гербіциди. 2. Фунгіциди 3. Альгіциди. 4. Зооциди. 5. Інсектициди.

117. Кумуляція - це:

1. Період, за який пестициди розкладаються.

2. Синонім слова асиміляція.

3. Властивість хімічних речовин накопичуватися в організмі людини.

4. Період від застосування пестицидів до можливості споживання продуктів.

5. Процес метаболізму в організмі людини.

118. Матеріальна кумуляція - це:

1. Період, за який пестициди розкладаються.

2. Те ж, що й асиміляція.

3. Те ж, що й накопичення речовин в організмі людини.

4. Те ж, що й виведення речовин з організму людини.

5. Процес, що супроводжується нагромадженням патологічних ефектів.

119. Функціональна (функційна) кумуляція - це:

1. Період, за який пестициди розкладаються.

2. Те ж, що й дисиміляція.

3 е ж, що й накопичення речовин в організмі людини.

4. Те ж, що й виведення речовин з організму людини.

5. Процес, що супроводжується нагромадженням патологічних ефектів.

120. Властивість речовин (в тому числі пестицидів) накопичуватися в орнанізмі людини називається:

1. Кумуляція. 2. Асиміляція. 3. Дисиміляція. 4. Кооцервація.5. Метаболізм.

121. Нітрати - це:

1. Солі азотної кислоти. 2. Солі азотистої кислоти.

3. Речовини, в складі яких є група NH_4.

4. Характеризуються наявністю нітрозогрупи у сполуці з атомом азоту вуглеводневого радикала.

122. Надходження та наявність нітратів у рослині це:

1. Шкідливий процес. 2. Необхідний процес азотного метаболізму.

3. Процес прямопропорційний забрудненню навколишнього середовища.

4. Негативний процес, що потрібно і можна звести до нуля.

123. Вживання людиною нітратів з продуктами харчування:

1. Недопустимо.

2. Неминуче і є небезпечним при надмірній кількості нітратів.

3. Неминуче і є завжди безпечним.

4. Шкідливе і повинно бути зменшено практично до нуля.

124. Нітрити - це:

1. Солі азотної кислоти. 2. Солі азотистої кислоти.

3. Речовини в складі яких є група NH_4.

4. Характеризуються наявністю нітрозогрупи у сполуці з атомом азоту вуглеводневого радикала.

125. Вживання людиною нітритів з продуктами харчування:

1. Недопустимо

2. Неминуче і є небезпечним при надмірній кількості біологічно-активних речовин.

3. Неминуче і є завжди безпечним.

4. Шкідливе і повинно бути зменшено практично до нуля.

126. Нітрозаміни - це:

1. Солі азотної кислоти. 2. Солі азотистої кислоти.

3. Речовини в складі яких є група NH_4.

4. Характеризуються наявністю нітрозогрупи у сполуці з атомом азоту вуглеводневого радикала.

127. Вживання людиною нітрозамінів з продуктами харчування:

1. Недопустимо.

2. Неминуче і є небезпечним при надмірній кількості нітрозамінів.

3. Неминуче і є завжди безпечним.

4. Покращує діяльність ферментів в організмі людини.

128. Механізм токсичної дії нітрозамінів полягає у:

1. Канцерогенній, мутагенній та ембріотоксичній дії.

2. Порушення транспортування кисню кров’ю.

3. Канцерогенній та мутагенній дії.

4. Загальнотоксичній дії.

5. Сенсибілізуючій та канцерогенній дії.

129. Значно знизити синтез нітрозосполук в організмі людини можна:

1. Споживаючи багато вітаміну В, або додаючи його до продуктів харчування.

2. Споживаючи багато вітаміну А, або додаючи його до продуктів харчування.

3. Споживаючи багато аскорбінової кислоти, або додаючи її до продуктів харчування.

4. Споживаючи багато перманганату калію, або додаючи його до продуктів харчування.

5. Споживаючи багато білків, або додаючи їх до продуктів харчування.

130. Після забруднення навколишнього середовища радіонуклідами, найшвидше і найбільше їх з’являється у:

1. Молоці. 2. Овочах. 3. Фруктах. 4. М’ясі. 5. Ягодах.

131. Органи чуття забезпечують сприйняття:

1. зовнішнього світу; 2. стану організму людини; 3. внутрішнього світу людини; 4. більшості біологічно значущих чинників;

положення тіла в просторі

132. Аналізатор (за І.П. Павловим) складається з:

1. екстерорецепторів та інтерорецепторів

2. рецепторів, провідникової частини, мозкової частини

3. механорецептори, хеморецептори, осморецептори, терморецептори, фоторецептори

4. органів чуття, сенсорних та аферентних систем.

133. Екстерорецептори несуть інформацію про:

1. зовнішній світ; 2. стан організму людини; 3. внутрішній світ людини;

4. положення тіла в просторі.

134. Інтерорецептори несуть інформацію про:

1. зовнішній світ; 2. стан організму людини та положення тіла в просторі;

3. внутрішній світ людини; 4. положення тіла в просторі і зовнішній світ.

135. Рецептори за видом енергії подразника поділяться на:

1. механорецептори, хеморецептори, осморецептори, терморецептори, фоторецептори;

2. механорецептори, хеморецептори, осморецептори, терморецептори, фоторецептори, інтерорецептори, екстерорецептори;

3. механорецептори, хеморецептори, осморецептори, терморецептори, фоторецептори, вісцерорецептори;

4. механорецептори, хеморецептори, терморецептори, фоторецептори.

136. Механорецептори забезпечують такі види чутливості:

1. тактильну, слухову, вестибюлярну, рухову і частково вісцеральну;

2. слухову, вестибюлярну, рухову і частково тактильну;

3. тактильну, слухову, рухову і частково вестибюлярну;

4. слухову, нюхову, вестибюлярну, рухову і частково вісцеральну.

137. Хеморецептори забезпечують такі види чутливості:

1. слухову, нюхову, вестибюлярну і частково вісцеральну;

2. нюхову, смакову і частково вісцеральну;

3. вісцеральну, смакову і частково нюхову;

4. нюхову, смакову, вісцеральну і частково вестибюлярну.

138. У людини є такі види аналізаторів:

1. руховий, тактильний, нюховий, вестибюлярний, вісцеральний, зоровий, слуховий, смаковий;

2. механорецептори, хеморецептори, осморецептори, терморецептори, фоторецептори, вісцеральний;

3. руховий, тактильний, нюховий, вестибюлярний, зоровий, слуховий, смаковий;

4. руховий, тактильний, нюховий, вестибюлярний, вісцеральний, зоровий, слуховий, смаковий, мозковий.

139. Диференціальний поріг чутливості - це:

1. найменша величина, на яку потрібно змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну силу відчуття;

2. інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму інтенсивності подразника;

найбільша величина, на яку потрібно змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну силу відчуття;

3. найменша величина, на яку потрібно змінити силу подразника, щоб викликати максимальну силу відчуття;

4. найменша інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму найбільшої інтенсивності подразника.

140. Закон Вебера-Фехнера звучить так:

1. інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму інтенсивності подразника;

2. інтенсивність відчуттів обернено пропорційна інтенсивності подразника;

3. інтенсивність відчуттів та інтенсивність подразника не корелюють між собою;

4. найменша величина, на яку потрібно змінити силу подразника, щоб викликати мінімальну силу відчуття.

141. Інерція відчуття - це:

1. здатність певний час зберігати відчуття після припинення дії подразника;

2. здатність певний час зберігати дію подразника після припинення відчуття;

3. інтервал між моментом дії подразника на рецептор і моментом виникнення відчуття в мозку людини;

4. здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника.