Анатомія кровопостачання, іннервація і ЦНС

того мозку і проводить пропріо-

2)

вставні

нейрони простої

рефлекторної дуги розташовані у

цєптивні імпульси від верхньої

філогенетично старих структу-рах

половини тулуба і верхніх кінці-

задніх рогів спинного мозку — в

вок. Обидва пучки існують вище

драглистій речовині,

губчастій

ІV грудного

сегмента, нижче

зоні та розсіяних клітинах (cellu-

цього сегмента в задньому кана-

lae dissеminatae), які знаходяться

тику є лише тонкий пучок.

між ядрами задніх рогів та проміж-

Спинномозкова рефлекторна

ної зони. Це дрібні мультиполяр-

Рефлекс — це відпКафедравідь о

дуга

ні н йрони. Одні з них посилають

Вся діяльність нервової систе-

свої аксони до рухових нейронів

п р дніх рогів цього же сегмента.

ми носить рефлекторний х р ктер.

а аксони інших нейронів розгалу-

ганїз

а

У процесінормальной

на зовнішнє або внутрішнє подраз-

жуються на висхідні та низхідні

нення, яке відбувається за участю

гілки,

які ко тактують з руховими

нейронами передніх рогів вище-і

нервової системи.

нижчерозташованих

сегментів.

еволюції це тральної

на зовнішні та

анатомии

нервової системи спин ий мозок

В ни проходять на 5-6 сегментів

виникає першим і через нього з ми-

вг ру та вниз і утворюють влас-ні

пучки білої речов ни спинного

каються прості рефлектор і ре кції

мозку (fasciculi proprii), які щільно

внутрішні подр з-

дається з 2-х

Луганского

нення. Морфологічним с бстр том

прилягають до сірої реч вини. Та-

рефлексу є рефлекторна ду а, яка

ким чином, при подразненні навіть

мінімальної кількості рецепторів,

в найпростішому вигляді скла-

до відповідн ї реакції залучаються

нейронів: рецепто но-

государственногодуги

о і еферентного. Такі рефлекто ні

декілька сегм нтів спи

ого м зку

ду и називають моносин птични-

і зв'язаних із ними м'язів;

3)

рухові н йро и,

розташ вані

ми.

Частіше

прості рефлекто ні

в передніх рогах спи

ого м зку, їх

складаються з 3-х нейронів:

ють

медицинского

1) чутливі н йрони, розташо-

аксо и виходять із спинного м зку

вані у спинномозкових вузлах. Їх

через передній

орінець і в складі

сп н омозкового нерва досягають

псевдоуніполярні клітини посила-

м'язів, яким передають нерв вий ім-

периферій

і відростки до ре-

разнення іуниверситета

цепторів т л ба і кі цівок ( они міс-

пульс. Внаслідок цього відбув єть-

тяться в шкірі, слизов х оболонках,

ся скорочення м'язів.

Таким чином, сіра речовина

сухожилках), які спр ймають под-

спинного мозку разом з передніми

трансформують їх в нер-

і задніми корінцями та власними

вовий імпульс. Він по центральних

пучками білої речовини утворю-

відростках псевдоуніполярних клі-

ють

власний

або

сегментарний

тин через задній корінець надходить

апарат спинного мозку, який за-

до заднього рогу спинного мозку,

безпечує виконання безумовних

Такий чином, центральна нер-

рефлексів.

вова система одержує відомості про

скорочення м'язів. Ця система фун-

Принцип зворотного зв'язку.

кціонує за принципом негативного

Рефлекторне коло

зворотнього зв'язку, утворюючи за-

В останні роки, внаслідок от-

мкнене рефлекторне коло. При ць-

римання нових даних, було перегля-

ому мотонейрони при необхідності

нуто концепці ю рефлекторної дуги.

генерують імпульси, які уточнюють

Нервова

система контролює

ступінь скорочення. Тому, рухи ста-

скорочення м'язів за допомогою

ють точнішими.

