- •Venae cavae inferioris, який роз-
- •2X2 мм. У вузол проникають чис-
- •60% Випадків.
- •Venosus Arantii, яка з'єднується з
- •Кровоносні судини малого кола кровообігу
- •Isthmus aortae. Наявність звуження
- •Inferior), твердої мозкової оболони
- •Внутрішня грудна артерія,
- •1. Черевний стовбур, truncus
- •2. Верхня брижова артерія,
- •3. Нижня брижова артерія,
- •Infrapiriforme в сідничну ділян-
- •Inferior, проходить поряд
- •V. Saphena parva, мала підшкір-
- •V. Poplitea. Остання піднімається
- •II, III пальців і до променевої сто-
- •V крижового (Sv) і куприкового
- •Infrapiriforme, розташовуючись під
- •V. Saphena parva, огинає бічну кіс-
- •II, III і половини IV пальців.
СЕРЦЕ, COR
Серце має сплощену конічну
форму. В ньому розрізняють осно-
ву і верхівку, груднинно-реброву та
діафрагмову поверхні і два краї —
правий і лівий, які називаються ще
легеневими поверхнями
• basis cordis, основа серця — це
верхня, розширена частина орга-
на. Основа обернена вгору, назад
і вправо, вона з'єднується з вели-
кими присерцевими судинами;
• арех cordis, верхівка серця, є
нижньою, звуженою і заокруг-
леною його частиною, верхівка
спрямована вниз, вперед і вліво;
справа від верхівки є невелика
вирізка, incisura apicis cordis;
• facies sternocostalis (anterior),
гру днинно -реброва (передня)
поверхня, злегка опукла, вона
обернена вперед і дещо вгору та
вліво;
• facies diaphragmatica (inferior),
діафрагмова (нижня) поверх-
няі, обернена вниз і дещо на-
зад та вправо, вона прилягає до
діафрагми;
• margo dexter, правий край сер-
ця, гострий, відокремлює обидві
поверхні справа; він обернений
вниз і вправо;
• facies pulmonalis dextra et sinistra,
права та ліва легеневі повер-
хні, вони обернені до відповідних
легень (рис. 75).
Борозни
На поверхні серця є поперечна
та поздовжні борозни, які відокремлюють камери серця ззовні; в борознах містяться кровоносні судини і жирова клітковина:
• sulcus coronarius, вінцева бо-
розна, являє собою глибоку ко-
лову борозну, яка відокремлює
передсердя від шлуночків. Пе-
редня частина борозни глибша
від задньої, спереду борозна
прикрита передсердними вуш-
ками;
• sulcus interventricularis anteri-
ог, передня міжшлуночкова бо-
розна, йде уздовж передньої по-
верхні серця і відокремлює пра-
вий та лівий шлуночки серця
спереду;
• sulcus interventricularis posterior,
задня міжіилуночкова бороз-
на, проходить уздовж нижньої
поверхні серця і відокремлює
правий та лівий шлуночки серця
ззаду.
Передня та задня міжшлуноч-
кові борозни з'єднують у ділянці
вирізки верхівки серця.
КАМЕРИ СЕРЦЯ
Серце має чотири камери — два
передсердя, праве та ліве, і два шлу-
ночки, правий та лівий. Передсер-
дя відокремлені міжпередсердною
перегородкою, septum infceratria/e,
а шлуночки — міжгилуночковою,
septum interventriculare. Праве
передсердя і правий шлуночок становлять праву (венозну) полови-
ну серця, а ліве передсердя і лівий
шлуночок — ліву (артеріальну)
його половину.
Праве передсердя,
atrium dextrum
Праве передсердя має форму
куба, з випинанням, яке спрямоване
вперед і медіально — це праве вушко, auricula dextra, яке прилягає доаорти справа Вушко відокремлене від ділянки впадіння порожнистих вен межовою борозною,sulcus terminalis.
