Розділ 3 результати досліджень та їх обговорення

Дослідження проводились на базі Закарпатського територіального відділу карантину рослин УЗР УААН та кафедрі генетики, фізіології рослин і мікробіології ДВНЗ «УжНУ».

Для визначення основних бактеріальних захворювань плодових рослин, які є небезпечними на даний період в Закарпатській області, були використані дані по виявленню карантинних бактеріальних хвороб в регіоні за 2007-2013 рр. та проаналізовані результати маршрутних обстежень, здійснювані спільно з співробітниками Закарпатського територіального відділу карантину рослин УЗР УААН (таблиця 3.1.).

Обстеженню підлягали насадження зерняткових, кісточкових плодових дерев, а також декоративних та дикорослих культур (глід, кизил, горобина, троянда, спірея, керія та ін). Особливо важливе значення мають обстеження розсадників, де вирощується посадковий і прищепний матеріал, до початку реалізації із них продукції. Проводився огляд вибірково в плодових та декоративних насадженнях регіону. Обстеження проводились у три строки:

1-ранньовесняний (період розпускання бруньок і цвітіння),

2-літній (період інтенсивного росту дерев),

3-осінній (період посиленого сокоруху).

У весняний період проводили суцільне обстеження, де оглядали кожне дерево. Влітку і восени обстеження проводили вибірково, оглядаючи кожне десяте дерево. Звертали увагу на дерева, які пригнічені і висихають, мають пошкоджені квіти, кору та інші ознаки, які характерні для бактеріозів, що визначаються як карантинні.

Таблиця 3.1

Обстеження плодових культур на виявлення карантинних бактеріальних захворювань в Закарпатській області(2007-2013рр.)

№ п/п	Дата	Місце обстеження	Культура	Результат
Ужгородський р-н
1	26.07.2007	с. Сторожниця	Яблуня	Еrwinia аmуlovora
2	26.07.2007	с. Сторожниця	Груша	Е. аmуlovora
3	26.07.2007	с. Малі Геївці	Груша	P. agolovera
4	26.07.2008	с. Червоне	Груша	Е. аmуlovora
5	18.08.2008	с. Червоне	Груша	Е. аmуlovora
6	18.08.2008	с. Червоне	Айва	–
7	08.04.2009	с. Селенці	Груша	Е. аmуlovora
8	23.05.2009	с. Нижнє Солотвино	Абрикос	Е. аmуlovora
9	05.06.2009	с. Селенці	Груша	Е. аmуlovora
10	24.07.2009	м. Ужгород	Абрикос	–
11	03.06.2010	с. Червоне	Айва	–
12	20.06.2010	с. Оноківці	Слива	Xanthomonas arboricola
13	10.07.2010	с. Сторожниця	Яблуня	Е. аmуlovora
14	05.04.2011	м. Ужгород	Груша	–
15	30.08.2011	с. Оноківці	Яблуня	–
16	27.09.2011	с. Мала Добронь	Яблуня	–
Мукачівський р-н
17	01.07.2009	с. Страбичово	Груша	Е. аmуlovora
18	01.07.2009	с. Ракошино	Груша	Е. аmуlovora
19	03.06.2010	с. Страбичово (на 2-х ділян-х)	Груша	Е. аmуlovora
20	24.06.2010	с. Великі Лучки	Яблуня	Е. аmуlovora
21	27.09.2011	с. Страбичово	Груша	–
Берегівський р-н
22	31.07.2007	с. Гать	Яблуня	–
23	26.06.2008	с. Бовтрадь	Айва	–
24	01.07.2009	с. Батєво	Яблуня	–
25	20.07.2010	с. Гать	Яблуня	–
Виноградівський р-н
26	05.06.2009	с. Петрово	Груша	–
Воловецький р-н
27	28.06.2010	с. Нижні Ворота	Абрикос	–
28	05.06.2012	с.Ракошино, Мукачівський р-н	Груша	X. arboricola
29	25.06.2013	с.Гать, Берегівський р-н	Персик	X. arboricola
30	14.05.2013	с. Селенці, Ужгородський р-н	Айва	X. arboricola
31	14.05.2013	с. Селенці, Ужгородський р-н	Яблуня	Е. аmуlovora