пропріорецепторів, які зв'язані чут-

Виявлено (L. Lekseil, 1945), щo

ливими волокнами з центральною

в передніх стовпах, крім аль-фа-

нервовою системою. У м'язах про-

мотоней онів, які відповіда-ють

представлені м'я-

за скорочення м'язів, є дрібні

прїорецептори Кафедра

зовими веретенами. Одні з них ре-

гама-мото ейр ни, аксони яких

агують

а под вження, інші— на

закінчуються на інтрафузальних

напруже

я

м'язів. Імпульси від

во окнах м'яз вих веретен. Такі

веретен поступають в

нейрони регулюють чутливість ре-

м'язовихнормальной

спинний мозок через чутливі псев-

цепторів довжини і оптимізують їх

лоуніполярні нейро и. В спинно-

р боту.

му мозку нервові волок

зв'язані

Принц п зворотнього зв'язку є

з руховими

клітинами

передніх

універсальним для діяльності всі-

анатомии

стовпів через вставні нейрони.

єї нервов ї системи (П.К. Анохін).

Контроль і питання:

Луганского

государственного

1.

Спинний мозок:

топог афія,

7. Сегм нти спин ого м зку: виз-

верхня і нижня межі, зовнішня

нач ння, межі.

будова.

8.

Будова спи ого м зку на по-

2.

Задні корінці спинномозкових

перечному р зтині: р ги, їх від-

медицинского

нервів;

утворення,

топографія,

ошення до сегментів.

функціональне значення.

9.

Сіра речовина спинн го мозку:

3.

Передні корінці сп нномозко-

задні роги, типи нейр нів, що їх

вих нервів: утворення, топогра-

утворюю ь; ядра і їх функціо-

графіяуниверситета,

фія, ф

кціональне знач ння

нальна характ рис ика.

4.

Як творюється спинномозко-

10.

Сіра речовина спинного мозку:

вий нерв?

бічні роги, типи нейронів, що їх

5.

Спинномозков й

узол: топо-

утворюють; ядра і їх функціо-

будова, функції.

нальна характеристика в різних

6.

Що таке кінський хвіст? Як він

утворюється?

сегментах.

11.

Сіра речовина спинного мозку:

14.

Біла речовина спинного мозку:

передні роги, типи нейронів, що

передні канатики, їх межі, про-

їх утворюють; ядра і їх функціо-

відні шляхи, що їх утворюють.

нальна характеристика.

15.

Біла речовина спинного мозку:

12.

Біла речовина спинного мозку:

бічні канатики, їх межі, провідні

класифікація; короткі волокна,

шляхи, що їх утворюють.

їх утворення, топографія і фун-

16.

Біла речовина спинного мозку:

кції.

задні канатики, їх межі, провідні

13.

Біла речовина спинного мозку:

шляхи, що їх утворюють.

довгі волокна, кл сифікація, їх

17.

Що є морфологічною основою

Кафедразв'язку?

утворення, топогр фія і ункції.

рефлексу?

Охарактеризуйте

просту ефлекторну дугу.

18.

Що таке

принцип зворотного

Термін encephalon походить від

Дві півкулі великого мозку роз-

en (грец.) — в і kephale (грец.) — го-

діляє

глибока

поздовжня

щілина

лова.

(fissura longitudinalis cerebri). Ззаду

Головний мозок разом із його

вона з'єднується з поперечною щі-

оболонками розташований у по-

линою великого мозку (fissura trans-

рожнині мозкового черепа. Його

versa

cerebri),

яка

відокремлює

верхньо-бічна поверхня опукла і

півкулі великого мозку від мозочка.

внутрішньої оснКафедрави че епа.

прилягає до склепіння черепа.

На

поверхнях

півкуль великого

Нижня поверхня, або основа голо-

мозку є велика кількість борозен,

вного мозку, має складний рельєф,

sulci cerebri. Глибокі борозни поді-

який відповідає формі черепних ямок

ляють півкулі на частки великого

мозку (lobi cerebri). Невеликі бо-

головногонормальной

Маса головн го мозку у дорослої

розни поділяють частки на звивини

людини коливається від 1100 до

ве икого мозку (gyri cerebri).