Вени, які впадають у праве пе-
редсердя. У праве передсердя впа-
дають верхня та нижня порожнисті вени, а також вінцева пазуха:
• vena cava superior, верхня по-
рожниста вена, відкривається у
праве передсердя отвором, ostium venae cavae superioris, який
розташований на межі між верх-
ньою та передньою стінками;
• vena cava inferior, нижня порож-
ниста вена, відкривається у пра-
ве передсердя отвором, ostium
Venae cavae inferioris, який роз-
ташований на задній стінці поб-
лизу вінцевої борозни. Від нижнього краю отвору до міжпередсердної перегородки (до овальної ямки) тягнеться півмісяцева
складка — заслінка нижньої по-
рожнистої вени, valvula venae
cavae inferioris1. Між отворами
верхньої і нижньої порожнистих
вен є невеликий міжвенний гор-
бок, tuberculum intervenosumДілянка правого передсердя,
куди впадають порожнисті вени,
називається пазухою порожнис-
тих вен, sinus venarum cavarum;
• sinus coronarius, вінцева пазуха,
є колекторною венозною судиною, яка збирає кров із стінок
серця. Її отвір розташований
між передсердно-шлуночковим
отвором та отвором нижньої по-
рожнистої вени і має невелику
складку, valvula sinus coronarii1.
Рельєф внутрішньої поверхні
На внутрішній поверхні правого
передсердя є такі утворення:
• fossa ovalis, овальна ямка, являє собою заглибину посередині
міжпередсердної перегородки
(діаметр 1,5-2,0 см), дно якої
утворене тонкою дуплікату-
рою ендокарда. Ямка обмежена
виступаючим краєм — кантом
овальної ямки, limbus fossae ovalis.
В ембріональному періоді тут
є широкий овальний отвір, foramen
ovale, який з'єднує праве
передсердя з лівим. Після народ-
ження він закривається;
• тлі. pectinati, гребенясті м'язи,
розташовані в ділянці правого
вушка та бічної стінки передсердя.
Решта внутрішньої поверхні пра-
вого передсердя гладка.
Правий шлуночок,
ventriculus dexter
Порожнина правого шлуночка
має неправильну форму, дещо на-
гадує піраміду; в ній розрізняють
передню, нижню і медіальну стінки.
Остання являє собою міжшлуноч-
кову перегородку. На поперечному
розрізі порожнина має вигляд пів-
місяця.
Вгорі через широкий правий
передсердно-шлуночковий отвір,
ostium atrioventriculare dextrum,
правий шлуночок сполучається
з правим передсердям, а спереду
вихідна частина порожнини про-
довжується у легеневий стовбур,
truncus pulmonalis, який виходить
із шлуночка.
Правий передсердно-шлуночко-
вий клапан, valva atrioventricularis
dextra, розміщений в ділянці пра-
вого передсердно-шлуночкового
отвору. Він має три стулки, тому
його називають тристулковим кла-
паном, valva tricuspidalis. Розрізня
ють передню, задню і перегородко-
ву (медіальну) стулки (стулки ат-
ріовентрикулярних клапанів в кіль-
кісному відношенні непостійні):
• cuspis anterior, передня стулка,
розташована спереду;
• cuspis posterior, задня стулка,
розташована ззаду;
• cuspis septalis, перегородкова
стулка, розміщена медіально,
вона є найменшою.
Стулки клапана на рівні перед-
сердно-шлуночкового отвору міцно
зрощені з правим фіброзним кіль-
цем, яке оточує цей отвір. Від вер-
шин сосочкоподібних м'язів і стінокшлуночка відходять сухожилкові
струни, chordae tendineae, які при-
кріплюються до вільних країв стулок.
Сосочкоподібні м'язи, mm. ра-
pillares, — це конусоподібні м'язові
виступи на внутрішній поверхні
шлуночка. У правому шлуночку є
такі сосочкові м'язи:
• m. papillaris anterior, передній
сосочкоподібний м'яз, він з'єд-
нується сухожилковими стру-
нами з передньою та задньою
стулками клапана, цей м'яз най-
більший;
• m. papillaris posterior, задній со-
сочкоподібний м'яз, він менший
від переднього, з'єднується сухо-
жилковими струнами із задньою
та передньою стулками клапана.
