Анатомія кровопостачання, іннервація і ЦНС

Лобова частка:

утворює обідкову частку, lobus

■ gyrus

rectus,

пряма

звивина,

limbicus;

■ gyrus

lingualis, язикова

звивина,

розташована

між

поздовжньою

знаходиться позаду від перешийка

щілиною великого мозку і нюхо-

поясної

борозни;

зверху вона

вою

борозною,

sulcus olfactorius

обмежена

остроговою борозною,

(Рис. 20);

а знизу

— обхідною

борозною

■ gyri

orbitales,

очноямкові звивини

(sulcus

collateralis);

обхідна

бо-

— це декілька невеликих звивин,

розна глибока, проходить вздовж

які

розташовані

над

очною

нижньої

поверхні

потиличної і

ямкою.

скроневої

часток

і

спереду

морськоко икКафедрава

Скронева і потилична ч стки:

про овжується в sulcus rhinalis;

■ gyrus

occipitotemporalis

medialis,

■ gyrus parahippocampalis, при

присе едня

потилично-скронева

вона

звивина, роз

звивина,

розташована латерально

нормальной

ташова а

а нижньо-медіально

від обхід ої б розни, між нею і

му краї півкулі в межах скроне

потилич о-скр невою

борозною

вої частки. З медіальної сторони

(sulcus occipitotemporalis); остання

обмежена морськоконико

з'єднує

на

нижній

поверхні

tus. Латеральноюанатомии

вою борозною (sulcus hippocam

потиличн й і скроневий полюси;

palis), в глибині якої міститься

■ gyrus

occipitotemporalis

lateralis,

зубчаста звивина, gyrus denta

бічна

потилично-скронева

межою при

звивина,

розташована латерально

звинина

Луганского

морськоконикової звивини є

від п переднь ї — між поти-

нюхова борозна (sulcus rhinalis).

лично-скронев ю

борозною

і

Спереду приморськоконикова

нижнь бічним краєм півкулі;

ос-

танній відмежовує її від нижньої

завертається і утво ює

государственного

гачок, uncus. Разом з поясною

скрон вої зви

и и.

звининою

і

перешийком вона

медицинского

НЮХОВИЙ МОЗОК, RHINENCEPHALON

До

нюхового

мозку

належать

цій (ві церальна регуляція, емоція,

філогенетично

най авніші

відділи

поведінка та ін.).

университета■

півкуль, які сформувались

продовж

Нюховий мозок ділиться на пе-

еволюції

зв'язку

з первинною

риферічн й

а ц нтральний відділи.

нюховою фу кцією кінце ого мозку.

До пер феричного відділу н лежать

Нюховий

мозок

у

людини

такі утвори:

розвинений порівняно слабо і крім

bulbus olfactorius, нюхова цибу-

аналізу

нюхових

подразнень має

лина, являє собою потовщення на

відношення до складніших функ-

передньому кінці нюхового

70

шляху. До цибулини підходять

■ striae olfactorii, нюхові смуги (ме-

волокна І пари черепних нервів,

діальна і латеральна), з'єднують

nn. olfactorii, які йдуть з носової

нюховий

трикутник

і передню

порожнини

через

решітчасту

пронизану речовину з при-

пластинку;

морськокониковою звивиною і

■

tractus olfactorius, нюховий шлях,

підмозолистим полем. До

лежить уздовж нюхової борозни;

центрального відділу нюхового

■

trigonum

olfactorium,

нюховий

мозку належать: обідкова частка,

трикутник, розташований в зад-

lobus limbicus, морський коник, який

ній частині нюхового шляху;

розташований на медіальній стінці

■ substantia

perforata

anterior,

пе-

нижнього рогу бічного шлуночка і

Кафедрапідмозолисте поле.

редня пронизана речовина, лежить

зубчаста звивина, що лежить в

позаду нюхового трикутника;

морськокониковій борозні, а також

ка мозку нормальной(comissura cerebri magna) тупово стає т ншим і переходить

МОЗОЛИСТЕ ТІЛО, CORPUS CALLOSUM

Мозолисте тіло, або велика сп й-

ням колі

а вниз і назад. Він пос-

розрізняють стовбуранатомии,

складається з комісураль их воло-

в тонку кінцеву пластинку, lamina

кон, які з'єднують пр ву та ліву пів-

terminalis, яка утворює

нижню

кулі (Рис. 21).

У мозолистому

ілі

частину

передньої

стінки

III

валик,

коліно і

шлуночка.

