анатомія людини

ньої поздовжньої зв'язки; 3) глибока зад­ ня крижово-куприкова зв'язка (lig. sacrococcygeum posterius profundum) — продов­ ження задньої поздовжньої зв'язки; 4) по­ верхнева задня крижово-куприкова зв'яз­ ка {lig. sacrococcygeum posterius superficiale).

Серединний атланто-осьовий суглоб

(articulatio atlantoaxialis mediana) утворе­ ний суглобовою поверхнею ямки зуба ат­ ланта та передньою суглобовою поверх­ нею зуба осьового хребця. За формою суглоб циліндричний. Рухи (обертання) в ньому відбуваються навколо вертикальної осі (повороти голови праворуч та ліво­ руч). Суглоб зміцнює поперечна зв'язка атланта {lig. transversum atlantis), натягну­ та позаду від зуба осьового хребця між бічними масами атланта (мал. 49).

Бічний атланто-осьовий суглоб (arti­ culatio atlantoaxialis lateralis) складається з правого та лівого ізольованих суглобів. Він утворений нижніми суглобовими по­ верхнями атланта та суглобовими поверх­ нями осьового хребця. Суглоб малорухо­ мий, плоский, функціонує разом із сере­ динним атланто-осьовим суглобом як обертовий комбінований суглоб.

Обидва суглоби — серединний атлан­ то-осьовий і бічний атланто-осьовий — зміцнюють ще деяки зв'язки: 1) зв'язка верхівки зуба (lig. apicis dentis), натягнута між верхівкою зуба і переднім краєм ве­ ликого потиличного отвору; 2) крило­ подібні парні зв'язки (lig. alaria), кожна з яких починається від бічної поверхні зуба і закінчується на внутрішній поверхні по­ тиличного виростка (крилоподібні зв'язки відзначаються великою міцністю, вони запобігають надмірним поворотам голови вправо і вліво); 3) хрестоподібна зв'язка атланта (lig. cruciforme atlantis), яку

Мал. 49. Зв'язки атланто-осьового суглоба, вигляд ззаду:

1 — верхній поздовжній пучок; 2 — нижній поздовжній пучок; 3 — поперечна зв'язка ат­ ланта; 4 — крилоподібна зв'язка

утворюють поздовжні пучки (fasciculi longitudinales) та поперечна зв'язка атланта

(lig. transversum atlantis), остання утримує зуб осьового хребця біля передньої дути атланта, запобігаючи травмуванню ним спинного мозку; 4) усі зв'язки покриває покрівельна перетинка (membrana tectoгіа), що йде від схилу до задньої поверхні тіла осьового хребця.

Таким чином, хребтовий стовп угворений хребцями і становить осьовий ске­ лет тулуба людини. У вертикальному по­ ложенні хребтовий стовп утворює опору для голови, органів грудної та черевної порожнин, тому тіла його хребців у ниж­ ньому відділі більші, ніж у верхньому. Крім того, в хребтовому каналі розмі­ щується спинний мозок, отже, хребтовий стовп виконує важливу захисну функцію.

7. Хребтовий стовп має природні ви­ гини. Дитина народжується з грудним

кіфозом хребтового стовпа — вигином, опуклістю оберненим назад. Коли дитина починає утримувати голівку (2 — 3 міс), формується шийний лордоз хребтового стовпа — вигин опуклістю вперед. Із 6 — 8 міс, коли дитина починає сидіти, вини­ кає поперековий лордоз. Крижовий кіфоз утворюється пізніше, в період, ко­ ли дитина починає ставати на ніжки. Усі ці вигини мають назву фізіологічних, природних. Є вигини, опуклі вправо чи вліво, вони виникають як наслідок хворо­ би (патологічні вигини). У людиниправші лінія хребтового стовпа може бу­ ти незначно вигнутою вправо, у лівші — вліво. Це сколіоз. У хребтовому стовпі відбуваються всі види рухів: згинання,

розгинання, відведення, приведення, обертання вліво, вправо і ще один склад­ ний пружинистий рух, який можливий завдяки існуючим фізіологічним вигинам.

Знання анатомії хребтового стовпа має виключно важливе значення для ліка­ ря. Зменшення рухів людини в наш час пов'язане з автоматизацією виробничих процесів. Це призводить до перебування людини в одній позі, а відтак — до різних порушень нормальної будови хребтового стовпа.