• mm. papillares septales, перего-
родкові сосочкоподібні м'язи —
це декілька невеликих м'язових
сосочків, які сухожилковими
струнами з'єднуються з перего-
родковою і передньою стулками
клапана.
Внутрішня поверхня правого
шлуночка має численні м'ясисті
перекладки, trabeculae carneae, які
утворюють сіткоподібні структури.
Артеріальний конус (лійка),
conus arteriosus (infundibulum),
являє собою передньо-верхню ви-
хідну частину правого шлуночка з
більш або менш гладкими внутріш-
німи стінками. Звужуючись догори,
артеріальний конус переходить у
легеневий стовбур. Його отвір, ostium
trunci pulmonalis, має клапан.
Клапан легеневого стовбура, valva
trunci pulmonalis, розташований
в отворі легеневого стовбура, він
має три півмісяцеві заслінки у виг-
ляді невеликих кишеньок• valvula semilunaris anterior, пе-
редня півмісяцева заслінка;
• valvula semilunaris sinistra, ліва
півмісяцева заслінка;
• valvula semilunaris dextra, права
півмісяцева заслінка.
Простори, обмежені иівмісяце-
вими заслінками і стінкою легене-
вого стовбура, називаються пазуха-
ми легеневого стовбура, sinus trunci
pulmonalis. Кожна півмісяцева за-
слінка посередині вільного краю
має невеликі вузлики, noduli valvularum
semilunarium, які сприяють
кращому змиканню заслінок.
Ліве передсердя,
atrium sinistrum
Ліве передсердя має форму не-
правильного куба. Спереду перед-
сердя випинається, у вигляді лівого
вушка, auricula sinistra, з фестонча-
тим краєм. Воно прилягає зліва до
легеневого стовбура. На внутріш-
ній поверхні вушка є добре помітні
перекладки, які утворені гребеняс-
тими м'язами. Решта поверхні ліво-
го передсердя гладка. У міжперед-
сердній перегородці є більш тонка
ділянка, яка відповідає овальній
ямці.
Легеневі вени. У ліве передсер-
дя впадають чотири легеневі вени
(по дві з кожної легені), які несуть
артеріальну кров з легень;
• v. pulmonalis superior dextra,
права верхня легенева вена;
• v. pulmonalis inferior dextra,
права нижня легенева вена;
• v. pulmonalis superior sinistra,
ліва верхня легенева вена;
• v. pulmonalis inferior sinistra,
ліва нижня легенева вена.
Отвори легеневих вен, ostia venarum
pulmonalium, розташовані
на задній стінці лівого передсердя і
клапанів не мають. Іноді та чи інша
пара легеневих вен з'єднується перед
впадінням в один непарний стовбур
(у таких випадках передсердя має
меншу кількість отворів) (рис. 78).
Лівий шлуночок,
ventriculus sinister
Порожнина лівого шлуночка
має вигляд конуса, який звужуєть-
ся донизу. На поперечному розрізі
вона має овальну форму. Вгорі шлу-
ночок має два отвори — лівий перед-
сердно-іилуночковий отвір, ostium
atrioventriculare sinistrum; попере-
ду і справа від нього знаходиться
отвір аорти, ostium aortae.
Лівий передсердно-іилуночковий
клапан, valva atrioventricularis sinistra,
розташований в ділянці від-
повідного отвору. Він має дві стул-
ки, тому його називають двостулко-
вим (мітральним) клапаном (valva
bicuspidalis (mitralis)).
У мітральному клапані розріз-
няють передню і задню стулки:
• cuspis anterior, передня стулка,
розташована спереду і справа;
• cuspis posterior, задня стулка,
розташована ззаду і зліва, вона
дещо менша від передньої.