2000 г. Після 60 років маса і об'єм

Огляд основи головного мозку

мозку дещо зме шуються.

spheriae

анатомии

Головний

мозок склад ється з

Більшу част ну основи головно-

трьох великих ч стин:

го

озку складають півкулі великого

■ півкуль великого мозку

(hemi-

м зку,

ззаду

до

н жньої поверхні

півкуль прилягає мозочок, а посере-

cerebrales),

СтовбурЛуганского

головного

■ мозочка (cerebellum) і

дині

пр х дить

ст вбур

■ стовбура мозку (truncus еn-

моз у — й го вентральна поверхня.

cephali).

У передній частині

снови головного

мозку

видно

поздовжню

щілину

головного мозку — це

государственного

філ генетично

найбільш

ста а час-

великого мозку, fissura longitudinalis

тина

головного

мозку

(paleenceph-

cerebri

(Рис. 9).

Паралельно

їй на

alon). Він є про овженням спинного

нижній

поверх

і

лоб вих

част к

розташовані

евеликі пот вщення —

мозку,

утворюючи

сегментарний

медицинскогопідходять 15-20 тонких нюхових

апарат

головного

мозку.

З

нього в

юхові

цибулини

(bulbi

olfacto-гіі).

певно

у порядку

виходять

12 пар

До

нижньої

п верхні

нюхових

черепних нервів,

ві повідно тому, як

цибулин із пор жнини

н са

через

отвори пластинки решітчаст ї кістки

від

спинного

мозку

відходять

университетарепа

спинномозкові

ерви.

ниток (fila olfactoria)

— це І пара

Найбільш

овою частиною голо-

черепн

х нервів

(nervi

olfactorii).

вного мозку (neoencephalon) є пів-

При в йманні головного мозку з че-

кулі

головного

мозку,

які

прикри-

нюхові нитки обриваються і на

вають собою всі частини головного

мозку і утворюють плащ (pallium).

ізольованому препараті їх не видно.

Назад

від

нюхової

цибулини

ня — це соскоподібні тіла (corpora

тягнеться нюховий шлях — tractus

mamillaria).

olfactorius. Ззаду він розширюється і

Позаду від зорових трактів ми

утворює

нюховий

трикутник

бачимо два поздовжніх білих валика

(trigonum olfactorium). За нюховим

— це ніжки мозку (pedunculi cerebri),

трикутником після видалення м'якої

між ними знаходиться міжніжкова

мозкової

оболони

можна

бачити

ямка

(fossa

interpeduncularis), яка

велику кількість дрібних отворів для

спереду обмежена

соскоподібними

судин — це передня пронизана

тілами. На дні міжніжкової ямки є

речовина

(substantia

perforata

численні дрібні отвори для судин,

anterior).

вони

утворюють

задню

пронизану

Кафедра

Медіально від з дньої прониза-

речовину

(substantia

perforata

ної речовини, замикаючи поздовжню

posterior).

щілину великого мозку, проходить

По меді льній поверхні ніжок

тонка сіра пластинка — кінцева

мозку

виходять

окорухові

нерви

нормальнойно IV пару

пласти ка, lamina terminalis. Її з дня

(nervi oculomotorii) — III пара че-

поверхня

зр стається

із

зоровим

репних ервів.

перехрестям

(chiasma

opticum).

Латераль

від ніжок мозку вид-

Зорове

перехрестя

утворено

черепних нервів — бло-

анатомии

зоровими нервами (nervi optici), це II

кові нерви (nervi trochleares), вони

пара черепних нервів, які виходя ь із

найтонші з усіх черепних нервів і

очної ямки в порож ину черепа

відрізняються від

решти

черепних

через зоровий канал (canalis opticus).

нервів тим, що вих дять не на основі

Луганскогопо

Від зорового перехрестя н з д і вбік

головн го мозку, а з дорсального

відходять

зорові тракти

(tractus

бо у

ст вбура г ловного

мозку,

opticus).

пронизуючи верхній мозковий парус

До задньої поверхні зо ового пе-

боках від його вуздечки.

государственного

рехре тя прилягає сірий го б (tuber

Ніжки мозку ззаду з'єднуються з

cinereum), який внизу звужуєть я і

широким попереч им валиком — це

утворює тр бку, яка отримала назву

міст

(pons).

