3.Сутність і завдання естетичного виховання
Естетичне виховання покликане ознайомити людину із загальними закономірностями художнього освоєння дійсності, сутністю і формами відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, роллю мистецтва в розвитку суспільства.Серед найголовніших завдань естетичного виховання виокремлюють:— формування естетичних понять, поглядів, переконань, здатностей розуміти прекрасне, правильно естетично оцінювати факти, явища, процеси;— виховання естетичних почуттів, уміння отримувати насолоду від сприймання прекрасного в навколишній дійсності та мистецтві;— формування потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві на основі розвитку власних творчих здібностей, опанування знань і практичних умінь у певному виді мистецтва.У естетичному вихованні молоді використовують різні джерела прекрасного: образотворче мистецтво, музику, літературу, театр, кіно, архітектуру тощо. Так, під час сприйняття картини або скульптури дитина не лише пізнає світ, а й фантазує, формує, «домальовує» подумки зображене, бачить на картині події, образи, характери. Чільне місце посідає також музика, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, її поведінку. Важливим джерелом є й художня література. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література — важливий засіб розвитку інтелекту учнів. Цінність театру, кіно, телебачення, естради, цирку як засобів естетичного виховання у тому, що вони поєднують у собі елементи багатьох видів мистецтва: літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю. Повинна стати предметом обговорення з естетичних позицій і діяльність школярів: гідні вчинки учнів, їх успіхи в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності. Учитель має показати дитині красу природи в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ. Предметом захоплення повинні стати також героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота й фізична досконалість. Важливим засобом естетичного виховання може слугувати дизайн шкільних приміщень, оформлення класу.Особливим фактором естетичного виховання є природа. Як зауважував В. Сухомлинський, розглядаючи квітку чи окрему пелюстку, крильце метелика чи пушинку тополі, дитина не повинна забувати глобальну істину: природа — це єдине ціле, якому притаманна гармонія взаємозв'язків і залежностей, яке є джерелом і суттю життя.Естетичне виховання зорієнтоване на формування естетичної свідомості та естетичної поведінки особистості.Естетична свідомість — одна з форм суспільної свідомості, що реалізується через художньо-емоційне освоєння дійсності у формі естетичних почуттів, переживань, оцінок, смаків, ідеалів.Естетичні почуття є особливими почуттями насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне у навколишній дійсності та творах мистецтва.Естетичний смак є здатністю людини правильно оцінити прекрасне, відрізняти прекрасне від потворного.Естетичний ідеал — уявлення людини про прекрасне в абсолютному його вираженні.Естетична свідомість, естетичні почуття, смаки, ідеали, переживання тощо, взаємодіючи між собою, зумовлюють естетичну поведінку, яка є втіленням прекрасного у конкретних вчинках людини.Умови ефективності естетичного виховання.Ефективність естетичного виховання молоді визначають такі чинники:— створення в навчальному закладі естетично привабливої обстановки (оформлення навчальних кабінетів, аудиторій, місць відпочинку);— звернення у виховній роботі з молоддю до народних традицій і обрядів;— висока естетична культура різноманітних виховних заходів;— широке залучення учнів та студентів до гуртків художньої самодіяльності, участі їх у конкурсах та олімпіадах естетичного напряму;— висока естетична культура вихователів і вихованців у зовнішньому вигляді й у стосунках.Ефективність естетичного виховання забезпечується також взаємодією закладів освіти, культури, сім'ї, засобів масової інформації, культурними традиціями соціуму тощо.
