Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
19
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
72.7 Кб
Скачать

Вальдорфська педагогіка.

Засновник - Рудольф Штейнер (1861-1925) - німецький філософ та педагог. Філософською основою вальдорфської педагогіки є антропософія, яка об’єднує в собі елементи суб’єктивного ідеалізму (дійсність як самопрояв духу), гетевського об’єктивного ідеалізму і християнства.

Мета виховання: формування цілісної особистості, що прагне до максимальної реалізації своїх можливостей (самореалізації, самоактуалізації), здатну на свідомий вибір відповідального рішення.

Принципи вальдорфської педагогіки.

  1. Природовідповідність: розвиток дитини відбувається за заздалегідь заданою, генетично детермінованою програмою, його актуальний рівень визначає вимоги до навчання.; врахування циклічності розвитку дитини (три цикли по 7 років, добові біоритми).

  2. Вільне виховання та навчання, без примусу й насилля. Свобода як засіб виховання.

  3. Цілісне формування особистості: тілесної, душевної та духовної її сторін.

4. Опора на авторитет педагога, батьків, духовного ідеалу, що розглядається як важлива рушійна сила розвитку дитини, перш за все у підлітковому віці, коли очима такого авторитету дитина сприймає світ.

  1. Культ творчості; розвиток індивідуальності засобами мистецтва.

  2. Духовна спільність педагогів та учнів: педагогіка відносин, а не вимог.

Особливості змісту вальдорфської педагогіки

  • Потрійний ритм кожного навчального дня: І - академічні заняття (відповідно до щоденного біоритму дитячого організму пік інтелектуальної активності припадає на першу половину дня - від 5 до 12 год.); II - заняття естетичного циклу (музика, живопис, скульптура, архітектура, театр, евритмія - особливий вид мистецтва: синтез думки і руху, кольору і музики); ІІІ - трудова діяльність (столярна і слюсарна справа, шиття, плетіння, гончарна справа, приготування їжі, тобто різні види „рукотворчості”).

  • Відсутня абсолютизація предметних кроків як основної форми навчального процесу. Поєднання 45-хвилинних уроків із заняттями за методом епох.

• Зміст навчання за методом епох:

І - прообрази і казки; від образу до букви; співи, евритмія, в’язання на спицях;

II - дива та легенди; письмо, арифметика; флейта, малювання, ручна праця;

ІІІ - створення світу та Старий Заповіт; ноти, малювання форм;

IV - відрив загального і окремого; дроби; європейські міфи; орнамент, канон, вишивка;

V - гармонія і античність, Греція; десяткові дроби, оркестр, робота по дереву;

VI - середні віки, боротьба добра і зла; Рим; фізика, відсотки, геометрія, робота по дереву;

  1. - простір, Ренесанс; алгебра, вірші, шиття;

  2. - революції, XIX століття; економіка, хімія, композитори, робота з металом;

  3. - екологія, технічний прогрес і моральність, історія мистецтв, столярна справа;

X - політика, історія, суспільство, фізика, драматургія, кераміка;

XI - суспільство, література, музика, скульптура, палітурна справа;

XII - історія культури, імпровізація у всіх сферах.

  • Активна співпраця з батьками, які є невід’ємними учасниками навчально-виховного процесу.

  • Відсутність одноосібного керівництва школою (директора), колективне змінне управління.