- •1. Особистість студента
- •1 Психологія особистості студента
- •2.Характеристика стратегій дослідження особистості.
- •3.Стилі педагогічного спілкування
- •3.Психологічний аналіз стилів педагогічного спілкування.
- •4.Формування світогляду і розвиток самосвідомості студента.
- •5.Психологічна структура діяльності студента
- •6. Характеристика сенсорно-перцептивної діяльності студента
- •7. Характер уваги студента
- •8. Пам’ять у навчальній діяльності студента
- •9. Мислення як системоутворююча характеристика навчальної діяльності студента
- •10. Етико-психологічні проблеми спілкування викладачів і студентів
- •11. Етапи психолого-педагогічних досліджень.
- •11. Етапи психолого-педагогічних досліджень
- •12. Індивідуально-типологічні властивості особистості студента
- •13. Загальна характеристика пізнавальної сфери студента
- •14. Вікові та індивідуальні особливості студентської молоді
- •15. Загальна х-стика сучасного студентства: важливі соціальні потреби, інтереси
- •22. Педагогіка співпраці як провідна модель успішного педагогічного спілкування.
- •23.Стилі спілкування
- •24.Техніка педагогічного спілкування на рівні “учитель-учень”, “викладач-студент”. Психологічні бар’єри спілкування
- •25.Комунікативні вміння і навички педагога
- •1. Сутність і особливості національного виховання
- •2.Принципи національного виховання
- •3. Основні виховні завдання вищих навчальних закладів
- •Критерії майстерності педагога
- •Система педагогічних наук
- •Основні категорії педагогіки вищої школи
- •Суть професійної компетентності
- •31. Педагогічна техніка
- •32. Методи навчання у вш
- •33. Срс у системі підготовки у внз
- •34. Система освіти в Україні її принципи
- •35. Основні завдання педагогіки вш
- •36. Основні ідеї національної доктрини розвитку освіти України
- •37. Тенденції розвитку педагогічної науки в умовах трансформації суспільства.
- •38. Освіта в контексті розбудови незалежної України.
- •39. Мета вищої освіти.
- •40. Педагогічний такт
- •41. Основні терміни і поняття кредитно-модульної організації системи навчання.
- •42. Форми організації навчання у вш.
- •43. Нормативно-правова база освіти України
- •44. Об’єкт і предмет педагогіки вищої школи (вш).
- •45. Державна доктрина розвитку освіти України в 21 ст.
- •46. Принципи навчання.
- •47. Структура педагогічної майстерності.
- •48. Навчання як процес управління навчальною діяльністю
- •49.Нетрадиційні методи навчання.
- •50. Принципи і завдання виховання у внз.
- •52. Форми реалізації безперервної освіти за кордоном
- •55. Навчальні технічні засоби і психологопедагогічні проблеми їх використання у вузі
- •56. Методичні питання підготовки дидактичних матеріалів для /засобів різних типів - ?/
- •57. Технічні засоби контролю знань студентів
- •58. Інформаційні тенології навчання.
- •59. Особливості особистої праці викладача внз
- •60. Оптимізація особистої праці викладача внз - ?
32. Методи навчання у вш
Науковий термін "метод навчання" означає спосіб або шлях, при допомозі якого учні під керівництвом вчителя одержують знання, вміння, навички, у них формуються позитивні загальнолюдські риси характеру, певний світогляд та переконання.
Метод навчання - це спосіб, який дає позитивні наслідки у засвоєнні знань учнями.
Прийом навчання-це окремий крок для реалізації навчальної мети, складова частина методу. В окремих методичних ситуаціях прийом може виступати як метод навчання і навпаки, метод може бути прийомом, бо вони діалектично взаємозв'язані.
У педагогічній технології розрізняють такі методи і прийоми навчання.
Методи навчання:
а) методи викладання навчальних дисциплін;
б) методи учіння (самоосвітня робота учнів).
Прийоми навчання:
а) дидактичні (навчання розумовій діяльності);
б) методичні (навчання учнів вчитися).
Методи та прийоми навчання виконують такі основні функції.
а) освітню (загальний розвиток особистості);
б) навчальну (кількість і якість знань);
в) виховну (формування громадянина суверенної України);
г) розвиваючу (вдосконалення задатків та здібностей особистості).
Методи навчання у дидактиці мають двосторонній характер:
а) з одного боку, вони впливають на розвиток свідомості школяра, способів його мислення та оціночної діяльності;
б) з другого боку, вибір вчителем методів навчання дозволяє йому підвищувати ефективність педагогічної майстерності.
Сухомлинський поділяв методи навчання на дві групи. До першої групи він відносив методи попереднього ознайомлення учнів з навчальним матеріалом. До другої групи-методи засвоєння учнями програмного матеріалу.
Оскільки успіх навчання сильно залежить від напрямку і внутрішньої активності тих, хто навчається, то саме характер діяльності, степінь самостійності, прояв творчих здібностей і повині служити важливим критерієм вибору методу. І.Я. Лернер та М.Н. Скаткін запропонували виокремити 5 методів навчання, причому в кожному з наступних степінь активності і самостійності учнів зростає (взято із кн. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие, отв. ред. М. В. Буланова-Топоркова):
Пояснювально-ілюстраційний метод (суденти отримують знання в готовому вигляді – на лекції, із навчальної чи методичної літератури. Сприймаючи і оцінюючи факти студенти залишаються в рамках репродуктивного (відтворюючого) мислення.
Репродуктивний метод. До нього відносять застосування вивченого на основі зразка чи правила. Діяльність студентів носить алгоритмічний характер.
Метод проблемного викладання. Перед тим, як викладати матеріал, викладач ставить проблему, формує задачу, а потім розкриваючи систему доказів і порівнюючи різні точки зору показує спосід розв”язання цієї задачі. Студенти стають свідками і співучасниками наукового пошуку.
Частково-пошуковий або евристичний метод. Полягає в організації активного пошуку розв”язку висунутої під час навчання пізнавальної задачі. Процес мислення набуває продуктивного характеру, але при цьому направяється і контролюється викладачем або самими студентами.
Дослідницький метод. Після аналізу матеріалу, постановки проблем і задач та короткого усного чи письмового інструктажу студенти самостійно вивчають літературу, джерела, проводять дослідження.