4.Зміст, форми і методи естетичного виховання.Зміст естетичного вихованняРобота по естетичному вихованню в дитячому саду тісно пов'язана з усіма сторонами виховного процесу, форми організації її дуже різноманітні, і результати проявляються в різних видах діяльності. Робота, ця передбачає: - виховання естетичного ставлення до навколишньої дійсності через ознайомлення з громадськими та природними явищами в побуті, в процесі праці, гри; - естетичні виховання засобами мистецтва (художнє виховання, розвиток творчих здібностей). У "Програмі виховання в дитячому садку" сформульовані основні завдання розвитку естетичного ставлення до навколишньої дійсності, інтересів, здібностей дітей. Вказано обсяг знанні, уявлень, навичок і вмінь, які повинен засвоїти дитина з урахуванням його вікових можливостей. Виховання естетичного ставлення до навколишнього сприяє формуванню багатьох якостей особистості дитини. Це складний і тривалий процес, у якому важко чітко фіксувати вікові етапи. Програма ж художнього виховання, яке ведеться на заняттях, може бути сформульована досить чітко. На основі наукових досліджень вдалося визначити обсяг знань і навичок з кожного виду художньої діяльності, а також рівень розвитку здібностей і вихованості дітей різних вікових груп. Одна з важливих завдань виховання в дитячому садку - підготовка дитини до школи. Тому зміст роботи в підготовчій до школи групі (діти шести-семи років) будується таким чином, щоб у ній враховувалися вимоги сучасної школи та перспективи її розвитку. Підготовленість дитини до школи проявляється не тільки в накопиченні їм необхідних знань та навичок, але й у вмінні вільно орієнтуватися і діяти в новій ситуації. Хороші результати досягаються в тому випадку, якщо на кожному етапі навчання і виховання педагог спирається на вже засвоєне дітьми і орієнтується на те нове, що чекає дитину на більш високій, сходи. Для того щоб правильно організувати роботу по естетичному вихованню, доцільно намітити його приблизний зміст, визначити конкретні вимоги, що відповідають загальним завданням виховання, для дітей кожної вікової групи. Це дозволить уникнути випадковостей, стихійності, однобічності у відборі засобів і методів естетичного виховання, допоможе педагогам-практикам планувати роботу, розташовувати матеріал у певній послідовності, бачити її кінцеві цілі. Програма естетичного виховання спрямована на формування сприйняття, уяви, пам'яті і на розвиток інтересів, почуттів, нахилів та здібностей, які сприяють виникненню активного ставлення до життя. Прояв цих якостей та їх розвиток важче простежити, ніж конкретні результати навчання знанням і навичкам, Важливо визначити послідовність цього розвитку. Естетичне виховання-процес складний. Тому ми іноді дотримуємося таких формулювань, як "привчати дітей емоційно сприймати", "відчувати задоволення", "любити і прагнути", "проявляти здібності" і т. д., конкретизуючи, проте, в чому саме це проявляється. Наприклад, виникає вимога "проявляти музичний і поетичний слух", і тут же пояснюється, як можна це перевірити і що потрібно від дітей: "чисто інтонувати, визначати на слух, чи правильно проспівано пісню, розрізняти високі і низькі звуки, їх силу і висоту , зміну темпу в співі, читанні віршів ". Естетичне виховання не є ізольованим від загального педагогічного процесу. Пронизуючи багато сторін життя дитини, воно тісно пов'язане з моральним, розумовим, фізичним розвитком дітей і реалізується в основних формах: організації їх діяльності: у грі, заняттях, побуті, праці, на святах і в розвагах. Серед програмних вимог названі також навички культурної поведінки - акуратно одягатися і роздягатися, стежити за чистотою і зовнішнім виглядом і т. д. Ці вимоги ставляться і до фізичного розвитку, придбання культурно-гігієнічних навичок. Але хіба мислимо естетичне виховання дитини без оволодіння елементарними нормами поведінки? І хіба не природно вважати ці скромні й повсякденні прояви зародженням естетичних якостей? Згодом вони дозволять підвести дитину до більш глибоким моральним переживань. Органічне поєднання естетичного і етичного найбільш наочно проявляється у ставленні до праці, до суспільного життя. У дошкільному дитинстві естетичне ставлення до навколишнього проявляється у своєрідних формах, поступово, часом малопомітно. Наприклад, якщо трирічні малюки вступають в сюжетну гру з ініціативи вихователя і грають з його допомогою, то дітям чотирьох років вихователь пропонує грати самостійно, і вони можуть навіть придумати сюжет, п'ятирічним пропонується самостійно знайти сюжет і розгорнути дії, а старші роблять це і з власної ініціативи. Починаючи з доступних і простих, поступово вимоги ускладнюються. Так, у