8. Вивчіть з'єднання ребер з хребто­ вим стовпом — реброво-хребцеві суглоби

(articulationes costovertebrales). Суглоб го­ ловки ребра (articulatio capitis costae) ут­ ворений суглобовою поверхнею ГОЛОВКИ

ребра та ребровими ямками тіл хребців таким чином, що кожна головка ребра з'єднується з тілами двох сусідніх хребців. Виняток становлять І, XI, XII ре­ бра, які з'єднуються з тілами лише одно­ го хребця. Суглоб головки ребра за фор­ мою кулястий. Суглобову капсулу зміцнюють дві зв'язки: промениста зв'яз­ ка головки ребра (lig. capitis costae radia­ tion) та внутрішньосуглобова зв'язка го­ ловки ребра (lig. capitis costae intraarticulare). Перша зв'язка розміщується на зовнішній поверхні капсули, її волокна віялом розходяться до диска і тіл суміжних хребців, друга зв'язка всере­ дині суглоба бере початок від гребеня го­ ловки ребра і з'єднується з міжхребцевим диском. Головки І, XI, XII ребер не мають гребеня і цих зв'язок (мал. 50).

Реброво-поперечний суглоб (articulatio costotransversaha) належить до плос­ ких суглобів. Він утворений суглобовою поверхнею горбка ребра і ребровою ям­ кою поперечного відростка хребця. Кап­ сулу суглоба зміцнює реброво-поперечна зв'язка (lig. costotransversarium). Слід за­ уважити, що реброво-хребцеві суглоби у функціональному відношенні комбіно­ вані, одноосьові, обертові; під час дихан­ ня відбуваються рухи всіх ребер навколо осі, яка проходить через головку, шийку та горбок ребра. Навколо цієї осі обер­ тається задній кінець ребра, передній кінець при цьому то піднімається, то опу­ скається.

9. Вивчаючи груднинно-реброві суг­ лоби [articulationes sternocostales), згадай­ те, що таке справжні ребра. З грудниною І ребро утворює постійний синхондроз

(synchondrosis costae primae), реброві хрящі II — VII ребер із ребровими виріз­ ками груднини утворюють груднинно-реб-

Мал. 51. З'єднання ребер з грудниною, вигляд спереду. Лівий бік на фронтальному розпилі:

1 — синхондроз першого ребра; 2 — груднин- но-реброва внутрішньосуглобова зв'язка; 3 — груднинно-ребровий суглоб; 4 — променисті груднинно-реброві зв'язки

рові суглоби, капсули яких фіксуються про­ менистими груднинно-ребровими зв'язками

(Іідд. sternocostalia radiata), які переходять на передню поверхню груднини, вплітаються в окістя й утворюють щільну перетинку груднини (membrana sterni). У суглобі II ре­ бра є внутрішньосуглобова груднинно-ре- брова зв'язка (lig. sternocostale intraarticu­ lar; мал. 51).

Передні кінці несправжніх ребер (VTII, IX, X) з грудниною безпосередньо не з'єднуються, а з'єднуються між собою та з хрящем VII ребра, утворюючи реброву дугу (arcus costalis), а на місці зрощення одного ребра з іншим — міжхрящові суг­ лоби (articulationes interchondrales). Сугло-

бовою сумкою є охрястя. Передні кінці ре­ бер на зовнішній поверхні з'єднані зов­ нішньою міжребровою перетинкою [тетbrana intercostalis externa), волокна її спря­ мовані зверху вниз і наперед. Біля задньо­ го, хребтового, кінця ребер натягнута вну­ трішня міжреброва перетинка [membrana intercostalis interna), волокна якої спрямо­ вані знизу вгору і наперед.

10. На закінчення теми вивчіть скелет грудної клітки [skeleton thoracis), в якій розмішуються важливі внутрішні органи: серце, легені, трахея, стравохід та інші. Грудна клітка має два отвори: верхній [арегtura thoracis superior) і нижній [apertura tho­ racis inferior), закритий діафрагмою. Ребра, які обмежовують нижній отвір, утворюють парну реброву дугу. Права і ліва реброві дуги обмежовують з боків підгруднинний кут [angulus infrasternalis), відкритий дони­ зу. Верхівку підгруднинного кута утворює мечоподібний відросток, який розміщений на рівні IX грудного хребця. Верхній отвір грудної клітки обмежований І грудним хребцем, внутрішніми краями перших ре­ бер і верхнім краєм ручки груднини.

У грудній клітці розрізняють чотири стінки: передню, задню і дві бічні. Перед­ ня стінка утворена грудниною і реброви­ ми хрящами, задня — грудними хребцями і задніми кінцями ребер; бічні стінки — тілами ребер. Ребра розділені міжребровими просторами [spatia intercostalia). Грудна клітка сплющена в передньо-задньому на­ прямку, має форму конуса зі зрізаною верхівкою. Однак форма і розміри грудної клітки дуже мінливі. Залежно від консти­ туції людини виділяють три форми грудної клітки: конусоподібну, плоску і цилінд­ ричну.

