Польові підготовчі роботи.

Польові підготовчі роботи проводяться після збору і вивчення матеріалів, що були

зібрані під час камеральної підготовки, з цілю доповнення і уточнення відомостей про земельний фонд сільськогосподарського господарства, влаштування території та її інженерному облаштуванні, виявлення резервів для збільшення площі с-г угідь,

визначення заходів захисту ґрунтів від ерозії, збільшення продуктивності кормових угідь. Обстеження проводиться комплексною групою спеціалістів в складі

землевпорядника, агронома, лісомеліоратора, гідротехніка та при необхідності ґрунтознавця з залученням спеціалістів господарства.

Польове обстеження території передбачає:

 уточнення складу угідь, їх якісний склад і фактичне використання;

 вивчення землі стороннього використання;

 обстеження дорожньої мережа господарства;

 вивчення розміщення земельних масивів виробничих підрозділів;

 обстеження існуючих господарських центрів, польових станів та літніх таборів;

 вивчення зрошувальної та осушувальної системи та її розміщення;

 виявлення земель придатних до використання ріллі та культурних пасовищ і сінокосів;

 вивчення сільськогосподарських угідь, що потребують меліоративних робіт, заходів корінного та поверхневого поліпшення;

 вибір земельних масивів, які придатні для розміщення садів, виноградників, ягідників;

 обстеження болота, заболочених ділянок і вивчення можливості їх осушення;

 вибір ділянок, що придатні до зрошення;

 обстеження засолених земль, що придатні до меліорації;

 виявлення ділянок з крутими схилами, що придатні до терасування;

 обстеження ерозійно небезпечних земель;

 виявлення місць дії лінійної водної ерозії ґрунтів;

 вивчення діючих водних джерел, що використовуються для польового та пасовищного водопостачання.

В процесі польового обслідування визначаються в натурі та схематично наносяться на креслення:__ В процесі польового обслідування визначаються в натурі та схематично наносяться на креслення: – сівозмінні масиви з урахуванням ґрунтового покриву, рельєфу місцевості та організаційної структури господарства;

– землі, придатні для освоєння в ріллю, та ділянки, що потребують осушення, зрошення (з

використанням матеріалів проектних розробок спеціалізованих проектних організацій);

– місця, де необхідно створити прияружні, прибалкові та водорегулюючі лісосмуги,

провести суцільне залісення та побудувати протиерозійні гідротехнічні споруди (вали

різних типів, скидні та донні споруди, вали-тераси, ставки та ін.), побудувати тераси,

провести виположування та загортання ярів, з відповідними заходами, що запобігають

розмиву, створити мулофільтри, мікролимани на улоговинах (елементах мікрорельєфу);

– ділянки, де необхідно провести корінне або поверхневе поліпшення природних

кормових угідь та культуртехнічні роботи;

– ділянки, вкриті рідколіссям, чагарниками, та іншими насадженнями з метою

переведення в сільськогосподарські угіддя, якщо вони не мають ґрунтозахисного та водоохоронного значення;

– ділянки, порушені гірничими виробками, будівельними та розвідувальними роботами з

метою їх рекультивації;

– ділянки для створення культурних пасовищ, розміщення нових або розширення

існуючих багаторічних плодових насаджень і виноградників, господарських дворів,

тваринницьких ферм, відповідно до перспектив розвитку господарства. В результаті польового обстеження складається акт землевпорядного обстеження. Підготовчі роботи передбачають обчислення площ. Загальну площу землекористування вираховують аналітичним способом за координатами точок поворотів меж території сільради або землекористування за формулами__