молодшій групі діти, граючи з будівельним матеріалом, розставляють кубики рівно, один до іншого. Більш старші розставляють кубики симетрично за формою і кольором, укладаючи їх акуратно і красиво. Деякі відхиляються від симетрії, проявляючи ініціативу і вигадку в поєднанні ліній і фарб. Таким чином, в результаті виконання найпростіших вимог у дітей раннього віку формується почуття ритму, форми, кольору. Для того щоб навчитися розуміти прекрасне в мистецтві і житті, необхідно пройти довгий, шлях накопичення елементарних естетичних вражень, зорових і слухових відчуттів, необхідно певний розвиток емоційних і пізнавальних процесів. Запропонована програма розкриває специфіку цього процесу: тісне єдність естетичного з іншими сторонами виховання, динаміку формування моральних якостей особистості дитини. Для дітей від двох до трьох років Гра. Використовуючи сюжетні іграшки, підспівувати, підтанцьовували, помічати їх вигляд, колір костюмів; виконувати нескладні ігрові дії з образними іграшками; будувати парканчики, Природа. Спостерігати зміни погоди: яскраво світить сонце, дзвінко падають крапельки дощу, кружляють сніжинки, вітер гойдає дерева.Для дітей від трьох до чотирьох років Гра. Граючи в сюжетні ігри, використовувати знайомі вирази з казок, віршів, співати і танцювати, граючи з будівельним матеріалом, розставляти кубики рівно, один до іншого, в певному порядку; розкладати найпростіші форми з мозаїки; помічати їх красиві поєднання; розрізняти кольори Праця. Допомагати дорослим при підготовці до занять з малювання; прибирати іграшки, помічаючи, що в кімнаті стає чисто і гарно. Природа. Під час прогулянки помічати стан погоди: світить сонце, тепло, небо чисте або небо закрите хмарами, падає сніг, Для дітей від чотирьох до п'яти років Гра. Беручи участь в іграх, придумувати сюжети, проявляти вигадку у використанні різних іграшок і атрибутів; вміти акуратно і красиво одягати ляльок, правильно розставляти лялькові меблі; за своїм бажанням співати, читати вірші, Праця. Спостерігати за роботою дорослих: двірник прибирає вулицю, няня приводить в порядок кімнату, акуратно розставляє речі, і кімната стає затишною і красивою; допомагати дорослим при сервіровці столу; дотримуватися чистоти і порядку в ігровому куточку, груповій кімнаті, вдома. Природа. Під час прогулянок влітку і взимку помічати красу та різноманіття природи: зелень листя, шум лісу, спів птахів, дзюрчання струмка, білизну снігу, блиск крижинок; розрізняти породи дерев (ялина, сосна, береза), Для дітей від п'яти до шести років Гра. Самостійно придумати сюжет для гри, розгорнути дію, проявляти себе в певній ролі, подавати репліки, діяти за персонажів, правильно і зручно розставити меблі, речі, поєднуючи їх за розміром, кольоромПраця. Виявляти інтерес до роботи дорослих, вміти розповісти, як мама вдома прибирає кімнату, прикрашає її; Природа. Вміти бачити красу природи, радіти їй (небо блакитне з білими хмарами, квіти червоні з зеленим листям, добре пахнуть, забарвлення метеликів яскрава); відрізняти і зіставляти форму квітів, листя, клумб, грядок; виконувати будинку запам'яталися, найбільш цікаві пісні , танці, вірші з святкового репертуару. Для дітей від шести до семи років Гра. Самостійно придумати сюжет гри, намічаючи його послідовний розвиток; провести необхідну підготовку (ляльки, костюми, інші атрибути і т. д.), розподілити ролі; правильно використовувати характерні особливості іграшок в ситуаціях, рухах, репліках; виразно виконувати ролі; Праця. Сприймати працю як радість. Відзначати красу колективної праці при виконанні якого-небудь завдання; бачити, як дорослі своєю працею прикрашають наше життя; вміти самостійно красиво сервірувати стіл до сніданку, обіду, чаю. Природа.дізнаватися і запам'ятовувати виконані пісні, вірші, руху; висловлювати бажання послухати улюблені твори в музичному запису (магнітофон, програвач та ін), цікаву казку чи оповідання; за власною ініціативою підібрати по слуху знайому мелодію на металофоні, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, малювати; грати в музичні, словесні та дидактичні настільні ігри; згадувати і читати вірші; обговорювати зміст прочитаних книг; проявляти творчу ініціативу та організаторські здібності; при складанні програми вечора розваг або концерту призначити ведучого, "артистів", які будуть співати, танцювати, водити хороводи, читати вірші; проявляти вигадку в іграх, а також при показі дій персонажів інсценування; пам'ятати послідовність розгортання дії в грі-драматизації, музичному спектаклі; оцінювати виразність ігрових образів; виконувати будинку найбільш цікаві, що запам'яталися сценки зі святкових ранків і вечорів розваг.
