Vііі. Облік безготівкових розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності.

Розрахунки в зовнішньоекономічній діяльності – це система регулювання платежів по грошових зобов’язаннях та вимогах, що викають між державами, юридичними особами та громадянами різних країн на основі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин.

Більшість міжнародних розрахунків здійснюється через банки безготівковим шляхом.

Найпоширенішою формою безготівкових розрахунків є банківський переказ.

Банківський переказ — це доручення банку своєму банку-кореспонденту виплатити певну суму грошей за розпорядженням і за рахунок переказника іноземному отримувачу (бенефіціару) із зазначенням способу відшкодування банку-платнику виплаченої ним суми.

Розрахунки шляхом банківських переказів у міжнародній торгівлі відбуваються за допомогою платіжних доручень.

Акредитив — це зобов’язання банку перевести на рахунок продавця гроші при наданні узгодженого з покупцем комплекту документів, що підтверджує постачання товару на умовах контракту.

До сторін, які беруть участь в акредитивних операціях належать:

- замовник акредитиву — платник (покупець), який подає в обслуговуючий банк заяву про відкриття акредитиву;

- бенефіціар — особа (продавець), на користь якої виставляється акредитив;

- банк-емітент — банк платника, який відкриває акредитив своєму клієнтові;

- виконуючий банк — банк, який по запрошенню банка емітента авізує (тобто повідомляє) бенефіціара (продавця), що на його користь відкрито акредитив, а також про його умови;

- підтверджуючий банк — банк, який додає своє власне платіжне зобов’язання до зобов’язань банку-емітента здійснити платіж або виконати інші дії, з урахуванням того, що документи по акредитиву будуть надані з дотриманням його строків і умов;

- рамбурсируючий банк — банк, який назначається банком-емітентом для здійснення відшкодування по акредитиву.

Акредитив найповніше забезпечує своєчасне отримання експортної виручки, що максимально відповідає інтересам експортера.

Облік розрахунків акредитивами ведеться на рахунках 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» — у разі відкриття покритого акредитиву, на рахунках 601 «Короткострокові кредити банків в національній валюті» та 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті» — у разі відкриття непокритого акредитиву.

Інкасо — це доручення продавця своєму банку одержати від покупця проти товарних документів гроші й перерахувати їх продавцю.

При інкасовій формі розрахунку експортер після постачання товару передає в банк своєї країни, що інкасує, комплект товарних документів із прикладеним до них інкасовим документом.

Банк, що інкасує, пересилає комплект документів банку платника, що, у свою чергу, пред’являє їх імпортеру для перевірки. Якщо документи відповідають умовам контракту, імпортер підтверджує банку свою згоду на оплату поставлених товарів. Повідомлення про зарахування на кореспондентський рахунок банку імпортера суми є підставою для розрахунків з експортером. Недолік інкасо з позиції експортера полягає в тому, що він спочатку має відвантажити товар, а потім передати документи в банк й очікувати виконання зобов’язань покупцем про сплату. Для зменшення ризику неплатежу експортер має наполягати на наданні банківської гарантії платежу.

Вексель — цінний папір, що посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця оплатити у визначений строк певну суму грошей власнику векселя (векселеотримувачу).