8. Принципи еп.

Принципи екологічного права — це виражені в його нормах осно- воположні ідеї, засади, риси, відповідно до яких здійснюється регулювання екологічних відносин.

Принципи екологічного права:

а) загальноправові

б) галузеві.

Загальноправові принципи:

1. принцип законності (принцип всезагальності) ,принцип безумовності, принцип єдності--однакове застосування всіх норм-приписів всіма суб'єктами;

2. принцип народовладдя--можливість українського народу здійснювати владу в екологічному праві самому або через уповноважених осіб;

3. принцип гуманізму;

4. принцип єдності прав і обов'язків суб'єктів екологічного права;

5. принцип загальної і особливої частини екологічного права.

Спеціальні принципи ЕП:

1. пріоритет інтересів народів що проживають на певній території;

2. держава вправі втручатися в користування природних об'єктів, в тому числі і вилучати їх;

3. застосування права окремої людини: кожен має право на безпечне довкілля, на охорону здоров'я від несприятливого впливу навколишнього середовища;

4. принцип цільового використання природних об'єктів відповідно до цільового призначення. Порушення цього принципу дає підстави для примусового вилучення;

5. раціональне і ефективне використання природних об'єктів;

6. пріоритет охоронних заходів в використанні природних об'єктів;

7. принцип комплексного підходу при використанні природних об'єктів;

8. принцип платного використання природних об’єктів:

- загального використання;

- спеціального використання.

Принципи Особливої частини ЕП:

• пріоритет зземель с.г. призначення;

• пріоритет вод побутового і питного призначення;

• пріоритет використання надр для розробки корисних копалин;

• пріоритет лісів захисного призначення;

• пріоритет існування об’єктів природного світу в природних умовах.

Загальні.

Нормативне закріплення системи принципів охорони навколишнього природного середовища міститься в ст. З Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яка виділяє наступні принципи:

• пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів і лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

• гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;

• запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

• екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

• збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;

• науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища;

• обов'язковість екологічної експертизи;

• гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;

• науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;

• безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;

• стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

• вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку;

• поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;

• вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.

Спеціальні.

Серед основних спеціальних (галузевих) принципів екологічного права можна виділити наступні:

Принцип пріоритетності охорони життя і здоров'я людини. Охорона природи – не самоціль. її головне завдання полягає в реальному забезпеченні нормальних умов існування людини, безпечності довкілля, яке її оточує. Він випливає із загального пріоритету, проголошеного в ст. З Конституції України: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» та знайшов відображення в багатьох актах екологічного законодавства.

Принцип оптимального поєднання екологічних і економічних інтересів суспільства. Дотримання і забезпечення цього принципу покликане створити умови для вироблення реальних гарантій права людини на безпечне довкілля і, з іншої сторони, забезпечити розвиток економіки і виробництва. Завдання полягає не в тому, щоб зупинити економіку, виробництво встановленням жорстких екологічних вимог, а щоб запровадити такі екологічні нормативи, які б забезпечували, з одного боку, нормальне функціонування промисловості, а з іншого – безпечні умови довкілля, безпеку людини.

Правове забезпечення раціонального та ефективного використання природних об'єктів. Реалізація цього принципу пов'язана з необхідністю охорони і відтворення природних ресурсів та недопущення незворот-них наслідків для природи. Раціональність полягає в тому, що кожен власник чи користувач зобов'язаний у процесі використання природних об'єктів додержуватись правових екологічних вимог, щоб не нашкодити довкіллю. Такими правовими вимогами є закріплені права та обов'язки природокористувачів, встановлені для них обмеження та заборони, а також ліміти в галузі природокористування. Економічна ефективність полягає в отриманні найвищих економічних показників при експлуатації природних ресурсів з найменшими затратами.

Запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища. Діяльність у сфері охорони навколишнього природного середовища повинна бути спрямована, в першу чергу, на недопущення негативних впливів на нього, а не на відновлення, відшкодування вже заподіяної шкоди. Найбільш ефективним механізмом у цьому плані є екологічна експертиза об'єктів, які планується ввести в експлуатацію. Щодо діючих об'єктів, то ефективними є перевірки діяльності підприємств на предмет дотримання екологічних вимог і негайне реагування на будь-які відхилення від екологічних норм.

Забезпечення міжнародного співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища. Негативні наслідки впливу суспільства на природу не обмежуються кордонами держави. Багато проблем охорони довкілля зачіпають інтереси всіх держав. Ігнорування екологічних вимог з боку однієї держави призводить до порушення інтересів не тільки сусідніх держав. Тому поряд із здійсненням заходів по охороні природи в національних рамках вимагається узгодження дій багатьох, а то і всіх держав.