Дихальні рухи здійснюються з навпе­ ремінним підняттям і опусканням грудни­

ни і ребер. Під час вдиху обертаються задні кінці ребер навколо осі, яка проходить че­ рез головку, вздовж шийки до горбка реб­ ра, причому передні кінці ребер підніма­ ються разом з грудниною, грудна клітка розширюється як у передньо-задньому, так і в поперечному напрямках. Після закінчен­ ня вдиху, який спричинюється скорочен­ ням м'язів, ребра опускаються і настає ви­ дих. Ребра опускаються не тільки за раху­ нок скорочення спеціальних м'язів, а й за рахунок еластичних структур: зв'язок, пе­ ретинок, хрящів і маси грудної клітки. У ди­ хальних рухах беруть участь м'язи не лише грудей, а й інших ділянок тіла людини.

11. Випишіть усі латинські назви, що належать до даної теми.

Питання для самоконтролю

1.Які ви знаєте види швів?

2.Покажіть і назвіть головні шви моз­ кового черепа.

3.Розкажіть про особливості з'єднання кісток лицевого черепа.

4.Розкажіть про особливості з'єднання зубів.

5.Покажіть хрящові зрощення на основі черепа і розкажіть про них.

7.Опишіть будову скронево-нижньоще­ лепного суглоба.

8.Перерахуйте особливості будови скронево-нижньощелепного суглоба.

9.Які рухи можливі у скронево-нижньо­ щелепному суглобі?

10.Розкажіть про з'єднання хребців, їх особливості.

11.Розкажіть про крижово-куприковий суглоб, його особливості.

12.Розкажіть про особливості з'єднання хребтового стовпа з черепом.

КІСТКИ ВЕРХНЬОЇ КІНШВКИ. БУДОВА І З

[соїіит chirurgicum) — у цій ділянці най­ частіше трапляються переломи кістки. Ко­ жен із горбків, продовжуючись, перехо­ дить у відповідні гребені {crista tuberculi majoris et minoris), до яких прикріплюють­ ся м'язи (мал. 53).

Середня частина плечової кістки, або тіло кістки, нагадує тригранну приз­ му. На тілі знайдіть передньо-присеред- ню поверхню {fades anteromedialis), пе­ редньо-бічну поверхню {fades anterolateralis) та задню поверхню {fades posteri­ or). У верхній третині тіла кістки є дель­ топодібна горбистість {tuberositas deltoidea), на задній поверхні тіла спірале­ подібно зверху вниз проходить борозна променевого нерва {sulcus nervi radialis;

див. мал. 53, б).

Нижній кінець плечової кістки закінчується виростком {condylus humeri). Він майже трикутної форми, внутрішній і зовнішній краї нижнього кінця кістки переходять, відповідно, у присередній та бічний надвиростки {epicondylus medialis et lateralis). Більший за розмірами присе­ редній надвиросток на задній поверхні має борозну ліктьового нерва. Промацай­ те в себе надвиростки і борозну ліктьово­ го нерва. Нижче від присереднього надвиростка і до середини від нього розмі­ щений блок плечової кістки {trochlea hu­ meri) — суглобова поверхня для з'єднан­ ня з ліктьовою кісткою. Під бічним надвиростком розміщена головочка плечової кістки {capitulum humeri), з якою з'єдну­ ється променева кістка. Розгляньте на задній поверхні плечової кістки, над бло­ ком, ліктьову ямку {fossa olecrani), в яку заходить ліктьовий відросток ліктьової кістки. На передній поверхні, над голо­ вочкою плечової кістки та блоком, розміщуються променева ямка {fossa radialis) та вінцева ямка {fossa coro-

Мал. 53. Плечова кістка, права:

а — вигляд спереду; б — вигляд ззаду:

1 — головка плечової кістки; 2 — малий горбок плечової кістки; 3 — великий горбок плечової кістки; 4 — тіло плечової кістки; 5 — бічний надвиросток плечової кістки; 6 — присередній надвиросток плечової кістки; 7 — блок плечо­ вої кістки; 8 — головочка плечової кістки; 9 —вінцева ямка; 10 — променева ямка; 11 — хірургічна шийка; 12 — борозна променевого нерва; 13 — ямка ліктьового відростка; 14 — борозна ліктьового нерва; 15 — гребінь великого горбка; 16 — міжгорбкова борозна; 17 — гребінь малого горбка

noidea), в які під час згинання в ліктьо­ вому суглобі заходять головка промене­ вої кістки та вінцевий відросток ліктьо­ вої кістки. Щоб відрізнити праву плечо­ ву кістку від лівої, потрібно правильно її

зорієнтувати: задню поверхню з ямкою ліктьового відростка обернути назад, го­ ловку — догори і присередньо, промене­ ву та вінцеву ямки спрямувати наперед.