Форми і методи естетичного виховання дошкільників Загальним педагогічною умовою розвитку художніх здібностей дітей в дитячому садку є надання всім рівних і реальних практичних можливостей для розвитку здібностей у різних галузях мистецтва. Розвиток художніх здібностей грунтується на формуванні високої моральної потреби - потреби до творчої праці у дітей. Без зусиль, без певної частки витрачається самою дитиною праці неможливо сформувати повноцінну творчу особистість, закласти в душу дитини високі морально-естетичні засади. Загальним педагогічною умовою розвитку художніх здібностей дітей в дитячому садку є надання всім рівних і реальних практичних можливостей для розвитку здібностей у різних галузях мистецтва. Розвиток художніх здібностей грунтується на формуванні високої моральної потреби - потреби до творчої праці у дітей. Без зусиль, без певної частки витрачається самою дитиною праці неможливо сформувати повноцінну творчу особистість, закласти в душу дитини високі морально-естетичні засади. Кожній групі завдань естетичного виховання відповідають свої методи. Як вже говорилося вище, перша група завдань спрямована на залучення дітей до мистецтва, на розвиток у дошкільників естетичного смаку, розуміння прекрасного. Провідними методами для вирішення цих завдань є показ, спостереження, пояснення, аналіз, приклад дорослого. Показ як метод виховання використовується при первинному знайомстві з предметом естетичної дійсності. Вихователю важливо визначити об'єкт показу і створити умови для того, щоб увага дітей була зосереджена на тому, що їм показують, пропонують послухати. При використанні цих методів дуже важливо, щоб вихователь умів показувати дітям свої почуття, своє ставлення, володів способами вираження почуттів. Друга група завдань пов'язана з формуванням навичок художньої діяльності. Для вирішення цих завдань у ролі ведучих потрібні практичні методи: показ, вправа, пояснення, метод пошукових ситуацій. Докладно ці методи розглядаються в методиках образотворчої діяльності та музичного виховання.
Тут потрібно вказати загальний принцип відбору методів - знаходити такі методи і прийоми, які б підтримували у дітей бажання створювати «витвори мистецтва» власними руками (ліпити, малювати, майструвати, прикрашати), брати участь у художній діяльності різних видів. Корисні творчі завдання.
Форми організації естетичного виховання в художній діяльності можуть бути різними: на заняттях, у самостійній діяльності, художньому працю, під час свят, розваг, екскурсії, прогулянки і т. д. Серед сформованих типів занять, що мають місце в дитячому саду, особливу увагу слід приділити комплексним занять, в яких виховні завдання реалізуються засобами різних видів мистецтва.
Характерною особливістю комплексних занять є об'єднання завдань з певних тем. При цьому провідним може бути засіб художньо-образної виразності, властиве різним видів художньої діяльності. Наприклад, «ритм» можна передати і в танці, і в декоративному візерунку, і у виразному виконанні вірші.
Отже, естетичне виховання дітей дошкільного віку може бути організовано у різних формах і мають свою класифікацію. Узагальнимо їх у єдиній таблиці.
|
За принципом управління діяльністю дітей |
Під прямим керівництвом дорослого |
Під непрямим керівництвом дорослого |
|
За способом об'єднання дітей |
Спільна діяльність дітей і дорослого:
|
Індивідуальна, підгрупами |
|
За видами діяльності |
Заняття, екскурсії, розваги, ігри, працю |
Театралізовані ігри, повторення занять, свят |