Біч і відділи

м ста

лійки (infundibulum), до якої при-

звужуються і занурюються в мо-

медицинского

кріплюється гіпофіз (hypophysis). Це

зочок, утворюючи середні мозочкові

залоза внутрішньої

секре

ії,

яка

іжки (pedunculi cerebellares medii).

залягає на дні турецького сідла під

Збоку від м ста і спереду від

твердою мозковою оболоною. П и

ередніх мозочкових ніжок виходять

университета

вийманні головного мозку із ч

епа

корінці V пари ч репних нервів —

лійка обривається, а гіпофіз зали-

трійчастого

нерва

(nervus

шається в гіпофізній ямці тур цького

trigeminus).

сідла.

Нижче від моста видно вент-

Позаду від сірого горба знахо-

ральну поверхню довгастого мозку,

дяться два білих округлих утворен-

на яку продовжуються борозни зі

спинного мозку — передня середин-

му через поздовжню щілину велико-

на щілина (fissura mediana anterior)

го мозку, видно медіальну поверхню

та вентролатеральна борозна (sulcus

півкуль великого мозку, яка нависає

ventrolateralis). Між ними роз-

над стовбуром головного мозку і

ташовані

піраміди

довгастого мозку

мозочком. Медіальна поверхня пів-

(pyramides

medullae

oblongatae).

кулі відокремлена від добре помітної

Латерально від пірамід розташовані

на

серединному

розрізі

великої

овальної форми підвищення — оливи

спайки мозку — мозолистого тіла

довгастого

мозку

(olivae

medullae

(corpus

callosum)

борозною

(sulcus

oblongatae seu olivae inferiores). Між

corporis callosi) (Рис. 10). Мозолисте

заднім краєм моста і пірамідами дов-

тіло з'єднує між собою півкулі ве-

Кафедратина

гастого мозку виходять корінці відвід-

ликого мозку. Його середня частина

ного нерва (n. abducens) — VI пари

носить назву стовбура (truncus cor-

черепних нервів. Латер льно від ньо-

poris

callosi),

з дня потовщена час-

го, між заднім краєм моста і оливою

називається

валиком (splenium

черепних

нормальнойнервів — присі ково-з вит-

довгастого мозку

виходять корінці

corporis

callosi),

а

передня

частина

лицевого нерва (n. facialis) — VII п ри

загинаєт ся в из,

утворюючи коліно

черепних

ервів. Лате ально від лице-

мозолистого

тіла

(genu

corporis

вого нерва виходять ко інці VIII п ри

callosi). Донизу коліно мозолистого

довжується із

анатомии

кового нерва (n. vestibulocochlearis).

тіла

загострюється

і

утворює дзьоб

Дорсально

від

оливи

проходи ь

м золистого

тіла

(rostrum

corporis

callosi),

який продовжується вниз у

дорсолатеральна

бороз а,

що про-

кінцеву пластинку (lamina termina-

пари —

Луганского

спинного мозку, у

ій

lis).

Остання зростається із зоровим

розташовані

послідовно

корінці

IX

перехрестям.

пари черепних нервів — язикоглот-

Під м з листим тілом видно бі-

кового нерва (n. glossopharyngeus), X

лий тяж — склепіння (fornix). Його

государственного

блукаючого нерва (n. vagus),

іло

(corpus

fornicis)

зр щене з

XI

пари

— до аткового

не ва

(n.

мозолистим тілом, а передня ніжка,

accessorius).

Корінці

останнього

або

стовп

склепі

я

(columna

вих дять також від верхньої частини

fornicis), загинається вниз і вперед, і,

(n.

медицинского

спинного

мозку.

Із

вентрола-

за урюючись

у м зкову

речовину,

теральної борозни

овгастого мозку,

доходить до соск п дібного тіла.

між

піра

ідою

і

оливою

виходять

Між

товпами

склепіння і кін-

численні корінці під'язикового нерва

цевою

пластинкою

розташований

hypoglossus) — XII пари чер пних

университета

нервів.

