Тема 7: Управління інвестиційною діяльністю підприємства.

1. Суть, значення і форми інвестиційної діяльності підприємства.

2. Поняття інвестиційного проекту, його види та вимоги до розробки.

3. Особливості управління реальними інвестиціями.

4. Особливості управління фінансовими інвестиціями.

1.Суть, значення та форми інвестиційної діяльності підприємства.

Інвестиції – всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладається в об’єкти підприємницької діяльності, в результаті якої може бути отримано прибуток або досягнуто соціальний ефект.

Форми:

1. Реальні інвестиції – вкладання коштів в основні й оборотні виробничі засоби, в т ч матеріальні та нематеріальні активи

2. Фінансові – вкладання коштів у різноманітні грошові та фондові інструменти

Форми інвестицій
Реальні інвестиції	Капітальні інвестиції: Придбання ЦМК; Нове будівництво Реконструкція; Модернізація; Оновлення окремих видів обладнання.
	Інвестування в нематеріальні активи: Інноваційні; Інтелектуальні; Освіта і підготовка кадрів.
	Інвестування приросту запасів ТМЦ
Фінансові інвестиції	Вкладення капіталу в статутні фонди інших підприємств: В асоційовані; У дочірні; У спільну діяльність
	Вкладення капіталу у грошові інструменти(вклади, депозити)
	Вкладення капіталу у фондові інструменти( цінні папери та деривативи)

Основний напрям інвестиційної діяльності більшості підприємств – реальне інвестування.

Причини, які обумовлюють необхідність інвестицій:

1. Оновлення наявної матеріально – технічної бази;

2. Нарощення обсягів виробничої діяльності;

3. Освоєння нових видів діяльності.

2. Поняття інвестиційного проекту, його види та вимоги до їх розробки.

У процесі своєї діяльності будь-яка комерційна організація стикається з необхідністю прийняття рішень інвестиційного характеру. Основним напрямком інвестиційної діяльності більшості підприємств є реальне інвестування , тобто вкладання капіталу у відтворення основних засобів, в інноваційні необоротні активи, у приріст запасів і ТМЦ.

Причини , які обумовлюють необхідність інвестицій, можуть бути різними, однак в цілому їх можна поділити на 3 види :

• Оновлення наявної матеріально-технічної бази;

• Нарощення обсягів виробничої діяльності;

• Освоєння нових видів діяльності.

Будь який напрям вимагає обґрунтування і реалізації управлінських рішень щодо вибору ефективних форм вкладання капіталу. Ці рішення оформляються у процесі розробки інвестиційного проекту.

Для тих форм реального інвестування, які не вимагають високих інвестиційних затрат (оновлення окремих видів обладнання, придбання окремих видів нематеріальних активів, збільшення запасів ТМЦ) обґрунтування інвестиційного проекту носить форму внутрішнього службового документу ( докладної записки,заявки і т.п.), в якому викладаються мотивація, об’єктна направленість, необхідний обсяг інвестування , а також очікувана його ефективність.

При здійсненні таких форм реального інвестування , як придбання ЦМК, нове будівництво, реконструкція і широкомасштабна модернізація підприємства , вимоги до підготовки інвестиційного проекту суттєво зростають( залучається великий обсяг грошей із зовнішніх джерел).

Розроблений проект дозволяється, як власникам, так і стороннім інвесторам оцінити всесторонньо доцільність його реалізації та очікувану ефективність.

Інвестиційні проекти(далі ІП) класифікуються за рядом ознак:

1. По цілям інвестування:

• ІП, що забезпечують приріст обсягу випуску продукції;

• ІП, що забезпечують розширення(оновлення) асортименту продукції;

• ІП, що забезпечують підвищення якості продукції;

• ІП, що забезпечують зниження собівартості продукції;

• ІП, що забезпечують вирішення соціальних, екологічних та інших завдань

2. За схемою фінансування:

• ІП, які фінансуються за рахунок внутрішніх джерел;

• ІП, які фінансуються за рахунок акціонування (первинні або додаткові емісії акцій)

• ІП, зі змішаними формами фінансування

3. За рівнем автономності реалізації:

• ІП, незалежні від реалізації інших проектів підприємства;

• ІП, залежні від реалізації інших проектів.

4. За строками реалізації:

• Короткострокові (з періодом реалізації до 1 року);

• Середньострокові ( від 1 до 3 років);

• Довгострокові ( більше 3 років).

5. По обсягу інвестованих ресурсів:

• Невеликі ІП (до 100 тис. дол. США);

• Середні ІП (100 -1000 тис. дол. США);

• Крупні ІП ( більше 1000 тис. дол. США).

Залежно від видів ІП диференціюються вимоги до їх розробки.

Для невеликих інвестиційних проектів , які фінансуються за рахунок внутрішніх джерел, обґрунтування здійснюються по скороченому колу показників і може містити тільки мету, основні параметри ІП, обсях необхідних фінансових коштів, показники ефективності, а також календарний план реалізації ІП.

Для середніх і крупних ІП, які фінансуються за рахунок зовнішніх джерел, необхідне повне обґрунтування відповідно до національних і міжнародних стандартів.

Відповідно до рекомендацій ЮНІДО ( організація Об'єднаних Націй та Промислового Розвитку) ІП повинно містити наступні основні розділи:

1. Коротка характеристика проекту (резюме);

2. Передумови та основна ідея проекту;

3. Аналіз ринку та концепція маркетингу;

4. Сировина і поставка;

5. Місце розташування, будівельна ділянка і оточуюче середовище;

6. Проектування і технологія ( виробнича програма і характеристика виробничих потужностей)

7. Організація управління

8. Трудові ресурси

9. Планування реалізації проекту

10. Фінансовий план і оцінка ефективності інвестицій.

У системі фінансового плану основна роль належить обґрунтуванні схеми фінансування проекту, яка визначає:

• Склад інвесторів;

• Обсяг і структуру необхідних інвестиційних ресурсів;

• Інтенсивність вхідного грошового потоку на окремих етапах реалізації проекту і т д .

При розробці схеми фінансування розглядаються 5 основних варіантів:

1. Повне самофінансування;

2. Акціонування (для реалізації крупних ІП при галузевій або регіональній диверсифікації інвестиційної діяльності)

3. Кредитне фінансування (для невеликих – короткострокове ІП з високою нормою рентабельності інвестицій)

4. Лізинг (або селенг)

5. Змішане фінансування.