Propedevtika_vnutrishnikh_khvorob

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» МЕДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

АРХІЙ Е.Й., СІРЧАК Є.С., МОСКАЛЬ О.М.

ОСНОВИ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ ЗА ТЕРАПЕВТИЧНИМИ ХВОРИМИ

Навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів

IV рівня акредитації

Рекомендовано Міністерством

освіти і науки України

Рекомендовано Центральним методичним

кабінетом з вищої медичної освіти МОЗ України

Ужгород Видавництво УжНУ «Говерла»

2010

2

УДК: 616.1/4 – 083:614.253.52

ББК: 53.5я7

А – 87

Рекомндовано Міністерством освіти і науки України (№ листа 1/11 - 4070 від 14.05.2010р.)

Рекомндовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти МОЗ України (Протокол №2 від 19.03.2010 р.)

Архій Е.Й., Сірчак Є.С., Москаль О.М.

Основи медсестринського догляду за терапевтичними хворими: Навчально-методичний посібник. – Ужгород, 2010. – 357 с.

Рецензенти: д-р.мед.н., завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини та фтизіатрії Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського, професор С.М.Андрейчин.

д-р.мед.н., завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології Буковинського державного університету, професор

О.І.Волошин.

д-р.мед.н., завідувач кафедри внутрішніх хвороб та медицини невідкладних станів факультету післядипломної освіти ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, професор І.М.Скрипник.

Навчально-методичний посібник присвячений досить актуальній проблемі – догляду за хворими терапевтичного профілю. В посібнику докладно висвітлені основні положення догляду за хворими при захворюваннях різних систем організму. У ньому подані тестові завдання для підвищення рівня засвоєння знань. Призначений для студентів та лікарів-інтернів вищих медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Рекомендовано до друку Редакційно-видавничою радою Ужгородського національного університету, протокол №3 від 22 грудня 2009 р., Вченою радою Ужгородського національного університету, протокол № 11 від 24 грудня 2009 р.

ISBN 978-966-2095-44-9

© Архій Е.Й., Сірчак Є.С., Москаль О.М., 2010

3

ЗМІСТ

Стор.:

Вступ………………………………………………………………………………………….5

Розділ 1. Загальні відомості про догляд за хворими………………...…………………..6

Тестові завдання………………………………………………………………………….307

Еталони правильних відповідей………………………………………………………..354

Список використаної літератури……………………………………………………....356

4

ВСТУП

Засвоєння студентами програми загального і спеціального догляду – ефективний захід становлення етичних і деонтологічних якостей майбутнього лікаря, засіб формування його високих моральних і духовних професійних засад. Догляд за хворими

– важливий етап підготовки студента до проходження курсів пропедевтики внутрішньої медицини і загальної хірургії.

Догляд за хворими – це самостійна дисципліна, і в широкому розумінні вона охоплює багато аспектів допомоги хворим. Це й класичні навики догляду за хворими

(оцінка його стану, антропометричні дослідження, дослідження функцій зовнішнього дихання, кровообігу і т.д.), і методи введення лікарських речовин в організм, а також організація та проведення лікувальної і профілактичної допомоги населенню.

Догляд за хворими має практичну спрямованість, тому в пропонованому навчально-методичному посібнику детально подані практичні питання сестринської справи, наведена оптимальна послідовність дій при виконанні лікувальних і діагностичних процедур.

У посібнику наведені важливі та необхідні для повсякденної роботи медичного персоналу документи (Етичний кодекс медичної сестри України, Міжнародний кодекс медичної етики та ін.).

Для покращення засвоєння матеріалу в кінці посібника подані тестові завдання для самоконтролю набутих знань.

5

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ

Догляд за хворими - система лікувальних, профілактичних і санітарно-гігієнічних заходів щодо полегшення стану хворого, правильного, своєчасного виконання лікувальних призначень, підготовки та проведення ряду діагностичних процедур,

грамотного спостереження за хворим і моніторингу його стану, надання першої долікарської допомоги й оформлення відповідної медичної документації.

Термін «догляд за хворим» рівноцінний із закордонним визначенням вищеперерахованих заходів «сестринська справа». До цього часу немає єдиної дефініції сестринської справи. Класичним уважається визначення, яке ще в 1961 р.

запропонувала американська медична сестра, викладач Вірджинія Хендерсон:

«Сестринська справа - надання допомоги людині, хворій або здоровій, у здійсненні тих дій, що мають стосунок до його здоров'я, видужання або спокійної смерті, які він зробив би сам, володіючи необхідними силами, знаннями і волею».