Відповідно до статті 25 Закону України « Про карантин рослин» затверджено «Перелік регульованості шкідливих організмів (бактеріальні хвороби)». Серед них названі такі бактеріози:

1. Erwinia amylovora (Burrill) Winslowetal. – Бактеріальній опік плодових.

2. Xanthomonas arboricola pv. pruni (Smith) Vauterinetal. – Бактеріальна плямістісь листя кісточковіх

При виявленні підозрілих на зараженість дерев відбирали зразки для ідентифікації збудника. Для відбору зразка з ураженими квітками секатором зрізали верхню частину пагону довжиною біля 10 см. При ураженні листків чи одночасно квітів і листків на одній гілці зрізали пагін довжиною 15-20 см. При наявності виразок на корі гілок зрізали відрізки довжиною до 20 см. При ураженні скелетних гілок чи стовбура робили спили гілок або глибокий зріз кори. Відрізки гілок, пагонів і кори зрізали із захопленням здорових частин рослини таким чином, щоб добре була помітна межа між здоровою та ураженою тканиною. В залежності від уражених частин і ступеня ураження з одного дерева, по можливості відбирали 3-5 зразків із різних частин рослини. При переході від одного дерева до іншого інструменти дезинфікували 1%-ним формаліном або 10% розчином гіпохлорита натрію (хлорокс) протягом 2-х секунд. До кожного зразку додавалась етикетка, на якій пишеться назва дерева, сорту, вік, місце і час відбору з описанням ознак хвороби. Відібрані зразки пакувались окремо в папір. Не можна запаковувати в пергамент, кальку, целофан та поліетилен, оскільки це призводить до розвитку сапрофітних грибів, що утруднює виділення бактеріальної культури. Зразки були доставлені в карантинні лабораторії протягом двох днів, де і проводився аналіз зразків та ідентифікація збудника, і, по необхідності, проводилась повна бактеріологічна експертиза чи використовувалась прискорена діагностика.

Обстеження проводилися у квітні-травні – перед початком та у фазу цвітіння, в червні – в період швидкого росту пагонів та в середині липня – під час плодоношення.

Період цвітіння. Проводилося візуальне обстеження насаджень на початку цвітіння. Симптоми ураження бактеріальним опіком мали наступний характер: квітки в суцвіттях темніли, набуваючи спочатку коричневого, а потім чорного забарвлення, згодом всихало все суцвіття; уражені квітки не опадали, створюючи враження обпалених вогнем дерев. Найчастіше спочатку уражувались одна – дві квітки, від яких згодом інфекція передавалась на все суцвіття, що, ймовірно, обумовлювалось нерівномірністю розпускання квіток.

Період росту пагонів. У період інтенсивного росту молодих пагонів хвороба спостерігалися за такими симптомами: слабкі симптоми на листках, які темніли, та зелених плодах, що зморщувались і всихали; налиті рідиною молоді пагони, на корі яких спостерігався маслянистий слід від висохлого ексудату; зморщені та почорнілі, але не опалі уражені молоді плоди.

Період плодоношення. Під час фітопатологічного обстеження плодових насаджень в період плодоношення в липні на них були такі характерні симптоми бактеріального опіку – гачкоподібно зігнуті кінчики пагонів. Ззовні та на зрізах гілок уражена тканина чітко відмежовувалась від здорової.

Подальшої інтенсифікації розвитку хвороби відмічено не було.

Систематизували дані обстежень плодових культур за роками. У таблиці 3.2 наведене співвідношення кількості обстежень ділянок та виявлень на них карантинних бактеріальних захворювань.

Найбільш небезпечним на сьогоднішній час є опік плодових, який був вперше виявлений у Закарпатті в 2003р. Також зустрічається захворювання, збудником якого є Xanthomonas arboricola.

Бактеріальна плямистість. Збудник: Xanthomonas arboricola.(Рис 3.1.)

X. arboricola pv. pruni є аеробними, рухливими, грамнегативними, 0,2-0,8х0,8-1,7 мкм, з одним полярним джгутиком. Колонії вологі, блискучі, опуклі, слизисті і виробляють жовтий нерозчинний у воді пігмент.

Таблиця 3.2