
- •1. Виникнення,предмет і функції політичної економії.
- •2. Методологія економічної теорії (політичної економії).
- •5. Суспільне виробництво та проблеми його організації.
- •7. Ефективність економіки. Крива виробничих можливостей.
- •Крива виробничих можливостей.
- •8. Перспективи економічного зростання.
- •10. Основні моделі економічних систем.
- •13. Права власності в господарюючих системах.
- •14. Розвиток форм власності в сучасних умовах.
- •16. Суть відтворення. Форми і джерела нагромадження.
- •17. Відтворення і ефективність суспільного виробництва.
- •18. Показники і фактори економічного зростання.
- •19. Аргументи «за» і «проти» економічного зростання.
- •26. Форми суспільного господарства. Товарне виробництво.
- •28. Походження і суть грошей,функції грошей.
- •29. Пропозиція грошей та її елементи.
- •30. Попит на гроші.
- •34. Грошовий ринок.
- •35. Функції грошей2.Конвертованість грошей.
- •40. Суть,структура і функції ринку.
- •41. Модель кругообороту ресурсів,продуктів і доходів у ринковому господарстві.
- •44. Теорія пропозиції. Крива і закон пропозиції.
- •45. Ринкова ціна. Зрівноважуюча функція цін.
44. Теорія пропозиції. Крива і закон пропозиції.
Пропозиція – це сукупність товарів, які знаходяться на ринку або можуть бути доставлені на нього. Пропозиція розглядається з точки зору вигідності ціни і вказує на кількість продукту, яку виробники стануть пропонувати по різним можливим цінам.
З підвищенням цін зростає величина пропозиції, із зниженням цін скорочується пропозиція. Це і є закон пропозиції. Між ціною і величиною пропозиції існує прямий зв'язок, який виражається в кривій пропозиції.
а б
Крива пропозиції пов’язана з допущенням “при інших рівних умовах”, тобто нецінові детермінанти величину пропозиції не змінюють. Якщо один або більше нецінових детермінантів пропозиції змінюється, то відбувається і зміна положення кривої пропозиції. Збільшення пропозиції зміщує криву пропозиції вправо (S1), зменшення – вліво (S2).
Основні нецінові детермінанти пропозиції:
1 – ціни на ресурси. Зниження ресурсних цін, знизить витрати виробництва і збільшить пропозицію, тобто перемістить криву пропозиції вправо і навпаки;
2 – технологія. Удосконалення технології збільшує пропозицію;
3 – податки і дотації. Підприємці розглядають більшість податків, як витрати виробництва. дотації вважають “податками навпаки”;
4 – ціни на інші товари. Зміни цін на інші товари також здатні змістити криву пропозиції;
5 – очікування змін ціни продукту у майбутньому також може вплинути на бажання виробника поставляти продукт на ринок у теперішній час;
6 – число продавців. По мірі вступу у галузь більшої кількості фірм крива пропозиції стане зміщуватися вправо і навпаки.
45. Ринкова ціна. Зрівноважуюча функція цін.
Для того, щоб вияснити, як визначаються ціна продукту і кількість продукції, яка реально купується і продається на ринку, потрібно звести разом поняття попиту і пропозиції. В результаті взаємодії попиту і пропозиції встановлюється ринкова ціна. Вона фіксується в точці, вякій пересікються криві попиту і пропозиції. Ця точка називається точкою рівноваги, а ціна –зрівноваженою. Тільки в цій єдиній точці ціна влаштовує одночасно і продавця і покупця. При цьому ціна прагне до такого рівня, при якому попит = пропозиції.
Ціна рівноваги – це ціна такого рівня, при якому пропозиція відповідає попиту. У результаті на ринку не має ні надлишку, ні нестачі продукту по цій ціні. Економісти визнають дійсною тільки ціну рівноваги попиту і пропозиції. За таку ціну можна вільно купувати товар всім, завжди і скрізь.
зрівноважуюча функція цін - здатність конкурентних сил пропозиції і попиту встановлювати ціну на тому рівні, на якому рішення про продаж і купівлю є синхронізуючою.
Якщо б такої функції цін не існувало б, то потрібна була б певна форма адміністративного контролю з боку уряду (держави), щоб регулювати нестачу або надлишки, які могли б виникати.
Зміни попиту і пропозиції і їх вплив на зрівноважену ціну:
1.зміни попиту, пропозиція незмінна:
а) попит зростає
б) попит зменшується
Існує прямий зв’язок між зміною попиту і витікаючими звідси змінами ціни рівноваги і кількості продукту;
2.зміни пропозиції, попит незмінний.
Існує зворотній зв’язок між змінами пропзиції і витікаюими звідси змінами ціни рівноваги і прямий зв’язок між змінами пропозиції і кількістю продукції.
Графіки впливу змін попиту і пропозиції на зрівноважуючу ціну формально суперечить законну опиту і пропозиції. Але в реальній дійсності цих суперечностей не існує. При аналізі ми враховуємо тільки фактор ціни, а всі нецінові детермінанти попиту (доходи, переваги споживачів і т. д.) і пропозиції (ціни на ресурси, технологія і т.д) залишались незмінними.
Концепція пропозиції і попиту поширюється також і на ринок ресурсів. Попит на конкретний ресурс вищий, коли ціна на нього нижча.
Розглянувши закони попиту і пропозиції, а також принцип формування зрівноваженої ціни ми можемо зробити такі висновки:
1 – в ринковій економіці існує механізм , який забезпечує погодження інтересів продавців і покупців на ринках:
а) фірми можуть збільшити або зменшити виробництво в залежності від змін попиту, вони вільні у виборі обсягу і структурі випуску;
б) ціни гнучкі – змінюються під впливом попиту і пропозиції;
в) існує конкуренція без якої ринковий механізм попиту і пропозиції діяти не буде;
2 – якщо на ринку відбувається будь-яка подія, яка порушить рівновагу, що склалася, то:
а) фірми виробники обовязково відреагують на зміну ринкових умов;