поперечн й пучок волокон,

який на

Огляд медіальної по ерхні

розрізі

має

вигляд

овала

білого

кольору

— пер дня

(біла)

спайка

голов ого мозку

великого

мозку

(comissura

cerebri

На серединному

сагітальному

anterior), вона з'єднує дві півкулі

розрізі головного мозку, проведено-

великого мозку. Між коліном і дзьо-

corporis callosi; 24 — septum pellucidum; 25 — foramen interventriculare; 26—sulcus cinguli;

27—columna fornicis.

государственного

мозолистого тіла спереду і

Разом з такою ж пластинкою

бом медицинского

стовпом склепін я ззаду натягнута

прот лежної половини вона утво-

тонка пластинка мозкової речо и-

рює прозору п р городку (septum

ни — пластинка прозорої перегород-

pellucidum), яка розділяє передні

pellucidi).

роги бічних шлуночків. Всі пере-

лічені вище структури є похідними

ку (mesencephalon). Це покрівля се-

кінцевого

мозку

(telencephalon).

реднього мозку (tectum mesencephali)

Нижче розташовані структури, що

або

чотиригорбкова

пластинка

розвиваються

з проміжного

мозку

(lamina quadrigemina), яка скла-

(diencephalon). До них належать зо-

дається з верхніх і нижніх горбків,

рові горби (thalamus), які розташовані

але на серединному розрізі видно

під склепінням і мозолистим тілом

лише 2 горбка.

позаду від стовпів склепіння. На

Вентрально від покрівлі серед-

серединному

розрізі

видно

лише

нього мозку знаходяться ніжки моз-

медіальну поверхню таламуса. Нерід-

ку (pedunculi cerebri), які відокрем-

ко ці поверхні таламусів з'єднуються

лені від покрівлі розрізом водопро-

між собою проміжною м сою сірої ре-

во у се еднього мозку (aqueductus

човини — міжталамічним зрощенням

mesencephali, s. aqueductus cerebri).

(adhesio

interthalamica).

Медіальні

Це порожнина середнього мозку —

утворюють бічні

сільвіїв водопровід, який з'єднує III

поверхні таламусівКафедра

є

нормальной

стінки III шлун чка, який розташо-

ш уночок з IV шлуночком.

ваний вертикально. Між стовпом

Далі розташ вані похідні зад-

склепіння і переднім кінцем таламуса

нього мозку (metencephalon) — міст і

міжшлуночковий отвір

(foramen

мозочок, а ще нижче — похідні дов-

міжшлуночковогоанатомии

interventriculare),

який

сполучає

гастого озку

(myelencephalon) —

бічний шлуночок великого мозку з

д вгастий мозок. Між мостом, дов-

порожниною III шлуночка. Н з д від

гастим

озком і мозочком розташо-

отвору

тягнеться,

вана

порожнина ромбоподібного

від цієї борозниЛуганского,

огинаючи знизу талам с, іпот л міч-

мозку — IV шлун ч к (ventriculus

на борозна (sulcus hypothalamicus).

quartus). Й го дно утворене дор-

Структури, що розташовані нижче

альними п верхнями моста і дов-

належать до

гіпо-

гастого мозку, які складають на ці-

государственногодно III

таламу у (hypothalamus). Це зорове

лому мозку ромбоподібну ямку. Від

перехре тя, сірий горб, лійка, гіпофіз

нижньої поверх і мозочка до п к-

і с скоподібні тіла, вони утво юють

рівлі сер днього мозку пр стя ається

шлуночка. Зверху і позаду від

тонка пластинка білої речовини, яка

(corpusмедицинского

зорового

горба,

під

валиком

називаєть я

верхнім

м зковим

мозолистого тіла, знаход ться епіфіз

парусом (velum medulare superius).

(epiphysis), або шишкоподібне

тіло

Таким чином, головний мозок

pineale). Нижче шиш-

складають п'ять відділів, що розви-

posterior,университетаs.

коподібного тіла в дно сер динний

ваються з п'я и мозкових пухирів: 1

розріз розташова ої поперечно заднь-

— кінцев й мозок; 2 — проміжний

ої спайки мозку

(comissura cerebri

мозок; 3 — середній мозок; 4 — задній

comissura

epithalamica).

мозок; 5 — довгастий мозок, який на

Нижче розташовані структури, що

рівні великого

потиличного отвору

розвиваються із середнього моз-

переходить у спинний мозок.