йдуть

ральною частиноюЛуганского; також п тиличні частки,

дзьоб:

Мозолисте тіло значно коротше

■ truncus corporis callosi, стовбур

за пів улі, а тому й го волокна, які

мозолистого

тіла, є

його це

т-

з'єднують праву і ліву

лобові,

а

государственного■ золистого тіла — це передня зігмозоли того тіла утв рюють

■ splenium, валик — це задня по-

дугоподібно і утворюють так звані

т вщена частина мозолистого

щипці; forceps frontalis (forceps

тіла;

minor) et forceps occipitalis (forceps

genu corporis callosi, коліно мо-

major). Вс реди і півкулі волокна

медицинского

нута його частина;

промени тість,

radiatio

corporis

■ rostrum corporis callosi, дзьоб

callosi, яка прямує в кору.

мозолистого тіла, є продовжен-

Передняуниверситета

ПЕРЕДНЯ СПАЙКА, COMMISSURA ANTERIOR

спайка розташована по-

складається з

волокон,

які з

переду стовпів склепіння в ділянці

з'єднують стару кору лобових (нюхові

передньої стінки III шлуночка. Вона

трикутники) і скроневих часток двох

півкуль.

72

гігантські пірамідні клітини, які на-

звані його іменем (клітини Беца).

У 1890 році В.О.Бец видав атлас

архітектоніки кори головного мозку.

Тепер на основі численних ре-

тельних

досліджень

архітектоніки

кори складені

цитоархітектонічні

і

мієлоархітектонічні карти, де кожне

поле позначене номером. За даними

Інституту мозку (Москва) є 52

цитоархітектонічних поля.

КафедраУ

З погляду еволюції кора неод-

норі на. Більша її частина (95,6%) є

новою ко ою, neocortex.

ділянках

морського

коника,

мозку. 1 —нормальной

зубчастої

звивини

і

гачка

при-

морс коко иков ї

звивини

лежить

Рис. 23. Архітект ніка кори головного

стародав я к ра,

archicortex,

яка

зв'язана з нюховим мозком. Невеликі

клітин; С — шари

анатомии

lamina molecularis; 2 — lamina

ділянки

нюхової

цибулини

і

granularis externa; 3 — lamina pyramidalis

externa; 4 — lamina granularis interna; 5 —

нюхового

тр кутн ка

покриті

ста-

lamina

pyramidalis interna; 6

— lamina

р ю корою, paleocortex.

multiformis. A — ш ри клітин; В —

ипи

Структура старої і давньої кори

кори

волокон.

Луганского

більш примітивна, тут кора має лише

два або три шари.

про

локальні

особливості

будови

II. Ядра снови, nuclei basales

називають

архітектонікою

государственного

к ри. Розрізняють цито рхітектоніку

Ядра

ос ови

являють

соб ю

(вчення про особливості клітинного

значні скупче

я сірої реч вини, що

складу

різних

ілянок

ко и) і

містяться всереди і півкулі, ближче

мієлоархітектоніку

(вчення

про

до її нижньої

(базальної) поверхні.

медицинского

особливості волокнистого

складу

До них належать: смугасте тіло,

тих

чи

інших

ілянок

кори).

огорожа і мигдалеподібне тіло (Рис.

Основоположником

вчення

про

24).

архітектоніку кори головного мозку

1) Смугасте тіло, corpus stria-

клітиннимуниверситета

є київський а атом В.О.Бец (1834-

tum. Смугас

тіло

скл д ється

з

1894), який вперше поділив кору на

двох великих яд р — хвостатого і

ряд

ділянок,

що

ідрізняються

очев цеподібного.

складом.

Він

описав

Хвостате ядро, nucleus

cauda-

мікроскопічну

будову

окремих

tus. Розташоване спереду та ла-

государственного

diatio optica; 10 — cornu occipitale ventriculi lateralis; 11 — thalamus; 12 — globus pallidus;

13 — fissura lateralis; 14 — claustrum; 15 — putamen; 16 — caput nuclei caudati.

вку, тіломедицинскогоі

терально від таламуса і відокрем-

■ corpus, тіло — це середня части-

люється від нього. Воно має голо-

на ядра;

хвіст:

■ cauda,хвіст, є більш тонкою зад-

университета

■ caput, головка, є передньою, до

ньою його частиною.

сить стовще ою частиною хвос-

Хвос а е ядро зігнуте так, що

татого ядра;

головка лежить внизу в ділянці ла-

76

теральної стінки бічного шлуночка,

Ядра смугастого тіла — вищі

доходячи внизу до передньої про-

центри екстрапірамідної системи.

