- •1.Щовивчає релігієзнавство як наука?
- •2.Які основні напрямки існують в релігієзнавстві?
- •3.Визначте зв'язок між релігієзнавством та богослов’ям.
- •4.В чому полягає сутність релігії?
- •5.Які теорії походження релігії ви знаєте?
- •6.Структура релігії
- •7.Функції релігії.
- •8.Порівняйте функції релігії та функції релігійних організацій.
- •9.Коли і як виникла релігія?
- •10.Які основні етапи в системі розвитку проходить релігія?
- •11.Первісні вірування
- •12.Причини виникнення релігійних вірувань.
- •13.Типологізація релігій.
- •14.Які елементи первісних вірувань увійшли в розвинені релігійні системи?
- •15.Родоплемінні релігійні вірування
- •16.Походження даосизму, його пантеон і культ.
- •17.Основні ідеї даосизму.
- •18.Які релігії ми називаємо національними і чому?
- •19.Національні релігії сучасності. Основні ознаки.
- •20.Сутність віровчення зороастризму.
- •21.Авеста – священна книга зороастризму.
- •22.В чому полягає політеїзм індуїзму?
- •23.В чому полягає сутність синтоїзму?
- •24.Соціальні причини виникнення індуїзму.
- •25.Специфіка релігії давнього китаю.
- •26.Основні ідеї конфуціанства.
- •27.Чим обумовлений успіх вчення Конфуція?
- •28.Умови виникнення іудаїзму.
- •29. Іудейська література, її склад і зміст.
- •30.Особливості сикхізму.
- •31.Особливості становлення та характерні риси джайнізму.
- •32.Назвіть та проаналізуйте монотеїстичні релігії серед національних релігійних систем.
- •33.Світові релігії та їх особливості.
- •34. Зміст релігійно – філософського вчення буддизму.
- •35.Які особливості буддиського віровчення дозволили йому розвинутись у світову релігію?
- •36.Проаналізуйте зміст чотирьох святих істин.
- •37. Ламаїзм – форма буддизму.
- •38.Дзен – буддизм як форма буддизму.
- •39.Основні напрями буддизму.
- •40.Суспільно - історичні причини виникнення ісламу.
- •41.Ідейні джерела ісламу.
- •42.Особливості віровчення ісламу.
- •43.Основні напрямки в ісламі.
- •44.Релігійні та філософські джерела християнського вчення.
- •45.Розколи в християнстві: причини й наслідки.
- •46.Основні напрямки раннього протестантизму: віровчення та культ.
- •47.Соціально історична та ідеологічна обумовленість введення християнства в Київській Русі.
- •48.Характеристика пізнього протестантизму та основних його напрямків.
- •49.Протестантистські релігійні об’єдніння та церкви в суверенній Україні.
- •50.Історичні причини виникнення Біблії.
- •51.Соціально – історична обумовленість православ’я та католицизму.
- •52.Сутність віровчення і культу православ’я.
- •53.Католицізм в суверенній Україні.
- •54.Правове регулювання свободи й совісті в Україні.
- •55.Православя в суверенній Україні.
- •56.Особливості віровчення і культу католицизму.
- •57.Нетрадиційні релігії: їх х-ка та поширення на Україні.
- •58.Зміст та основні напрями сучасного діалогу між державою і церквою в суверенній Україні.
1.Щовивчає релігієзнавство як наука?
Є знання, необхідні фахівцю для успішної діяль¬ності в конкретній галузі, а є поняття, ідеї, теорії, факти, засвоєння яких важливе для становлення кожної людини як особистості, для формування її духовної культури Га¬луззю, яка містить такі знання, є релігієзнавство. Його вивчення дає змогу пізнати, осмислити сутність понять "релігія", "віра", засвоїти історію релігій, характеристику релігійних вірувань тощо.
Релігієзнавство – галузь гуманітарного знання, яка вивчає закономірності виникнення, розвитку та функціонування релігії і вирішує кілька взаємопов’язаних завдань: воно прагне зрозуміти сенс релігійної мови; визначити статус релігійних вірувань, умови їх обгрунтованості, раціональності та істинності; охарактеризувати природу і функції релігійного, особливо містичного досвіду ; встановити можливі «моделі віри» і, нарешті, окреслити відносини між філософією релігії і религиоведческими дисциплінами. Як галузь гуманітарного знання релігієзнавство виник¬ло в Європі у другій половині XIX ст. на межі філософії, психології, соціології, антропології, етнографії, археології, мовознавства, порівняльної міфології та фольклористики, маючи своїм завданням не апологію певних релігійних догматів, а неупереджене дослідження релігій світу.
Ф-ції:гносеологічна,прогнозуюча,методологічна, виховна,формування віротерпимості.
Структура: психологія, соціологія, право, філософія, політологія, богослов’я, порівняльне правознавство.
2.Які основні напрямки існують в релігієзнавстві?
У релігієзнавстві виділяють два важливі напрями, або розділи, — теоретичний та історичний. Теоретичне релігієзнавство вивчає філософські, соціологічні та психологічні аспекти. Історичне — вивчає історію виникнення та еволюції окремих релігій та вірувань в їхньому взаємозв'язку, акцентує увагу на послідовності розвитку релігійних культів.
Обидва напрями складають цілісну систему наукового дослідження релігії. Однак теоретичні й історичні питання релігієзнавства мають власну специфіку і повністю не зливаються, не ототожнюються. Така точка зору відображає об'єктивні процеси інтеграції та диференціації наукових знань про соціальну сутність релігії та її функції.
3.Визначте зв'язок між релігієзнавством та богослов’ям.
Теологія (богослов'я) виникає із спроби пояснити, зробити доступними для віруючих загальні положення певної релігії, образи, втілені у священних книгах, поста¬нови соборів, догматичні формули. До неї входять розділи: догматика (системний виклад положень, які вважають істинними), моральне богослов'я, екзегетика (тлумачення . біблійних текстів), літургія (теорія богослужіння), ка¬ноніка (теорія церковного права) тощо. Теологія безпосе¬редньо пов'язана з конкретним віросповіданням, вивчає релігію та різні форми релігійного життя з погляду 'їх прак¬тичного використання. Релігієзнавство намагається порівняти різні релігійні системи, узагальнити релігійний досвід різних народів в історичному розвитку.
4.В чому полягає сутність релігії?
Релігія — не тільки уявлення про Бога, не тільки фор¬ма свідомості. Це й реальне життя, дії людей: культ, бого¬служіння, церковна організація, форми і принципи ор¬ганізації суспільного життя, що певною мірою ґрунтують¬ся на релігійних засадах.
Релігія — духовний феномен, що виражає віру людини в надприродне Начало — джерело буття всього існуючого, яке є для неї засобом спілкування з ним, входження в йо¬го світ.