У 1987 р. на нараді національних представників Міжнародної ради сестер було сформульоване таке визначення: «Сестринська справа є складовою частиною системи охорони здоров'я і включає діяльність з метою укріплення здоров'я, профілактики захворювань, надання психосоціальної допомоги та догляду особам, що мають фізичні й психічні захворювання, а також непрацездатним усіх вікових груп. Така допомога надається медичними сестрами як у лікувальних, так і в будь-яких інших установах, а

також удома, ― скрізь, де в ній є потреба» (Нова Зеландія, 1987).

Сестринська справа має багатовікову історію. У середні віки допомогу й піклування хворим надавали духовні рицарські ордени ― орден Святого Лазаря, орден Святого Іоанна (був опікуном хворих у Єрусалимі) в XI ст. Основним завданням таких організацій була не тільки допомога хворим, але й боротьба з епідеміями. У XIV

столітті з'явилися релігійні об'єднання жінок, що піклувалися про хворих, в XVII

столітті ― об'єднання «Спільнота милосердя», тоді ж з'явився термін «сестри милосердя».

6

В Росії вперше жінки стали доглядати за хворими і пораненими при Петрові I.

Пізніше за імператора Павла I були створені доми вдів, мешканки яких безкоштовно надавали допомогу з догляду за хворими в лікарнях для бідних. Перша російська община сестер милосердя була відкрита в 1844 р. в Санкт-Петербурзі за ініціативою дочки Міколи I, великої княгині Олександри Миколаївни. В 1854 р., під час Кримської війни (1853 - 1856) під керівництвом великої княгині Олени Павлівни, що взяла на себе організацію допомоги пораненим на полі битви, була створена Хрестовоздвиженська община сестер милосердя. Видатний російський хірург М.І. Пирогов (1810-1881)

розробив статут общини і спеціальні інструкції для сестер, розділених на групи

(перев'язувальні, чергові, аптекарки і сестри-господині), увів принципи сортування поранених і хворих для поліпшення надання їм медичної допомоги.

Поняття «сестринська справа» запропонувала в 1859 р. легендарна Флоренс Найтінгейл. У 1865 р. цей термін був прийнятий Міжнародним комітетом Червоного Хреста. Флоренс Найтінгейл, дочку багатого англійського поміщика, вважають засновником інституту сестер милосердя в Західній Європі. У листопаді 1854 р. вона виїхала на місце військових дій (Кримська війна) на чолі загону з 38 добровільних сестер милосердя, організувала військовий госпіталь, запровадила суворий порядок у госпіталях, увела в практику харчування поранених, організувала навчання сестер милосердя й сама допомагала лікарям при операціях. Повернувшись після війни до Англії, Ф. Найтінгейл представила королеві Вікторії розроблений план реформи лікарняної справи і заснувала в Лондоні першу світську школу для сестер милосеря.

У 1912 р. Міжнародним комітетом Червоного Хреста була заснована медаль імені Флоренс Найтінгейл, на зворотній стороні якої роміщений напис: «Pro Vera

Misericordia et cara Humanitate Perennis ducor universalis» («За щире милосердя і турботу про людей, що викликають захоплення всього людства»).

Сьогодні навчання медичних сестер в Україні здійснюють у медичних училищах і коледжах. Від підготовки середнього медичного персоналу багато в чому залежить якість медичної допомоги населенню. Значною мірою це стосується й студентів

7

медичних університетів. Недостатня підготовка до занять і в результаті цього погане знання різних розділів загального догляду можуть призвести до помилок у подальшій лікарській роботі.

Значення догляду за хворим важко переоцінити. Точне виконання розпоряджень лікаря, проведення всіх заходів, що сприяють збереженню та відновленню сил хворого,

полегшенню його страждань, ретельне спостереження за функціями всіх органів,

попередження можливих ускладнень, чуйне ставлення до хворого ― все це входить у поняття догляду за хворими. І якщо лікар лікує, то медична сестра доглядає.

Уповсякденному житті під доглядом за хворим розуміють надання йому допомоги у задоволенні потреб: у їжі, питті, туалеті, русі, фізіологічних відправленнях та ін. Догляд також передбачає створення для хворого оптимальних умов перебування

влікувальній установі або вдома: тишу і спокій, зручне ліжко, чисту білизну, свіже повітря і т. д. У такому обсязі догляд здійснюється, як правило, молодшим медичним персоналом і родичами хворого.