низаної речовини; тіло піднімається

У нижчих тварин, які не мають

вгору і межує з таламусом, утворю-

кори, ці ядра є головними руховими

ючи дно центральної частини біч-

центрами,

котрі

забезпечують

ного шлуночка, а хвіст загинається

складні автоматичні рухи (плавання,

вниз і вперед, проходить по верхній

біг, стрибки та ін.). З появою кори

стінці нижнього рога бічного шлу-

підкіркові ядра не втрачають свого

ночка

і

досягає

мигдалевидного

значення, вони забезпечують тонус

тіла.

м'язів,

координують

складні

Сочевицеподібне

тіло,

nucleus

автоматичні рухи, створюють емо-

ньою капсул юКафедра.

lentiformis. Розташов не латерально

ційне заба влення і вроджені особ-

від таламуса і хвост того ядра,

ливості ухів.

відокремлюється від

них внутріш-

Асоціативні зони кори

лобової

Воно

ає форму

частки широко зв'язані з хвостатим

одноріднунормальной

клина

з

р зши еною

основою,

ядром і лушпин ю (стріатум). Із

оберненою

до

ст івця,

і

верхівку,

стріатума шлях іде в бліду кулю,

обернену до таламуса. Ядро

ає не-

звідти — в таламус, потім — в ру-

темніший

структуру і скл д ється з

х ву кору. Част на шляхів з блідої

коліранатомии;

двох частин — лушпи и і блідої

кулі прямує до сітчастої формації

кулі: putamen, лушпи а, є зовніш-

стовбура мозку, а потім — до мото-

ньою, більшою ч сти ою ядра, має

нейронів сп нного мозку. Через ці

globus

pallidus,

зв'яз и ядра смугаст го тіла беруть

Луганскогоприз

бліда куля — це два внутрішні чле-

участь у про рамуванні складних

ники ядра, світлішого кольору.

рухів.

Стріопалідарна система

Ураження ядер

смугастого тіла

одить до різ оманітних рухо-

государственного

Хво тате я ро і лушпина

оче-

вих розладів. При ць му виникає

вицеподібного

я ра

з'єднані

між

ремтіння

рук, затруднення рухів

с бою

м гами білої та сі ої речо-

(паркінсонізм),

сп стері аються

вини і на розрізі мають посмугова-

мимовільні силувані рухи, судомні

медицинского

ний вигляд.

За похо женням вони є

скорочення м'язів, порушення то-

новіши

и утворами, ніж бліда куля,

усу м'язів.

мають подібну структуру і функ ію,

2) Огорожа, claustrum. Являє

тому

об'єд уються

поняття

обою тонкий прошарок сірої речо-

университета

neostriatum (striatum).

вини, як й лежить ззовні від соче-

Бліда куля старіша,

она в сму-

вицеподібного ядра. Від нього ого-

гастому тілі

алеж

ть до paleostria-

рожа відокремлюється зовнішньою

tum (pallidum). У клініці цей ком-

капсулою, capsula externa, яка скла-

плекс підкіркових

ядер

називають

дається з білої речовини. Ззовні від

стріопалідарною системою.

огорожі розташована крайня капсу-

77

Кафедра

ciculus

нормальной

Рис. 25. Асоціативні волокна білої речовини півку

. 1 — fibгаe arcuatae cerebri; 2—fas-

внутрішня капсулаанатомиимає ви ляд зігїї

longitudinalis superior; 3 — fasciculus uncinatus; 4 — fasciculus longitudinalis inferior; 5 —

cingulum.

відділі, який прилягає до колі-

знаходитьсяЛуганскогоміж

нутої пластинки, в якій розрізняють

на, прох дять низхідні пірамідні

передню та задню ніжки і коліно:

воло на,

fibrae corticospinales.

■ crus anterius, передня ніжка,

Ззаду від них пр лягають низхід-

головкою хвос-

ні

олокна від таламуса (fibrae

государственногоки з тала

тат го ядра і сочевицеподібним

thalamocorticales), які

прово-

ядр м, містить низхідні волокна,

дять

кст роцeптив і

та про-

які зв'язують кору лобової ча т-

пріоцептивнi імпульси. У задніх

усом і мостом;

відділах заднь ї ніжки прохо-

медицинского

■ genu capsulae internae, коліно

дять

лухові та з рові в локна.

внутрішньої капсули, містить

Останні всередині півкуль ут-

низхідні пірамідні волокна, fibrae

ворюють слух ву променистість

corticonucleares;

(radiatio acustica), яка прямує у

университета

■ crus posterius, задня ніжка, зна-

кроневу частку, і зорову про-

ходиться між сочев цеподібним

мен стіс

ь (radiatio optica), яка

ядром і таламусом, в передньому

йде в потиличну час ку.

79