Стулки клапана в ділянці перед-
сердно-шлуночкового отвору міцно
зрощені з лівим фіброзним кільцем,
яке оточує отвір. Від вільних кінців
стулок відходять сухожилкові струни, які фіксуються до сосочкопо-
дібних м'язів.
Сосочкоподібні м'язи. У ліво-
му шлуночку є два великі сосочко-
подібні м'язи: передні і задній:
• m. papillaris anterior, передній
сосочкоподібний м'яз, розташо-
ваний на передній стінці лівого
шлуночка;
• m. papillaris posterior, задній
сосочкоподібний м'яз, лежить на
задній стінці лівого шлуночка.
Обидва м'язи зв'язані з обома
стулками мітрального клапана за
допомогою добре помітних сухо-
жилкових струн. Внутрішня повер-
хня лівого шлуночка має м'ясисті
перекладки, які йдуть у різних на-
прямках і надають стінці шлуночка
сіткоподібного вигляду.
Клапан аорти, valva aortae. По-
рожнина лівого шлуночка перехо-
дить косо вгору і вправо в аорту, отвір
якої, ostium aortae, має клапан, valva
aortae. Клапан складається з трьох
півмісяцевих заслінок (рис. 79):
• valvula semilunaris posterior, за-
дня півмісяцева заслінка; • valvula semilunaris sinistra, ліва
півмісяцева заслінка;
• valvula semilunaris dextra, права
півмісяцева заслінка.
Простори, які обмежені півміся-
цевими заслінками і стінкою аорти,
називаються пазухами аорти, sinus
aortae1. У ділянці правої та лівої па-
зух є отвори правої і лівої вінцевих
артерій. На вільних краях півміся-
цевих заслінок розміщені вузлики,
noduli valvularum semilunarium2.
З боків від цих вузликів розташо-
вані потовщені серпики півміся-
цевих залінок, lunulae valvularum
semilunarium.
Практичні зауваження
Клапани серця часто зазнають
патологічних змін (пороки кла-
панів). При розвитку пороку стул-
ки клапанів зростаються, склерозу-
ються і стають мало податливими.
При цьому формується недостат-
ність клапанів або звуження от-
ворів. При недостатності клапанів
їх стулки не змикаються повністю
і пропускають кров у зворотньо-
му напрямку. Звуження (стеноз)
отворів полягає в тому, що стулки
не розмикаються в достатній мірі
і кров проходить через звужений
отвір. Нерідко буває поєднання не-
достатності клапанів і звуження от-
ворів. Найчастіше уражається міт-
ральний клапан (дві третини набу-
тих пороків), потім — клапан аорти.
Тепер досить успішно проводять
хірургічне лікування пороків шля-
хом вшивання штучних клапанів.
Міжіилуночкова перегородка,
septum interventriculare. Міжіилу-
ночкова перегородка має м'язову
та перетинчасту частини (рис. 80):
• pars muscularis, м'язова части-
на, є більшою нижньою час-
тиною, вона утворена товстим
м'язовим шаром;
• pars membranacea, перетинчас-
та частина, — це верхня неве-
лика тонка частина перегородки
довжиною 1 см, яка складається
з фіброзної тканини. Вона утво-
рюється в тому місці, де у ембріо-
на зростаються три перегород-
ки — міжпередсердна, міжшлу-
ночкова і перегородка артеріаль-
ного стовбура3.
БУДОВА СТІНКИ СЕРЦЯ
Шари стінки
Стінка серця складається з
трьох шарів — епікарда, міокарда і
ендокарда:
• epicardium, епікард, покриває
серце ззовні, він є вісцеральним
листком серозної оболонки (пе-
рикарду). Під епікардом лежить
жирова клітковина, яка особли-
во добре розвинута в борознах
серця;
• myocardium, міокард, являє со-
бою середню (найтовіцу) обо-
лонку. В міокарді є особливі
м'язові пучки провідної системи
серця;
• endocardium, ендокард — це
внутрішня оболонка, яка висте-
ляє зсередини порожнини серця.