5. Тепер приступіть до вивчення суг­ лобів грудного пояса. Між грудниною і ключицею утворюється груднинно-клю- чичний суглоб {articulatio sternoclavicularis). Знайдіть суглобові поверхні: це ключична вирізка груднини і груднинна суглобова поверхня ключиці. Вони обидві мають сідлоподібну форму. Капсула сугло­ ба починається по краю суглобової по­ верхні ключичної вирізки груднини і прикріплюється до суглобового хряща клю­ чиці. На вологому препараті суглоба можна побачити, що його порожнина суглобовим диском поділяється на два відділи: присередній та бічний. За формою суглоб сідло­ подібний, однак завдяки диску рухи в ньо­ му здійснюються навколо трьох осей, як у кулястому суглобі. Головні рухи відбува­ ються навколо стрілової осі — піднімання й опускання ключиці та навколо вертикаль­ ної осі — рухи ключиці вперед і йазад. Крім названих рухів можливе обертання ключиці навколо лобової осі (вона в даному разі збігається з довжиною ключиці). Цей рух незначний — близько 10° (мал. 54).

Усі рухи ключиці відбуваються разом з лопаткою, вона зміщується вгору і вниз, вперед і назад, може обертатися навколо передньо-задньої осі, так що нижній кут зміщується назовні, як це буває, коли руку піднімають вище від горизонтального рівня. Крім того, в груднинно-ключичному суглобі можливий коловий рух, цьому ру­ хові сприяє суглобовий диск. Груднинноключичний суглоб належить до комплекс­ них суглобів. Знайдіть на препараті зв'язки суглоба: груднинно-ключичну передню і задню {ligg. sternoclaviculare anterius et posterius), міжключичну зв'язку [Іід. intercla-

viculare), реброво-ключичну зв'язку {Іід. costoclaviculare).

6. Надплечово-ключичний суглоб

{articulatio acromioclavicularis) утворений суглобовими поверхнями надплечового кінця ключиці та надплечового відростка лопатки. За формою суглоб плоский, ру­ хи в ньому незначні (мал. 55). Нерідко суглобову порожнину розділяє диск. Суг­ лобова капсула зміцнюється надплечовоключичною зв'язкою {Іід. acromioclavicu­ lar), а весь суглоб — дзьобо-ключичною зв'язкою {Іід. coracoclaviculare), натягну­ тою між дзьобоподібним відростком і нижньою поверхнею ключиці. Крім зв'язок надплечово-ключичного суглоба лопатка має три власні зв'язки: дзьобонадплечову {Іід. coracoacromiale), що ут­ ворює склепіння плечового суглоба і за­ хищає його зверху; верхню поперечну зв'язку лопатки [Іід. transversum scapulae superius), вона натягнута над вирізкою лопатки і перетворює її на отвір, в якому проходить надлопатковий нерв; нижню поперечну зв'язку лопатки {Іід. transver­ sum scapulae inferius), яка натягнута між основою надплечового відростка і ший­ кою лопатки, під нею проходить надло­ паткова артерія.

7. Приступіть до вивчення плечового

суглоба {articulatio humeri), який є одним із найважливіших з'єднань і має велике практичне значення. Вивихи плечового суглоба трапляються так часто, як у всіх інших суглобах, разом узятих. Визначіть суглобові поверхні: суглобова западина лопатки, головка плечової кістки. На пре­ параті розгляньте форму суглобових по­ верхонь. Як ви переконалися, плечовий суглоб за формою є типовим кулястим суглобом. Знайдіть на препараті волокни­ стий хрящовий обвід — губу суглобової западини {labrum glenoidale), вона дещо

Мал. 54. З'єднання ключиці і груднини, вигляд спереду, зліва, фронтальний розпил:

1 — груднинно-ключичний суглоб, суглобовий диск; 2 — реброво-ключична зв'язка; 3 — міжключична зв'язка; 4 — передня груднинноключична зв'язка

збільшує суглобову западину, але різни­ ця у площі суглобових поверхонь лопат­ ки і плечової головки залишається знач­ ною, що зумовлює велику рухомість у цьому суглобі (мал. 56).