Умедицині поняття «догляд за хворим» трактують ширше. Він є цілою системою заходів, що включають правильне та своєчасне виконання різних лікувальних призначень, проведення діагностичних заходів, підготовку хворого до певних досліджень, спостереження за станом хворого, надання першої долікарської допомоги,

ведення необхідної медичної документації.

Догляд за хворим впливає на ефективність лікування і є його невід'ємною частиною. Якість догляду за хворим знаходиться в нерозривному зв'язку з результатами лікування захворювання, його прогнозом.

Існують два основні напрямки здійснення догляду за хворими ― загальний догляд і спеціальний догляд.

Загальний догляд ― здійснення загальних заходів щодо догляду незалежно від характеру захворювання (загальний огляд, вимірювання температури тіла, зміна білизни та ін.).

Спеціальний догляд ― здійснення специфічних заходів щодо догляду залежно від

8

діагнозу захворювання (наприклад, підготовка хворого до холецистографії,

катетеризації сечового міхура).

Обов'язки медичної сестри і молодшого медичного персоналу

Догляд за хворими здійснює середній і молодший медичний персонал.

Середній медичний персонал

Медична сестра ― фахівець із середньою медичною освітою. Вона виступає помічником лікаря в лікувально-профілактичних установах, виконує лікарські призначення та здійснює сестринський процес. За визначенням ВООЗ, суть сестринського процесу полягає саме в здійсненні догляду за хворими.

Обов'язки медичної сестри залежать від типу й профілю лікувальної установи, де вона працює, її посади та характеру виконуваної роботи. Існують такі посади медсестер:

Головна медична сестра. Це фахівець, який займається питаннями раціональної організації праці, підвищенням кваліфікації середнього і молодшого медичного персоналу лікарні та здійснює контроль за його роботою.

Старша медична сестра надає допомогу завідувачу відділяння лікарні

(поліклініки) в адміністративно-господарських питаннях, організовує та контролює роботу палатних медичних сестер і молодшого медичного персоналу.

Палатна медична сестра виконує лікарські призначення хворим у закріплених за нею палатах, спостерігає за станом пацієнтів, здійснює догляд за ними й організовує їх харчування.

Маніпуляційна медична сестра виконує лікарські призначення (внутрішньовенні ін'єкції і вливання), допомагає при проведенні маніпуляцій, які має право виконувати тільки лікар, проводить забір крові з вени для лабораторних досліджень.

Операційна медична сестра допомагає хірургу при хірургічних втручаннях, готує до операції хірургічний інструментарій, шовний і перев'язувальний матеріал,

білизну.

9

Дільнична медична сестра допомагає дільничному лікарю на прийомі хворих, що проживають на закріпленій за ним дільниці, виконує за призначенням лікаря лікувальні процедури вдома та бере участь у проведенні профілактичних заходів.

Медичні сестри, що працюють на прийомі хворих з лікарями вузьких

спеціальностей (окулістом, оториноларингологом, невропатологом та ін.).

Дієтична медична сестра (дієтсестра) під керівництвом лікаря-дієтолога відповідає за організацію і якість лікувального харчування, складає меню, контролює кулінарну обробку й роздачу їжі, а також санітарний стан кухні та їдальні для хворих.

Незважаючи на певний розподіл функцій медичних сестер, існує коло обов’язків,

прийнятих для середньої медичної ланки в цілому.

1.Виконання лікарських призначень: ін'єкції, роздача ліків, гірчичників, клізм та ін.

2.Здійснення сестринського процесу, зокрема:

сестринський огляд ― первинний огляд хворого, вимірювання температури тіла,

підрахунок частоти дихальних рухів (ЧДР) і пульсу, вимірювання артеріального тиску (АТ), контроль добового діурезу та ін.;

правильний збір матеріалу для аналізів (крові, харкотиння, сечі й калу);

забезпечення догляду за хворими - догляд за шкірними покривами, очима, вухами,

порожниною рота; контроль за зміною постільної та натільної білизни; організація правильного і своєчасного харчування хворих.

3.Надання першої долікарської допомоги.

4.Забезпечення транспортування хворих.

5.Прийом хворих, що поступили, і організація виписки хворих.

6.Здійснення контролю за санітарним станом відділень.

7.Здійснення контролю за дотриманням хворими правил внутрішнього розпорядку лікувальних установ і виконанням ними правил особистої гігієни.

8.Ведення медичної документації.

10