Ендокард за будовою відповідає
стінці кровоносних судин. Кла-
пани є дуплікатурою ендокарду
із щільним прошарком сполуч-
ної тканини.
Фіброзні кільця,
anuli fibrosi
М'язові волокна і клапани сер-
ця прикріплюються до фіброз-
них кілець, які утворюють щіль-
ний сполучнотканинний скелет
серця. Є чотири фіброзні кільця
(рис. 81):
1) anulus fibrosus sinister, ліве
волокнисте кільце, розташованенавколо лівого передсердно-шлу-
ночкового отвору1;
2) anulus fibrosus dexter, пра-
ве волокнисте кільце, розташоване
навколо правого передсердно-шлу-
ночкового отвору;
3) волокнисте кільце навколо
отвору легеневого стовбура;
4) волокнисте кільце навколо
отвору аорти.
Ліве волокнисте кільце з'єд-
нується з волокнистим кільцем
аорти, утворюючи два трикутни-
ки, що розташовані позаду аорти —
trigonum fibrosum dextrum et sinistrum.
Волокнисті кільця і трикут-
ники відокремлюють міокард пе-
редсердь від міокарду шлуночків.
Міокард передсердь тонший
(2-3 мм) від міокарда шлуночків.
Він починається від фіброзних
кілець і має два шари — поверхне-
вий і глибокий. Поверхневий шар,
спільний для обох передсердь, має
поперечний напрямок м'язових во-
локон. Глибокий шар має м'язові
волокна двох напрямків — поздовж-
ні і колові. Переважають поздовжні
м'язові волокна, вони в вигляді пе-
тель охоплюють кожне передсердя
окремо, а навколо вен, що впадають
в передсердя, колові м'язові волокна
утворюють стискачі. За рахунок поз-
довжніх м'язових волокон утворю-
ються гребенясті м'язи передсердь.
Міокард шлуночків значно
товщий за міокард передсердь.
Особливо сильно він розвинутий у
стінці лівого шлуночка, де його товщина досягає 1,5 см. Товщина стінки правого шлуночка менша — 0,7-0,8 см. Міокард шлуночків утворюєскладну систему переплетених і
петлеподібних м'язових пучків, серед яких є три шари:
• зовнішній (косий) шар почи-
нається спереду від фіброзних
кілець, він тягнеться косо вниз
і вліво до верхівки серця, потім
петлеподібно завертає, утворює
завиток серця, vortex cordis, і
переходить у внутрішній поз-
довжній шар. За рахунок вну
рішнього поздовжного шару ут-
ворюються м'ясисті перекладки і
сосочкоподібні м'язи. Зовнішній
та внутрішній іпари є спільними
для обох шлуночків;
• середній шар складається з
більш-менш поперечних воло-
кон, які оточують правий і лівий
шлуночки окремо, він є найпо-
тужнішим.
Останнім часом досліджено, що
м'язові волокна серця утворюють
тривимірну сітку. Безперервна змі-
на напрямку волокон забезпечує
ефективне прикладання сили міо-
карда при його скороченні.
ПРОВІДНА СИСТЕМА СЕРЦЯ
Провідна система серця скла-
дається з м'язових волокон особли-
вої будови (більш світлих, бідних на
міофібрили і багатих на саркоплаз-
му), яким властивий автоматизм,
тобто здатність генерувати і про-
водити ритмічні імпульси до робо-
чого міокарда. Завдяки цьому від-
буваються послідовні скорочення
(систоли) передсердь і шлуночків.
В провідній системі серця розрізня-
ють вузли і пучки волокон, які про-
водять імпульси (рис. 82).
Пазухо-передсердний вузол,
nodus sinuatrialis (вузол Кис-Фля-
ка), розташований у стінці правого
передсердя під епікардом між верхньою порожнистою веною і правим
вушком. Його розміри становлять