Тепер необхідно з'ясувати, які рухи здійснюються в плечовому суглобі. Ку­ лясті за формою суглоби дозволяють ви­ конувати рухи навколо трьох осей: на­ вколо лобової осі — згинання і розгинан­ ня; навколо стрілової осі — відведення і приведення; навколо вертикальної осі — обертання (привертання і відвертання).

Знайдіть на препараті початок кап­ сули навколо кісткового краю суглобової западини лопатки. Вона зрощується з гу­ бою суглобової западини. Капсула при­ кріплюється навколо анатомічної шийки, так що великий і малий горбки залиша­ ються за межами суглоба. Переломи пле­ чової кістки в ділянці хірургічної шийки теж бувають поза порожниною суглоба. Продовжуючи вивчення плечового сугло­ ба, зверніть увагу на те, що капсула суг­

лоба тонка, еластична, за рахунок чого досягається великий об'єм рухів; з іншо­ го боку, такі структурні особливості кап­ сули сприяють виникненню вивихів. Капсула зверху зміцнена тільки однією зв'язкою — дзьобо-плечовою {Іід. согасоhumerale), яка йде від основи дзьобоподібного відростка в товщі капсули в на­ прямку до великого горбка плечової кістки. Знайдіть цю зв'язку на препараті.

Через порожнину плечового суглоба проходить сухожилок довгої головки дво­ голового м'яза плеча, який виходить із суглобової порожнини через отвір капсу­ ли в міжгорбковій борозні, де, як відомо, капсула проходить над борозною. Згадай­ те, що капсула кожного суглоба скла­ дається з двох шарів: волокнистого — зовнішнього і синовіального — внутріш­ нього. У плечовому суглобі в стоншених місцях передньої стінки капсули майже відсутній волокнистий шар, і синовіаль-

Мал. 55. Надплечово-ключичний суглоб, зв'язки лопатки і ключиці:

1 — надплечово-ключичний суглоб, надпле- чово-ключична зв'язка; 2 — верхня поперечна зв'язка лопатки; 3 — конусоподібна зв'язка; 4 — трапецієподібна зв'язка; 5 — дзьобо-над- плечова зв'язка; 6 — ключиця

Мал. 56. Плечовий суглоб, правий, вигляд спереду:

1 — суглобова капсула; 2 — суглобова запади­ на; 3 — сухожилок двоголового м'яза плеча (довга головка); 4 — головка плечової кістки

ний шар утворює на передній поверхні шийки лопатки підсухожилкову сумку підлопаткового м'яза {bursa subtendinea musculi subscapulars), через отвір цієї сумки можуть здійснюватися передні ви­ вихи плеча. У міжгорбковій борозні роз­ ташована міжгорбкова сухожилкова піхва {vagina tendinis intertubercularis), що має форму пальцеподібного відростка, в якому розміщується сухожилок довгої го­ ловки двоголового м'яза плеча. Через міжгорбкову сухожилкову піхву в разі гнійних запалень суглоба запальний про­ цес може поширюватися на передню ділянку плеча. Тепер вам зрозуміло, що плечовий суглоб, оскільки він виконує

великий об'єм рухів, є дуже вразливим щодо розвитку різних захворювань.

8. Випишіть усі латинські назви, що стосуються цієї теми.

Питання для самоконтролю

1.Назвіть і покажіть кістки верхньої кінцівки.

2.Які кістки належать до грудного по­ яса?

3.Розкажіть про будову ключиці.

4.Покажіть на лопатці: поверхні, краї, кути, ость, дзьобоподібний та надплечовий відростки.

5.Розкажіть про будову ближчого наро­ стка плечової кістки і покажіть його частини на препараті.

6.Розкажіть про будову тіла плечової кістки, покажіть борозну променевого нерва.

7.Розкажіть про будову дальшого наро­ стка плечової кістки, покажіть вінце­ ву і променеву ямки та ямку ліктьово­ го відростка.

8.Визначіть праві та ліві кістки: ключи­ цю, лопатку, плечову кістку.

9.З якими кістками з'єднуються лопат­ ка і ключиця?

10.Розкажіть про будову груднинно-клю- чичного суглоба: форму, види рухів, особливості будови.

11.Покажіть на препараті зв'язки гру- днинно-ключичного суглоба.

12.Розкажіть про будову надплечовоключичного суглоба.

13.Покажіть власні зв'язки лопатки, роз­ кажіть про них.

14.Розкажіть про будову плечового суглоЛ ба, з чим пов'язаний великий об'єм рухів у ньому.